На шляху до мільйона дронів. Результати виробництва БПЛА, технологічні виклики і нові завдання на 2024 рік

За два роки повномасштабної війни роль БпЛА та ставлення до них кардинально трансформувалися. Якщо на початку вторгнення "Мавіки" називали "весільними дронами", які "не роблять погоди на фронті", то сьогодні БпЛА вражають ворожу техніку на мільйони доларів, захищають Україну в морі й використовуються в спецопераціях ГУР. 

Змінилися війна, наша відкритість та адаптація до технологій. Сьогодні майже кожен українець знає вартість "Мавіка" та "Аутела", а школярі проходять курси зі збирання FPV. 

Про важливість "пташок" у зверненнях говорять президент, головнокомандувач і міністр оборони. Все частіше на Ставці одне з топпитань – дрони, РЕБ, інновації. А створення окремого роду військ – Сил безпілотних систем – це безповоротний крок, який доводить, що дрони стали геймченджером. 

Там, де з'являються БпЛА, змінюється ситуація на полі бою. Це наша можливість створювати на ділянках фронту, де є правильне та ефективне застосування БПЛА, асиметричну перевагу над ворогом і можливість зберегти життя людей. 

У липні 2022 року ми запустили "Армію дронів", яка за півтора року з підпроєкту UNITED24 переросла в масштабну державну програму. Проєкт реалізовувася за операційної підтримки президента та прем'єр-міністра й у співпраці з Міноборони, Держспецзв'язку, Генштабом ЗСУ.

Розповім про ключові кроки і як нам це вдалося. Про зміну політики, розвиток і масштабування ринку, революційні зміни у сфері та чому потенціал дронів надзвичайно великий. 

Створення умов для розвитку українського ринку БпЛА 

Для того, щоб максимально масштабувати розвиток оборонних технологій, стимулювати масове виробництво безпілотників, при Кабміні було створено координаційний штаб. 

Разом із членами штабу ми визначили потребу Сил оборони в дронах. Скільки і якого типу потрібно отримувати щомісяця. Згодом ми вирішили, хто може їх виробити. 

Також зрозуміли, який попередньо потрібен бюджет, щоб задовольнити потреби Сил оборони. Далі члени штабу комплексно пропрацювали з усіма українськими виробниками БпЛА. Дізналися, що заважає їхній роботі та розвитку й системно підійшли до розв'язання проблем. 

Розробили план, які закони та нормативно-правові акти необхідно затвердити, як спростити та пришвидшити виробництво й поставку дронів на фронт. За 1,5 року ухвалили орієнтовно 20 революційних постанов, які змінили правила гри й дали змогу відкрити ринки для розвитку інновацій і технологій. 

Зокрема, спростили ввезення дронів і комплектуючих, скасували складну процедуру експортного контролю, прибрали додатковий дозвіл від СБУ, скасували ПДВ та ввізне мито, відкрили ринок боєприпасів для безпілотників.

Завдяки всім стимулам та спрощенням бюрократії вітчизняні виробники масштабували виробництво в 100 разів. Якщо рік тому деякі з них могли виготовляти 100 дронів на місяць, то зараз це вже десятки тисяч. До того ж деякі з них уже локалізували виробництво комплектуючих в Україні та продовжують розвиватися неймовірними темпами. 

Як зросли закупівлі БпЛА 

Завдяки тому, що українські виробники змогли масштабувати виробництво, а держава виділила історичний бюджет на дрони – 40 мільярдів гривень. У 2023 році в межах проєкту "Армія дронів" законтрактували більш ніж 300 тисяч БпЛА. З них 90% – дрони українського виробництва. 

Закупівлі окремих груп БпЛА зросли в сотні разів, порівняно з 2022 роком. Наприклад, у 2022-му закупили 500 FPV-камікадзе, а в 2023-му – приблизно 100 тисяч. Це зростання в 200 разів. 

У 50 разів збільшилася кількість закуплених літаків-камікадзе з дальнім ренджем (діапазоном), здатних літати на сотні кілометрів. Майже 90% усіх дронів, які вражають об'єкти ворога в Чорному морі та долітають до Бєлгорода чи Пітєра, закуплено в межах програми "Армія дронів". 

У 80 разів зросла кількість закуплених багаторазових коптерів, які за ніч можуть зробити до 10 вильотів та знищити десятки одиниць ворожої техніки.

