Перша заміна в команді Сирського: за що звільнили Содоля і чого чекати від Гнатова
"Я ухвалив рішення замінити командувача Об'єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенанта Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова", – заявив президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 24 червня.
53-річний генерал-лейтенант Содоль пробув на посаді командувача всього 4 місяці. Глава держави публічно не пояснив причини такої кадрової ротації.
Але напередодні начальник штабу бригади "Азов" Богдан Кротевич звернувся до Державного бюро розслідувань із закликом провести розслідування щодо Содоля через великі втрати особового складу, які сталися нібито внаслідок виконання його наказів.
26 червня, представляючи нового командувача Гнатова на Донеччині, Зеленський закликав усіх присутніх командирів "зберегти максимум особового складу".
Під час підготовки матеріалу УП зверталася до Кротевича, але він відмовився від коментарів до відповіді ДБР.
Заяві начштабу "Азова" передувала блогерська активність навколо Содоля. В соцмережах його охрестили "м'ясником" і звинувачували в низці поразок на фронті.
Паралельно в інформаційному просторі військові та активісти поширюють наратив про те, що старий генералітет не справляється, тому йому на зміну мають прийти молоді офіцери. Власне, саме після звернення "нового обличчя" Кротевича вдалося посунути "старого" генерала Содоля.
Загалом "омолодження" військового командування, враховуючи сучасні методи ведення війни – ідея непогана. Але також важливо, як ця ідея реалізується на практиці й чи не підривають такі дії довіру до військових загалом.
"Українська правда" розбиралася, які претензії військові висловлюють уже колишньому командувачу Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанту Юрію Содолю, чому його звільнення нагадує організовану інформаційну кампанію і чи призведе це до витіснення з командування "старого генералітету" молодими командирами.
УП має в розпорядженні звернення начштабу "Азова" Богдана Кротевича до ДБР і публікує його ключові тези.
- Генерал-лейтенант не перебував у Маріуполі жодної години і віддавав накази, що суперечили місцям дислокації "Азову" і 36-ої бригади морської піхоти. Зокрема, 36-ій наказував прориватися на завод "Азовсталь", а 12-ій – на меткомбінат Ілліча. Тоді як у той час "Азов" був ближче до "Азовсталі", а морпіхи – до меткомбінату Ілліча.
- "Азов" не отримав "жодного додаткового патрона до початку оборони Маріуполя", а фортифікаційні споруди в місті не були зведені через проблеми в комунікації Содоля з місцевою владою.
- Під час оточення Маріуполя взаємодія з підрозділами, які не входили до маріупольського гарнізону, була повністю відсутня. Це загрожувало різним підрозділам "дружнім вогнем".
- Генерал-лейтенант керує військами "неадекватно", а його рішення призвели до смертей "тисяч військовослужбовців" ЗСУ, НГУ та інших підрозділів Сил оборони.
- Содоль як командувач ОСУВ "Хортиця" відповідальний за підготовку оборони перед повторним російським наступом на Харківську область.
- Після призначення на посаду очільника ОСУВ "Хортиця" Содоль почав віддавати "незрозумілі накази" 12-ій бригаді НГУ про заняття низин, а також просування на незначну кількість метрів у короткі строки без достатньої кількості боєприпасів.
Від постів Безуглої та Стерненка до вирішальної заяви Зеленського
В історії зі звільненням Юрія Содоля цікаво не лише те, які претензії йому висувають і наскільки вони справедливі, а й як саме це відбувається.
Окрім депутатки зі "Слуги народу" Мар'яни Безуглої, яка "зносить" неефективних, на її думку, військових через Фейсбук і заяви якої часто збігаються з позицією ОП, до закликів звільнити вже екскомандувача Об'єднаних сил цього разу долучилися лідери думок соцмереж. А саме блогери-волонтери Сергій Стерненко, Ігор Лаченков (Лачен), Раміна Есхакзай, подружжя воєнних фотографів Владислава та Костянтин Ліберови, які не були раніше помічені в критиці або такій прискіпливій увазі до дій військового керівництва країни.
При цьому високопоставлений співрозмовник УП у Силах оборони стверджує, що Содоля на посаді командувача Об'єднаних сил підтримували як головком Олександр Сирський, так і Генштаб загалом. Інший співрозмовник УП у морській піхоті додає, що Содоль, попри місцями "порохоботські" погляди, мав навіть прихильність президента.
