"Танкових боїв у нас тут не було, але є бажання виїхати і перевірити, у кого сильніші яйця". Як виглядає наступ ЗСУ на Півдні
На початку червня українська армія перейшла до наступу на тих ділянках фронту, де понад рік повномасштабної війни стояла в позиції активної оборони.
Йдеться про Запорізьку та південно-західну частину Донецької області.
Саме на межі цих двох областей, а точніше південніше Великої Новосілки, у червні ЗСУ звільнили чи не найбільше населених пунктів.
11 червня українська армія звільнила Благодатне, Нескучне, Сторожеве та Макарівку. Це невеликі й через бойові дії безлюдні або майже безлюдні села.
Українська армія починала рух від села Времівка, частину якого контролювали окупанти, і йшла на південь до Макарівки, за якою зараз ідуть бої. Це 5-6 кілометрів углиб російської оборони.
Одним із підрозділів, який починав наступ під Великою Новосілкою і продовжує його нині, є 35-та окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.
Морпіхи 35-ої бригади звільняли Сторожеве та Макарівку.
– Усе почалося десь п'ятого червня, – пригадує командир танкового екіпажу на позивний Птур, який буквально розбирає ворожі посадки, щоб туди могла зайти піхота.
УП зустрічається з його екіпажем в одній із посадок за пару кілометрів від фронту.
У ніч перед цим його хлопці вели бойове чергування, але цілей не було. Майже вся робота в них відбувається вдень, коли добре видно противника.
– Потім надійшла задача зайти в Макарівку й вигнати звідти орків, – продовжує Птур. – Я на одному углу, Доцент (командир іншого танкового екіпажу – УП) – на іншому, заїхали на дві вулиці, а на третю вулицю заходив 137-ий батальйон морпіхів. І всьо – ми стали, почали прикривати нашу піхоту! Наступ – це феєрично, це фаєр-шоу, це класно, чотко.
На запитання, як командир танкового екіпажу взяв позивний "Птур", що означає "протитанкова керована ракета", тобто один із головних страхів і ворогів танкістів, чоловік відповідає: "Та в мене прізвище Тур, а командир додав літеру "П" і сказав: "Усе, будеш Птур!".
Сусід Птура, згаданий ним Доцент, розповідає, що для нього наступ почався 8-9 червня.
– Було тяжко, але ми справилися. Ми справляємося і готові працювати далі, – по-військовому стисло й обережно описує він початок наступу.
Танк, на якому Доцент звільняє Донеччину від ворога – трофейний. Його вдалося "віджати" у росіян під час наступу на Давидів Брід на Херсонщині у вересні минулого року.
За пів години до зустрічі з танкістами ми спілкуємося з командиром танкового батальйону на позивний "Чорний". Під час розмови над нашими головами пролітають два українські винищувачі, що відпрацьовували по російських позиціях за Макарівкою.
Чорний зазначає, що зараз по всьому фронту йде розвідка боєм – українська армія промацує варіанти масштабного наступу. Напрямок, з якого почнеться великий удар, не знає ніхто.
Безпосередньо на Времівському напрямку (від назви села Времівка, з якого почався наступ під Великою Новосілкою) українській армії вдалося прорвати першу з трьох ліній оборони.
– Попереду в нас Старомайорськ і Завітне Бажання. От дійдемо до Завітного Бажання й можна буде відпочити, – з посмішкою каже Чорний.
Зі складнощів наступу Чорний називає те, що росіяни змогли добре вкопати свої позиції на цій ділянці фронту, а також брак бойової авіації в України.
Чорний просить не записувати його на камеру, йому складно говорити після втрат у своєму підрозділі – за кілька днів до нашого приїзду загинув фаховий танкіст, ротний на позивний "Одеса".
Як виглядає наступ під Великою Новосілкою очима танкістів 35-ої бригади та звільнені Времівка, Нескучне та Сторожеве – дивіться у репортажі "Української правди".
Ольга Кириленко, УП
Відео Євген Руденко
