Край Чорного моря. Чим живе Одеса на третьому році повномасштабного вторгнення
Шоста ранку. Над Чорним морем повільно сходить сонце. Одеса прокидається після чергової тривожної ночі зі сповіщеннями про загрозу балістики та збитими над узбережжям шахедами.
Рибаки займають найкращі місця на причалі Ланжерону. Поодинокі пляжники наважуються зайти у воду, температура якої за останній тиждень понизилася до 15 градусів. Місцеві мешканки поспішають на заняття йогою під відкритим небом.
Цю ранкову ідилію курортного міста порушує лише голос з гучномовця, який попереджає про нову повітряну тривогу.
За 2,5 роки повномасштабноі війни Одеса, здається, прожила кілька життів.
У березні 2022 тут з тривогою очікували на висадку російського десанту, встановлювали протитанкові їжаки на пляжах та в історичному центрі. У квітні — приймали переселенців з окупованих міст та сел Херсонщини та Запоріжжя. Тією ж весни Одеса стала найважливішою ланкою зернового коридору, а через це і пріоритетною ціллю для російських обстрілів. За ці 2 роки Росія знищила і пошкодила більше 210 об’єктів портової інфраструктури міста та області.
"Ми завжди з обережністю ставилися до росіян і в нас не було жодних ілюзій. Ми бачили як вони приїжджали до нас на відпочинок і з якою зухвалістю тут себе поводили", — запевняє УП мер міста Геннадій Труханов, якого до повномасштабного вторгнення нерідко звинувачували у проросійськості та сепаратизмі.
Тепер Труханов говорить українською, називає російських пропагандистів негідниками та нелюдями, але водночас захищає пам’ятник Олександру Пушкіну від демонтажу, а одеські вулиці — від перейменування.
"Не хотілося, щоб ми втратили наш колорит одеський, нашу самобутність. Це все не має жодного відношення до російської імперії та Радянського Союзу. Це Одеса і це ДНК одеситів", — емоціонує Труханов, коли УП питає його про зміни, що сталися в місті після російського вторгнення.
Тема #1 для обговорення в Одесі в останній місяць — рішення про перейменування 85 вулиць міста, ухвалене головою Одеської ОВА Олегом Кіпером. Під зміну назви потрапили бульвар Михайла Жванецького, вулиці Ільфа і Петрова, Ісаака Бабеля, Івана Буніна. І це викликало жваві суперечки серед мешканців міста.
"Я ніколи не від кого в Одесі не чув, що треба залишити все як є. Ми маємо перейменувати одеські вулиці, але ми проти того, як це відбулося. Серед них — багато імен, які зараз намагаються викреслити з історії нашого міста, але вони важливі для Одеси", — пояснює природу цих обговорень одеський підприємець, один з ініціаторів включення Одеси до світової спадщини ЮНЕСКО Нік Вікнянський.
Чим живе і як змінюється Одеса на третьому році повномасштабної війни, чому Росія не відмовиться від планів її захопити, де самі одесити бачать своє місто за 10 років, і як, врешті-решт, приготувати найсмачнішу ікру з баклажанів за рецептом бабусі відомого місцевого ресторатора Савелія Лібкіна – ви зможете дізнатися, подивившись цей репортаж "Української правди".
Ми поговорили з мером міста Геннадієм Трухановим, волонтеркою Катериною Ножевніковою, народним депутатом Олексієм Гончаренком, зіркою Привозу Світланою Базаренко, бізнесменом Ніком Вікнянським, завітали до легендарного ресторана "Дача" та змусили штучний інтелект переспівати неофіційний гімн Одеси українською мовою голосами Леоніда Утьосова та Святослава Вакарчука.
А тепер від усієї команди УП побажаємо вам приємного перегляду.
Автори: Севгіль Мусаєва, Богдан Кутєпов, Алекс Клімов, Євген Руденко, Андрій Ігнатенко