"Він і працював так (намагався за будь-яку ціну виконати всі поставлені вищим командуванням завдання – УП) для того, щоб отримувати і виправдовувати цю підтримку", – пояснює джерело УП у Генеральному штабі ЗСУ.
Фактично публічне обурення особою Содоля почалося 19–20 травня з постів Безуглої та Стерненка. Безугла назвала генерал-лейтенанта "злочинцем", який поставив на посади своїх людей (зокрема бригадного генерала Юрія Галушкіна, який допустив прорив росіян на Харківщині), і "кулуарним "м'ясником", який зробить усе, що потрібно начальнику. Хоча ще пару місяців тому, радіючи відставці Залужного, вона давала Содолю характеристику "бойового, інноваційного, сильного менеджера".
Стерненко в травні раптово вирішив заявити, що Содоля призначили на посаду командувача ОСУВ "Хортиця" і це "кадрова катастрофа", адже йому "плювати на життя солдата".
Проте насправді, як було відомо УП, та й загалом воєнкорам, Содоль став командувачем "Хортиці" не навесні, а ще в лютому – після звільнення попереднього керівництва Генштабу, паралельно із заходом на посаду командувача Об'єднаних сил.
Попри це, снігова куля, сповнена обурень щодо "призначення" Содоля командувачем ОСУВ "Хортиця", котилася Твітером, Фейсбуком й Інстаграмом, збираючи тисячі репостів.
Що цікаво: хейт Содоля, вочевидь, був частиною глобальнішої історії під умовною назвою "старі генерали не справляються – нам треба нові", яка розгорнулася орієнтовно після прориву росіян на Харківщині руками Мар'яни Безуглої.
Так, 22 травня депутатка звинуватила верхівку військового командування – головкома Олександра Сирського, начштабу Анатолія Баргилевича, командувача Сухопутних військ Олександра Павлюка і, власне, командувача Об'єднаних сил Юрія Содоля – у приховуванні правди, надшвидкій кадровій зміні комбатів, відсутності підготовки людей перед службою, збільшенні бюрократії тощо. Мовляв, нічого не змінилося, старі генеральські касти мають піти і дати дорогу новому поколінню.
За кілька днів начштабу "Азова" Богдан Кротевич, який згодом і написав листа до ДБР на Содоля, виклав у своєму Твіттері фотографії кількох доволі відомих і авторитетних військовослужбовців зі словами: "Збираю дрімтім з командирів, яких безмежно поважає особовий склад". Ані Сирському, ані Содолю там місця не знайшлося.
Один зі співрозмовників УП у парламенті припускає, що така кампанія має на меті створити й, відповідно, задовольнити "запит суспільства" на великі кадрові перестановки.
"Я думаю, що в Офісі президента планують міняти військове командування, тому дали команду дискредитувати Содоля, щоб була причина, – розмірковує співрозмовник у Верховній Раді. – На Банковій обрали людину, яка справді заслуговує на критику, про що знають багато військових. Його звільненням в ОП хочуть показати, які молодці, бо оперативно відреагували на заклики військових і цивільних. А потім і всю команду Сирського посунуть".
Содоль став першим членом команди головкома Сирського, якого звільнив Зеленський. Як результат – десятки радісних і вітальних дописів, зокрема на адресу Кротевича, від усіх обурених особою колишнього командувача Об'єднаних сил.
Натомість ні Генштаб, ні сам головнокомандувач публічно поки жодним чином не прокомунікували ситуацію з Содолем.
Як стверджують джерела УП у військовому керівництві, звільнення не стало несподіванкою для Генштабу.
"Головком робив непублічні спроби вберегти генерала, однак після того, як все перейшло в площину по лінії "нові – старі", вирішив публічно не сперечатись. Амбіції молодих командирів – це нормально. Сирський, напевно, не хотів, щоб конфлікт сприймався саме як суперечка поколінь, бо це шкодитиме фронту", – розповів співрозмовник УП в Генштабі.
Формально ще кілька днів Содоль перебуватиме в статусі командувача ОСУВ "Хортиця", але на цьому місці його теж замінить новий командувач ООС Гнатов.
Хто такий Содоль і чим займався у війську
Юрій Содоль прийшов в українську армію наприкінці 90-х. У 2003 почав служити у Десантно-штурмових військах, 25-ій потужній бригаді, а вже у 2007 став її комбригом.
