Сафарі на людей: у Херсоні російські військові масово атакують цивільних з дронів

Одразу п'ятеро людей постраждали в Херсоні від російських атак з дронів у вівторок 20 серпня. Серед них – 14-річний хлопець. 

На жаль, така статистика з пораненнями цивільних від масових ударів з ворожих БПЛА на Херсонщині стала буденністю.

З 13 липня по 13 серпня цього року лише з використанням дронів російські військові вбили вісім та поранили 110 мешканців області. Серед постраждалих – переважно мирні жителі, а також медики й поліцейські, які їхали їм на допомогу. 

За даними Херсонської ОВА, тільки за минулий місяць противник здійснив орієнтовно 3300 атак із дронів. Це змусило владу оголосити обов'язкову евакуацію з низки сіл та мікрорайонів Херсона. 

Поки на півночі країни Сили оборони проводять успішну операцію в напрямку Курська, а на сході України намагаються стримати потужний наступ армії РФ на Покровськ, на Херсонщині противник різко посилив застосування безпілотників для атак на цивільних та інфраструктуру. 

Як і чим армія РФ полює на людей на правому березі Дніпра? Що кажуть постраждалі, які пережили атаки з дронів? Яка мета російських військових та як їм можна перешкодити? Читайте в матеріалі. 

"Вони спеціально це роблять. Просто тому, що можуть"

"Росія скинула на нас вибухівку з дрона, на автомобіль. Ми приїхали додому, не встигли загнати його в гараж. Тільки зайшли в хату і почули великий взрив. Ми не могли вийти одразу, тому що над нами літали дрони, ми боялися", – стривожено згадує 31-річна Тетяна Ширяєва.

Разом із чоловіком Іллею вони мешкають в Антонівці під Херсоном. Ледь не щодня село потрапляє в офіційні зведення про обстріли з окупованого лівобережжя. До війни це було красиве і престижне місце для життя – на березі Дніпра і поруч з обласним центром. 

Електрика тут відсутня ще з листопада 2022 року, вода подається завдяки генераторам, які останніми тижнями російські військові вицілюють так само, як і газорозподільні станції. 

Ілля та Тетяна купили в Антонівці дім сім років тому. Мають садок, на якому вирощували малопоширені в Україні інжир і гранат, чим дивували родичів. Через день після першої дронової атаки на авто, на їхній будинок знову скинули вибухівку. Власними силами вони полагодили пошкодження. Але кілька тижнів тому стався новий приліт. На цей раз з артилерії. Після цього подружжя вирішило перебратися до Херсона. 

Тетяна каже, що вдень якось орієнтувалися, призвичаїлися йти в підвал. Але вночі було дуже страшно.

"Просто нереально. Вночі дрони також літають. І таке враження, що вони прямо заглядають у вікна. Ми вже не витерпіли", – пояснює жінка своє рішення виїхати.

"Ми шукали дім, бо в нас три котики, дві собачки, яких ми не могли залишити, це наші друзі, це наші члени сім'ї. Мені б совість не дозволила цього зробити", – каже Тетяна, тримаючи білого кота на руках.

Ілля Ширяєв додає, що останніми тижнями російські військові майже щодня атакують Антонівку за допомогою дронів типу Mavic, а також FPV. Вони скидають різні види вибухівки, зокрема і запалювальні гранати.

"Недавно скинули на генератори – і воду перестали давати. Пожар дуже швидко пішов. Поки ми тушили, над нами дрон літав, дивився. Пожежники не приїхали, їх не пускають через небезпеку БПЛА. Вогонь дійшов прямо до хат", – розповідає Ілля, показуючи кадри сусіднього будинку, який загорівся від чергового скиду з російського дрону. В ньому вже давно ніхто не жив.

"Вони спеціально це роблять. Просто тому, що можуть, тому що тварі, я не можу по-іншому сказати, – зі злістю в голосі реагує чоловік на запитання про мотивацію російських військових. – Коли прилітає, люди виходять дивитися, сусіди йдуть допомагати. В цей момент вони скидають вже на цих людей. 

