Мистецтво вимагає жертв. Як конкурс серіалів закінчився для Ткаченка відставкою і до чого тут "95 квартал"
Посварились якось президент і міністр культури.
Загалом для України такі новини не дивина, всякого було за роки незалежності. Але зазвичай подібні конфлікти не виносили назовні. Особливо, коли міністр доклався роботою телеканалу до обрання президента, а той віддячив призначенням в уряд.
Однак сварка Володимира Зеленського та Олександра Ткаченка стала публічною. І якщо ще 19 липня ніхто всерйоз не говорив про відставку міністра культури, то вже ввечері 20-го її вимагав сам президент.
Того ж вечора глава Мінкульту заявив, що не його, а він сам звільняється. Ще за тиждень Рада конституційною більшістю відправила Ткаченка у відставку.
Власне, на цьому історію можна було б завершувати. Але якщо копнути глибше і розібратись, за що, власне, міністра звільнили, то ситуація з Ткаченком переросте у символ – пам'ятник нинішній кадровій політиці.
Мінкульт роздав на виробництво серіалів гроші, які не міг витратити ніяк інакше. Цього було досить, щоб здійнявся скандал, чому гроші не витратили на армію, і міністра погнали з посади.
Ніби в середовищі кіношників, з якого вийшов не один чиновник Офісу президента, ще з самого початку року не знали, що такі гроші є, і їх мають витратити на кіно. І ніби донедавна президентський "95 квартал" не отримав фінансування на кілька своїх проєктів за результатами того самого конкурсу.
Всі готували проєкти, усі все знали – а президент "не знав". І якби опозиція в соцмережах і на каналах не рознесла цю новину, то й "не дізнався б".
Мільйони розбрату
"Про ці гроші заговорили ще наприкінці 2022-го. Тоді уже було відомо, що є залишок від грошей партнерів, який не можна витрачати на війну. Це були гроші на культуру. І чомусь тоді в тусовці говорили, що будуть знімати серіали. Але говорили ще перед Новим роком, а конкурс оголосили оце аж у липні", – розповідає не під запис член однієї з команд, яка отримала фінансування на скандальному конкурсі від Мінкульту.
Медійний ринок станом на літо 2023 року переживає одні з найгірших часів за всю свою історію. Частина каналів закрилась взагалі, частина загнана в стійло "єдиного марафону" і ледве зводить кінці з кінцями. Сфера кіно у не менш плачевному стані: як прогнозують учасники ринку, у 2023-2024 роках буде прем'єрна яма, коли зняті до російського вторгнення фільми закінчаться, а нових ніхто знімати не подужає.
Реанімувати серіальне виробництво мало ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ). Глядачі "марафону" знають цю структуру під виглядом каналу "Freedom" (і до недавнього часу Dom, створений людьми з ОПУ на базі колишнього UA.tv канал для окупованих територій).
Саме ця платформа 3-го травня оголосила конкурс з відбору проєктів для виробництва аудіовізуальних творів. Ціна питання для медіаринку була не така і велика, але доволі відчутна.
Директорка МПІУ Юлія Островська на запит "Української правди" повідомила, що на 2023 рік з бюджету на серіали виділено понад 448 мільйонів гривень:
"ДП "МПІУ" фінансується з державного бюджету України та витрачає кошти відповідно до затвердженого Паспорту бюджетної програми на 2023 рік.
Дані кошти, мета яких чітко прописана в Паспорті бюджетної програми, не можуть витрачатись на інші потреби ДП".
В інтерв'ю ВВС на той момент вже ексміністр Ткаченко розповів, що йдеться про бюджетні гроші, але перерозподілити їх на потреби армії неможливо.
"Ці кошти не можна використовувати на дрони з огляду на характер бюджету. Тому що йдеться переважно про кошти країн-донорів (гроші партнерів йдуть на покриття бюджетного дефіциту, але з умовою, що їх не можна витрачати на потреби армії – УП), а не гроші, які надходять в бюджет з податків на війну", – пояснив колишній міністр.
Пізніше Ткаченко відмовився від коментарів "Українській правді", зазначивши, що сказав журналістам все, що хотів.
Організатором конкурсу насправді був Мінкульт, але за його умовами канал "Freedom" був замовником і, що важливо, правовласником усіх серіалів.
"Тобто вони оголосили конкурс від цього каналу, і він би в кінці року отримав права на гору всякого контенту. Права залишались у держави в особі "Freedom". І за рахунок цих фільмів і серіалів він міг би стати справжнім каналом, а не тим чимось незрозумілим, чим є зараз", – розповідає один із учасників конкурсу.
(Уточнення: після виходу матеріалу МПІУ звернуло увагу, що трансляторами виробленого кіносеріального контенту мали стати різні українські телеканали, які б забезпечили йому максимально широке охоплення глядацької аудиторії.
Механізм фінансування через інституції ДП "МПІУ" залишає за державою права на знятий контент, що дозволяє створити "державну бібліотеку" кіносеріального контенту, який у різний час можуть транслювати різні українські мовники.)
