Мільйон fpv-дронів для ЗСУ. Чи може Україна виконати обіцянку Зеленського
19 грудня на ставці верховного головнокомандувача Збройних сил України було "гаряче".
Як розповів на пресконференції сам президент Володимир Зеленський, під час засідання ставки між її учасниками дійшло до розмови на високих тонах через дрони.
"26 тисяч дронів лежало на одному складі і не доїхало до фронту. Було дуже гучно на ставці. Я просто в шоці: як може не доїхати те, що вироблено нами?" – несподівано відверто описував президент засідання найбільш закритого органу управління державою.
Але не менш несподівана заява слідувала за цим. Зеленський здивував усіх анонсом, скільки fpv-дронів Україна планує виготовити наступного року.
"Будуть отримувати наші бригади вітчизняні дрони. Щодо виробництва – мільйон дронів наступного року ми виробимо. Зробимо все, щоб так і було", – заявив Зеленський досить буденним тоном.
Є велика спокуса піддатися цій спокійній впевненості президента, тому "Українська правда" вирішила з'ясувати, чи реально вітчизняні компанії можуть виготовити таку кількість дронів.
Чи має держава гроші, щоб їх викупити? І головне, чи здатна буде неповоротка система закупівель Міноборони справитись із таким завданням на тлі хронічної катастрофи із виконанням замовлень.
Спойлер: зможе виготовити і ймовірно закупити, але не завдяки, а попри існування Міноборони.
Дронові мільйонери: нарощення виробництва
"Ще навесні цього року до нас приходили люди із ЗСУ чи куратори створених під контрнаступ бригад і просили щось їм продати. Тоді ми казали, що зараз можемо хіба совати когось місцями в черзі на виробництво, залежно від того, хто перший піде в бій. Вільного не було нічого. Зараз виробництво розігналось так, що ми спокійно можемо продавати в бригади багато видів озброєння", – розповідає не під запис один із співрозмовників УП у верхівці української оборонки.
Нарощення виробництва з початку року за різними позиціями виросло загалом по галузі, а в деяких випадках – збільшилось в рази.
Наприклад, не так давно президент Зеленський озвучив цифру, яку певний час можна було почути в непублічних розмовах, що Україна наростила виробництво власних самохідних артустановок 155-го калібру "Богдана" до 6 одиниць на місяць.
Варто нагадати, що на початок російського вторгнення ця САУ була в єдиному екземплярі, а в перші дні інвазії її взагалі розібрали й хотіли знищити.
Подібна ситуація склалась і з виробництвом українських ПТРК "Стугна". Заводи, які були задіяні в її виготовленні, зазнали ракетних ударів Росії одними з перших, деякі були окуповані.
Але вже восени 2023-го пускові комплекси "Стугна" виробляються десятками на місяць, а ракети до них – сотнями. Для розуміння, американських комплексів Javelin випускають всього приблизно 2 тисячі на рік.
Відчутно зросла кількість бронетехніки, включно зі стабільним виробництвом БТРів. Знову налагоджене виробництво українських ракет "Нептун".
Найбільший же бум відбувся, поза всяким сумнівом, у виробництві безпілотних систем. При цьому і літаючих, і плаваючих. На цьому ринку за останній рік відбулась переорієнтація із розвідувальних систем, які були пріоритетом у 2022-му, на далекобійні дрони-камікадзе, та fpv-системи малого радіусу.
Як розповів міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, який наразі виконує роботу із запуску військових виробництв, українські компанії уже готові видавати на рік понад 10 тисяч (!) ударних дронів середньої дальності та понад тисячу безпілотників із дальністю більше як тисяча кілометрів.
Україна, попри всі потуги, не здатна швидко наростити, а часто запустити з нуля, виробництво потрібних снарядів у необхідних кількостях.
Наприклад, потреба ЗСУ тільки в снарядах натівського 155-го калібру обраховується мільйонами штук на рік. Вся західна оборонка не може станом на зараз задовольнити й половину такої потреби. Не кажучи про те, що у світі уже дикий дефіцит порохів та вибухових речовин.
Є й інші калібри артилерії та мін, потреба в яких так само величезна, і взяти їх так само ніде.
У цій ситуації випуск fpv-дронів стає доступною альтернативою, щоб частково перекрити нестачу деяких видів снарядів.
За даними УП від джерел в оборонці, уже зараз в Україні працює виробництво, здатне випускати до 500 тисяч fpv-шок на рік. Ще кілька такої ж потужності ліній перебувають у процесі будівництва.
Тому, коли Зеленський заявив, що наступного року Україна виробить мільйон дронів, то мав теоретичні підстави розраховувати на реалізацію своєї обіцянки. Українські виробники матимуть достатні потужності для випуску такої кількості fpv.
Саме в цьому місці на передній план історії виходить Міністерство оборони з двома системними проблемами, які можуть поховати амбітні плани виробників і політичного керівництва: гроші та процедури.
Перебувати чи загинути: казус Міноборони
18 грудня нове керівництво Міноборони презентувало запуск Державного оператора тилу. Це структура, яка має перебрати на себе закупівлі всього, що раніше контрактувало МОУ, крім зброї. Збройні закупівлі закінчують передавати раніше створеній Агенції оборонних закупівель.