Недавно скинули на хлопця, який їхав на скутері. Він у шоломі був, не почув, що летить. Отримав поранення, скутер рознесло. Ну, хоч живий". 

"Якщо ви любите своїх рідних – виїжджайте"

Староста Антонівського округу Сергій Іващенко підтверджує: щодня відбуваються атаки десятками дронів з боку окупованого лівобережжя. За його словами, понад 90% будинків у селі пошкоджені або зруйновані повністю. А з 13 тисяч довоєнного населення Антонівки залишилося приблизно чотири тисячі.

"Щодня скиди, щодня палять будинки, щодня поранені. Днями скинули вибухівку в районі гуманітарного штабу однієї організації. Двоє волонтерів загинули. Попри це, нам допомагають різні організації, за що я дуже вдячний. Без них було б складно втримати ситуацію в окрузі", – каже староста.

Сергій пересувається в бронежилеті й шоломі. В руках тримає дробову рушницю, щоб відбиватися від можливої атаки з неба. Видно, що чоловік хвилюється за антонівців, які залишаються в селі попри надзвичайну небезпеку. 

"На жаль, я не можу їх примусово вислати, але звернення, заклики, рекомендації від нас надходять до людей регулярно. Здебільшого це пенсіонери і їхня відповідь: "Я тут прожив всю жизнь, куди мені їхати?". 

Я намагаюсь переконувати, що життя – це найдорожче, що в нас є на сьогоднішній день. Ті чотири стіни, які вони намагаються врятувати, вони того не варті. Я прошу: якщо ви любите своїх близьких і рідних – виїжджайте, будь ласка", – звертається Сергій до мешканців Антонівки та інших прибережних сіл. 

"Коли ми тушили, він ще раз кинув гранату"

Світлана Мала із сусіднього з Антонівкою села Садове теж одна з тих, хто вирішив виїхати зі свого напівзруйнованого дому після чергової атаки російських БПЛА. 12 серпня ворожий дрон скинув сім вибухових пристроїв на подвір'я її сусідів, а перед тим неподалік прилетів артилерійський снаряд. 

"Був прильот, винесло ворота, забор. Ми їх так і не знайшли. Потім о 3 годині дня знову почався обстріл. На сусідній вулиці загорілися два будинки, кухні, сараї. А ввечері прилетів дрон і кинув гранату на будинок, що біля нас, – з мокрими очима розповідає Світлана. – І так другий, третій, четвертий. З інтервалом у хвилин 20. За п'ятим і шостим разом він приніс зажигатєльні заряди. Загорівся будинок. Ми прибігли, пробували затушити. І от коли ми тушили, він ще раз кинув гранату". 

Внаслідок цієї атаки важких поранень зазнав сусід Світлани – Марко. Він італієць, який одружився з місцевою мешканкою – її теж звати Світлана. Того дня жінку зачепило уламками, а коли вона намагалася сховатися, то впала і зламала руку й ногу. Наліт дронів не пережила їхня собака Ріта. Ще одна – Феня – зникла в будинку, охопленому вогнем.

"Я його просила: Марко, будь ласка, повзи до гаража, тому що він прилетить і кине. І вже тебе не буде. Він з цією подробленою ногою повз із передишками і так заховався. А ми в хату забігли знову. Дрон політав, побачив, що горить, заспокоївся і улетів", – згадує страшний вечір Світлана Мала.

Жінка розповідає, що цей наліт змусив її і чоловіка зважитися на виїзд. Зробити це було непросто, адже мало хто погоджується приїхати в ці краї автівкою навіть за гроші. Зрештою через знайомих волонтерів та односельців деякі речі вдалося перевезти скутером до укриття в центрі села. Звідти їх оперативно забрали машиною. Родину прихистила сестра Світлани в Херсоні.