"Головна фінансова модель, з якою працюємо ми – намагаємося залишати весь свій контент у бібліотеці і максимально його монетизувати, – каже УП засновник Film.UA Сергій Созановський (його компанія перемогла на конкурсі з проєктом "Приховані спогади"). – А тут усі права відходять до держави. Це означає, що продакшни якщо і зможуть заробити, то тільки на продакшн-фіт – тобто на тій маржі, яку вони закладають у виробничий бюджет. Тому вони і намагались цей бюджет збільшувати".
Позиція "іномовника" щодо фінансування розважального продукту під час війни була проста. Створення такого контенту оголосили не більше, не менше – питанням національної інформаційної та культурної безпеки.
Росія вкладає мільярди в свої серіали і просуває наративи "русского мира", зазначили в МПІУ, а українці потім дивляться це в youtube.
Для ілюстрації: напередодні виходу цього матеріалу в першій п'ятірці трендів українського сегмента YouTube дві позиції посідали російські серіали – мелодрами.
Головною "родзинкою" конкурсу було те, що переможці мали здати готовий матеріал, а це по кілька десятків серій, до кінця 2023 року.
Як переконують люди з кіноринку, якщо мова йде про зйомки 20-30 серій, то такий проєкт не може починатись у липні. Інакше до кінця року фізично неможливо буде встигнути. Тобто на конкурс подавались проєкти, які уже були в різних продакшнів у роботі, принаймні були готові сценарії і проведена підготовча робота до зйомок.
Созановський каже, що за пів року серіал зняти можна, але проводить аналогії з ресторанною сферою:
"Існує Макдональдс, а є заклади рівнем повище, де буде смачно і затишно. А це (серіал, що знімають за пів року, – УП) трошечки гірше, ніж Макдональдс".
8 червня платформа іномовлення оголосила переможців. Серед 123 заявок, поданих на конкурс, перемогли 53 проєкти від 32 українських продакшнів. Дісталося усім – від пінчуківських і "плюсів" до "Кварталу".
"Я дізнався про цей конкурс не так, як мав би. Випадково натрапив на пост одного продюсера в фейсбуці. А це ж відкритий конкурс, він має якось відкрито оголошуватися", – каже УП виконавчий продюсер Mir&Co Production Кирило Нечмоня.
Його компанія теж подавалася на конкурс з п'ятисерійним документальним серіалом про Харківську операцію ЗСУ. Проте не набрала необхідних балів. Чому – Нечмоня не знає: система оцінювання закрита, а пояснень щодо відмови не було.
"Подача документів була складна, надзвичайно бюрократична. Я такого давно не бачив. Там просто стос документів. Ми мали навіть фізично їх занести", – говорить Нечмоня.
Результатом конкурсу мають стати понад 240 годин контенту – серіали, художні фільми, документальні проєкти, анімація. В ДП наголосили, що авансів немає, і кошти переможці отримають лише після передачі матеріалів.
Однак у відповіді на запит УП директорка "іномовника" Юлія Островська повідомила, що у трьох проєктах часткова оплата за уже виконану роботу все ж відбулась. Компанії "Гуд монінг дістрібьюшн", "Прокіно" та "Фільмстрім" вже отримали загалом понад мільйон гривень.
Припустити, що обізнані з кіносередовищем Зеленський, Єрмак та інші до скандалу не помітили, як створений ними "Freedom" роздав 400 мільйонів гривень їхнім же колишнім колегам, дуже і дуже важко.
Однак усе рухалось спокійно, жодного резонансу не було, а отже, і реагувати президент "не потребував".
Аж поки інформацію про закупівлі не мусили викласти на Прозорро.
Дорогі "Батя" і "Пригоди Кро-Кро"
18 липня платформа іномовлення оголосила через Прозорро, що ТОВ "Прототип-Продакшн" актора і шоумена Юрія Горбунова перемогло в тендері на виробництво серіалу під робочою назвою "СМТ Інгулець".
Повідомлення мало бути звичайною формальністю, але стало детонатором для справжньої медійної бомби.
Цей серіал був не першим переможцем конкурсу від Мінкульту та "Freedom".
Наприклад, 12 липня тендер на 9,99 мільйона гривень виграв проєкт зі створення серіалу "Санаторій "Незабудка". А 13 липня ще 16,8 мільйона гривень запланували на зйомку серіалу "Історія сестер".
Проте саме "СМТ Інгулець" судилося почати великий скандал. Для початку серіал виявився найдорожчим проєктом з усіх оприлюднених.
Його бюджет становив 33,6 мільйона. З них 4,3 мільйона закладали на препродакшн, насамперед – створення сценарію. 5,1 мільйона – на монтаж та інший постпродакшн. Все інше – на зйомку 24-серійного серіалу з епізодами по 25 хвилин.
Така висока вартість серіалу могла бути наслідком того, що він мав найбільше епізодів серед усіх оприлюднених проєктів-переможців.
