Віктор Медведчук: "Я свій вибір зробив і до всього готовий"
Четвер, 16 червня 2005, 15:59
Не пройшло і декількох років, як Віктор Медведчук зважився дати багаторазово обіцяне інтерв'ю "Українській правді". Дуже довгий час він був недосяжним у стінах адміністрації президента. А потім, здається, так само довго відходив від поразки і шукав своє місце у вимушеній опозиції.
Як відомо, Медведчуку не треба працювати, щоб прогодувати родину. От уже 8 років він – багатий рантьє. І зараз у нього "нове старе" захоплення, якому він віддає усю свою енергію й ідеї – партійне будівництво.
Медведчук усе так само зайнятий. Вранці він справно з'являється у своєму офісі, переглядає підібрані його помічниками новини з інтернету, проводить зустрічі з регіоналами і політиками. А вночі - замість книг читає звіти партійних регіональних організацій.
Віктор Володимирович зізнається, що не боїться ходити по вулицях, але при цьому надає перевагу тримати охорону. Три рази на тиждень він займається спортом - "залізом", іноді, за його словами, з Леонідом Кучмою.
У своєму робочому офісі на вулиці Франка Медведчук зустрів нас неформально, без краватки – образ, який так довго його іміджмейкери намагалися прищепити застебнутому ледве не до підборіддя голові адміністрації.
Коли його щось зачіпало під час бесіди, Медведчук стукав долонею по столу. Однак, самовладання не втрачав, намагався жартувати, почував себе впевнено і ні в чому не каявся
Частина перша
Про Бакая, Курочкіна, Білоконя і свій вибір
- Віктор Володимирович, чи підтримуєте ви зв'язок з колишніми соратниками: Білоконем, Бакаєм, Курочкіним?
- З Білоконем бачився півтора місяці тому в Москві. А Курочкін – він просто мій знайомий, котрого я не бачив і не чув досить тривалий час. Стосовно Бакая – я знаю, що він займається бізнесом.
- У фірмі "Базовий елемент" (компанія Олега Дерипаски - "УП")?
- А що це таке? Я не знаю.
- Розкажіть, а як ви з Бакаєм зустрічалися в Москві?
- Ми в парку гуляли.
- З ним була озброєна охорона, як говорив Червоненко?
- Я не знаю. Помічники і водій сиділи в машині. До слова, у Росії ж приватна охорона вся озброєна.
- Бакай ховається?
- Як він ховається, якщо він відкрито бізнесом займається? Ми зустрілися в парку, погуляли хвилин 30-40, обговорили різні питання.
- Чи не запитували ви його - він збирається повертатися в Україну?
- Чесно, я не ставив йому це питання. Ми говорили про життя. Я йому розповідав, яка ситуація в Україні, а він говорив, що прекрасно почувається в Росії.
- А він громадянин України чи Росії?
- Наскільки я знаю, він громадянин Росії. І став ним у 2005 році.
- Бакай напідписував розпоряджень по відчуженню державного майна на 30 кримінальних справ. Ваша оцінка як юриста – чи законно він це підписував?
(Зітхає)
- Бакай ніколи не працював в адміністрації президента! Ніколи Державне управління справами не входило до складу адміністрації президента! Державне управління справами - це самостійний орган, який діє на підставі положення, затвердженого президентом.
- Засекречений вами, до речі.
- Ну чому мною?
- Тому що положення про Державне управління справами датується 2003 роком.
- Тихо! Воно датується 2000-м, коли Медведчука там і близько не було. Ну навіщо ви все на Медведчука валите? Після цього була маса змін у положенні! І ніколи вони не були засекречені.
Положення ж не мною приймалося. До чого тут я?
Державне управління справами – це був самостійний орган, створений у 2000 році. Першим керівником був Дагаєв. Перед цим була людина, яка очолювала управління справами адміністрації президента. А в 2000 році створили самостійну структуру.
Призначав, у тому числі і Бакая, президент, і адміністрація до цього жодного стосунку не мала. Це різні структури, зовсім самостійні...
- І він з вами не радився, коли підписував розпорядження про відчуження санаторіїв? Ви ж були одна команда!
- Стоп, стоп! Ну і що, що ми одна команда? Так що, треба радитися, чи підписувати чи ні розпорядження? Скажи чесно, відверто, ти як вважаєш, я коли був головою адміністрації – я був зайнятою людиною?
- Так, напевно, ви ж допізна сиділи на роботі...
- Ну так, я по 14 годин там сидів! Ну і чого я там сидів? Я що, ненормальна людина, щоб сидіти в кабінеті, тому що він красивий?
