Боротьба за вільний Свидовець. Як проєкт Коломойського може обернутися катастрофою для диких Карпат
Про плани спорудити на гірському масиві Свидовець на Закарпатті гірськолижний комплекс, який за своїми масштаби мав перевершити все, що є в українських Карпатах, стало відомо в 2016-му році. Вони викликали різку критику з боку частини місцевого населення та захисників природи й науковців.
Адже Свидовець − великий і один з останніх незайманих гірських масивів не лише в межах України, але й в цілому в Карпатах.
Побоювання за долю природи зросли ще більше, коли перед початком повномасштабної війни стало відомо, що в цій же місцевості планують збудувати ще два великі комплекси відпочинку. Всі разом вони утворюють те, що з боку природозахисників отримало неформальне означення "мегакурорт".
Увагу до трійки проєктів додатково привертає той факт, що всі вони пов'язані з іменем відомого олігарха Ігоря Коломойського. Проти останнього сьогодні відкрито кілька судових справ, а сам він зараз перебуває під вартою.
Ідею забудувати Свидовець критикують не лише за те, що вона наражає на серйозний ризик унікальні екосистеми разом із їхніми мешканцями. Всупереч наративу, що велике будівництво в горах покращить добробут місцевого населення, є підстави вважати навпаки.
Ба більше, жертвами майбутніх екологічних проблем стануть не лише рослини й тварини, але й люди з навколишніх сіл і, не виключено, навіть мешканці сусідніх країн.
Про ризики та загрози, пов'язані з проєктами забудови Свидовця розповідає свіжий звіт під назвою "Зірвати великий земельний куш: як олігархи, користуючись війною, намагаються захопити одну з останніх частин дикої природи Європи". Його підготувала українська ініціативна група "Free Svydovets" спільно зі швейцарським фондом Бруно Мансера та Європейським кооперативом Лонго Май.
"Українська правда" розповідає про найважливіше з цього документу. Головний же висновок звіту полягає в тому, що забудову Свидовця неможливо допустити, оскільки це наражає на небезпеку природу та людей і суперечить інтересам українського суспільства.
Ліси, озера та червонокнижні види
Проблема Свидовця має кілька різних складових. Одна з ключових, але не єдина полягає в тому, що це досить велика територія, унікальна з погляду природи. Головним чином оскільки гірський масив до сьогодні, за деякими винятками, не зазнав втручання з боку людини.
Тому тут можна зустріти, за консервативними оцінками, понад 40 видів рослин та більше як 50 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Згідно з іншими дослідженнями, ці цифри можуть бути вищими майже удвічі.
В цих краях мешкають такі харизматичні види, як євразійська рись та бурий ведмідь. Останнього, за оцінками фахівців, на всій території України лишилося приблизно 300 особин, тоді як, наприклад, у сусідній Румунії популяція бурих ведмедів налічує кілька тисяч.
Приблизно 40% хребетних, які мешкають на Свидовці, занесені до Червоної книги. При цьому деякі з них, наприклад, тритон карпатський, є ендеміками українських Карпат, тобто в дикій природі не зустрічаються більше ніде в світі.
Охорони потребують не лише окремі види, але й цілі екосистеми, які також стали рідкісними через діяльність людини. Наприклад, відповідно до звіту, "на Свидовці досі є значні за площею праліси, старовікові та природні ліси". Саме ці ліси цінні передусім як осередки біорізноманіття та через екосистемні послуги, які вони надають.
Тут також розташовані унікальні для України холодні та чисті льодовикові озера − одна з найбільших тутешніх принад для пішохідних туристів та любителів дикої природи.
Зрештою, в цих місцях бере свій початок ріка Тиса − головна притока Дунаю, що протікає територією декількох країн.
Місто в горах
Неподалік Свидовця є відносно невеликий гірськолижний курорт "Драгобрат" і великий гірськолижний комплекс "Буковель". В 2016-му році тодішній голова Закарпатської обладміністрації Геннадій Москаль оголосив про плани будівництва лижного курорту на Свидовці, який має сполучатися з "Буковелем".
В 2021-му та на початку 2022-го року стало відомо про плани збудувати ще два курорти − "Бистриця" й "Турбат". Наприкінці 2022-го року сільради сіл Поляниця (Івано-Франківська область) та Усть-Чорна (Закарпатська область) схвалили ці проєкти.
