Гра на пониження Кубракова. Чому в Мінвідновлення забрали дві третини грошей

Впродовж усієї президентської каденції Володимир Зеленський показував свою здатність до карколомних змін у поглядах і поведінці. 

Але є одна річ, яка в Зеленського не змінювалась – тяга до певного роду фаворитизму.

"Зеленський любить випробовувати людей, і якщо вони справляються, то він їх наближає до себе. Але це така історія, що якщо конячка тягне, то її навантажують ще більше. І чим більше людина може тягнути різних завдань, тим більше Зеленський її наближає", – описав якось процедуру відбору президентських фаворитів один із них.

За уже майже повну каденцію на посаді Зеленський змінив не одну хвилю своїх улюбленців. Однак є кілька людей, які вважаються в цій історії ключовими. Хтось, як глава ОП Андрій Єрмак, зростав поступово разом із Зеленським. А хтось розкрився одразу й потім просто пересувався вгору по кадровій драбині.

Прикладом останніх можна назвати нинішнього главу Мінцифри Михайла Федорова й очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова. Вони, таке враження, у фаворі в Зеленського були завжди. 

Саме згадані двоє віцепрем'єрів, якщо не рахувати військових, були головними генераторами позитивних новин для президента за весь його час при владі. З початком повномасштабної війни їхній вплив тільки зростав.

Аж поки раптом у вересні 2023-го в Кубракова не почались якісь дрібні, а тоді все більші проблеми. Все починалось із легкого саботажу його проєктів, затримки фінансування гучних будівництв, а наприкінці минулого тижня у відомства, яке відповідає за відбудову, тихо забрали дві третини бюджету на наступний рік.

Складається стійке враження, що система, яка довго спостерігала за злетом президентського фаворита, скоординовано почала гру на пониження його впливу. 

Осічка з Міноборони

Щоб зрозуміти причину проблем Кубракова, необхідно поглянути на всю його діяльність у команді Зеленського. Від самого приходу на посаду керівника "Укравтодору".

До повномасштабного вторгнення Кубраков був одним із кількох людей, які відповідали за найважливіший тоді для президента проєкт – "Велике будівництво". Власне, успіхам "будівництва" нинішній віцепрем'єр з відновлення і завдячує своїм кар'єрним стрибком.

Але у "Великому будівництві" він був не один. Проєкт курувала досить напориста і часто зухвала "трійка". Кубраков разом із Кирилом Тимошенком з Офісу президента та "радником" без офіційного статусу Юрієм Голиком забезпечували ухвалення рішень від Кабміну та ОП до місцевих влад і підрядників. 

Саме через лобізм цієї групи, наприклад, колись у команду Зеленського потрапив нинішній куратор всієї економіки в Офісі президента Ростислав Шурма. 

Ця ж трійця часто в доволі агресивній манері вирішувала питання з колегами в уряді, через яких буксували президентські проєкти по будівництву.

"Запитайте в міністра фінансів Марченка, як Кирило, Саша і Юра розривали його на нарадах у Зеленського. Коли Мінфін не давав якісь гроші або сумнівався в доцільності чергових траншів, то його викликали до президента і там "трійця" єдиним фронтом не лишала йому шансів перед Зеленським", – згадує в бесіді з УП співрозмовник із кола наближених до міністра фінансів.

Але станом на осінь 2023-го Юрій Голик остаточно переключився на роботу для ОП. Кирила Тимошенка взагалі вигнали з команди.Тож Кубраков лишився один зі своїми проєктами. Він залишається одним із найближчих до Зеленського у владі, але тепер його колеги, через голову яких він раніше працював, отримали шанс відігратись.

"Розумієте, у президента є певний спектр уваги, він не безмежний. І вся політика зараз – це якраз боротьба за те, щоб саме твої проєкти потрапили в цей спектр уваги. Інакше їх можна й не починати. 

І чим ближче ти до президента, тим більше шансів звернути його увагу саме на себе, а не на якісь проєкти Кубракова чи когось іншого. І тим легше сказати, що ти щось робиш, а в інших все "довго", "дорого", "неефективно" і так далі", – пояснює в розмові з УП один із членів команди віцепрем'єра з  відбудови.

Проєкти Кубракова і Ко часів "Великого будівництва" завжди були в пріоритеті в Зеленського. На початку повномасштабного вторгнення такий стан справ тільки посилився за рахунок того, що кілька тижнів віцепрем'єр перебував поруч із президентом в "об'єкті №1". 

Коли ж росіян відтіснили від Києва, держава повернулась до якоїсь форми звичного кабінетного життя. Проєкти в Кубракова ставали все більш довгими і з усе меншим швидким вау-ефектом, який так потрібен для збереження фокусу президентської уваги. 