А з приводу Бакая – пройде час, півроку-рік, а потім ви подивитеся, що буде з цими кримінальними справами. Те, що я читаю в засобах масової інформації, – я не усіх знаю нюансів – але говорити про склад злочину поки рано, до цього ще справа не дійшла.
- Так може ви Бакая й у передвиборчий список СДПУ(о) візьмете?
- У нас у списку будуть тільки члени партії...
- А якщо вступить, візьмете?
- Це вирішить з'їзд СДПУ(о). За статутом і за законом членами партії можуть бути тільки громадяни України. (Сміється.) А ви чули, що Бакай громадянин Росії. Іноземці не можуть бути членами партії.
- Ви як юрист давали пораду Білоконю або Бакаєві прийти на допит?
- Юрист дає пораду, тільки коли його про це просять.
- Віктор Володимирович, чи можливі обставини, за яких ви вчините за прикладом Білоконя або Бакая, і в один прекрасний день зникнете з України?
- Ні, за жодних обставин. Я свій вибір зробив - я залишився лідером партії.
- А якщо буде загроза арешту?
- Я до всього готовий.
- І що, як Тимошенко, будете возити в багажнику сумку з усім необхідним у СІЗО?
- Це не смішно, але я до всього готовий.
- Скажіть, ви чогось боїтеся? У вас охорона з пістолетами...
- Ні, я не боюся. У мене була раніше державна охорона, зараз я плачу сам за охорону.
- Тобто, ваша охорона – це просто показник вашої статусності?
- Та причому тут статусність? Ну є охорона – і все!
- Просто, навіщо вона вам, якщо ви не боїтеся? Зайві витрати...
- Ну, я можу собі це дозволити...
Про помаранчеву революцію, героїзм і критичні дні
- Ваша оцінка подій на Майдані?
- Негативна.
- Чому?
- От скільки людей стояло на Майдані?
- Ну, мільйон, два...
- Нехай мільйон... Але це ж не 38 мільйонів виборців, що мають в Україні право голосу, і не 30 мільйонів, які прийшли голосувати.
- Чи правильно ми вас розуміємо, що ви, юрист, відмовляєтеся прийняти рішення Верховного суду, який визнав вибори сфальсифікованими?
- Ні, Верховний суд ухвалив, що неможливо встановити результати виборів. І хіба він міг прийняти інше рішення в той час, коли в Києві відбувалися ці події?
- Так, ситуація була тоді на вулиці... А чи можливо, що хтось вирішить оскаржити результати президентських виборів?
- Голосування за політичну реформу пройшло в пакеті із законом, по якому проходило голосування в третьому турі 26 грудня. Якщо почнеться те, про що зараз говорять – що треба скасувати результати політреформи – то варто пам'ятати про іншу складову пакета.
- Тобто ви не виключаєте, що може бути оскаржене це рішення?
- Не виключаю.
Ні для кого не секрет, що я прийшов в адміністрацію президента, щоб провести політреформу. От, що зараз відбувається у відносинах між президентом і прем'єром? Навіть найкращий президент і найкращий прем'єр за цієї Конституції за визначенням будуть знаходитися в конфлікті.
-Під час революції ви жодного разу не були на Майдані?
- Ні. А навіщо мені там бути?
- Для вас це був би вчинок, майже героїчний. Може, навіть у перуці, з накладними вусами... Щоб подивитися особисто, що там відбувалося...
- Ні, я не був.
- От цікаво, а як ви тоді в заблоковану адміністрацію президента пробиралися під час революції?
- Ну, є там деякі ходи... (Підморгує.)
- Розповідають, що найкритичнішим моментом революції було 28 листопада, коли по команді на Київ були підняті внутрішні війська. І серед тих, хто міг віддати такий наказ, називають ваше прізвище...
- Я не міг віддавати накази. А з приводу подій 28 листопада я вам розповім, що було. Тільки прошу не сприймати це, як спробу показати себе героєм революції.
У неділю, 28 листопада, пізно ввечері я сидів у кабінеті (не в адміністрації президента), обговорювали питання... І тут лунає дзвоник. Це був Пінчук, який повідомляє: "Мені дзвонить Гербст і говорить, що на Майдан прямують війська. Я телефоную Леоніду Даниловичу, а він не відповідає".
Я кажу, звичайно, тому що телефон відключений, він уже відпочиває. Кажу, що все нормально. Мені буквально перед цим дзвінком Білоконь розповів, що все спокійно, яка обстановка, що поміняли спецназівців, погодували їх, і ніяких надзвичайних подій. Усе це я переказав Пінчуку.
