"Безпілотників настільки багато, що ми просто не вивозимо без РЕБів". Чому Україна програє Росії в технологічній гонці

У жовтні 2023-го троє українських бійців отримали наказ вивезти на човні важко пораненого побратима з лівого берега Херсонщини на правий. Коли вони поверталися назад, їх атакував російський безпілотник.

Захиститися бійці не могли – не мали з собою портативного пристрою радіоелектронної боротьби (РЕБ), який би знешкодив загрозу під час переправи. 

"Загинули всі четверо – і поранений, і троє рятувальників", – розповідає УП морський піхотинець із позивним "Оріон". 

Це лише одна історія з багатьох, коли бійці загинули через брак засобів радіоелектронного захисту. За словами Оріона, РЕБів критично не вистачає на фронті. І це стосується не лише Херсонського напрямку.

Безпілотники стали одним із game-changer у повномасштабній російсько-українській війні. За інформацією джерел УП у Генштабі Збройних сил України, лише впродовж останніх трьох місяців російських дронів на найгарячіших ділянках фронту стало щонайменше вдвічі більше. 

Протидіяти навалі ворожих БПЛА допомагають засоби радіоелектронної боротьби, які здатні виявляти і "придушувати" повітряні цілі. Без такого захисту українські військові стають мішенню для російських ударів.

"Українська правда" розповідає, з чим пов'язана критична нестача РЕБів на фронті, чому Україна не масштабувала їхнє виробництво до великої війни та як вони еволюціонували від початку вторгнення.

РЕБ-еволюція. Які системи радіоелектронної боротьби найпоширеніші на фронті

Системи радіоелектронної боротьби здатні глушити зв'язок противника, розвідувати потенційні цілі та передавати їхні координати військовим "у полі", збивати з курсу і "приземляти" безпілотники, а також протидіяти ракетним ударам у тилу. 

Читайте також: Війна закінчиться, ми переможемо. Але війна в кіберпросторі не закінчиться ніколи – полковник Іван Павленко

РЕБи можуть бути різними за розміром, формою і радіусом дії – від маленьких пристроїв, які бійці встановлюють в окопах або навіть носять із собою, до великих радарних комплексів.

Найвідомішими великими комплексами радіоелектронної боротьби українського виробництва є "Буковель" та "Нота". Їх почали створювати ще в 2014 році. Ці системи показали свою ефективність у перші роки російсько-української війни, коли основною загрозою на фронті були російські БПЛА-розвідники, наприклад, "Орлан". 

"Із 2017 року у росіян на фронті з'явилися дрони DJI Phantom, потім DJI Mavic. Їхня поява над полем бою призводила до того, що українські виробники великих станцій РЕБ робили модулі, які протидіяли цим загрозам. На той момент цього вистачало", – зазначає в коментарі УП керівник напряму РЕБ/РЕР (радіоелектронна розвідка – УП) платформи розвитку військових технологій в Україні Brave1 Олег Донець.

Після початку повномасштабного російського вторгнення інтенсивність використання на фронті безпілотників різних типів зросла в рази, зокрема масово застосовуються FPV.

Наявні системи радіоелектронної боротьби перестали з ними справлятися. Виникла гостра потреба у виробництві компактних засобів, які захищають від ворожих дронів бійців і військову техніку.

Фактично за два роки великої війни українські засоби РЕБ еволюціонували від габаритних систем до "кишенькових" пристроїв. На фронті з'явилися та одразу стали популярними системи РЕБ із ближнім радіусом дії, які зазвичай називають "окопними" або портативними (радіус їхньої дії – в середньому до 3 кілометрів). Вони мобільні й легкі у використанні. 

Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" 92-ої окремої штурмової бригади з позивним "Фотон" розповідає УП, що влітку 2023-го після появи на передньому краї таких засобів радіоелектронної боротьби ворожі дрони стали значно рідше досягати своїх цілей. 

Він зазначає, що торік під час звільнення Андріївки та Кліщіївки на Донеччині РЕБи відіграли дуже важливу роль.