В 70 разів більше закупили "Мавіків", які допомагають нашим військовим розвідувати ворожі території. 

В 2024 році темпи зростатимуть, адже є бюджет та великий запит від Сил оборони. 

Прозорість закупівель 

Від початку для нас було важливо забезпечити прозорість та підзвітність на кожному етапі проєкту.

Ми побудували жорстку систему контролю й системно співпрацюємо в межах "Армії дронів" з головними антикорупційними органами країни – САП та НАБУ. 

Завдяки спільній роботі САП і НАБУ з травня перерахували 714 мільйонів гривень на проєкт "Армія дронів". На ці кошти придбано тисячі сучасних безпілотників для ЗСУ й ГУР. 

Наступний крок – закупівлі через систему Prozorro. В лютому уряд ухвалив постанову, і тепер держава закуповуватиме іноземні масмаркет-дрони через систему Prozorro. Це стосується "Мавіків", "Аутелів", "Матріксів" тощо. Усе буде максимально безпечно: у звітах міститиметься опис комплектації дронів, а оборонний постачальник, сума та обсяг закупівлі, як і раніше, залишатимуться прихованими.

Завдяки закупівлі дронів через Prozorro з'явиться більше конкуренції серед постачальників. Тож держава зможе закуповувати дрони за максимально вигідними цінами. До того ж проводити закупівлі можна буде швидше. 

Навчання операторів БпЛА 

Важливою частиною "Армії дронів" є навчання операторів БпЛА. Коли ми запускали проєкт, то одразу зрозуміли, що просто передавати дрони на фронт неефективно. Військові мають уміти керувати ними.

Тільки професійні оператори можуть мінімізувати збиття дронів, їх втрати під впливом РЕБ, а також вправно керувати дронами для розвідувальних задач, коригування артилерії та знищення ворожої техніки й живої сили. 

Загалом у межах проєкту "Армія дронів" уже навчили майже 20 тисяч операторів БпЛА. Це оператори, які керують легкими розвідувальними БпЛА, FPV-дронами та літаками-бомберами. Під час навчання пілоти відпрацьовують завдання в умовах, максимально наближених до реальних. 

Військові проходили курси в 33 приватних школах. Кошти на проєкт залучили від приватних донорів. Підхід: гроші ходять за людиною.

Далі масштабуємо навчання пілотів у велику державну програму. Адже пілотів потрібно в десятки разів більше.

Ударні роти БпЛА в ЗСУ та ефективність дронів 

Вперше у світовій практиці в Україні сформовано ударні роти БпЛА. Підрозділи працюють за новим підходом до менеджменту та доктриною застосування безпілотників. Зараз у ЗСУ 67 ударних рот, які показують високу ефективність застосування дронів на фронті. 

Ударні роти БпЛА та підрозділи, які ми забезпечуємо дронами, щотижня уражають ворожу техніку на мільйони доларів. Ми отримуємо звіти від роти Національної гвардії України, підрозділу СБУ та рот у ЗСУ, зокрема ударних рот БпЛА. Підрозділи надсилають відеопідтвердження кожного ураження. За 7 місяців ударні роти вразили понад 15 тисяч ворожих цілей. 

Ми не лише створюємо умови для розвитку українських виробників, а й аналізуємо ефективність використання БпЛА на фронті. Чому деякі роти застосовують безпілотники в спецопераціях та вражають ворога, а інші менш ефективні? У чому різниця в навчанні? Знаходимо проблеми, які не завжди на поверхні. Наприклад, у підрозділах не вистачає певного виду боєприпасу. Такий аналіз допомагає формувати нові політики у використанні та розподілі безпілотників. 

Для того щоб ще збільшити ефективність використання дронів на фронті, президент ухвалив історичне рішення про створення Сил безпілотних систем – окремого роду військ. Це можливість технологічно посилити та інноваційно розвивати Збройні сили завдяки новій доктрині ведення технологічної війни. 

Морські дрони-камікадзе 

На початку вторгнення наша країна не могла протистояти російським атакам з моря. Але морські дрони-камікадзе змінили ситуацію. Це новий "технологічний жанр", який ми відкрили в Україні і який став геймченджером війни. 