Через якийсь час знову дзвонить Пінчук і говорить, що Гербст знову дзвонив і сказав, що Пауелл хоче зв'язатися з президентом з цього приводу – що нібито на Київ йдуть війська. Я кажу, що нехай дзвонить, усе рівно телефон відключений.
Відразу, не прощаючись з Пінчуком, я піднімаю слухавку і дзвоню Білоконю. Він при мені дзвонить і говорить, як я зараз розумію, з Попковим (командуючий внутрішніми військами). Попков сказав щось, що прийняли як наступ на Київ – були навчання. Завантаження людей у машину не здійснювалося, було не 15 тисяч, а півтори... А Білоконь тоді всипав йому за ці навчання...
От так усе було, тільки я не хотів, щоб хтось подумав, що знайшовся ще один, хто врятував країну від кровопролиття. Я бачив, як багато хто намагався зробити собі імідж на цій історії. Я не хочу, щоб хтось говорив, як я хочу на цьому одержати те ж саме.
А то ще подумають, що я нібито переоцінив своє бачення подій на Майдані. Я його не переоцінював. Я залишаюся принциповим. Вважаю, що усе, що відбувалося - неправильно.
- Але хто під час тих подій закликав перейти до силового варіанту?
- Тоді в Конча-Заспі зібралася РНБОУ. Там зібралися і прихильники, і противники... І президент відразу поставив крапку, сказав, що ми не говоримо про надзвичайний стан і застосування сили. При мені таких розмов не було.
- Говорять, що Янукович був нестриманий тоді...
- Ну, це він сам потім говорив. Мені так тоді не здавалося.
Про темники, "1+1" і продаж Інтера
- Віктор Володимирович, революція відбулася в тому числі багато в чому через цензуру в мас-медіа. Ви своєї відповідальності за це не відчуваєте?
- У нас не було цензури!
- А ви телебачення дивилися? Вас не дивувало, що новини на телеканалах однакові?
- Ні. У мене не було часу дивитися новини.
- Ну, може, ви з дружиною обговорювали ввечері... Вона ж телевізійник...
- Що нам більше ні про що і поговорити? Ні, моя дружина новини не дивиться, я так думаю... Принаймні, ми на цю тему не говорили. Мені ще треба про політику говорити вдома, за чотирнадцятигодинного робочого дня?
- Цікаво трапилося – в країні була цензура, про яку трубили на весь світ, а головний її ідеолог про це навіть і не знає!
- Ну, по-перше, я не був ніяким ідеологом. А по-друге, ніякої цензури не було. Тому що якщо хтось хотів щось розповідати, він це робив. Вам же ніхто не заважав? А "Сільські вісті", а "Комуніст", а "Товариш"?
- Ні, мова йде про телеканали. Ви не читали випадково інтерв'ю Роднянського вже після революції? Або Мустафін, ваш заступник по СДПУ(о), визнавав цензуру. І це просто пройшло повз ваше життя, так виходить?
- Я хочу знаєте що сказати? Якби вони ці інтерв'ю давали не в грудні 2004 або січні 2005, а тоді! До речі, Роднянському ніхто не заважав це робити. Він взагалі давно живе і працює в Москві, керує каналом СТС. (Єхидно.) Що ж він такий досвідчений, мудрий і розумний журналіст не написав про це, наприклад, у вересні або серпні?
- У нього був свій політичний інтерес.
- Який?
- Він підтримував тоді кандидатуру Януковича.
- Його що, змусили підтримувати кандидатуру Януковича?
- Ну, темники такого змісту приходили на канал.
- Канал "1+1" підтримував Януковича?
- Під час виборів? Звичайно.
- А що ви не ставите їм питання: чому?
- Можливо, вони були чимось зобов'язані вам. Або боялися проблем, наприклад, що в них ліцензію заберуть ...
- От нехай вони це скажуть, а я відповім!
- А ви знаєте, що цензура на телеканалі "1+1" здійснювалося Піховшеком особисто? Який представлявся, у тому числі і людиною, що проводить вашу лінію? Ви в курсі?
- Піховшек говорив про те, що він проводить мою лінію?
- Так.
- Ні, не в курсі. Чесно, не в курсі.
- А коли Мустафін на з'їзді СДПУ(о) говорив, що була цензура, що це варто визнати, і що "це були наші прорахунки". Ви вважаєте, він говорив не про вас, а про когось іншого?
- Ви ж йому ставили запитання про це на прес-конференції після з'їзду СДПУ(о)...
- Може, він не хотів вас у вашій присутності критикувати...