"Спочатку ці населені пункти було важко зайняти, бо ворожі дрони постійно "розбирали" наші штурмові групи. А коли з'явилися портативні засоби РЕБ, ми отримали тактичну перевагу в штурмових діях, бо змогли захиститися", – додає Фотон.

Однак це не означає, що великі системи радіоелектронної боротьби втратили актуальність. Потреба в них так само надзвичайно велика. 

"Окопні" засоби РЕБ – це ситуативне рішення проблеми. Ми маємо створювати великі системи, які гарантуватимуть безпечне перебування військових на лінії фронту, прикриваючи їх позаду, наприклад, із другої – третьої лінії оборони", – розповідає УП Анатолій Храпчинський, заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Piranha Tech.

Одне з головних досягнень України у сфері радіоелектронної боротьби – загальнонаціональна система "Покрова". Вона з'явилася після початку повномасштабного російського вторгнення і наразі про неї відомо небагато. Але співрозмовники УП у військовому керівництві запевняють, що ця система працює дуже ефективно.

"Покрова" здатна спотворювати супутникові сигнали та вводити в оману навігаційні пристрої ударних безпілотників типу Shahed і навіть крилатих ракет. Масштабування таких технологій може посилити українську протиповітряну оборону, але не замінити. Адже засоби РЕБ здатні збити з курсу ворожу ціль, а не ліквідувати її.

До слова, великі системи РЕБ українського виробництва показали свою ефективність під час січневої повітряної атаки по Україні. Тоді завдяки їм вдалося вивести з ладу понад 20 російських ракет.

Війна технологій. Чому на фронті не вистачає засобів РЕБ 

Причин дефіциту українських засобів радіоелектронної боротьби, як стаціонарних, так і "окопних", на фронті чимало.

Найголовніша полягає в тому, що виробництво систем РЕБ в Україні активізувалося тільки після початку повномасштабного російського вторгнення. 

Натомість РФ багато років інвестувала в розвиток своєї радіоелектронної боротьби. Російські стаціонарні засоби РЕБ вважаються одними з найпотужніших у світі.

Навіть літаки можуть втрачати навігацію над європейськими країнами через збої GPS, які експерти пов'язують із впливом російських систем радіоелектронної боротьби. Як приклад, лише з серпня минулого року проблеми з навігацією виявили на близько 46 тисячах британських авіарейсів. 

"У росіян потужні засоби радіоелектронної боротьби – як стаціонарні, так і дуже непогані зразки "окопних" РЕБів. Звичайно, є смішні і непрацюючі системи, але багато ефективних. На жаль, Росія випереджає Україну в рази", – підкреслює в розмові з УП директорка Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська.

Вона вважає, що в Україні досі немає системної державної політики щодо виробництва РЕБів. Держава поводиться, як пасивний покупець, а мала би навпаки всіляко підтримувати виробників – укладати довгострокові контракти, допомагати ввозити з-за кордону комплектуючі, бронювати інженерів. 

Та все ж Марія Берлінська зауважує, що у виробництві засобів радіоелектронної боротьби Україна зараз рухається швидше, ніж будь-коли. 

За оцінкою експерта Анатолія Храпчинського, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні почали виробляти на 40–50% більше РЕБів, ніж раніше. 

Представник Brave1 Олег Донець розповідає УП, що за рік роботи платформа об'єднала понад 50 виробників засобів РЕБ – здебільшого ближнього радіусу дії. Наразі кількість розробок сягає понад 100. Для порівняння: станом на червень 2023-го їх було лише 10.

Із понад сотні розробок пройшли випробування й кодифікацію (процедура перевірки засобу на готовність до серійного виробництва – УП) в Міноборони дев'ять РЕБів.

Всі інші нині долають бюрократичні перешкоди. Хоч Кабінет міністрів і спростив допуск РЕБів до експлуатації, виробникам все одно доводиться докладати чимало зусиль для проходження всіх "паперових" процедур.

Нещодавно військовослужбовці отримали від держави дві тисячі систем РЕБ ближньої дії. Співрозмовники УП у Міноборони запевняють, що це тільки початок і впродовж кількох тижнів на передову відправлять ще щонайменше 600 "окопних" засобів радіоелектронної боротьби.