Під його командуванням 25-та воювала в найгарячіших точках АТО в 2014 році – Рубіжному, Ямполі, а також брала участь в обороні Донецького аеропорту і боях у Дебальцевому.
"Ми познайомилися з Содолем у 2003 році. Я тоді прийшов молодшим лейтенантом у 25-ту бригаду, а він – майором, командиром бригадно-артилерійської групи. Він справив на мене враження дуже грамотного командира, я його поважаю передусім за його професійні якості", – пригадує в розмові з УП один із нинішніх командирів морпіхів, який починав службу разом із колишнім командувачем Об'єднаних сил.
У 2018-му Содоль отримав військове звання генерал-лейтенанта. Того ж року його призначили командувачем морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ.
"Юрій Іванович – розумний мужик. Коли служили з ним у морській піхоті, сприймав його як нормального генерала, який розуміє, як працювати з людьми. Він дуже комунікабельний. Його погляди щодо розвитку морської піхоти я сприймав на 300% і був готовий іти з ним до кінця", – пригадує під час розмови з УП на умовах анонімності один із побратимів Содоля.
Давні знайомі генерал-лейтенанта в розмовах із УП характеризують його як тотального аскета, який ніколи не вибивав ні собі, ні синам, ні навіть матері, яка на початку повномасштабного вторгнення вибиралася з окупації в загальному порядку, преференцій.
У 2019-му, продовжує розповідати один із колишніх морпіхів, тодішній президент Петро Порошенко приїжджав у Миколаїв і між іншим запитував, чому в командувача морської піхоти досі немає квартири. Мовляв, як це так, терміново дати житло! Содоль відмовився від пропозиції, бо, додає співрозмовник, розумів, що в такий спосіб місцевій владі когось доведеться посунути в квартирній черзі.
Морська піхота за кілька років до початку повномасштабної війни стала елітним родом військ в Україні. Традиційно морпіхи заходили на ротацію на маріупольський напрямок. Частина з них, зокрема 36-та бригада, зустріли там початок повномасштабного російського вторгнення.
Після 24 лютого 36-та бригада морпіхів героїчно боронила Маріуполь на меткомбінаті Ілліча, а 35-та згодом, влітку 2022-го форсувала Інгулець, а за рік, влітку 2023-го наступала під Великою Новосілкою.
Восени 2023-го морська піхота стала ядром ризикованої операції з висадки Сил оборони на лівому березі Дніпра, зокрема в селі Кринки. Бійці 35-ої бригади перебувають там і досі.
Однак "херсонську" операцію військовослужбовці та експерти вважають однією з найневдаліших на командно-бойовому шляху Содоля.
11 лютого 2024 року президент призначив Содоля командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Разом із тим колишній очільник морпіхів обійняв посаду командувача ОСУВ "Хортиця", до зони відповідальності якого входить величезна смуга фронту від Харківщини й до Вугледара на Донеччині.
Це найконцентрованіша за кількістю російських наступів ділянка – Терни – Ямполівка, Білогорівка, Часів Яр, великий виступ за Очеретине (Покровський напрямок).
За час, відколи Содоль заступив на посаду командувача "Хортиці", в його зоні відповідальності відбулося кілька критичних для Сил оборони й успішних для противника наступів:
- прорив на Очеретиному 11–12 квітня і подальше просування росіян практично в усі боки. Це й зараз найкритичніший напрямок на фронті;
- активізація наступу на колишньому Мар'їнському напрямку – росіяни зайшли в Красногорівку й захопили Новомихайлівку;
- прорив державного кордону 10 травня одразу в двох місцях на Харківщині – Липці та Вовчанськ;
- початок російського наступу в напрямку Торецька (Північне, Шуми) – 20-ті числа червня.
Паралельно з цим росіяни продовжили тиснути на Часів Яр і навіть зайшли в житлову забудову міста з боку Бахмута (мікрорайон Канал). Дещо поліпшилося положення Сил оборони хіба в Серебрянському лісництві зусиллями бригад Нацгвардії – "Азова", "Буревію" та "Хартії".
Наразі в УП немає достатньо даних, щоб окреслити роль чи провину Содоля в тому, що російські прориви стали можливими. До того ж описані події відбувалися в умовах "снарядного голоду", коли західні партнери затримували процес надання Україні зброї.
Серед закидів, що лунають на адресу Содоля, є те, що з приходом на посаду командувача він повально почав знімати комбригів, які користуються повагою в колективах. Так, за кілька останніх місяців із посад пішли, зокрема, комбриги 47-ої, 79-ої, 65-ої бригад.