Всі три разом − це фактично один комплекс, сумарно розрахований на 58 тисяч туристів та тих, хто їх обслуговують.
Тут має бути понад 400 кілометрів лижних трас, понад пів сотні витягів, сотні ресторанів, а також супермаркети, банківські відділення, фітнес-центри та багаторівневі парковки на більше ніж 14 тисяч автомобілів. За масштабами це нагадує місто, близьке за населенням до Коломиї, Ірпеня чи Рубіжного до початку повномасштабної російської агресії.
Якщо проєкти реалізують, вони завдадуть непоправної шкоди довкіллю. Території кожного з курортів значною мірою вкриті лісами, які через будівництво гірськолижних трас, витягів, будівель та інфраструктури будуть або знищені, або фрагментовані. Тобто розділені на окремі ділянки, що створить проблеми для мешканців цих екосистем.
Важливо, що йдеться, зокрема, про ліси, які мають особливе значення з погляду охорони природи. Так будівництво курортів серйозно вплине або зруйнує до 436 гектарів пралісів та квазіпралісів, які мають природоохоронний статус. А також понад 500 гектарів таких, що поки чекають на підтвердження статусу.
Кому саме загрожує курорт у горах
Лише саме будівництво курорту "Свидовець", одного з трьох запланованих, для деяких червонокнижних тварин означатиме або зникнення їхніх популяцій, або зменшення їхньої чисельності принаймні на 30%. Зокрема, це стосується вже згаданого ендемічного тритона карпатського, а також дрібних ссавців мідиці альпійської та полівки татранської, які в Україні зустрічаються лише в Карпатах.
Крім того, проєкт негативно позначиться на популяціях таких широко відомих видів, як бурий ведмідь, рись євразійська та європейський лісовий кіт.
Щодо безхребетних, то серед них постраждають жук вусачик-несправжньогаурот чудовий та тетродонтофора блакитна − комаха, що бере участь у процесах ґрунтоутворення.
Серед рослин найбільше постраждають такі, як аконіт Жакена, орлики чорніючі, родіола рожева та інші червонокнижні види.
Небезпека для людей
У звіті також ідеться про те, що шкода від будівництва мегакурорту, якщо воно відбудеться, торкнеться не лише дикої природи, але й людей.
Свидовець − одна з тих територій в Україні, де випадає найбільша кількість опадів, а навколишні села впродовж останніх десятиліть неодноразово страждали від повеней. Частково їх стримують ліси, які вирубують і без будівництва мегакорурту. Якщо ж проєкти реалізують, це призведе до серйозної ерозії ґрунту і збільшить ризики раптових повеней.
Ще одна небезпека для людей − стічні води.
Всі три курорти щодня скидатимуть у навколишні річки та струмки понад 10 тисяч кубічних метрів забрудненої води. Цю проблему можуть вирішити очисні споруди. Але автори звіту апелюють до досвіду гірськолижного курорту "Буковель": там і досі немає очисних споруд, хоча інвестори обіцяли їх збудувати ще на початку 2000-х.
"Громади, що живуть біля "Буковелю", часто стикаються з наслідками забруднення води, нестачею води та приватизацією комунальних земель, що обмежує їхні можливості для заробітку. Обіцянки побудувати відповідні очисні споруди для стічних вод "Буковелю" так і не стали реальністю", − йдеться у звіті.
Всі місцеві водотоки зрештою впадають до Тиси, яка протікає по лінії кордону між Україною та Румунією, а далі − в Угорщину та Словаччину. Таким чином, забруднення може поширюватися на території інших країн.
Економічний бік мегакурортів
Інший напрямок критики проєктів забудови Свидовця пов'язаний із його економічною складовою.
Інвестори стверджують, що тривалість лижного сезону на майбутніх курортах становитиме 110–120 днів. Натомість автори звіту пишуть про те, що "численні наукові дослідження показують, що через зміну клімату лижні курорти, розташовані на низьких висотах, зокрема на висоті менше ніж 1500 метрів над рівнем моря, за прогнозами, стануть економічно нежиттєздатними вже за кілька десятиліть".
Щодо запланованих курортів, то значна їхня частина розташована на висоті нижче ніж 1600 і навіть нижче ніж 1500 метрів. А це ставить під сумнів економічну життєздатність проєктів у перспективі.