Однак найбільший удар по статусу Кубракова як президентського фаворита завдала історія із зірваним переходом віцепрем'єра на посаду міністра оборони.

УП писала, що віцепрем'єр з цифрової трансформації Михайло Федоров взяв на себе сміливість запропонувати і променеджерити переговори про перехід Кубракова в МОУ замість Олексія Резнікова.

"В Офісі потрібні люди з ентузіазмом сприйняли цю ідею. Схема виглядала чудовою: Резнікова відправляють в Лондон послом, Кубракова закидають в Міноборони, а на Мінвідновлення з його бюджетами ставлять Юлю Свириденко. А коли ми кажемо "Юля", то це значить "Офіс", – пояснює логіку процесу один із учасників переговорів.

От тільки схема дала збій. Кубраков поставив умовою переходу в Міноборони збереження його команди в Міністерстві відновлення. І Зеленський навіть на це погодився, але потім передумав. 

"Ну, президенту дуже не сподобалось, що йому ставлять фактично ультиматуми. Вони самі прийшли з цим проєктом і ще й ставлять умови. Це виглядало дивно. І були питання, чи Кубраков потягне і відновлення, і Міноборони. Бо якихось проривів на нинішній позиції в нього не дуже видно. Тому вирішили рухатись іншим треком", – пояснює погляд ОП один із впливових членів команди Єрмака.

Наскільки ця історія може мати вплив на справи і статус "головного по відновленню", Кубраков відчув досить швидко. 

Після того, як гроші Мінвідбудови не вдалось перевести під нагляд людини ОП, ці бюджети просто зникли.

Відбудова за свої

Внесений напередодні в Раду бюджет на 2024-й рік передбачає фактичне "обнуління" двох фондів, на які опиралося Мінвідновлення.

Перше, і це найбільш відчутна втрата для міністерства, – відмова від Дорожнього фонду. Акцизи з транспортних засобів та пального, які раніше у повному обсязі спрямовувалися в цей фонд, тепер направлятимуть до загального "казана".

Друге – скасовується створений 2023-го року Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. З нього фінансувались проєкти відбудови та програма єВідновлення, яка передбачає будівництво зруйнованого війною житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Тобто, не всі кошти Фонду освоює Мінвідновлення, частина припадає на місцеві бюджети, з яких фінансуються проєкти відновлення в регіонах, а також на програми компенсації за пошкоджене житло.   

Наповнюються Фонд ліквідації за рахунок 50% прибутку Національного банку та активів, конфіскованих у росіян та російського бізнесу на території України. Обсяг Фонду ліквідації, за останніми даними, становив 61,7 млрд грн, з яких надходження від НБУ – 35,9 млрд грн, від конфіскації – 25,8 млрд грн.

"Ми початково не планували на 2024-й продовжувати цей фонд. А коли НБУ замість 100 мільярдів заробив 17, то фонд і нема чим наповнювати. А Дорожній фонд на нараді в Зеленського вирішили закрити. Щоб місцева влада не скаржилась, що у неї забирають військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб – УП), держава теж згортає всі капітальні видатки. А вони є тільки в Кубракова через Дорожній фонд", – переконує співрозмовник УП в Мінфіні.

Якщо раніше коштами цих фондів опікувалось Мінвідновлення, то тепер усі непередбачувані капітальні видатки будуть здійснюватися за запитами в рамках окремих рішень уряду через Резервний фонд бюджету. 

Саме через нього в "ручному режимі" наступного року планують проводити відбудову критичної інфраструктури – від доріг і мостів до водогонів та споруд захисту енергетичних об'єктів.

"Звичайні дороги якось постоять. А військові будуть приходити і казати, що отут нам треба міст, а тут треба дорогу зробити. І Кабмін буде виділяти гроші під кожен проєкт окремо", – розповідає джерело в команді міністра фінансів.

Утім, такий оптимізм не поділяють у Мінвідновлення. УП не змогла отримати офіційну позицію віцепрем'єра, але джерела в його команді пояснюють, що за вивіскою Дорожнього фонду вже давно вирішувались питання не лише доріг. 

"Питання не тільки в дорогах. Там в ньому безпека дорожнього руху, будівництво на кордоні пунктів пропуску, страхування суден у рамках "зернового коридору", залізничні вагони. В міністерстві побудована стала система фінансування цих напрямків. А як це буде працювати через резервний фонд, коли на уряді з голосу будуть ці гроші ділити?" – замислюється над питанням джерело у відомстві Кубракова. 