- Як це, адже він це робив під час з'їзду! На з'їзді усі називали наші помилки.
- Правда, що ваші однопартійці продають канал "Інтер"?
- Я тільки знаю, що є чутки про це.
- У Плужникова (заступник голови СДПУ(о), власник "Інтера") не запитували про це?
- Він відпочиває за кордоном, ще не повернувся. Коли повернеться, я запитаю.
- У нього тривалий відпочинок?
- Ну, більше місяця.
- Дивно...
- Він лікується в Карлових Варах, воду п'є. Що дивного? У людини є можливість полікуватися, відпочити... (На момент інтерв'ю пресі ще не було відомо про те, що стан здоров'я Плужникова, за словами його, соратників різко погіршилося - "УП")
- Ви досить відкриті в питаннях ваших доходів, а чи можете ви бути так само відкриті в питаннях власності? Наприклад, які ЗМІ ви контролюєте, крім партійних?
- Що значить впливати на ЗМІ або контролювати їх? От якщо Мустафін – заступник голови СДПУ(о), до цього був член політбюро. Плужников – заступник голови партії СДПУ(о), член політбюро. Якщо вони мають стосунок до "Інтера", то, напевно, є і вплив на канал. Правильно?
- Говорять, Суркіс або СДПУ(О) фінансували газету "День"?
- При чому Суркіс до газети "День"? Там лінія іншої партії спостерігається, і там дуже багато критичного матеріалу, у тому числі і про мене. Так що ви не праві.
- А інші ЗМІ? "Київські відомості", наприклад?
- Ні. "Київські відомості" мають стосунок до комерційних структур.
Про транзитний сервер, скандальну прослушку та інше
- Є ще питання, що стосується адміністрації президента... Транзитний сервер – вас допитували у цій справі?
- (Сміється) Ну а що це таке – "транзитний сервер"?
- Кримінальна справа порушена СБУ щодо втручання в роботу сервера ЦВК. Вас з цього приводу допитували?
- Ні, мене з цього приводу не допитували.
- А що ви можете розповісти про це?
- Нічого. Я знаю тільки одне, що в адміністрації президента ніколи не було ніяких серверів, які б могли впливати на результати підрахунків голосів ЦВК.
- А як пояснити відому всім історію, коли після закриття виборчих дільниць чисельність тих, хто проголосував, значно збільшилася?
- А адміністрація тут при чому?
- Ви, напевно, неодноразово чули плівку, оприлюднену Рибачуком. Ви свій голос там не впізнали?
- Ви знаєте що? З цього приводу є два рішення суду. Одне рішення суду про те, що Рибачук не поширював брехливі відомості про мене. І тому суд відхилив позов від розгляду...
І є друге рішення Печерського суду, яке набуло законної сили, де говориться, що інформація, розповсюджена щодо Медведчука, яка стосується викривлення результатів виборів, є недійсною і підлягає спростуванню.
- Рибачук цього не робить...
- Мені не принципово, що робить Рибачук. Мені говорили тоді: що ж ви не звертаєтеся до суду? Ну, я звертаюся...
- Так усе-таки з приводу запису. Він фальшивий, або ви говорили не про транзитний сервер?
- Я можу це пояснити. По-перше, я прочитав усі записи, у тому числі, що публікувалися в "Українській правді", - я не чув, щоб там мова йшла про транзитний сервер.
Друге: будь-яке прослуховування є законним тільки в тому випадку, якщо з цього приводу є рішення суду, якщо є замовлення органів, які займаються оперативною діяльністю, на виконання цього прослуховування. У будь-якому іншому випадку докази, отримані незаконним шляхом, відповідно до Конституції не можуть розглядатися судом.
- Так ви одержували дані у випереджальному режимі по виборах-2004?
- Ні, звичайно. Ну чому я повинен одержувати їх, я ніяк не можу зрозуміти. Я що, ЦВК?
- Це був один з методів фальсифікації виборів!
- Може, це і був один з механізмів фальсифікації. Але при чому тут адміністрація президента?...
- А хто це робив? Хто, Клюєв?
- Звідки я знаю, хто робив, якщо це взагалі робилося? Чому я це повинен знати? Транзитний сервер в адміністрації – ну, це на рівні маразму!
Принаймні, я хочу сказати, усе, що стосується плівок, згадування мого прізвища - сьогодні встановлено судом, що Медведчук до цього стосунку не має. Рішення суду набуло законної сили.
- Можна так запитати – чи одержували ви дані по виборах у випереджальному режимі?
- Я не одержував.
- Ви готові підтвердити ці слова під присягою?