Утім, співрозмовники УП у всіх трьох бригадах не можуть з упевненістю сказати, що ці кадрові рішення були пов'язані з прагненням Содоля поставити на їхні місця наближених до себе людей абощо. У двох випадках формальними причинами заміни комбригів, найімовірніше, стала втрата / перехід у "сіру зону" деяких населених пунктів (Новомихайлівка у випадку 79-ої бригади та Роботине – у випадку 65-ої).
У середовищі військових, що воюють у зоні відповідальності Содоля як на солдатських, так і на офіцерських посадах, можна почути дуже різкі, часто нецензурні оцінки на адресу командувача. Переважно вони зводяться до того, що екскомандувач начебто не цінує життя військових і може гнати їх на забій.
"Содоль не рахується з людськими втратами. Планування в підпорядкованих йому штабах і командуваннях немає, як і загального бачення ведення бойових дій. Він дивиться на дані по БЧС (бойовий та чисельний склад військової частини – УП), якісь точки на мапі і намагається їх співставити. Як тільки бачить, що люди ще живі, одразу кудись їх посилає", – розповідає УП не під запис один із командирів, бригада якого воювала під керівництвом Содоля на Донеччині й Харківщині.
"Я не знаю жодного офіцера або сержанта, який проходить службу в морській піхоті більше, ніж 5–7 років, який би сказав про Содоля добре слово", – різко додає в розмові з УП джерело в керівництві морських піхотинців.
Однак кадрові високопоставлені військові, офіцери, які працювали з Содолем, запевняють УП, що в умовах нинішньої війни цими словами, на жаль, можна описати будь-якого українського генерала.
"Суть проблеми значно глибше, ніж вона зараз здається. Прибравши Содоля, буде умовний Іванов або Петров, який так само "не шкодуватиме солдатів". Зараз усі "маршали Жукови". Війна не має людського обличчя", – ділиться один із офіцерів.
Нова посада Содоля негативно вплинула на його поведінку, вважає співрозмовник УП з близького оточення екскомандувача Об'єднаних сил.
"Він – заручник військово-політичної обстановки і має виправдовувати своє призначення. Здається, що він надягнув корону на голову і "вперед-вперед!". Наср*ти на людей, головне – задача. А так не має бути. І це головна претензія до нього.
Він втратив комунікацію з командирами, тому логічно, що вони його не сприймають. Критика його дій цілком виправдана", – каже УП не під запис представник військового керівництва.
"Були успішні операції в 2023 році, звільнено декілька населених пунктів, а потім була операція на лівому березі. Як сказав один офіцер: "Дід зовсім з глузду з'їхав". Звісно, це суб'єктивна оцінка, проте, думаю, багато хто її розділяє", – додає один із офіцерів батальйону морської піхоти.
Читайте також: "Від керівника Внутрішніх військ у часи Майдану до легенд війни: хто прийшов у Генштаб і команду Сирського"
Волноваха – Маріуполь, Вугледар, Велика Новосілка, Кринки
Як і кожен високопоставлений військовий, Содоль має свої історії умовних успіхів і невдач.
До перших співрозмовники УП серед офіцерів-морпіхів зараховують бої у Волновасі в лютому 2022-го, за які Содоль отримав звання Героя України. Тоді він зміг, розповідає один із високопоставлених морпіхів, повернути на рубежі оборони АТО-шні бригади, які почали відступати під тиском росіян.
Другим позитивним прикладом колишній морпіх, який не приховує своє позитивне ставлення до Содоля, називає оборону Вугледара восени 2022 – взимку 2023. Тоді Силам оборони, зокрема титанічними зусиллями 72-ої бригади, вдалося зберегти під своїм контролем місто. Содоль на той момент керував ОТУ "Донецьк".
"Якби пі*ари взяли Вугледар, вони б уже були в Кураховому, і все б посипалося. Содоль затягнув їх у місто, розвалив 155-у бригаду Тихоокеанського флоту, морпіхів. Оплесків тоді не було, але вони мали бути", – відрізає співрозмовник УП.
Третім прикладом вдало проведеної операції під керівництвом Содоля один із командирів морської піхоти в розмові з УП називає наступ Сил оборони під Великою Новосілкою в червні 2023-го (межа Запорізької та Донецької областей).