Інша справа – це механізми прозорості та зниження корупційних ризиків, які створювались для контролю витрат з Фонду відновлення й отримали схвальні відгуки від міжнародних донорів. 

"Ви думаєте, міжнародні партнери питають нас, які проєкти краще фінансувати? Ні, в першу чергу вони питають: "А як будете витрачати, які у вас процедури?"", – каже співрозмовник з команди Кубракова. 

"Ключові здобутки 2023-го року – це пріоритезація проєктів відбудови, публічність роботи фондів, старт електронної системи відбудови DREAM – все це Кабмін може "помножити на нуль" цим резервним фондом. Міжнародним партнерам навряд чи сподобається, що відмовляються від пріоритезації публічності. Саме ці дві умови зупинили виділення мільйонів на стадіони та басейни у війну", – наголошує виконавча директорка ГО "Інститут законодавчих ідей" Мартина Богуславець.

Щоб із зникненням окремих програм чи фондів на відновлення не "вмерли" напрацьовані інструменти контролю, які дають змогу громадськості та ЗМІ моніторити витрати, в міністерстві Кубракова підготували свій контрудар.

За даними УП, незабаром депутати запропонують внести зміни до статті 24 Бюджетного кодексу ("Резервний фонд бюджету") для створення постійно діючого Нацфонду відновлення.

У ньому спробують об'єднати нині розпорошену міжнародну допомогу на заходи з відновлення, гроші із загального фонду держбюджету на відбудову та інші потенційні джерела. Проте головне, що всі видатки з фонду підпадуть під контроль і виділятимуть відповідно до пріоритетності проєктів, як це працювало у Фонді ліквідації.

У сухому залишку поки що виходить, що бюджет міністерства Кубракова на наступний рік зазнав трикратного зменшення. 

Фінансування Мінвідновлення та підпорядкованого йому Агентства відновлення "порізали" зі 119 до 39 мільярдів на двох. Основними отримувачами "зекономлених" близько 80 мільярдів стали Мінстратегпром, у якого +618% порівняно з бюджетом 2023 року та Мінцифри із +350%. Це вкладається в загальну зміну пріоритетів фінансування: країна на другому році війни переходить від будівництва доріг до випуску зброї та дронів.

А от ще одним головним вигодонабувачем від урізань у Мінвідновленні стало Міністерство економіки, яке очолює Юлія Свириденко. Нову посаду в Мінвідновлення вона не отримала, але натомість на її відомство перекинули звідти додаткових 29 мільярдів.

Чужа вертикаль

Проблема з фондами, попри її очевидність, насправді не головна для команди Кубракова. Куди більш загрозливою для них виглядає річ, яка, власне, породила складнощі з фінансами – спротив владної вертикалі.

"Кубраков завжди був схожий на такого собі відмінника в класі: він і з хлопцями на перервах грається, але питання свої вирішує напряму з класною керівничкою. Спершу це дратувало тільки людей на Банковій, але тепер підключився і прем'єр з колегами по уряду", – пояснює в розмові з УП один із керівників президентської політсили в Раді.

За рахунок близьких стосунків особисто з президентом Кубракову вдавалось швидко вирішувати свої питання. Часто минаючи такі обов'язкові в нинішній системі влади щаблі як погодження прем'єра і добро від глави ОП.

Це було можливо, бо Кубраков для Зеленського став такою собі президентською службою 911: ставити воєнну логістику в перші дні вторгнення – Кубраков, зернова угода – Кубраков, як і будувати мости та дороги на звільнених територіях, села на Херсонщині, водогони до Кривого Рогу чи захист електропідстанцій від ракет… 

Більшість цих проблем напряму не належать до компетенції Мінвідновлення – для кожної з них є профільні відомства і служби. Але Зеленський хотів швидких результатів і виконання, тому йому зручніше було поставити завдання.

І Кубраков із командою набрали таких "бонусних" завдань стільки, що все це фізично стало важко менеджерити. Особливо, коли люди з системи, через голову яких працювали напряму із Зеленським, переповнювались ревнощами й образами. 

Тож після осічки з переходом Кубракова в Міноборони в його відомства почалися й інші, менші, але постійні, проблеми. Система почала гру на пониження президентського фаворита.

Трапляються речі дрібні, щоб не казати дріб'язкові. Наприклад, минулого тижня Кубраков із командою мали летіти в США. Але в останній день Шмигаль заборонив поїздку, при тому що частина команди була вже в Брюсселі.

Трапляються речі масштабніші, як згадане урізання бюджету. Є ситуації, які можуть стати проблемою в перспективі, наприклад, фінансування таких проєктів, як водогін на Кривий Ріг і Нікополь.

Уже зараз в економічній команді Зеленського в повен голос говорять, що цей водогін, можливо, і не потрібний. Мовляв, коли відбудується каховська дамба, він втратить економічний сенс. Правда, коли це може статись, ніхто не знає.

"Прибігає Мустафа Найєм і каже: "Давайте 15 мільярдів на водогін". Ми йому кажемо: "А у вас є якісь документи, проєктна документація, договори?" Він каже: "Будуть. Але гроші треба вже, бо уже будуємо". Це зрозуміло, але незаконно. Як ми маємо дати гроші, не бачачи ніяких розрахунків?" – обурюється співрозмовник УП в Мінфіні.

"Там мільйон людей без води. Вони не можуть почекати пів року, поки Кабмін почитає документи. Зеленський сказав будувати, ми зібрали компанії, які на свій страх і ризик будують, не маючи навіть гарантії оплати, за свої. Може, воно не зовсім законно, але людям треба вода зараз, а не колись", – пояснює позицію "відновлювачів" співрозмовник УП в команді Кубракова.

І таких діалогів можна зібрати десятки: Зеленський каже: "Будуйте вже", міністерство будує, а вся система з праведним гнівом спостерігає за недотриманням процедур на більшості непрофільних проєктів Мінвідновлення. А їх чимало.

Один із найбільш гучних кейсів після водогону – це будівництво захисних споруд для 22-х ключових електричних підстанцій, які за дорученням прем'єр-міністра були передані Агентству відновлення в 2023-му році для проведення робіт. Говорячи про ці об'єкти, опоненти Кубракова зараз використовують дві головні тези: "дуже дорого" і "дуже повільно".

Проєкт передбачає будівництво захисних укриттів від дронів-камікадзе і окремо – засоби для захисту від ракет. Як зазначив співрозмовник УП в Міненерго, очікується, що роботи із захисту від "шахедів" закінчать до кінця року, а от від ракет – не раніше літа 2024 року. Бюджет насправді вражаючий – 76 млрд грн. 

"Тут питання, а хто сказав закопуватись? Для чого? За такі бюджети можна було спробувати купити по установці IRIS-T до кожної підстанції. Це б виконало ту саму роботу, але ППО потім можна перенести в іншу критичну точку, а ця гора бетону там уже назавжди", – обурюється один із економічних радників Зеленського. 

Втім, співрозмовники з команди Кубракова кажуть, що "закопуватись" їх зобов'язали РНБО і уряд.

Вони натякають, що про кошторис і графік виконання робіт в уряді знали заздалегідь, і Зеленський особисто дав "зелене світло" на цей проєкт. 

"Прем'єр сам все завізував. Нам же ніхто не казав: не треба будувати. Подивились на проєкт. Дорого. Тоді давайте краще ППО. В Міноборони підготували кошторис, а він ще в 10 разів виявився дорожчим", – пояснює співрозмовник УП, залучений до проєкту.

І таких дискусій по об'єктах, які були "треба вже" і за які тепер всі бояться брати свою частку відповідальності, насправді десятки. Гнучкість і готовність працювати без проєктів і грошей, що були перевагою на початку, поступово поступились місцем невизначеності та страху: а чи буде все побудовано і чи хтось за це врешті заплатить?

***

Питання перекроювання бюджету на відновлення при ширшому погляді – це не так про гроші. Україна входить у новий виток війни з Росією, коли ставка робиться на довгострокове протистояння.

Очевидно, перманентний спротив потребує від країни нарощування спроможностей у випуску власної зброї. Україна не може залежати від партнерів, адже ситуація в Штатах чи тих же Польщі та Словаччині показує, що розмови про партнерство часом можуть різко змінитись вимогами і звинуваченнями.

В цьому контексті рекордний перетік бюджету з Мінвідновлення до Мінстратегпрому – річ логічна та зрозуміла. Хоч ніким і не прокомунікована. 

"Нам кажуть: шукайте гроші на відновлення. Не в бюджеті, а в партнерів, у донорів. І ми, якщо чесно, їх знайдемо. Зараз запрацює на повну потужність Координаційна платформа донорів, США призначили спеціальну представницю по Україні Пріцкер, а вона така, дуже серйозна, тому воно все закрутиться", – розповідає співрозмовник в команді Кубракова.

"Думаю, ми втрату Фонду ліквідації точно перекриємо. Мова не про гроші. Страшне те, що як тільки росіяни відійшли від Києва, ми знову погрузли в бюрократії і війнах одне з одним", – додає співрозмовник.

Роман Романюк, Дмитро Дєнков – УП