- Звичайно! Однозначно! А яка різниця, я це говорю зараз, і ви це опублікуєте, або допустимо, завтра мене хтось допитуватиме, то я це скажу!
Далі буде. В другій частині читайте про те, чому Медведчук підтримував Януковича, як часто зустрічається з Кучмою, про особисте, про деякі сторінки його минулого, а також про плани СДПУ(о).
Як відомо, Медведчуку не треба працювати, щоб прогодувати родину. От уже 8 років він – багатий рантьє. І зараз у нього "нове старе" захоплення, якому він віддає усю свою енергію й ідеї – партійне будівництво.
Медведчук усе так само зайнятий. Вранці він справно з'являється у своєму офісі, переглядає підібрані його помічниками новини з інтернету, проводить зустрічі з регіоналами і політиками. А вночі - замість книг читає звіти партійних регіональних організацій.
Віктор Володимирович зізнається, що не боїться ходити по вулицях, але при цьому надає перевагу тримати охорону. Три рази на тиждень він займається спортом - "залізом", іноді, за його словами, з Леонідом Кучмою.
У своєму робочому офісі на вулиці Франка Медведчук зустрів нас неформально, без краватки – образ, який так довго його іміджмейкери намагалися прищепити застебнутому ледве не до підборіддя голові адміністрації.
Коли його щось зачіпало під час бесіди, Медведчук стукав долонею по столу. Однак, самовладання не втрачав, намагався жартувати, почував себе впевнено і ні в чому не каявся
Частина перша
Про Бакая, Курочкіна, Білоконя і свій вибір
- Віктор Володимирович, чи підтримуєте ви зв'язок з колишніми соратниками: Білоконем, Бакаєм, Курочкіним?
- З Білоконем бачився півтора місяці тому в Москві. А Курочкін – він просто мій знайомий, котрого я не бачив і не чув досить тривалий час. Стосовно Бакая – я знаю, що він займається бізнесом.
- У фірмі "Базовий елемент" (компанія Олега Дерипаски - "УП")?
- А що це таке? Я не знаю.
- Розкажіть, а як ви з Бакаєм зустрічалися в Москві?
- Ми в парку гуляли.
- З ним була озброєна охорона, як говорив Червоненко?
- Я не знаю. Помічники і водій сиділи в машині. До слова, у Росії ж приватна охорона вся озброєна.
- Бакай ховається?
- Як він ховається, якщо він відкрито бізнесом займається? Ми зустрілися в парку, погуляли хвилин 30-40, обговорили різні питання.
- Чи не запитували ви його - він збирається повертатися в Україну?
- Чесно, я не ставив йому це питання. Ми говорили про життя. Я йому розповідав, яка ситуація в Україні, а він говорив, що прекрасно почувається в Росії.
- А він громадянин України чи Росії?
- Наскільки я знаю, він громадянин Росії. І став ним у 2005 році.
- Бакай напідписував розпоряджень по відчуженню державного майна на 30 кримінальних справ. Ваша оцінка як юриста – чи законно він це підписував?
(Зітхає)
- Бакай ніколи не працював в адміністрації президента! Ніколи Державне управління справами не входило до складу адміністрації президента! Державне управління справами - це самостійний орган, який діє на підставі положення, затвердженого президентом.
- Засекречений вами, до речі.
- Ну чому мною?
- Тому що положення про Державне управління справами датується 2003 роком.
- Тихо! Воно датується 2000-м, коли Медведчука там і близько не було. Ну навіщо ви все на Медведчука валите? Після цього була маса змін у положенні! І ніколи вони не були засекречені.
Положення ж не мною приймалося. До чого тут я?
Державне управління справами – це був самостійний орган, створений у 2000 році. Першим керівником був Дагаєв. Перед цим була людина, яка очолювала управління справами адміністрації президента. А в 2000 році створили самостійну структуру.
Призначав, у тому числі і Бакая, президент, і адміністрація до цього жодного стосунку не мала. Це різні структури, зовсім самостійні...
- І він з вами не радився, коли підписував розпорядження про відчуження санаторіїв? Ви ж були одна команда!
- Стоп, стоп! Ну і що, що ми одна команда? Так що, треба радитися, чи підписувати чи ні розпорядження? Скажи чесно, відверто, ти як вважаєш, я коли був головою адміністрації – я був зайнятою людиною?
- Так, напевно, ви ж допізна сиділи на роботі...
- Ну так, я по 14 годин там сидів! Ну і чого я там сидів? Я що, ненормальна людина, щоб сидіти в кабінеті, тому що він красивий?
А з приводу Бакая – пройде час, півроку-рік, а потім ви подивитеся, що буде з цими кримінальними справами. Те, що я читаю в засобах масової інформації, – я не усіх знаю нюансів – але говорити про склад злочину поки рано, до цього ще справа не дійшла.
- Так може ви Бакая й у передвиборчий список СДПУ(о) візьмете?
- У нас у списку будуть тільки члени партії...
- А якщо вступить, візьмете?
- Це вирішить з'їзд СДПУ(о). За статутом і за законом членами партії можуть бути тільки громадяни України. (Сміється.) А ви чули, що Бакай громадянин Росії. Іноземці не можуть бути членами партії.
- Ви як юрист давали пораду Білоконю або Бакаєві прийти на допит?
- Юрист дає пораду, тільки коли його про це просять.
- Віктор Володимирович, чи можливі обставини, за яких ви вчините за прикладом Білоконя або Бакая, і в один прекрасний день зникнете з України?
- Ні, за жодних обставин. Я свій вибір зробив - я залишився лідером партії.
- А якщо буде загроза арешту?
- Я до всього готовий.
- І що, як Тимошенко, будете возити в багажнику сумку з усім необхідним у СІЗО?
- Це не смішно, але я до всього готовий.
- Скажіть, ви чогось боїтеся? У вас охорона з пістолетами...
- Ні, я не боюся. У мене була раніше державна охорона, зараз я плачу сам за охорону.
- Тобто, ваша охорона – це просто показник вашої статусності?
- Та причому тут статусність? Ну є охорона – і все!
- Просто, навіщо вона вам, якщо ви не боїтеся? Зайві витрати...
- Ну, я можу собі це дозволити...
Про помаранчеву революцію, героїзм і критичні дні
- Ваша оцінка подій на Майдані?
- Негативна.
- Чому?
- От скільки людей стояло на Майдані?
- Ну, мільйон, два...
- Нехай мільйон... Але це ж не 38 мільйонів виборців, що мають в Україні право голосу, і не 30 мільйонів, які прийшли голосувати.
- Чи правильно ми вас розуміємо, що ви, юрист, відмовляєтеся прийняти рішення Верховного суду, який визнав вибори сфальсифікованими?
- Ні, Верховний суд ухвалив, що неможливо встановити результати виборів. І хіба він міг прийняти інше рішення в той час, коли в Києві відбувалися ці події?
- Так, ситуація була тоді на вулиці... А чи можливо, що хтось вирішить оскаржити результати президентських виборів?
- Голосування за політичну реформу пройшло в пакеті із законом, по якому проходило голосування в третьому турі 26 грудня. Якщо почнеться те, про що зараз говорять – що треба скасувати результати політреформи – то варто пам'ятати про іншу складову пакета.
- Тобто ви не виключаєте, що може бути оскаржене це рішення?
- Не виключаю.
Ні для кого не секрет, що я прийшов в адміністрацію президента, щоб провести політреформу. От, що зараз відбувається у відносинах між президентом і прем'єром? Навіть найкращий президент і найкращий прем'єр за цієї Конституції за визначенням будуть знаходитися в конфлікті.
-Під час революції ви жодного разу не були на Майдані?
- Ні. А навіщо мені там бути?
- Для вас це був би вчинок, майже героїчний. Може, навіть у перуці, з накладними вусами... Щоб подивитися особисто, що там відбувалося...
- Ні, я не був.
- От цікаво, а як ви тоді в заблоковану адміністрацію президента пробиралися під час революції?
- Ну, є там деякі ходи... (Підморгує.)
- Розповідають, що найкритичнішим моментом революції було 28 листопада, коли по команді на Київ були підняті внутрішні війська. І серед тих, хто міг віддати такий наказ, називають ваше прізвище...
- Я не міг віддавати накази. А з приводу подій 28 листопада я вам розповім, що було. Тільки прошу не сприймати це, як спробу показати себе героєм революції.
У неділю, 28 листопада, пізно ввечері я сидів у кабінеті (не в адміністрації президента), обговорювали питання... І тут лунає дзвоник. Це був Пінчук, який повідомляє: "Мені дзвонить Гербст і говорить, що на Майдан прямують війська. Я телефоную Леоніду Даниловичу, а він не відповідає".
 Фото Анни Андрієвської |
Через якийсь час знову дзвонить Пінчук і говорить, що Гербст знову дзвонив і сказав, що Пауелл хоче зв'язатися з президентом з цього приводу – що нібито на Київ йдуть війська. Я кажу, що нехай дзвонить, усе рівно телефон відключений.
Відразу, не прощаючись з Пінчуком, я піднімаю слухавку і дзвоню Білоконю. Він при мені дзвонить і говорить, як я зараз розумію, з Попковим (командуючий внутрішніми військами). Попков сказав щось, що прийняли як наступ на Київ – були навчання. Завантаження людей у машину не здійснювалося, було не 15 тисяч, а півтори... А Білоконь тоді всипав йому за ці навчання...
От так усе було, тільки я не хотів, щоб хтось подумав, що знайшовся ще один, хто врятував країну від кровопролиття. Я бачив, як багато хто намагався зробити собі імідж на цій історії. Я не хочу, щоб хтось говорив, як я хочу на цьому одержати те ж саме.
А то ще подумають, що я нібито переоцінив своє бачення подій на Майдані. Я його не переоцінював. Я залишаюся принциповим. Вважаю, що усе, що відбувалося - неправильно.
- Але хто під час тих подій закликав перейти до силового варіанту?
- Тоді в Конча-Заспі зібралася РНБОУ. Там зібралися і прихильники, і противники... І президент відразу поставив крапку, сказав, що ми не говоримо про надзвичайний стан і застосування сили. При мені таких розмов не було.
- Говорять, що Янукович був нестриманий тоді...
- Ну, це він сам потім говорив. Мені так тоді не здавалося.
Про темники, "1+1" і продаж Інтера
- Віктор Володимирович, революція відбулася в тому числі багато в чому через цензуру в мас-медіа. Ви своєї відповідальності за це не відчуваєте?
- У нас не було цензури!
- А ви телебачення дивилися? Вас не дивувало, що новини на телеканалах однакові?
- Ні. У мене не було часу дивитися новини.
- Ну, може, ви з дружиною обговорювали ввечері... Вона ж телевізійник...
- Що нам більше ні про що і поговорити? Ні, моя дружина новини не дивиться, я так думаю... Принаймні, ми на цю тему не говорили. Мені ще треба про політику говорити вдома, за чотирнадцятигодинного робочого дня?
- Цікаво трапилося – в країні була цензура, про яку трубили на весь світ, а головний її ідеолог про це навіть і не знає!
- Ну, по-перше, я не був ніяким ідеологом. А по-друге, ніякої цензури не було. Тому що якщо хтось хотів щось розповідати, він це робив. Вам же ніхто не заважав? А "Сільські вісті", а "Комуніст", а "Товариш"?
- Ні, мова йде про телеканали. Ви не читали випадково інтерв'ю Роднянського вже після революції? Або Мустафін, ваш заступник по СДПУ(о), визнавав цензуру. І це просто пройшло повз ваше життя, так виходить?
- Я хочу знаєте що сказати? Якби вони ці інтерв'ю давали не в грудні 2004 або січні 2005, а тоді! До речі, Роднянському ніхто не заважав це робити. Він взагалі давно живе і працює в Москві, керує каналом СТС. (Єхидно.) Що ж він такий досвідчений, мудрий і розумний журналіст не написав про це, наприклад, у вересні або серпні?
- У нього був свій політичний інтерес.
- Який?
- Він підтримував тоді кандидатуру Януковича.
- Його що, змусили підтримувати кандидатуру Януковича?
- Ну, темники такого змісту приходили на канал.
- Канал "1+1" підтримував Януковича?
- Під час виборів? Звичайно.
- А що ви не ставите їм питання: чому?
- Можливо, вони були чимось зобов'язані вам. Або боялися проблем, наприклад, що в них ліцензію заберуть ...
- От нехай вони це скажуть, а я відповім!
- А ви знаєте, що цензура на телеканалі "1+1" здійснювалося Піховшеком особисто? Який представлявся, у тому числі і людиною, що проводить вашу лінію? Ви в курсі?
- Піховшек говорив про те, що він проводить мою лінію?
- Так.
- Ні, не в курсі. Чесно, не в курсі.
- А коли Мустафін на з'їзді СДПУ(о) говорив, що була цензура, що це варто визнати, і що "це були наші прорахунки". Ви вважаєте, він говорив не про вас, а про когось іншого?
- Ви ж йому ставили запитання про це на прес-конференції після з'їзду СДПУ(о)...
- Може, він не хотів вас у вашій присутності критикувати...
- Як це, адже він це робив під час з'їзду! На з'їзді усі називали наші помилки.
- Правда, що ваші однопартійці продають канал "Інтер"?
- Я тільки знаю, що є чутки про це.
- У Плужникова (заступник голови СДПУ(о), власник "Інтера") не запитували про це?
- Він відпочиває за кордоном, ще не повернувся. Коли повернеться, я запитаю.
