Ти за Майдан чи за "Антанту"?
Країна на межі істерики. Адже ще нещодавно "наша" Юля відтепер танцює з "проффесором".
У кордебалеті – Шуфрич і Стоян. На барабанах, тобто відповідальними за шум, стоять товариши-комуністи: "Это есть наш последний и решительный бой…".
І все – на мотив ламбади, коли тіла притискаються, наче ненавмисно...
Антиурядовий заколот у Верховній Раді, влаштований червоно-блакитно-малиново-зеленою "більшістю" у складі фракцій комуністів, "регіоналів" Януковича, Блоку Юлії Тимошенко, есдеків Медведчука та прихильників спікера Литвина досяг "успіху".
Проте, загальної ейфорії щось не відчувається. Ні, звичайно, є чимало політиків, які виправдовують відставку Кабінету Міністрів посеред зими і без жодної можливості сформувати новий легітимний уряд.
Хто на що здатний. Одні з московськими газовими шантажистами на рівних розмовляти, інші – "дестабілізєц" 47-мільйонній країні влаштовувати. Особливо, якщо згадати, що держава живе у межичассі – між старою Конституцією зразка 1996 року та новою, майже дитиною, яка діє з 1 січня поточного року.
Немає вже ніякої "політреформи". Була ще 31 грудня, а от тепер немає. Не встигли ще просохнути бризки шампанського у перші хвилини Нового року як проголосований депутатами набір статей став невіддільною частиною Основного закону. Подобається – не подобається, а жити за ним мусимо.
У цьому сенсі особливо вражає підлість тих, хто "замутив" відставку Кабміну Юрія Єханурова. Про якість роботи глави кабінету та кожного з його підлеглих наразі не будемо. Зрештою, оті 250 кнопкодавів теж не надто переймалися перерахунком того, що зробив або не зробив, приміром, В’ячеслав Кириленко, Іван Сахань, Ігор Ліховий чи Анатолій Гриценко.
Депутатів конкретика кабмінівських буднів не цікавила. Тим більше, що знають, сучі діти, що у президента Ющенка не буде до виборів можливості сформувати новий, кращий уряд.
Для тих, хто з першого разу не допетрав: через оте депутатське рішення понад два місяці не буде в України повноцінного "штабу" – не стільки реформ, скільки оборони від ненажерливого російського ведмедя-шатуна, якому не спиться у кремлівському барлозі...
І щоб не казав міністр юстиції Головатий про юридичну безграмотність організаторів "шабашу і вакханалії" (слова не мої, а Сергія Петровича!) зробили вони все бездоганно. Адже їхня мета – аби гірше Ющенкові з Єхануровим. Отже, краще буде. Не нам, а їм.
Народ тим часом відходить від декади свят і похмілля. Немає меж розчаруванню у тих "зірках" Майдану, які ще нещодавно горло рвали, галасуючи проти будь-яких навіть паперових домовленостей з "учорашніми". Тепер вони з ними майструють спільне політичне майбутнє.
Наразі важко собі уявити, через що має переступити президентська партія Народний союз "Наша Україна", щоби сісти за один стіл з кривдниками з БЮТу. Але доведеться.
Наука соціологія, точніше – дані численних соціологічних фондів і фірм, засвідчує, що сформувати новий склад кабінету жодна політична сила самотужки не зможе. Доведеться домовлятись. Хто з ким?
Юля з Ющенком? Або Ющенко з Януковичем? Або може Янукович з Юлею?...
Ще нещодавно здавалося, що альтернативи новітній постпомаранчевій коаліції й бути не може. Бо, які б тактичні протиріччя, амбіції і кадрові апетити не розділяли НСНУ та БЮТ, СПУ та ПППУ ясно, що стратегія цих партій і блоків є єдиною: підтримка програми президента Ющенка, Україна – в Європу, економічні реформи в інтересах найширших верств людей, соціальний захист тих, хто цього потребує, інвестиції в науку та культуру тощо.
Однак, останні події у Верховній Раді багатьох змусили переглянути погляди на небезпроблемне, але все ще спільне майбутнє колишніх виконробів Помаранчевого здвигу. Цього, вочевидь, і домагалися архітектори парламентської контрреволюції. Остаточно розсварити недавніх партнерів. І на "цвинтарі розстріляних ілюзій" здобути прихильність найбільш гнучкої частини недавньої команди...
Що далі? Президент і прем’єр відкликали свої підписи з-під спірного і справедливо критикованого вересневого Меморандуму між владою та опозицією. Отже, шанси, що у квітні-травні правляча партія піде – за нещодавнім німецьким зразком – на "велику коаліцію" з чільним опонентом є майже нереальними.
Водночас, солідарне голосування бютівців, "регіоналів" і "народників" Литвина проти уряду Єханурова, на думку багатьох експертів є ознакою вірогідності поновлення цього потрійного союзу ("Антанти") після обрання Верховної Ради. Комуністів у новий уряд навряд чи запросять, а об’єднані есдеки, найшвидше, проведуть наступні п’ять років не у вищій політичній лізі за адресою – Київ, вул. Грушевського, 5, а неподалік – на стадіоні "Динамо"...
У цій ситуації Громадянський блок "ПОРА-ПРП", який має намір сформувати вагому фракцію у парламенті-2006, вимушений втрутитися у розборки "грандів". Поки дезорієнтація виборців і ще більше розчарування не накрило Україну усі демократичні сили повинні негайно взяти зобов’язання перед суспільством про формування парламентської більшості за результатами майбутніх виборів до Верховної Ради.
Національні інтереси нарешті мають бути поставлені вище вузькопартійних. Українські виборці ще задовго до 26 березня повинні знати не тільки про конфігурацію нового уряду, але й про перші кроки патріотичної та професійної команди.
Егоїстична риторика тих, хто не бачить себе поза прем’єрським кріслом, має змінитись на конструктивний діалог. У нової парламентської "партії влади" після конституційної реформи буде набагато більше повноважень і, як наслідок, кадрових спокус.
Зрештою, вакантним буде крісло голови Верховної Ради... Після цинічного голосування 10 січня чомусь здається, що у народних депутатів V демократичного скликання вистачить здорового глузду не довіряти посаду спікера безвідповідальному політику, який легко жертвує національними інтересами заради дріб’язкової політичної вигоди.
Команда "ПОРА-ПРП" переконана, що нова більшість і новий уряд будуть об’єднанням хоч і різних, але близьких за історією та поглядами на майбутнє країни політичних сил, а не протиприроднім союзом ультрареволюціонерів і "колишніх". Інакше – розчарування, реванш, реакція.
Цього не буде. Ми не зрадимо ідеали Майдану. Чи НЕ ТАК, Юліє?...
P.S. Автор допису є кандидатом у народні депутати за списком Громадянського блоку "ПОРА-ПРП" за № 25.
Доречні публікації:
