Зимова небезпека. Скільки ракет і "шахедів" Росія накопичила для повітряних атак по українських містах в осінньо-зимовий період
Вересень 2023 року видався рекордним за кількістю запущених по Україні ударних дронів-камікадзе типу "Шахед".
Як підрахували аналітики порталу Defence Express, упродовж минулого місяця Росія випустила по Україні 503 безпілотники. Це значно більше попереднього найвищого показника, який спостерігався у травні цього року, коли було запущено близько 400 БПЛА.
Цього місяця статистика менша. Але більш показово, що в жовтні значно скоротилась і кількість крилатих ракет, запущених Росією в бік українських міст.
Така ситуація має пояснення – Москва накопичує ракети для майбутніх ударів по енергетичній інфраструктурі України в осінньо-зимовий період.
"Українська правда" розбиралася, скільки ракет та "шахедів" могла назбирати Росія під зиму та які в України є засоби для того, щоб результативно їх збивати.
Ракетна зима 2022–2023
Вперше Росія здійснила ракетний обстріл української енергетичної інфраструктури у вересні 2022 року, коли трьома ракетами поцілила по Харківській ТЕЦ-5.
Утім, точкою відліку для "ракетної зими 2022–2023" вважається 10-11 жовтня, коли у відповідь на руйнування Керченського мосту Росія випустила по всій території Україні понад 80 крилатих і балістичних ракет, вбивши 23 і поранивши понад 100 людей.
На той момент, за підрахунками Міноборони України, в окупантів залишалося 609 з 1844 високоточних ракет, тобто з початку повномасштабної війни начебто було використано 2/3 наявного в РФ арсеналу.
Офіційні особи багато разів заявляли, що в Росії "залишилось ракет на кілька масованих атак". Однак упродовж періоду з 10 жовтня 2022 по 9 березня 2023 з періодичністю від тижня до кількох Російська Федерація здійснила 14 масованих ракетних ударів.
За цей час лише по енергетичній та цивільній інфраструктурі було запущено орієнтовно 900 далекобійних ракет різних типів, а загальна кількість (ураховуючи удари по військових об'єктах не на лінії фронту) склала приблизно 1100 одиниць.
При цьому вже після останнього весняного масового удару по енергетичній інфраструктурі (9 березня 2023) Росія випустила по території України лише в період з травня по серпень ще майже 600 крилатих ракет.
Якщо провести нескладні підрахунки, то впадає в око певна невідповідність кількості з заявами Міноборони України.
В чому ж проблема?
Санкції є, але ракети не закінчуються
Відповідь на це запитання відкрилася влітку 2023 року, коли видання "Politico" повідомило, що Росія змогла досягти довоєнних темпів виробництва високоточного озброєння.
Сталося це попри західні санкції, які держава-агресор навчилася вміло оминати завдяки "сірим" схемам.
Потрібні мікрочіпи й інші високотехнологічні складові для ракет продовжували постачати через треті країни (левова частка – через Китай, половина – з Гонконгу); в топі також Таїланд, Туреччина, Мальдіви, ОАЕ, Казахстан та інші, які переважно формально дотримуються "нейтралітету".
Якщо прослідкувати за оцінками Головного управління розвідки Міноборони України, починаючи з весни 2023 року, коли РФ виробляла від 60 до 70 далекобійних ракет щомісяця, Росія не тільки вийшла на довоєнні темпи, а й наростила виробництво.
За даними заступника голови ГУР Вадима Скібіцького, станом на кінець серпня 2023 року, в арсеналі РФ залишалося 585 ракет із радіусом дії понад 500 кілометрів.
Серед них, зокрема, приблизно 270 "Іскандерів", 140 "Калібрів", орієнтовно 100 одиниць Х-101, Х-555 і Х-55 з бойовою частиною.
Також в окупантів налічувалося приблизно 75 аеробалістичних ракет "Кинджал" та 150 ракет Х-22, які росіяни прагнуть удосконалити.
При цьому співрозмовники УП в Повітряних Силах та ГУР МО вважають, що Москва щомісяця може виробляти орієнтовно 100-120 далекобійних ракет різного типу.
Якщо брати до уваги кількість імовірного щомісячного виробництва, то можна припустити, що наразі в Росії налічується приблизно 700 далекобійних ракет.
Але, як часто буває, важливі нюанси.
Попри те, що ворог і справді став менше використовувати далекобійні ракети зі стратегічної авіації або з моря, переважна більшість атак наразі здійснюється на зернову та портову інфраструктуру в південних областях.
Для них застосовується комбінований підхід, коли разом із ударними БПЛА з умовно недалекої відстані використовуються протикорабельні та авіаційні ракети середньої дії (Х-59, Х-35 та "Онікс"), які не входять у приведену статистику від ГУР. Однією з проблем задля розрахунків саме по цих ракетах є те, що відкритих даних по них не так багато та їх реальні запаси в Росії невизначені.
Ще однією небезпекою залишаються обстріли прикордонних та прилеглих до зони бойових дій територій з протиповітряних С-300 і С-400.
Дальність наземних ударів із цих установок порівняно невелика (100-250 км). Однак проблема в тому, що ракети летять з високою швидкістю по балістичній траєкторії, тому їх практично неможливо збити.
Росія почала їх використовувати через ракетний голод у червні 2022 року, але згодом масштабувала обстріли. Станом на початок 2023-го налічувалося на зберіганні близько 7 тисяч ракет, тому говорити про виснаження цих запасів передчасно.
"Шахеди" – все ще головний біль
22 жовтня у зведеннях Повітряних сил України з'явився незвичний рядок: "ударні БПЛА невстановленого типу".
За словами речника Командування Повітряних сил Юрія Ігната, це був дрон, зліплений ледь не "з палок", а його двигун можна без особливих проблем придбати на AliExpress.