- У нього тривалий відпочинок?
- Ну, більше місяця.
- Дивно...
- Він лікується в Карлових Варах, воду п'є. Що дивного? У людини є можливість полікуватися, відпочити... (На момент інтерв'ю пресі ще не було відомо про те, що стан здоров'я Плужникова, за словами його, соратників різко погіршилося - "УП")
- Ви досить відкриті в питаннях ваших доходів, а чи можете ви бути так само відкриті в питаннях власності? Наприклад, які ЗМІ ви контролюєте, крім партійних?
- Що значить впливати на ЗМІ або контролювати їх? От якщо Мустафін – заступник голови СДПУ(о), до цього був член політбюро. Плужников – заступник голови партії СДПУ(о), член політбюро. Якщо вони мають стосунок до "Інтера", то, напевно, є і вплив на канал. Правильно?
- Говорять, Суркіс або СДПУ(О) фінансували газету "День"?
- При чому Суркіс до газети "День"? Там лінія іншої партії спостерігається, і там дуже багато критичного матеріалу, у тому числі і про мене. Так що ви не праві.
- А інші ЗМІ? "Київські відомості", наприклад?
- Ні. "Київські відомості" мають стосунок до комерційних структур.
Про транзитний сервер, скандальну прослушку та інше
- Є ще питання, що стосується адміністрації президента... Транзитний сервер – вас допитували у цій справі?
- (Сміється) Ну а що це таке – "транзитний сервер"?
- Кримінальна справа порушена СБУ щодо втручання в роботу сервера ЦВК. Вас з цього приводу допитували?
- Ні, мене з цього приводу не допитували.
- А що ви можете розповісти про це?
- Нічого. Я знаю тільки одне, що в адміністрації президента ніколи не було ніяких серверів, які б могли впливати на результати підрахунків голосів ЦВК.
- А як пояснити відому всім історію, коли після закриття виборчих дільниць чисельність тих, хто проголосував, значно збільшилася?
- А адміністрація тут при чому?
- Ви, напевно, неодноразово чули плівку, оприлюднену Рибачуком. Ви свій голос там не впізнали?
- Ви знаєте що? З цього приводу є два рішення суду. Одне рішення суду про те, що Рибачук не поширював брехливі відомості про мене. І тому суд відхилив позов від розгляду...
І є друге рішення Печерського суду, яке набуло законної сили, де говориться, що інформація, розповсюджена щодо Медведчука, яка стосується викривлення результатів виборів, є недійсною і підлягає спростуванню.
- Рибачук цього не робить...
- Мені не принципово, що робить Рибачук. Мені говорили тоді: що ж ви не звертаєтеся до суду? Ну, я звертаюся...
- Так усе-таки з приводу запису. Він фальшивий, або ви говорили не про транзитний сервер?
- Я можу це пояснити. По-перше, я прочитав усі записи, у тому числі, що публікувалися в "Українській правді", - я не чув, щоб там мова йшла про транзитний сервер.
Друге: будь-яке прослуховування є законним тільки в тому випадку, якщо з цього приводу є рішення суду, якщо є замовлення органів, які займаються оперативною діяльністю, на виконання цього прослуховування. У будь-якому іншому випадку докази, отримані незаконним шляхом, відповідно до Конституції не можуть розглядатися судом.
- Так ви одержували дані у випереджальному режимі по виборах-2004?
- Ні, звичайно. Ну чому я повинен одержувати їх, я ніяк не можу зрозуміти. Я що, ЦВК?
- Це був один з методів фальсифікації виборів!
- Може, це і був один з механізмів фальсифікації. Але при чому тут адміністрація президента?...
- А хто це робив? Хто, Клюєв?
- Звідки я знаю, хто робив, якщо це взагалі робилося? Чому я це повинен знати? Транзитний сервер в адміністрації – ну, це на рівні маразму!
Принаймні, я хочу сказати, усе, що стосується плівок, згадування мого прізвища - сьогодні встановлено судом, що Медведчук до цього стосунку не має. Рішення суду набуло законної сили.
- Можна так запитати – чи одержували ви дані по виборах у випереджальному режимі?
- Я не одержував.
- Ви готові підтвердити ці слова під присягою?
- Звичайно! Однозначно! А яка різниця, я це говорю зараз, і ви це опублікуєте, або допустимо, завтра мене хтось допитуватиме, то я це скажу!
Далі буде. В другій частині читайте про те, чому Медведчук підтримував Януковича, як часто зустрічається з Кучмою, про особисте, про деякі сторінки його минулого, а також про плани СДПУ(о).