Ідею зняти закупівельну функцію з міністерства почав впроваджувати ще попередній міністр оборони Олексій Резніков. Але не встиг завершити: його звільнили саме на тлі скандалів із закупівлями.
Новий глава МОУ Рустем Умєров акурат до своїх 100 днів на посаді нарешті запустив тилову агенцію, остаточно оформивши реформу.
На презентації міністр запевняв, що агенція побудована за міжнародними стандартами та принципами НАТО, і "військо отримуватиме все вчасно, в достатній кількості і якісне".
Такій перспективі можна було б тільки порадіти. Нові скандали з яйцями, куртками чи чимось подібним не дадуть країні стійкості.
Але чи здатна нова структура змінити правила гри для тилових закупівель? Є щирі сумніви в можливості швидких результатів.
Головна причина цих сумнівів – діяльність іншої агенції, яка відповідає за поставки зброї та боєприпасів.
У розпорядженні УП є документ, який може прояснити загальний стан справ в Агенції оборонних закупівель. Це лист керівника цієї структури Володимира Пікузо заступникам Умєрова.
В документі керівник Агенції пояснює новому керівництву МОУ, що ситуація в його відомстві, м'яко кажучи, тривожна.
У бюджеті на 2023 рік Агенції передбачили трохи менше ніж 11 мільярдів гривень. А станом на середину листопада відомство Пікузо уклало угод на постачання зброї та припасів на суму понад 90 мільярдів гривень.
Щоб осягнути масштаб проблеми, варто сказати, що за правильного контрактування за ці гроші можна купити не один, а майже два мільйони fpv-дронів.
Можливо, ці кошти є в Міноборони, і просто через недосконалість процедур їх не встигли перерозподілити на Агенцію Пікузо? Це було б чудово, але це не так.
Гроші в МОУ закінчились ще задовго до того, як їх не стало в Агенції.
За даними УП від поінформованих джерел у Мінфіні, Міністерство оборони станом на 1 грудня 2023 року має дебіторської заборгованості – трохи більше як 158 мільярдів гривень. Із них – увага – 44,4 мільярда складає прострочена дебіторка.
Це означає, що МОУ уклало угоди, дало гроші, й компанії зірвали постачання продукції. УП детально описувала подібні кейси "спецмародерів" на мільярди гривень.
Ще в травні прострочена дебіторка Міноборони складала 36,3 мільярда, у грудні – плюс 8 мільярдів.
44,4 мільярда гривень – це ще мінімум 2 мільйони fpv-дронів.
На щастя, закупівельні процедури для ЗСУ розділені зараз таким чином, що за купівлю fpv відповідає не лише МОУ, а й Дерслужба спецзв'язку, якій для цих потреб віддали половину військового ПДФО. Тому питанн 1 мільйона fpv, обіцяного Зеленським, має високі шанси стати реальністю.
В коментарі УП міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що наступного року можна виготовити навіть більше ніж 1 мільйон дронів: "Насправді в наступному році буде зроблено навіть більше FPV. Вже законтрактовано майже кілька сотень тисяч тільки FPV, розгорнуті серійні виробництва з високим потенціалом локалізації більшості комплектуючих".
Крім того, за його словами, дрони закуповують й інші інституції з Сил оборони.
"Наприклад, є окремий бюджет на дрони майже 50 млрд. Є новий порядок контрактування дронів, прибрані маже всі блокери: від контролю комплектуючих до збільшення маржинальності для виробників, можливість сплачувати низькі податки в Дія City та багато інших змін", – розповів глава Мінцифри.
Найбільшим викликом, за його словами, є плати ініціації, боєприпаси для дронів, можливість масштабування FPV з нічними камерами. "Але й тут є конкретні рішення, які дозволять вирішити ці проблеми. Залишається задача швидкої логістики, швидкої реакції щодо видачі дронів для підрозділів, які боронять найбільш важкі ділянки фронту, постачання тим підрозділам, які показують високу конверсію зниження ворожої техніки та сили. Тому задача буде виконана", – переконує Федоров.
На наступний рік Міністерство оборони отримало бюджет у розмірі 1 трильйон 164 мільярди гривень.
862 мільярди підуть на утримання військовослужбовців Збройних сил, 265,4 мільярда – на закупівлю та ремонт зброї, техніки, БПЛА та купівлю боєприпасів.
Здавалося б, цифра вражаюча. Але на закупівлю снарядів, ракет і БПЛА з цієї суми піде лише 175 мільярдів гривень. На все.
І хоч ці гроші все одно здаються величезними, насправді їх вистачить лише на мільйон 155-мм снарядів. За умови, що Україна повністю відмовиться від ракет і вже точно забуде про обіцяний мільйон fpv-дронів. Цього, зрозуміло, бути не може, але доведеться обирати, що купувати.
Очевидно, що за такого дефіциту грошей і виробничих потужностей у світі виживання України в 2024 році напряму залежатиме від уміння швидко визначати стратегічні цілі, прописувати під них пріоритети в зброї та ефективно їх контрактувати – виробляти – постачати.
На нову команду МОУ покладають величезні сподівання: що вона зможе подолати хронічні проблеми із закупівлями для армії дуже швидко. І той факт, що на кінець грудня українська оборонка на наступний рік законтрактована трохи більше як на 10% від потужностей – це прикра помилка, а не симптом нової страшної проблеми.
Роман Романюк, УП