За кілька днів, що вони провели в Херсоні, їхній будинок у Садовому теж згорів після нового нальоту російських дронів.  

Місцева підприємиця та волонтерка Наталя Пелюшенко додає, що в селі немає скупчення військових або їхньої техніки, яка могла б бути ціллю для атак противника. Жінка називає атаки на цивільних геноцидом.

"Все, що побудоване, все, що гарне, все, що їде і рухається – все випалюється вщент. Це полювання на людей. Ми не можемо вже навіть з волонтерами заїхати, як раніше, бо одразу засікають автівку і ведуть її, атакують. Днів десять тому ми видавали гуманітарну допомогу в центрі і почули цей характерний звук FPV-дрона. Його ні з чим не сплутаєш. Я крикнула дівчатам, щоб ховалися. Він прилетів на дах, всі дуже злякалися. Потім ми вийшли і знайшли його уламки", – розповідає Наталя, яка також допомагала евакуювати Світлану Малу.

Жінки кажуть, що зараз у Садовому лишилося зо 270 мешканців. До повномасштабного вторгнення в селі жили більше ніж тисяча людей. Протягом кількох тижнів серпня, через масові удири російських дронів по цивільних, Садове покинули ще пів сотні жителів. 

"За день буває більше десяти викликів"

Першими, хто приходять на допомогу херсонцям після обстрілів, стали бригади екстреної медичної допомоги. Фельдшер невідкладних станів з медицини катастроф Віталій Токарєв працює на "швидкій" з 1996 року. Чоловік пережив окупацію Херсона, погрози і тиск від російських військових. Та він і надалі рятує людей, зокрема після поранень від атак з дронів.

"За останній місяць ситуація сильно погіршилася. За день буває більше десяти викликів. Дніпровський район, Східний, Кіндійка, Антонівка – це постійно. Люди отримують багато поранень від уламків. Ми їм надаємо як медичну допомогу, так і моральну підтримку, бо люди перелякані", – розповідає Віталій.

Медик каже, що люди іноді не вірять, що "швидка" доїжджає в найгарячіші райони. Зізнається, вони знають про червоні зони, але йдуть на ризик, бо їх там чекають. А зволікання може коштувати життя.

"Ми нещодавно були в Антонівці – дві жіночки отримали серйозні уламкові поранення від скидів та удару FPV. Коли ми за ними приїхали, вони були дуже збуджені. Коли ми їх посадили в свою машину, вони питають: "У вас броньований автомобіль?". Звісно, що не броньований. Вони були здивовані", – ділиться фельдшер.

Його колеги теж неодноразово потрапляли під обстріл. Під час чергового виклику до постраждалих після скиду фельдшерка отримала серйозну контузію, водій – трохи легшу. Авто теж постраждало – побите скло, посічений кузов. За ними погнався російський БПЛА і кинув вибухівку, каже Віталій Токарєв. 

"Трішки не вистачає нам медичного персоналу: хтось виїхав, у когось вже нервова система не витримує, хтось просто втомився. Боїмося, але комусь треба це робити, хай як би це не звучало", – додає Віталій. 

"Никаких запретов для уничтожения врага нет и это очень хорошо"

Тим часом, у телеграм-каналах, які, ймовірно, ведуть російські військові, публікують відео атак на цивільні об'єкти й інфраструктуру: автобуси, вантажівки, легкові авто, газорозподільні станції, генератори, приватні будинки. 

Російські пабліки поширюють і відео атаки на поліцейський автомобіль у селищі Кіндійка, неподалік будівельного супермаркету, який того ж дня загорівся від чергового удару російської армії. Від цього скиду постраждали двоє поліцейських. Були травмовані також і серед цивільних.

"Херсон. В течение нескольких недель результативно поработали операторы по критично важным точкам энергосистемы города. Это как и генераторы, так и АЗС с ТП. Очень активно выносят, но этого всё равно не хватает. Есть над чем работать. Продолжим", – йдеться в одному з дописів на телеграм-каналі.

