Менше не стає. Скільки у Росії залишилося далекобійних ракет і як змінилася тактика масованих ударів
Уночі 8 травня після двотижневої паузи Росія здійснила чергову масовану ракетну атаку на українські міста.
Якщо вважати масованими ті удари, в яких використовуються стратегічні бомбардувальники та понад 10 ракет за раз, то такий удар став п'ятнадцятим з початку року.
За цей самий період 2023 року РФ здіснила дев'ять масованих ракетних ударів по Україні. Різниця достатньо показова.
Ще показовішою є загальна статистика випущених ракет, яка свідчить, що порівняно з першими місяцями минулого року Росія майже вдвічі збільшила інтенсивність ударів ракетами малої та середньої дальності. З 1 січня по 9 травня 2023 року було застосовано 466 одиниць, а за такий же період цього року їх уже випущено понад 800.
Неоптимістично виглядає також статистика використання "Шахедів". Їх, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, стало майже в чотири рази більше (425 – з 1 січня по 9 травня 2023 року, 1664 – за той же період 2024 року).
"Українська правда" проаналізувала, як змінився підхід РФ до обстрілів території України з повітря та чого варто чекати найближчим часом.
*У цьому матеріалі не враховані удари Росії керованими авіабомбами (КАБ) та застосування зенітних ракет С-300/С-400 по прифронтових населених пунктах, дослідження яких потребує додаткового аналізу та окремої публікації
Скільки в Росії далекобійних ракет?
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони, станом на квітень цього року в Росії налічувалося приблизно 950 ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня (понад 350 км дальності). Раніше заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький розповідав, що окупанти виробляють на місяць орієнтовно 115–130 стратегічних ракет.
Самі собою ці цифри мало про що скажуть, однак якщо накладати їх на статистику ударів та враховувати попередні заяви української розвідки, то можна зробити певні висновки.
За даними з відкритих джерел, з початку цього року РФ застосовує по Україні щомісячно приблизно 200 ракет малої та середньої дальності (не рахуючи С-300/400 та КАБів). Якщо оцінювати темпи виробництва та кількість запущених одиниць, то може здатися, що ракети мають закінчуватися. Проте не все так просто.
У січні ГУР повідомляло, що окупанти виробляють не тільки стратегічні ракети, а й приблизно стільки ж ракет (тобто теж майже 130 одиниць на місяць) оперативно-тактичного класу (типу Х-31, Х-59 тощо з дальністю від 100 до 400 км).
Саме тут криється досить неприємна для нас відповідь на запитання, чому РФ зараз вистрілює значно більше, ніж раніше, а ракети все ніяк не закінчаться.
Аналізуючи удари по далеких тилових містах, часто не враховують ракети меншої дальності (про них розповімо нижче), які Москва також стала використовувати по ближчих до лінії бойового зіткнення населених пунктах значно частіше, ніж торік.
Зміна зимової тактики та навантаження на ППО
Восени 2023 року переважна більшість експертів сходилися на думці, що Росія так само, як і в попередній опалювальний сезон, сконцентрується на ударах по енергетичній інфраструктурі. Втім, одразу цього не сталося.
У зимові місяці РФ била здебільшого по промислових об'єктах та підприємствах ОПК. А коли опалювальний сезон вже добігав завершення, російська армія раптово змінила тактику та всерйоз взялася за енергетику.
Чому так трапилося?
На фоні проблем з постачанням західного озброєння, зокрема зенітних ракет, з початку 2024-го Росія активно почала виснажувати українські засоби ППО. Майже щоденні кружляння "Шахедів" ледь не по всій території України мали на меті не так враження певних цілей, як розтягування уваги ППО.
З огляду на те, що ще влітку минулого року Росія налагодила збирання "Шахедів" у Татарстані і планує до літа 2025 року випустити 6000 одиниць БПЛА, говорити про їхній можливий дефіцит не випадає.
Читати більше: Літаючі смертоносні мопеди. Звідки взялися іранські безпілотники "Шахеди" та "Мохаджери", як вони працюють та чим з ними боротися
Паралельно із запуском "іранських мопедів", окупанти активно полювали й на самі засоби ППО.
Для цього вони використовували згадані вище ракети оперативно-тактичного класу (на кшталт Х-31 чи Х-59). Ці типи снарядів хоч і мають відносно невелику дальність застосування (в різних модифікаціях від 100 до 300 км), але спрямовані насамперед на враження засобів ППО, зокрема радіолокаційних станцій, які необхідно знешкодити перед або під час завдавання масованих ударів.
"Х-31 – типова антирадарна ракета, а Х-59 росіяни можуть застосовувати ледь не з усіх типів своїх літаків серії Су, тому при нагоді використовують їх по прифронтових містах", – пояснює в розмові з УП аваційний експерт Валерій Романенко.
Якщо на початку минулого року удари ракетами оперативно-тактичного класу можна було рахувати на пальцях, то з січня цього року росіяни використали понад 100 одиниць лише Х-59.
Зрештою вищезгадані фактори та дефіцит західних поставок снарядів для протиповітряної оборони дався взнаки на початку весни. І, по суті, якраз це й оголило енергетику.
Піком кризи можна вважати удар по Трипільській ТЕС. Тоді президент Володимир Зеленський прямим текстом сказав, що станцію повністю знищено, бо для її захисту закінчилися ракети ППО.
Нові смертельні "іграшки"
Змінилися підходи росіян і до більш далекобійної зброї.