Публіка українських соцмереж відома своєю нелюбов'ю до деталей, яку можна порівняти хіба з її ж пристрастю до публічного бичування. Тому розбиратись із обґрунтуванням цін і призначенням грошей ніхто не став, особливо коли в мережу потрапив опис майбутньої комедії.
"Два талановитих айтішника Максим та Данило втікають з фронтового Харкова і, по дорозі на Львів, опиняються на Кіровоградщині в смт Інгулець, де всім керує фермер Олексій Паровоз по кличці "Батя". Програмістів записують до місцевої самооборони, призначають чергувати на місцевий блокпост і час від часу працювати на фермі", – йдеться в логлайні проєкту.
Виглядало як доволі прозора алюзія на Олександра Поворознюка – скандального бізнесмена з Кіровоградщини, власника футбольного клубу "Інгулець". Він має у своєму активі вірусне звернення до президента Зеленського "Вова, їб*ш їх, бл**ь!", явні політичні амбіції та масу кримінальних історій із власного минулого.
Інформацію про "СМТ Інгулець" за 33 мільйони підхопили опозиційні політики та підняли неабияку хвилю обурення громадськості. Найбільш лаконічно цю "дискусію" описав у своєму зверненні продюсер Ігор Кондратюк:
"Шановний Юра, на чорта зараз використовувати державні 33 мільйони, коли в країні не вистачає дронів і засобів боротьби з російськими дронами?".
Продюсер та співавтор майбутнього серіалу Юрій Горбунов намагався пояснити свою позицію:
"Ми знаємо, як військові реагують на те, що вони хочуть позитиву і гумору, як вони реагують на веселі історії та анекдоти. Я точно знаю – гумор зараз потрібен".
Восени минулого року звукорежисери в компанії Сергія Созановського опанували новий нюанс професії: вирізати звуки повітряної тривоги з відзнятого матеріалу. Засновник Film.UA впевнений, що знімати потрібно навіть під час війни, бо ворог не повинен забрати в українців сміх.
"В червні українці витратили в кінотеатрах десь близько 160 мільйонів гривень. Мабуть, ще 50-70 мільйонів – на попкорн та колу. Жодного українського фільму в червні в прокаті не було. Ці гроші були витрачені не на придбання дронів, а на придбання розваг", – каже Созановський.
Серед проєктів, що мають отримати фінансування – багато легкого, розважального контенту від різних компаній: і "Кварталу-95" (мультик про розумного крокодила Кро-Кро та проєкти "Рік розплати" і "Біженка"), і холдингу "1+1 Media", і створеної на базі "України 24" близької до Офісу президента компанії "Ми – Україна".
Поки публічною стала лише частина інформації про те, який проєкт на яку суму буде фінансуватися. Наприклад, щодо вартості проєктів "Кварталу 95" інформації досі немає.
В "МПІУ" у відповідь на запит УП пояснили це тим, що "наразі проводяться переговори з переможцями мистецького конкурсу". Тобто попри скандал із гучними відставками сам конкурс ніхто не скасовував, і компанії очікують своїх грошей.
Проте цапом-відбувайлом стала саме компанія Горбунова. УП зверталась до шоумена з пропозицією інтерв'ю, але він відмовився.
А от саме у момент, коли знущальні й обурені публікації полилися суцільним потоком, чутливий до прямої соцмережевої демократії президент Зеленський вирішив взяти слово.
Але не для того, щоб захистити свого міністра чи створені під ОП медіаструктури, які провели конкурс, а щоб долучитись до їхнього лінчування.
"Я запропонував главі уряду два кроки. Перший – знайти позабюджетні кошти на проєкти, які вам зараз дійсно потрібні – у світі є люди, які можуть допомогти. А друге – попросив прем'єр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики", – заявив Зеленський, ніби він і справді не розумів, що призначення розділених грошей визначала далеко не Україна.
* * *
За кілька днів після початку скандалу шоумен Горбунов заявив, що відмовився від держфінансування на зйомки свого серіалу.
До того моменту, як він пояснював, що його серіал – не "Слуга народу-2" для піару Поворознюка, а про збірний образ українського чиновника, реальний представник цього класу – міністр культури Ткаченко – уже встиг втратити свою посаду.
Найцікавішою виявилась доля "мільйонів Ткаченка". Конкурс, станом на день виходу цієї публікації, не просто тривав, а перейшов у стадію переговорів. Отже, бюджетні гроші, через розподіл яких звільнили главу Мінкульту, і далі мусять бути розподілені на серіали.
"Люди по-тихому намагаються відмовитись від перемоги, аби тільки їхні компанії не засвітили на Прозорро, і вони не стали частиною цього великого срача, – розповідає член однієї з команд, яка уже відмовилась від фінансування. – Але сам конкурс ніхто не скасовує. Хоч припустити, що хтось із переможців встигне зняти свої проєкти до кінця року, усе складніше".
Роман Романюк, Рустем Халілов, УП