У наступній публікації автор додає, що будь-який рух у червоній зоні є тригером для нанесення ударів. "Исходите из того, что ваш транспорт – это потенциальная цель", – зазначено в дописі.

"Червоною зоною" в Херсоні противник називає територію по вулиці Перекопська і нижче до Дніпра, зазначаючи, що ця зона буде розширюватися. 

Власне, вона вже значно розширилася. Якщо в травні цього року російські дрони атакували переважно прилеглі до Дніпра села та вулиці Херсона, то в липні й у серпні удари безпілотниками зафіксовані на вулицях Університетська, Європейська (колишня Суворова) і навіть у Таврійському мікрорайоні. 

"Что касается гражданских и гуманности, то смысла объяснять что хорошо, а что плохо бесполезно. Кто решился остаться, то для себя всё решил, остальные конечно пусть, как можно скорее покидают город… Никаких запретов для уничтожения врага нет и это очень хорошо", – пише автор російського телеграм-каналу, на якому публікує атаки з дронів та інших видів озброєння по правобережжю Херсонської області. 

Мінування з дронів і заводські боєприпаси для скидів: чим атакують росіяни?

Окрім прямих скидів вибухівки та ударів FPV-дронами в серпні російські військові почали практикувати в Херсоні дистанційне мінування. Поліцейські з вибухотехнічної служби виявили, зібрали і знешкодили десяток "Пелюсток" – протипіхотних фугасних мін, розкиданих із БПЛА на вулиці Перекопська в Херсоні. 

"Раніше так дистанційно мінували територію за допомогою РСЗВ, наприклад, з "Градів". Тобто є стандартні касети, стріляєш – і воно розкидує ці міни в полі. Зараз вони умудрились діставати їх із касетного контейнера і в довільній кількості кріпити до дронів. Донесли в Херсон, скинули, і тоді вона починає зводитись. ПФМ реагує на тиск. Наступаєш – підрив", – коментує начальник відділу вибухотехнічної служби головного управління нацполіції в Херсонській області Володимир Перепелиця. 

Він розповідає, що противник постійно вдосконалює озброєння до безпілотних засобів. Зустрічаються системи скидів і самі боєприпаси до них заводського виробництва з серійними номерами, маркуванням. Деякі з них схожі на ВОГи, але мають більше вибухової речовини. 

"Суть у тому, щоб не треба було нічого доробляти "на колінці". Ти просто береш стандартний боєприпас, кріпиш до дрона. Поки він має контакт з дроном, навіть якщо той упаде і не відлетить, він не вибухне. Тільки ти його відпустив, він звівся в повітрі і при контакті вибухає", – пояснює Володимир.

Проте здебільшого використовуються стандартні вибухові пристрої з різними видами модифікацій – заміна детонатора, датчика цілі тощо. Якісь елементи боєприпасів виготовляються й на 3D-принтерах: хвостовики або передня частина корпусу.

"От взяли ПГ-7 – постріл до гранатомета РПГ-7, який в народі називають морквина. Забрали з нього стандартний детонатор, а прикріпили електродетонатор, заліпили пластидом, прикрутили до FPV – все, це вже вважається саморобний пристрій. Це робиться для того, щоб воно спрацювало надійніше, ніж при стандартних умовах пострілу з гранатомета", – пояснює вибухотехнік. 

Володимир додає, що російські військові можуть вдатися і до дистанційного мінування на території населених пунктів ще більш небезпечними мінами типу ПОМ-2. Це протипіхотна осколкова міна, що має радіус ураження осколками до 20 метрів. 

Вибухотехнік наполегливо просить людей дотримуватися кількох простих правил при виявленні дронів, невідомих предметів чи вибухівки.

"Побачив таку штуку – просто не підходь, не чіпай, повідом. Чим далі ти від будь-якої вибухівки, тим більше в безпеці. Ти ніколи не знаєш, як і коли воно спрацює, і чи нема там якоїсь пастки, – каже Володимир. 