Прихильники проєкту наголошують на тому, що курорт "Свидовець" "може стати магнітом, що принесе в регіон мільярди доларів інвестицій, створить десятки тисяч робочих місць у депресивному регіоні та забезпечить щорічні надходження від мільйонів туристів з ЄС". Очікується, що всі три курорти разом створять чи сприятимуть появі понад 25 тисяч робочих місць у регіоні.
Однак автори звіту, посилаючись на експертів з регіонального туризму та місцевих мешканців, висловлюють сумнів, що навколишні громади справді виграють від будівництва мегакурорту.
Адже, з одного боку, досвід сусіднього "Буковелю" показує, що більшість його працівників − не місцеві. З іншого − сьогодні багато мешканців сіл поруч зі Свидовцем або працюють в лісозаготівельному секторі, або заробляють на життя збиранням грибів та ягід. До того ж, вони мають потребу в дровах. Тобто будівництво курортів може обмежити їхні можливості вести традиційний спосіб життя, але при цьому не запропонує належної альтернативи.
Коломойський і брак прозорості
Звіт також нагадує про те, що за проєктом, який викликає так багато суперечок, а також діючим гірськолижним комплексом "Буковель" стоїть Ігор Коломойський.
"Разом із партнерами, Ігор Коломойський має бізнес-інтереси та володіє активами на діючому курорті "Буковель" та запланованому курорті "Свидовець" через компанію "Скорзонера", а також має опосередкований інтерес в запланованих для будівництва лижних курортах "Бистриця" і "Турбат" через "Буковель", − пишуть автори звіту.
Вони вважають, що з огляду на репутацію бізнесмена є "вагомі підстави вважати, що Коломойському та його компаньйонам не можна довіряти і не слід надавати право на будівництво запланованої мережі лижних курортів".
Критикують проєкт також за брак прозорості та обмежений доступ громадськості до нього.
Звіт вказує на те, що хоча в навколишніх селах і проводилися громадські слухання, але робилося це досить формально.
"Для прикладу, в селі Брустури (колишнє Лопухово) проєкт презентували в травні 2017 року, однак місцеві мешканці не мали доступу до основної інформації, зокрема детального плану території, до початку громадських слухань", − пишуть автори звіту.
Через це на слухання прийшло мало людей і в громадськості фактично не було можливості серйозно вплинути на процес. Тому кілька мешканців села подали судовий позов проти рішення Тячівської та Рахівської районних державних адміністрацій, що відкривало дорогу проєкту. Справа тягнеться до сьогодні, й тепер її має слухати Велика Палата Верховного Суду.
Заказник
Ініціативна група "Free Svydovets" − це неформальне об'єднання місцевих активістів, природоохоронців, науковців, а також правозахисних та екологічних організацій, яке бореться за збереження Свидовця з 2016-го року.
В березні минулого року група подала до Міністерства захисту довкілля клопотання про створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Вільний Свидовець" площею 17,55 тисяч гектарів. Крім власне захисту природи гірського масиву це має стати важливим кроком України до виконання кількох міжнародних угод та конвенцій, спрямованих на охорону довкілля.
Петиція про створення заказника на сайті президента впродовж кількох тижнів набрала 25 тисяч підписів. Після цього офіс президента доручив прем'єр-міністру Денису Шмигалю опрацювати це питання.
Створення об'єктів природно-заповідного фонду в Україні передбачає, що рішення мають погодити землекористувачі й це дуже часто стає перешкодою для появи чи розширення національних парків та заказників. У випадку зі Свидовцем потрібна згода ДП "Ліси України" та місцевих сільських рад. Очікувано, ідея створення заказника не знайшла підтримки і станом на даний момент справа стоїть на місці.
З огляду на всі ризики проєкту і його непрозорість група "Free Svydovets" закликає уряд України "припинити всі процедури, пов'язані із проєктами лижних курортів "Свидовець", "Бистриця" і "Турбат", поки не буде відновлено доступ до інформації та можливість залучення громадськості до прийняття рішень. Зрештою, автори цього звіту закликають уряд України зберегти добробут місцевого населення і природну спадщину Українських Карпат заради майбутнього багатьох".
Дмитро Сімонов, УП
