Як українсько-ізраїльські лікарі "привозять" медицину на Донеччину – один день із місією FRIDA
З восьмої ранку перед невеликим медичним закладом в одному з прифронтових селищ Донеччини збирається натовп. Переважно це люди пенсійного віку. Вони обережно, надіваючи окуляри і передаючи по колу кулькову ручку, вписують свої дані в анкети.
Люди ніби квапляться й уповільнюються водночас. Квапляться – щоб першими потрапити всередину і не стояти цілий день у черзі на сонці. Уповільнюються – бо насправді ні в кого немає на сьогодні інших, регламентованих конкретною годиною, справ. Єдине обмеження – комендантська година, яка починається на Донеччині о дев'ятій вечора.
Зазвичай жителів прифронтових міст і сіл, окрім базару, городу й зрідка церкви, з самого ранку у вихідний може підняти хіба що видача гуманітарної допомоги або пенсії.
Але цього разу привід дещо вагоміший – у населений пункт N навідується приблизно 20 лікарів-спеціалістів українсько-ізраїльської місії FRIDA. Кардіолог, гінеколог, дерматолог, офтальмолог, УЗД-спеціаліст, психолог тощо їздять із безоплатними консультаціями по прифронтових і деокупованих регіонах.
За пів години лікарі заповнюють собою спорожнілі кабінети невеликого, добре відремонтованого медзакладу, розгортають "реєстратуру" на невеликому столі при вході та "аптеку" в одному з найближчих кабінетів.
Тут на чотири тисячі жителів залишилося всього два сімейних лікарі, яким доводиться суттєво перепрацьовувати. Ні вузькопрофільних спеціалістів, ні лабораторій для аналізів немає.
Особливістю роботи FRIDA є те, що їхня лікарська допомога є регулярною та комплексною. Вони не просто видають окуляри чи антибіотики – чого часто хочеться пацієнтам. А реєструють їх у внутрішній системі "Лакмус", детально обстежують – збір скарг, УЗД, ЕКГ, – після чого призначають ліки, а через два–три місяці знову повертаються з візитом.
Чимало пацієнтів, яких журналісти УП зустріли того ранку, прийшли до лікарів українсько-ізраїльської місії вже вдруге.
– Спасібо вашому хірургу, – каже нам одна з тамтешніх жительок, що прийняла нас за волонтерів FRIDA. – Якби не він, то я б уже під ножем лежала, у мене камінь у почці був. Боже, зайчику, я думала, що не видержу!
Більшість лікарів на виїзді – жінки, які живуть і працюють у Києві, а на вихідні їдуть волонтерити на схід. Дехто з жінок відкрито каже, що не може наразі мобілізуватися до Сил оборони через дітей або потрібність своїх навичок на цивільній роботі. Й водночас хоче відчувати долученість до боротьби України, тому обирає шлях волонтерства.
Наприклад, капітанка цього виїзду Марина Дворська проводить свій робочий тиждень у Головному медичному центрі Міністерства внутрішніх справ, а на вихідних їде ближче до фронту. Сама Марина родом із Сумщини, яку після деокупації регулярно обстрілює російська армія.
Офтальмологиня Анастасія Зубрицька родом з Дрогобича на Львівщині, але вже кілька місяців живе і працює в Краматорську. Через війну з прифронтового міста виїхало чимало вузькопрофільних фахівців, а її як молоду лікарку відправили набиратися досвіду.
Трохи соромлячись, Анастасія каже, що до нещодавнього переїзду в Краматорськ думала, що він окупований. Нині місцеві продавчині вже називають її "своєю" і навіть обережно пропонують їй купити заборонене на Донеччині пиво.
– Хочеться загрузити себе 24 на 7 роботою, щоб ні про що більше не думати. Коли ти постійно в русі, в роботі, приносиш користь – це тебе тримає. Виписав окуляри – бабуля щаслива, світиться, і ти розумієш, що це того варте", – каже Анастасія, перевіряючи очний тиск у пацієнтки, яка зранку дякувала нам за хірурга.
За понад два роки великої війни до FRIDA долучилися 1103 волонтери, які зробили 106 виїздів у 13 регіонів. Сумарно вони надали понад 60 тисяч консультацій і роздали більше як 40 тисяч наборів із медикаментами. 184 операції провели просто "в полях".
– Наші перші волонтери були з Ізраїлю, вони змогли вибудувати єдину лінію спілкування, мови протоколу. В Україні вони побачили лікарів, які вміють працювати без препаратів, матеріальної бази, одним словом – надзвичайних. Я пам'ятаю, як вони з ліхтариками проводили операції в Чернігові… Українські лікарі дуже сильно хотіли допомагати і не сидіти вдома", – розповідає співзасновник FRIDA Роман Голдман, який є громадянином Ізраїлю та військовослужбовцем ЦАХАЛу.
У новому репортажі УП з Донеччини дивіться, чому громадянин Ізраїлю вирішив відкрити лікарську місію в Україні та на честь кого її назвав, з якими запитами йдуть до лікарів-спеціалістів жителі Донеччини та чи готові лікарі, які нині волонтерять у FRIDA, залишитися працювати в Україні після війни.
Алекс Климов, Ольга Кириленко, УП