Це унікальна українська розробка, яка може виконувати різні операції: спостереження, розвідка, патрулювання, пошуково-рятувальні роботи, протимінна боротьба, охорона морського флоту. А найголовніше – бойові місії.

Збір на перші морські дрони "Магура" ми зробили через UNITED24, а згодом продовжили закуповувати за державні кошти. 

Бойова частина дрона – 320 кг, що дає змогу ефективніше знищувати ворожі кораблі. Керується за допомогою супутникового зв'язку або радіомережі. Крім того, на носі катера є відеокамера, яка передає зображення в режимі онлайн. Тож ви могли бачити на власні очі, як тонуть ворожі кораблі.

Дрона легко запустити з будь-якого віддаленого місця. Безпілотне керування зводить до мінімуму потребу в людських ресурсах для виконання місій. Тим самим дає змогу зберегти якнайбільше життів.

Окрім "Магури", зараз є інші компанії, які виробляють морські дрони. Наприклад, дрон "Марічка" або SeaBaby. З'явилася конкуренція виробників – вони постійно покращують та посилюють зразки БпЛА. Кожна технологія може зробити прорив, який визначає хід війни. Морські дрони цьому доказ. 

Війна в режимі реального часу в системах ситуаційної обізнаності

У червні 2022 року я зустрівся із СЕО американської компанії Palantir Алексом Карпом. Він став першим генеральним директором міжнародної компанії, який відвідав Київ в умовах повномасштабної війни. Відтоді Palantir став партнером України в секторі оборони, безпеки та цифрових технологій. 

Палантір розробляє одну з найкращих у світі систем ситуаційної обізнаності, яка допомагає нам на полі бою. Як це працює? В одну цифрову систему в режимі реального часу інтегрується інформація з різних джерел – з дронів, від розвідників, із супутникових знімків. Доступ до системи мають різні підрозділи. Тобто наші військові бачать поле бою в режимі реального часу.

Завдяки наявності такої кількості інформації про ситуацію на полі бою військові можуть ефективно координувати, планувати операції, вибирати цілі та розуміти, де перебуває ворог. Змінювати тактику й будувати військові стратегії.

Ще одна система ситуаційної обізнаності – український продукт Delta, який також є проривним. Delta відображає дані про ворога з різних джерел: аеророзвідки, супутників та безпілотників, інформацію з чатботів. Завдяки Дельті також планується багато місій, оборонних і наступальних операцій. 

Зараз ми разом з Міноборони впроваджуємо матрицю синхронізації БпЛА як елемент Дельти. Це дасть змогу в режимі реального часу бачити всі дрони – скільки вильотів зробив кожен дрон, кожен пілот, знати його ефективність, на якій ділянці фронту відсутній дрон. Це допоможе ухвалювати якісні управлінські рішення. 

Проблеми, які потрібно розв'язати

Наша команда увійшла в технологічну війну з дронів. За цей час ми до атомів розібралися в темі та зрозуміли, що для переваги на полі бою недостатньо просто контрактувати тисячі БпЛА та передавати їх ЗСУ. Необхідні комплексні зміни у всій системі. Нові підходи до менеджменту. 

Ось тільки частина проблем, які потребують розв'язання: 

– Розподіл дронів та їх логістика. Зараз це найбільший виклик. Є кейси, коли суперефективні підрозділи, які за ніч роблять до 10 вильотів на коптерах-камікадзе та знищують сотні одиниць ворожої техніки, не отримують БпЛА. Потрібна нова модель розподілу й логістики ресурсів. 

– Класифікація посад. Підрозділи отримують дрони за посадами. Умовно, якщо ви обіймаєте посаду лікаря, а працюєте оператором дрона, ви не зможете отримувати "пташки" за розподілом. Посада оператора БпЛА має бути не тільки в ударних ротах, а й у кожному батальйоні. 

– Стандартизація вимог до дронів. Стандартизація ТТХ для виробників, щоб не плодити "зоопарк" техніки. 

– Розподіл радіочастотного спектра. Коли БпЛА збираються на одній ділянці, вони займають усю частоту й не можуть літати. Потрібно сформувати чіткий радіочастотний план. Щоб військові розуміли, на яких частотах працюють наші дрони, на яких – російські. Вчасно вмикали РЕБ та глушили ворожі коптери, а не наші.

– Навчання операторів БпЛА. ЗСУ потребують їх навіть не тисячами, а сотнями тисяч. Це має бути окрема державна програма навчання в армії. 

Саме в розв'язанні цих проблем ми допомагатимемо Силам безпеки і оборони. 

Технологічні виклики на 2024 рік 

У 2024 році війна інша, ніж була в лютому 2022-го. Сьогодні технології визначають організаційну структуру армії та змінюють доктрину ведення війни. Армія має стати технологічною, бо такою зараз є війна. 

"Армія дронів" дала старт для Brave1 та розвитку сфери defense-tech. Той шлях, який ми пройшли з дронами, маємо пройти і з іншими технологіями. Працюємо над РЕБом, роботами, захистом неба, українським безпілотником по типу "Ланцет". Зараз це наші наступні технологічні виклики. 

Український "Ланцет". Разом із українськими виробниками та Силами оборони ми довго працювали над технологічним рішенням – безпілотником по типу "Ланцет". 

Сьогодні українські дрони-камікадзе літають на відстань 20 кілометрів і знищують вдосталь російської техніки. Але росіяни почали її відтягувати на більшу відстань, тому потрібні дрони більшої дальності – 40 кілометрів. Для цього українські компанії активно розробляють аналог "Ланцета". Зараз ми тестуємо ці розробки і цьогоріч точно запустимо їх у масове виробництво. 

Боєприпаси для дронів. Минулого року уряд дав старт масовому виробництву боєприпасів для БпЛА. Боєприпасів критично не вистачає на фронті. Тому наші воїни часто використовують різні саморобні конструкції. Це дуже небезпечно та не завжди ефективно.

Тепер їх можуть легально виробляти приватні компанії. З відкриттям ринку виробників боєприпасів стане більше. Так ми зможемо швидше задовольнити потреби ЗСУ.

Технології ШІ та комп'ютерного зору (CV) для донаведення на ціль. Зараз приблизно 20 компаній працюють над АІ, який буде впроваджений у дронах. У першому кварталі 2024 року ми вже побачимо масоване застосування FPV-дронів з технологією штучного інтелекту. 

CV діє, як очі безпілотника, аналізує відеопотоки в реальному часі, щоб виявити та ідентифікувати об'єкти. Алгоритми можуть розрізняти конкретні цілі – ворожі авто, артилерію чи піхоту. Після наведення на ціль CV відстежує її рух, передаючи дані до контролера безпілотника. 

АІ бере на себе роль ко-пілота. Пріоритезує цілі за багатьма параметрами й допомагає оператору з балістикою, може прогнозувати траєкторію руху цілі, допомагає точно прицілитися, а також запам'ятовує їх у разі тимчасового зникнення з поля зору. Ця функція дає змогу безпілотнику повторно захоплювати цілі, які ненадовго зникають, забезпечуючи безперервне стеження.

Застосування методів CV і AI створює потужну систему наведення, яка покращує обізнаність оператора в ситуації та його здатність ухвалювати рішення. 

Роботизовані платформи. Найголовніша ціль безпілотних технологій – збереження життя наших воїнів. Роботи можуть стріляти, доставляти вантажі, евакуювати поранених, мінувати та розміновувати. Наприклад, в окопі може перебувати людина, а може – робот, яким керують віддалено з кількох кілометрів. Зараз на платформі Brave1 зареєстровано понад 1000 розробок, більш ніж 130 із них – роботизовані технології. І це один із пріоритетних напрямів для розвитку. 

РЕБ. Щоб не втрачати наші дрони, є велика потреба в ефективних системах РЕБу. Потрібно оновлювати доктрину. Разом із військовими вже працюємо над цим.

У напрямі РЕБу потрібно пройти те саме, що й із дронами – відкрити ринок та створити конкуренцію. Наступний важливий крок – побудувати систему управління РЕБом.

Технологічний захист неба. Потрібно збивати ворожі БпЛА дешевшими засобами. В захисті неба в нас уже є технологічні напрацювання. 

Мільйон дронів у 2024 році

Президент Володимир Зеленський поставив задачу: 1 млн FPV-дронів. Ми вже бачимо результати правильного формування політики у сфері БпЛА. Збільшилося фінансування та спроможності українських виробників.

Тому точно досягнемо цієї цілі. І буде навіть більше.

Вірю, що люди плюс технології – це формула нашої перемоги. 

Віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, для УП