Тоді 68-ма єгерська бригада разом із 35-ою бригадою морпіхів прорвалися в контрольовану росіянами частину села Времівка, звільнили Нескучне, Сторожове, Благодатне, Макарівку та Урожайне. Усього – майже 10 кілометрів углиб російської оборони за два з половиною місяці.
Це був найкращий результат на Запорізькому напрямку того літа.
"На контрнаступ (в напрямку Роботиного – УП) у 2023 році виділялося все – там ледь не ракетами по окопах стріляли. І там поклали два (українських – УП) корпуси й угруповання "Марун". Чого ніхто не запитає в Тарнавського, як так? А Содоль у той час, завдяки зусиллям передусім 35-ої бригади морської піхоти, звільнив утричі більше території. Він провів успішний наступ", – ділиться співрозмовник.
На противагу цим трьом прикладам є дві інші операції Содоля, які вже увійшли в історію російсько-української війни як одні з найтрагічніших – оборона Маріуполя та висадка морської піхоти на лівому, окупованому березі Херсонщини, зокрема в селі Кринки.
Слово "Кринки" за останній рік стало справжнім жахом морської піхоти. Один зі співрозмовників УП навіть називав це село по той бік Дніпра "кладовищем корпусу морської піхоти".
Командири-морпіхи різних рівнів, з якими підтримує контакт УП, розповідали про абсолютну непідготовленість операції. Ідеться про відсутність ППО, величезний брак човнів для перетину Дніпра, неможливість забезпечити оперативну логістику їжі, води, БК, а також евакуацію поранених і загиблих.
Одне з джерел у командуванні морських піхотинців підкреслює, що про всі супутні проблеми й потенційні наслідки висадки морпіхів Содолю доповідали.
"На початку операції ми позичали човни в територіальної оборони. Логістику через Дніпро було дуже важко проводити. Як на мене, проблемою при плануванні було нерозуміння кількості та якості противника на напрямку. А також занадто широкий фронт наступу.
Війна – це непередбачувана дія. Планування чомусь у нас проводиться, виходячи з найоптимістичнішого розвитку подій, а по факту події розвиваються найгіршим чином. І складається враження, що такий сценарій взагалі ніхто не розглядав, а мав би", – ділиться з УП один із офіцерів батальйону морської піхоти.
"Є ще проблема: наша країна відправляє на навчання матросів / солдатів, сержантів і деяких офіцерів; а генералів, як мені здається, – ні. Тому війну ми досі ведемо у більшості випадків, як радянська армія", – додає він.
Один із колишніх морпіхів і знайомий Содоля запевняє УП, що той щонайменше один раз у 2023 році ходив плавом у Кринки, щоб на свої очі побачити ситуацію.
Співрозмовник УП серед командирів морських піхотинців, що брав участь у висадці на лівому березі, заявив, що не проводив би цю операцію в принципі. Адже навіть якби Силам оборони вдалося створити стабільний плацдарм у Кринках, його треба було б "насичувати людьми". А цих людей просто не було.
"Содоль провалив історію з Кринками, а потім пішов керувати харківською операцією. Найважливіше питання, яке турбує військових, які були в його підпорядкуванні, чи буде якась відповідальність за його дії? Чи його відсторонять, а потім знову кудись призначать?" – запитує одне з джерел УП у керівництві морських піхотинців.
Водночас співрозмовник УП в керівництві Генштабу вважає, що в критичній ситуації в Кринках не варто вішати всіх собак тільки на Содоля.
"Його вини в ситуації з Кринками відсотків 30 зі 100. Це комплексна проблема. Багато факторів вплинуло. Наприклад, Неїжпапа (командувач ВМС ЗСУ – УП) обіцяв йому декілька тисяч човнів, а зрештою дав менше як півтори сотні.
Були логістичні, організаційні проблеми, які він як підлеглий самостійно не міг вирішити. І це обговорювалося на вищому рівні – на Ставці. Він не сам собі придумав хід цієї операції", – пояснює УП співрозмовник у військовому керівництві.
"Содоль цю операцію не замовляв, це було з подачі політичного керівництва", – додає один із командирів морпіхів.
Колишній командувач Об'єднаних сил також запам'ятався неоднозначними заявами і діями. Зокрема, виступом у Верховній Раді перед голосуванням за закон про мобілізацію. Генерал-лейтенант заявив, що армія РФ у зоні відповідальності ОСУВ "Хортиця" перевищує ЗСУ в 7–10 разів. Він уточнив, що в деяких військових відділеннях залишилося по 2, а подекуди по 3–4 людини, коли за статутами їх мало би бути 8–10.
