Несподівані гості на святі Ющенка
Понеділок, 27 грудня 2004, 22:49
У кожного була своя перемога Ющенка. Мільйони обіймалися, сотні тисяч плакали. Десятки тисяч збиралися на Майдані Незалежності. А дехто вирішив бути першим, хто засвідчить відданість новому президенту.
У прес-центрі Ющенка в Києво-Могилянській академії переможної ночі з неділі на понеділок всі святкували на другому поверсі, у великій залі перед сценою. Там, де, власне, і відбуваються прес-конференції. Роздавали шампанське у пластикових помаранчевих стаканчиках.
На першому поверсі в окремій кімнаті за такими ж самими пластиковими стаканчиками зібралися політичні соратники Ющенка з "Нашої України", БЮТ, СПУ, партії Кінаха. Кожен з них так чи інакше доклався до перемоги. Втім, можна було спостерігати, що біля головного тіла в історичну мить з'явилися різні дивні люди. Неконтрольований процес перетікання влади триває. І людей, які носили "бревно с Ильичем", стає дедалі більше.
Багатьох шокувала поява на фуршеті Ющенка депутатів Богдана Губського і Олександра Єдіна – колишніх відданих членів більшості імені Януковича, нині депутатів фракції "Єдина Україна".
Ще два місяці тому Губський стояв поруч з Януковичем на мітингу в Черкаській області, де він допомагав екс-прем'єру в боротьбі проти Ющенка. Але минули три тури виборів – і так вийшло, що переможної ночі Губський ледь не перший поздоровив нового президента.
Однак появу Губського і Єдіна ще якось частково можна пояснити, що вони в останній момент стали підтримувати парламентські кроки "Нашої України" – про невизнання перемоги Януковича або його відставку з уряду.
Але взагалі ніхто не може пригадати роль Євгена Імаса, керівника великого концерну "Укрінтерцукор" і заступника глави Держкомспорту. Він також виявився серед гостей – але, як кажуть впливові люди у оточенні Ющенка, ніхто його не кликав.
Так само несподіванкою для багатьох став візит на свято Ющенка члена фракції ЛДПР Олексія Митрофанова – того самого, який пропонував ввести санкції проти мешканців західної України за нелюбов до Януковича. Ще дві доби тому Митрофанов хотів позбавити їх права не реєструватися протягом 90 днів після приїзду в Росію – а тепер він у помаранчевому шарфику гуляв у помаранчевому штабі.
При цьому від своїх ініціатив заступник Жириновського не відмовляється. "Такий закон – це право Росії. А якщо ви вжили б кроків у відповідь – ми б заборонили концерти в Росії ваших артистів починаючи від Верки Сердючки".
Так само в помаранчевих шарфиках поруч з ющенківцями позували ще дві неоднозначні персони.
Перший – лідер "Родіни" Дмитро Рогозін. Як відомо, рік тому Рогозін пропонував ледь не війну оголосити Україні за те, що вона стала на захист від росіян свого ж острова Тузла. Він міцно запам'ятався шовіністичними закликами...
Але минулої ночі під час візиту Ющенка на Майдан Рогозін опинився на сцені. Й стояв прямо позаду лідера української революції. Рівно на тому ж місці, де місяць тому – його запеклий ворог Борис Немцов.
Після мітингу Рогозін хіба що в коханні не зізнався Тимошенко. Вона ж побажала йому продовжувати революцію в Росії.
Тут же поруч у помаранчевому шарфику стояв такий собі Олександр Бабаков, чия поява викликала не менше здивування. Депутат Держдуми від фракції "Родіна" Олександр Бабаков – представник так званої "лужниковської групи", яка володіє пакетами акцій українських обленерго.
Останні роки представники "лужниковської групи" знайшли собі союзників у особі Суркіса і Медведчука, у обленерго вони проводили скоординовані дії. Тривалий час в Києві інтереси помаранчевого від минулої неділі Бабакова представляв сумновідомий Максим Курочкін.
Який запам'ятався не лише як віце-президент одіозного "Російського клубу" Павловського, а й як учасник акцій по вигнанню з обленерго менеджерів Григоришина і проведенню на їх місце людей Медведчуркісів.
Більше того, є інформація, що Курочкін начебто на відкритих заходах пропонував організувати замах на Ющенка. Тому побачити Бабакова на мітингу, а тим більше у невимушеній бесіді з Петром Ющенком або Юрієм Луценком було великою несподіванкою.
Але найцікавіше інше: коли автор цього тексту нагадав Бабакову про Курочкіна, він зробив здивоване обличчя: "А хто це такий?"
Описані тут моменти – лише частина побаченої сірої політики. На шість місяців раніше помаранчевий шарфик одягнув Андрій Деркач, на п'ять – Олександр Волков. Люди, які тривалий час мали негативну репутацію в демократичних колах України – зараз вони демократи.
Може, вони дійсно змінилися. Чи справді це так – буде видно протягом найближчого часу, коли вони перестануть бути опозицією і отримають шанс бути інтегрованими у владу – через посаду або вплив.
Нести відповідальність за них буде Ющенко – як би йому цього не хотілося. Можливо, він навіть не бачив Рогозіна у себе за спиною на мітингу. Але Ющенко стає президентом. І віднині слово "оточення" набуває зовсім іншого змісту, ніж коли воно стосувалося війни з владою, де були всі засоби доречні.