Проте це крапля в морі, бо такі РЕБи потрібні в кожен окоп, на кожну автівку, для кожної групи військовослужбовців, яка виконує бойові завдання. Тобто мова може йти про сотні тисяч засобів по всій лінії фронту.

Читайте також: Відповідь на ворожі FPV-дрони. Як Україна будує ринок систем РЕБ?

Зараз засобами радіоелектронної боротьби військовослужбовців забезпечують здебільшого волонтери. Або бійці самі їх купують у виробників. Бо на фронті немає можливості чекати, поки "розкрутиться" державний бюрократичний механізм. Усе потрібно на позавчора. 

"Хочеш жити – треба покладатися тільки на себе. Тому ми самі збираємо на РЕБи, а не чекаємо, поки їх видадуть", – наголошує під час спілкування з УП військовослужбовець із позивним "Ахмед".

Він майже два роки воює на Запорізькому напрямку і вже неодноразово відчував на собі важливість засобів радіоелектронної боротьби. Один із таких випадків військовий згадує у розмові з УП.

Нещодавно він їхав у зоні бойових дій на автівці без РЕБу. Його побачив і намагався атакувати ворожий FPV-дрон. 

"Я встиг вибігти і сховатися в окопі, а машину нормально коцнуло. У цей момент другий безпілотник летів мене добивати, але повз проїжджала машина з РЕБом, який заглушив FPV на підльоті. Так мені вдалося врятуватися", – розповідає Ахмед.

***

Кілька місяців політики і суспільство обговорюють мільйон дронів, які цьогоріч має виробити Україна. Це, безумовно, важливо, адже безпілотники потрібні, щоб знищувати ворога та його техніку. 

Але так само необхідно захищати українських військових від ударів ворожими БПЛА, яких на фронті надзвичайно багато. І для цього потрібні засоби радіоелектронної боротьби. Але ж про мільйон РЕБів чомусь ніхто не говорить. 

За словами експертки з воєнних технологій Марії Берлінської, нинішній рівень виробництва засобів РЕБ не задовольняє потреби фронту й на 5%. 

"Росіяни зараз майже не працюють по наших позиціях артою. Вони цілодобово полюють на нас FPV-дронами. Цих бл*дських безпілотників настільки багато, що ми просто не вивозимо без РЕБів, а їх у нас лише два на батальйон (зазвичай у батальйоні від 300 до 800 військових – УП)", – ділиться з УП на умовах анонімності боєць, який воює на Куп'янському напрямку. 

"І якщо раніше росіяни шкодували дрони зі "скидами" й витрачали їх тільки на велику техніку або групи людей, то зараз кожен військовий – це мішень, за якою вони спостерігають, поки не знищать", – додає він.

До того ж на фронті регулярно з'являються модернізовані ворожі дрони. Оскільки системи РЕБ запрограмовані на конкретні частотні діапазони, оновлені БПЛА важко ідентифікувати і заглушити.

"Грубо кажучи, ми зробили системи РЕБ на діапазон 900 МГц. Цього було достатньо. Зараз "орки" роблять дрони з діапазоном 700–1000 МГц. Відповідно засоби радіоелектронної боротьби, які ми зробили раніше, вже неефективні", – пояснює джерело УП із Генштабу ЗСУ.

У відповідь на такі дії росіян, за словами співрозмовників УП в Кабінеті міністрів, зараз триває робота над створенням єдиної системи, яка зможе збирати інформацію про зміну частот ворожих безпілотників, щоб виробники оперативно підлаштовували під це РЕБи. 

Засоби радіоелектронної боротьби необхідно постійно модернізувати. Це шалена технологічна гонка, яка вимагає швидких відповідей на розробки противника. Якщо зупинишся – програєш.

Нагадуємо, що триває спільний збір "Української правди" та ГО "Український Жіночий Батальйон" на дрони та РЕБи. 

🎯Ціль: 5 000 000.00 ₴

🔗Посилання на банку: monobank.ua.

💳Номер картки: 5375 4112 1695 0043

PayPal: womenbattalion@gmail.com

Ангеліна Страшкулич, УП