"Зараз, коли я сюди їхав, у 25-ій бригаді ворог атакував одну з позицій. Ніхто не відійшов, але всі загиблі. І позиція була, як я вам доповідав, 3 чоловіка. З позиції ніхто не вийшов. Билися до останнього", – сказав Содоль.
Активні користувачі соцмереж неоднозначно сприйняли таку заяву генерал-лейтенанта. Мовляв, вона не сприяє мобілізаційним процесам у державі.
Крім того, напередодні звільнення Содоль потрапив у політичний скандал. 22 червня він вручив меру Одеси, одіозному Геннадію Труханову, нагрудний знак "За службу і звитягу". Військова та активістська спільноти категорично відреагували на такий жест тодішнього командувача Об'єднаних сил ЗСУ.
Що відомо про нового командувача Об'єднаних сил
Замість Юрія Содоля 24 червня президент призначив командувачем Об'єднаних сил ЗСУ бригадного генерала Андрія Гнатова.
Президент розмірковував над керівною посадою для нього ще з лютого 2024 року. Під час призначення Олександра Сирського головнокомандувачем ЗСУ 8 лютого Зеленський назвав прізвище Гнатова серед кандидатів на керівні посади в Силах оборони.
Гнатов здобув вищу освіту в Харківському інституті танкових військ. Розпочав військову службу в 2001 році. В 2014-му під час окупації Криму він не зрадив військову присягу й виїхав до України.
Упродовж 2016–2018 років працював начальником штабу 36-ої окремої бригади морської піхоти, згодом став її командиром. Керував бригадою до 2021-го.
Один із командирів морської піхоти, який служив у підпорядкуванні Гнатова впродовж 6 років, під час спілкування з УП називає генерала "дуже відповідальним і людиноцентричним", а також акцентує, що на нього орієнтуються багато досвідчених командирів і підлеглих.
"Коли я служив у єдиному піхотинському батальйоні в бригаді, ми з побратимами стояли на першій лінії – в траншеях, але Андрій Вікторович все одно майже щодня приїжджав до нас на позиції. Знав усіх бійців по іменах. Допомагав вирішувати різні проблеми – і фінансові, і побутові. Людина з великої літери. Він також завжди брав на себе відповідальність у всьому і не кидав бійців напризволяще", – пригадує морпіх у розмові з УП.
В 2022-му Гнатов став керівником штабу і заступником командувача військ оперативного командування "Південь". Того ж року очолив оборону Миколаєва, замінивши на цій позиції генерала Дмитра Марченка.
Секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, полковник СБУ Роман Костенко познайомився з Андрієм Гнатовим саме під час оборони Миколаєва.
У розмові з УП Костенко описує новопризначеного командувача Об'єднаних сил ЗСУ як толкового і сучасного генерала, який пройшов усі щаблі військового управління – від начальника штабу бригади до керівництва обороною регіонів.
"Гнатов має великий військовий досвід. Він справляє позитивне враження і як командир, і як людина. Суворий і вимогливий, але водночас розсудливий і порядний", – характеризує бригадного генерала секретар оборонного парламентського комітету і полковник СБУ.
В листопаді 2022 року Гнатов був одним із керівників успішної операції зі звільнення Херсонщини.
Навесні 2023 року керував обороною Бахмута. Перед призначенням на посаду командувача Об'єднаних сил очолював оперативне командування "Схід".
***
"Антисодолівська" кампанія, що розвивалася через меседжі в соцмережах, не є унікальною. Свого часу подібні методи йшли в хід для звільнення вже колишнього головкома Валерія Залужного та його команди. Тоді депутатка Мар'яна Безугла так само активно "зносила" генерала в Фейсбуці.
Набагато цікавіший у цій історії момент із оновленням старої генеральської генерації.
Звільнення Содоля та усе, що передувало йому, проявило проблеми в українській армії та необхідність змінювати підходи до ведення високотехнологічної війни. І після публічної репутаційної страти Содоля ігнорувати далі критику на адресу командування стане неможливим.
За словами джерел УП , інформація про ймовірну зміну нинішнього військового керівництва з певною періодичністю лунає в кабінетах на Банковій упродовж останніх кількох місяців.
Ангеліна Страшкулич, Ольга Кириленко, УП