Згодом у соцмережах виклали відео з Київщини, на якому нібито зафіксовано роботу літального апарату, характерною відмінною рисою якого став звук, через що користувачі почали називати його "газонокосарками".
Російські телеграм-канали, а згодом і американський Інститут дослідження війни (ISW), почали активно розповсюджувати інформацію, що РФ почала застосовувати нові БПЛА "Італмас".
За заявленими характеристиками ці дрони є таким собі гібридом між ударними "Ланцетами" та "Шахедами". Вони начебто легші за свого іранського "побратима", однак використовують той же принцип двигуна.
Втім, офіційно жодних підтверджень, що саме такий дрон був запущений на Київщину, а надто що його виробництво вже поставлено на конвеєр, не послідувало. В Повітряних силах радять не поспішати з висновками.
"З російського боку подібного "добра" до нас залітало багато. І не через все, що сюди летить, варто одразу роздувати резонанс. Побачимо", – переконує УП речник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
"Ми навчилися збивати "Шахеди", але вони все одно залишаються непростою ціллю. Коли їх летить багато, вони використовують різні маршрути, притискаються низько до землі, і тому їх важко діставати", – пояснює Ігнат.
За даними ГУР, на початок весни в Росії залишалося лише 200 штук "Шахедів", однак подальша статистика засвідчила, що Іран не відмовився від їх постачання.
А наприкінці серпня стало відомо, що Росія налагодила зборку "Шахедів" у Татарстані та планує до літа 2025 року випустити 6 тисяч одиниць БПЛА, 1300 з яких – вже до кінця цього року.
Спочатку в ГУР ставили під сумнів те, що Росія здатна до реалізації таких амбітних планів, однак вересень і жовтень показують, що або планові показники таки виконуються, або РФ отримала ще одну партію безпілотників з Ірану.
За словами Юрія Ігната, проблемою для росіян може стати те, що для виробництва цих дронів у самій РФ теж потрібні західні комплектуючі, однак поки що санкції не дуже дієві.
Patriot, Gepard, FrankenSAM та радянські "Утьоси" на пікапах
На відміну від минулого року, до зими цієї Україна підходить зі значно покращеною системою ППО для протидії крилатим та балістичним ракетам.
Станом на жовтень в Україні розгорнуті два комплекси американських Patriot та один французький SAMP/T. Чудово себе проявили також німецькі IRIS-T та американсько-норвезькі NASAMS, а нещодавно командувач Повітряних сил показав результативну роботу ЗРК Hawk.
Читати більше: Небо під парасолькою. Як працює протиповітряна оборона та чому важливі NASAMS та IRIS-T
Утім, наша держава має досить значну територію, тож поки що кількість отриманих систем не дотягує до того рівня, щоб говорити про те, що Україна повністю "під парасолькою". Наприклад, щоб убезпечити одне місто-мільйонник, необхідно хоча б дві батареї Patriot. А в України їх поки усього дві, тому про повну безпеку говорити зарано.
"Ми сьогодні в такій ситуації, коли змушені локально захищати великі міста, де є об'єкти критичної інфраструктури, атомні електростанції. Ворог шукатиме змогу обійти оборону", – каже Юрій Ігнат.
Ще більше варіантів для маневру Росії відкривається у використанні ударних БПЛА, з огляду на їхню масовість та дешевизну.
"Вартісь "Шахеда" – десятки тисяч доларів, а одна керована зенітна ракета західних ППО коштує сотні тисяч", – розповідає Юрій Ігнат.
Він підкреслює, що попри те, що "Шахеди" при влучанні можуть завдати значної матеріальної шкоди, раціональніше знищувати їх зенітними гарматами, наприклад, німецькими "Гепардами", які мають радіус дії майже 4,5 км, через що їх часто називають "малим ППО".
Втім, проблема з цими зенітками в тому, що їх уже знято з виробництва в самій Німеччині, тому Україна не може сподіватись, що отримає потрібну кількість цих машин.
Заради вирішення цієї задачі Україна разом із США розробили програму під назвою FrankenSAM, яка поєднує сучасні ракети "земля – повітря" західного калібру з переобладнаними пусковими установками радянських часів або радарами, які вже є на озброєнні українських військ.
Перший варіант цієї програми компонує радянські пускові установки "Бук" і американські ракети Sea Sparrow. Другий – сполучає радари радянських часів і американські ракети Sidewinder. Третій – комбінує ракетний комплекс Hawk з радянським обладнанням.
На допомогу цим "гібридним системам" прийдуть так звані "мисливці за "шахедами" – мобільні вогневі групи.
Принцип роботи таких груп доволі простий. Отримавши сигнал тривоги, бійці сідають у пікапи чи вантажівки, в яких на озброєнні радянські зразки, на кшталт ЗУ-23-2, крупнокаліберні кулемети ДШК, "Утьос", тепловізори та прожектори, які допомагають прицілюватись.
У боротьбі з ракетами дуже б стали в нагоді винищувачі F-16. Однак українські пілоти тільки нещодавно взялися до навчань із керування цими літаками. І за найоптимістичнішими прогнозами, їхню появу в українському небі варто чекати не раніше ніж наприкінці першого півріччя 2024 року.
***
Очевидно, що Україна разом з партнерами зробила певні висновки за підсумками минулорічного осінньо-зимового періоду. І дуже хотілося б вірити, що готовність до чергового енергетичного терору доведена до високого рівня.
Але не менш очевидно те, що і Росія провела роботу над помилками, значно урізноманітнивши тактику й комбінації потенційних ударів з неба. Тож очікувати, що ця зима буде легшою за попередню, точно не випадає.
Євген Будерацький, УП