Минулого року основними далекобійними засобами для РФ були ракети Х-101 і "Калібри". У 2024-му ситуація інша. Найперше це стосується застосування "Калібрів".
Згідно зі зведеннями Командування Повітряних сил, з початку року ворог використав менше як 20 одиниць подібних ракет (в січні – 3, в лютому – 5, у березні – 0, у квітні – 7, у травні – 4). Це при тому, що загалом з лютого 2022 року РФ випустила по Україні понад 800 "Калібрів".
За даними ГУР, наразі засобів цього типу в Росії нараховується орієнтовно 270 одиниць, тож про їхній дефіцит також поки не йдеться.
Що ж сталося з їхнім застосуванням?
Основними носіями цих ракет є морські надводні та підводні судна, які, зважаючи на безперечні успіхи ЗСУ на Чорному морі, росіяни побоюються використовувати. Наприклад, наразі в Чорному морі перебуває лише 2 носії "Калібрів" загальним залпом до 12 ракет.
Читайте докладніше: Водні дрони, Ілон Маск та високоточні ракети: як Україна відвоювала Чорне море
Як зазначає Валерій Романенко, ще однією очевиднішою проблемою цієї ракети є те, що її легше збити.
"Попри всі заяви, "Калібр" – значно простіша ракета, ніж ті ж Х-101, які можуть більше маневрувати та мають захист від викиду пасток. За статистикою, відсоток збиття "Калібрів" був занадто високим, тому думаю, що росіяни й відмовились від їх активного застосування", – вважає експерт.
Проблему з "Калібрами" росіянам вдалося вирішити заміщенням цього типу ракет іншими. Для цього, зокрема, використовуються перевірені балістичні та крилаті "Іскандери". Останніх нараховується понад 200 одиниць, також є можливість здійснювати поповнення в обсягах 40 одиниць щомісячно. Крім них РФ активно працює над новими типами засобів, котрі попри санкції Росія продовжує розробляти.
З початку року РФ спробувала скористатися допомогою КНДР. Однак більш ніж половина розпіарених північнокорейських балістичних "Кімскандерів" (аналогів російських "Іскандерів" KN-23/KN-24) виявилися бракованими, тож, схоже, поки Москва від них відмовилася.
Вочевидь саме через таку ситуацію Кремлю довелося пришвидшеними темпами застосовувати гіперзвукову ракету 3М22 "Циркон". Її використання вперше зафіксоване в лютому при ударі по Київщині.
"Насправді "Циркони" все ще знаходяться в стадії військових випробувань, оскільки неочевидними є результати їхньої дії. Хоча вона є гіперзвуковою, вона крилата, і зв'язок з супутниками з'являється лише тоді, коли вона пригальмовується до швидкості 3–4 Маха (1 Мах – це приблизно 1225 км/год). А до цього часу вона встигає назбирати купу помилок, тому багато питань до її точності", – пояснює Валерій Романенко.
Уповільнення на кінцевій стадії польоту робить "Циркон" простішою ціллю для наземних систем ППО класу Patriot. Той же аеробалістичний "Кинджал" складніший. Його РФ, зважаючи на незначний арсенал, використовує лише точково (з початку року не більше як 25 одиниць із загального арсеналу в приблизно 70 одиниць).
Хоча результати й точність застосування "Цирконів" поки доволі суперечливі, РФ уже поставила на потік їхнє виробництво. За даними ГУР, наразі загальна кількість "Цирконів" може сягати 40 одиниць з можливістю поповнення арсеналу на 10 штук щомісячно.
Читати більше: "Циркон", "Шахед Ы" та інші іграшки Путіна. Київські експерти показали нутрощі повітряної зброї РФ
Наприкінці зими в статистиці Повітряних сил почала з'являтися небезпечніша для українських міст Х-69. Ця ракета є модифікованою версією Х-59 зі збільшеною бойовою масою та збільшеною дальністю. Саме ці ракети знищили Трипільську ТЕС.
У вересні 2023 року британський аналітичний центр Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) розповідав, що Х-69 є крилатою ракетою класу "повітря – поверхня", яка, ймовірно, схожа на британські Storm Shadow та німецькі Taurus.
Її відмінністю від старих модифікацій є посилений захист від перехоплення. Подібна до європейських форма ракети дозволяє зменшити її радіолокаційну помітність у повітряному просторі.
Плюс до цього, Х-59 більш ранніх модифікацій мають дальність приблизно 250–280 км, а Х-69, як показав удар по Трипільській ТЕС, може діяти на відстані до 400 км.
Х-69 можна застосовувати з багатьох видів "сушок", але її основним носієм є найновіший російський винищувач Су-57. Тож тепер із радіусом застосування ракети до 400 кілометрів, з появою цього літака поблизу кордонів у майже третині областей України кнопка повітряної тривоги може вмикатись не тільки зі злетом "кинджального" МіГ-31К.
***
За три роки повномасштабної війни лунало багато прогнозів, у яких експерти переконували, що ракети в Росії "от-от закінчаться". Не закінчились.
Очевидно, що попри усі складнощі, Кремль з кожним днем все більше й більше урізноманітнює тактику застосування смертоносного озброєння, яке все частіше сиплеться з неба на голови українців.
Єдиною відповіддю на далекобійний терор залишається насичення всієї території України сучасними засобами ППО. І що швидше західні партнери це усвідомлять, то легше Україна зможе протистояти російському агресору.
Євген Будерацький – УП
