Рейтинг як діагноз
В часи політичного міжсезоння до топ-новин потрапило оприлюднення журналом "Кореспондент" рейтингу 100 найвпливовіших людей України.
Всі чудово розуміють умовність подібних рейтингів, проте певну поживу для аналізу вони дають.
Тож спробуймо поглянути, як представлені в рейтингу не політики й бізнесмени (до яких і застосовне поняття "впливовості" в прямому, утилітарному значенні цього слова), а люди освіти, науки, культури, медицини, спорту, релігії.
На найвищу, 10-ту позицію вийшли серед окресленої категорії брати Клички (саме брати – бо навіть просунутий експерт ледве чи пояснить, чим громадсько-політичні позиції Віталія і Володимира різняться).
Але автори рейтингу, мабуть, мали підстави для саме такого рішення: сьогодні, якщо вірити людям обізнаним, Кличко (невідомо, який – але це й неважливо) - реальний кандидат у столичні мери...
На 14-й, 17-й і 32-й позиціях опинилися патріарх Філарет, митрополит Володимир і кардинал Гузар – лідери трьох найбільших християнських конфесій. Від них сильно відстає головний рабин України Блайх (№65).
Але главу УГКЦ, який щойно переніс свій осідок до Києва, суттєво випередив ще один "галичанин", Вакарчук – лідер "Океану Ельзи" (№23). Він залишив далеко позаду інших знакових "співаків Майдану" – Оксану Білозір (№59 – втім, їй цю позицію принесла радше урядова посада), Руслану (№60) і Олега Скрипку (№96).
На 37-й позиції – форвард Шевченко, на 69-й – його колега Блохін, на 89-й – легкоатлет Бубка, який посідає важливу посаду голови НОК (втім, двоє останніх є ще й депутатами).
І лише на 43-й позиції опинився перший учений-гуманітарій, ректор НаУКМА Брюховецький. Наступний знаний інтелектуал, академік Попович, закріпився лише на 71-й позиції.
Щоправда, до списку потрапили й власники академічного, докторських та кандидатських дипломів Литвин (№4), Поліщук (№45) та Томенко з Ніколаєнком (№30 та 55) – проте очевидно, що через свої владні посади, а не заслуги на ниві науки.
Зрослу роль медіа відображає 58-ме місце Юлії Мостової. В останній чверті списку знайшли місця Богуцький (№76 – вважатимемо гендиректора ICTV причетним до культури), засновник видавництва "Фоліо" Красовицький (№95) і письменник Курков (№98).
На цьому - все.
Отже, можна підбити підсумки. До сотні найвпливовіших у державі людей не потрапив жоден україномовний письменник.
Не закидаю нічого експертам "Кореспондента" – вони об’єктивно оцінили реальне суспільне місце Ліни Костенко, голови НСПУ Володимира Яворівського, президента АУП Римарука та всіх членів очолюваних ними письменницьких спілок (починаючи від академіків Івана Дзюби й Бориса Олійника).
Очевидно, доба, коли літератори були лідерами суспільно-політичного життя, закінчилася.
Не потрапив жоден академічний виконавець – музикант, чи артист. Жоден художник. Жоден представник природничих чи технічних наук (де ви, академіки Патон, Яцків, Комісаренко, Костюк, Ситник?
Вас знають у світі, але в рідній державі ви сильно поступаєтеся впливовістю симпатичній співачці Руслані, - і влада прислухається до її пісень, а не до ваших рекомендацій. З відповідними наслідками).
Я схильний думати: попри неминучу умовність, рейтинг "Кореспондента" доволі інформативний, коли йдеться про впливовість конкретної особи. І він ще раз показав: українське суспільство досі далеке від європейських стандартів.
Бо воно катастрофічно не шанує власних інтелектуалів, письменників, серйозних митців, учених. Словом, тих, кого можна окреслити старомодним поняттям "інтелігенції".