І якщо раніше головний пункт спостереження для шанувальника підкилимної політики був під'їзд до адміністрації президента на Банковій, то тепер – офіс Ющенка на Боричевому Току.
У прес-центрі Ющенка в Києво-Могилянській академії переможної ночі з неділі на понеділок всі святкували на другому поверсі, у великій залі перед сценою. Там, де, власне, і відбуваються прес-конференції. Роздавали шампанське у пластикових помаранчевих стаканчиках.
На першому поверсі в окремій кімнаті за такими ж самими пластиковими стаканчиками зібралися політичні соратники Ющенка з "Нашої України", БЮТ, СПУ, партії Кінаха. Кожен з них так чи інакше доклався до перемоги. Втім, можна було спостерігати, що біля головного тіла в історичну мить з'явилися різні дивні люди. Неконтрольований процес перетікання влади триває. І людей, які носили "бревно с Ильичем", стає дедалі більше.
Багатьох шокувала поява на фуршеті Ющенка депутатів Богдана Губського і Олександра Єдіна – колишніх відданих членів більшості імені Януковича, нині депутатів фракції "Єдина Україна".
Ще два місяці тому Губський стояв поруч з Януковичем на мітингу в Черкаській області, де він допомагав екс-прем'єру в боротьбі проти Ющенка. Але минули три тури виборів – і так вийшло, що переможної ночі Губський ледь не перший поздоровив нового президента.
Однак появу Губського і Єдіна ще якось частково можна пояснити, що вони в останній момент стали підтримувати парламентські кроки "Нашої України" – про невизнання перемоги Януковича або його відставку з уряду.
Але взагалі ніхто не може пригадати роль Євгена Імаса, керівника великого концерну "Укрінтерцукор" і заступника глави Держкомспорту. Він також виявився серед гостей – але, як кажуть впливові люди у оточенні Ющенка, ніхто його не кликав.
Так само несподіванкою для багатьох став візит на свято Ющенка члена фракції ЛДПР Олексія Митрофанова – того самого, який пропонував ввести санкції проти мешканців західної України за нелюбов до Януковича. Ще дві доби тому Митрофанов хотів позбавити їх права не реєструватися протягом 90 днів після приїзду в Росію – а тепер він у помаранчевому шарфику гуляв у помаранчевому штабі.
При цьому від своїх ініціатив заступник Жириновського не відмовляється. "Такий закон – це право Росії. А якщо ви вжили б кроків у відповідь – ми б заборонили концерти в Росії ваших артистів починаючи від Верки Сердючки".
Так само в помаранчевих шарфиках поруч з ющенківцями позували ще дві неоднозначні персони.
Перший – лідер "Родіни" Дмитро Рогозін. Як відомо, рік тому Рогозін пропонував ледь не війну оголосити Україні за те, що вона стала на захист від росіян свого ж острова Тузла. Він міцно запам'ятався шовіністичними закликами...
Але минулої ночі під час візиту Ющенка на Майдан Рогозін опинився на сцені. Й стояв прямо позаду лідера української революції. Рівно на тому ж місці, де місяць тому – його запеклий ворог Борис Немцов.
Після мітингу Рогозін хіба що в коханні не зізнався Тимошенко. Вона ж побажала йому продовжувати революцію в Росії.
Тут же поруч у помаранчевому шарфику стояв такий собі Олександр Бабаков, чия поява викликала не менше здивування. Депутат Держдуми від фракції "Родіна" Олександр Бабаков – представник так званої "лужниковської групи", яка володіє пакетами акцій українських обленерго.
Останні роки представники "лужниковської групи" знайшли собі союзників у особі Суркіса і Медведчука, у обленерго вони проводили скоординовані дії. Тривалий час в Києві інтереси помаранчевого від минулої неділі Бабакова представляв сумновідомий Максим Курочкін.
Який запам'ятався не лише як віце-президент одіозного "Російського клубу" Павловського, а й як учасник акцій по вигнанню з обленерго менеджерів Григоришина і проведенню на їх місце людей Медведчуркісів.
Більше того, є інформація, що Курочкін начебто на відкритих заходах пропонував організувати замах на Ющенка. Тому побачити Бабакова на мітингу, а тим більше у невимушеній бесіді з Петром Ющенком або Юрієм Луценком було великою несподіванкою.
Але найцікавіше інше: коли автор цього тексту нагадав Бабакову про Курочкіна, він зробив здивоване обличчя: "А хто це такий?"
Описані тут моменти – лише частина побаченої сірої політики. На шість місяців раніше помаранчевий шарфик одягнув Андрій Деркач, на п'ять – Олександр Волков. Люди, які тривалий час мали негативну репутацію в демократичних колах України – зараз вони демократи.
Може, вони дійсно змінилися. Чи справді це так – буде видно протягом найближчого часу, коли вони перестануть бути опозицією і отримають шанс бути інтегрованими у владу – через посаду або вплив.
Нести відповідальність за них буде Ющенко – як би йому цього не хотілося. Можливо, він навіть не бачив Рогозіна у себе за спиною на мітингу. Але Ющенко стає президентом. І віднині слово "оточення" набуває зовсім іншого змісту, ніж коли воно стосувалося війни з владою, де були всі засоби доречні.
І якщо раніше головний пункт спостереження для шанувальника підкилимної політики був під'їзд до адміністрації президента на Банковій, то тепер – офіс Ющенка на Боричевому Току.
