"Ця велика перемога, напевно, ще не перемога. І вона дається надзвичайно важко". Репортаж з правого берега Херсонщини

Переступаючи з ноги на ногу по розбитому склу, яке ще донедавна слугувало частиною вікна житлового будинку, четверо українських військових переповідають останні робочі новини.

– Учора ми знищили тупо всьо: чотири "ПТУРа", 200 людей (росіян – УП), – з посмішкою каже один із бійців, який саме завершив своє чергування.

– А сьогодні ми просто доїдаємо за вами, як стерв'ятники! – піджартовує йому керівник FPV-відділення одного з підрозділів, який разом із напарником тільки починає свою сьогоднішню роботу.

На вулиці стоїть ще теплий осінній ранок. Над Дніпром і його островами, що слугують тутешньою лінією розмежування, швидко розсіюється туман. 

Навіть після того, як минає "сірість" – година-півтори розсіяного світла, по якому не працює артилерія та дрони, – навколо стоїть майже ідеальна тиша.

Тут, на Херсонщині, артилерія "прокидається" і загалом працює значно рідше, ніж на Харківщині та Донеччині. Основною ударною силою слугують дрони та авіація.

Відділення FPV, за роботою якого має можливість спостерігати УП, якраз готується піднімати дрон, щоб уразити позиції росіян на лівому, окупованому березі. 

– Росіяни викопали собі нове укріплення, новий опорний пункт, і ми хочемо зіпсувати їм ранок, – пояснює згаданий вище керівник підрозділу.

З технологією FPV хлопці працюють зовсім нещодавно й називають її своєрідною лотереєю. На відміну від китайського Mavic, який уже довів свою ефективність і живучість на цій війні, українські FPV-розробки та саморобна вибухівка щоразу проявляють себе по-різному. Цього разу, на щастя, вдало.

– Є? – кричить з балкона керівник FPV-підрозділу до свого побратима, перевіряючи, чи вдалося вразити ціль. 

– Є, – відповідають йому поверхом нижче.

– Добрий ранок, ми з України, – коментує його роботу військовий, що вирішив затриматися після чергування, аби поспостерігати за роботою дронщиків. У цивільному житті керівник підрозділу FPV був його учнем з бразильського джиу-джитсу.

– Я до війни був професійним спортсменом, у мене був свій зал мрії, команда класна, а зараз ми тут, – зітхаючи розводить він руками у просторій кімнаті, де з одного боку – потріпані прильотами шафи, а з іншого – дивом вцілілі, але перевернуті вибухами ікони.  

З балкона, де хлопці щойно завершили роботу, добре видно острови, які є "сірою зоною", й навіть шматок окупованого берега, а точніше – Нову Каховку, 45-тисячне місто, що з початку повномасштабного вторгнення перебуває в окупації. 

У новому репортажі "Українська правда" ексклюзивно показує, як виглядає війна на найзакритішій ділянці фронту, розпитує у військових про тамтешні операції, а також про те, наскільки офіційні повідомлення збігаються з реальним перебігом бойових дій на Херсонщині.

Матеріал для цього відео зібрано до операції по висадці морської піхоти на лівому березі Дніпра. Усі імена та локації приховано на прохання військових.

Читайте також: Битва за острови. В чому особливість фронту на Херсонщині та як виглядають тамтешні спецоперації

Ольга Кириленко, Алекс Клімов, УП