– Може бути в самому дроні невеликий заряд вибухівки. Або найчастіше це модифікований боєприпас, саморобка, в якому не один детонатор, а декілька. І крім того, що він мав спрацювати від удару об тверду поверхню, він може вибухнути, коли ти від'єднуєш контакти". 

33 загиблих. 322 поранених 

У Херсонській обласній прокуратурі нам повідомили, що перші атаки з безпілотників саме по цивільних об'єктах та людях на території Бериславського та Херсонського районів почали фіксувати ще в листопаді 2022 року. Проте спочатку вони були поодинокими.

"З того часу до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення 605 кримінальних правопорушень за фактами атак безпілотників такого типу (дрони-камікадзе, дрони, які пристосовані для скиду боєприпасів, ударні дрони, тощо)", – йдеться у відповіді прокуратури на наш запит.

У відомстві підтверджують, що кількість атак з дронів значно зросла з травня 2024 року. Всього, за даними прокуратури, з березня 2023 року внаслідок атак безпілотників на деокупованій території Херсонської області загинуло 33 цивільні особи (з них 1 дитина) та 322 – поранено (з них 7 дітей). 

Факти атак за допомогою дронів українські правоохоронні органи кваліфікують за статтею 438 Кримінального кодексу – "Порушення законів та звичаїв війни", тобто це визнається воєнним злочином.

Разом з тим, встановити винних і притягнути їх до відповідальності в умовах активної фази бойових дій дуже складно. У прокуратурі повідомляють, що наразі до суду скерований обвинувальний акт щодо одного військовослужбовця російської армії.

Це 21-річний мешканець Краснодара Степан Суминін – єфрейтор 10-ої окремої бригади спеціального призначення ГУ ГШ Збройних Сил РФ (військова частина № 51532). Слідство встановило, що в травні минулого року він керував дроном типу Mavic, обладнаним пристроєм для дистанційного скиду боєприпасів ВОГ-17. 

Ціллю для скиду Суминін обрав цивільних чоловіка і жінку з села Одрадокам'янка Бериславського району. Внаслідок атаки 53-річний чоловік отримав важкі поранення. 

Посилення РЕБ та обов'язкова евакуація 

Речник Херсонської ОВА Олександр Толоконніков вважає, що однією з цілей російських військових під час атак на цивільну інфраструктуру та мирних мешканців є залякування населення.

"Щоб люди боялися тут жити. Вони знищують підстанції та мережі, щоб не було світла, газу, води, щоб ми не могли це відновити і вимушені були покинути правобережжя Херсонщини. Тому ми працюємо з військовими над тим, щоб у прибережних зонах посилити дію РЕБ", – каже Толоконніков. 

Робота українських систем РЕБ залишається одним із найдієвіших способів боротьби з БПЛА противника.

З власних джерел у військовій адміністрації нам стало відомо, що російські військові протягом доби використовують від кількох десятків до сотні БПЛА різного типу саме для того, щоб завдавати удари по цілях у прибережних районах області та в Херсоні. Більшість цих безпілотників подавляються РЕБами. Іншим вдається скидувати понад сотню боєприпасів за добу по лінії фронту уздовж Дніпра.

Через активізацію атак з безпілотників Херсонська ОВА розширила перелік населених пунктів, де оголошена обов'язкова евакуація населення. До нього додали села Шляхове, Томарине, Новоолександрівка, Гончарне, Новодмитрівка, Ромашкове, Першотравневе, а також мікрорайони Гідропарк та Нафтогавань у Херсоні. 

"Якщо люди хочуть жити в небезпечному районі, ми не можемо їх насильно вивезти, – коментує Толоконніков. – Та якщо вони хочуть уберегти своє життя, дітей і близьких, то треба виїжджати, хоча б на цей період, поки не закінчиться загострення".

Іван Антипенко, для УП