Під наглядом "слуг народу". Як у лікарнях Київщини розподіляють мільйони та воюють за вплив і до чого тут Дубінський

• Навесні 2023-го ЗМІ помітили тендер від однієї з обласних лікарень Київщини, який викликав резонанс через можливо завищену ціну. Закупівлю пов'язували, зокрема, з оточенням депутата Олександра Дубінського.
• УП з'ясувала, що люди, яких Дубінський привів на владні посади, останні пів року впливають на розподіл медичних коштів у області, а також отримують чималі бюджети на сумнівні закупівлі. Серед тендерів є очевидно завищені ціни та непрозорі процедури.
• Усі ці процеси відбуваються за сприяння конкретних представників влади. Тож попри зв'язки фігурантів із Дубінським, це відповідальність значно ширшого кола людей.

2020-ий рік, місцеві вибори, Київська область. Список "Слуги народу" очолює народний депутат Олександр Дубінський. Він підбирає кандидатів, озвучує програму партії. Серед іншого – обіцяє покращення в медицині:

"Розвиток області стримується місцевими кланами. Вони створили схеми для власного збагачення та десятиліттями гальмують розвиток Київщини".

Минуло кілька років. Пандемія, що здавалась головним викликом для медицини, відійшла на другий план. Велика війна підняла медичне питання ще вище в порядку денному. США ввели санкції проти Дубінського, вважаючи його частиною російської мережі зі впливу на вибори. 

Згодом депутата виключили зі "Слуги народу", партія публічно відхрестилась від токсичного політика.

Але клани в медичній сфері не зникли.

У травні 2023-го ЗМІ помітили сумнівний тендер, організований людьми, пов'язаними з Дубінським. На думку журналістів, обласна лікарня могла значно переплатити за томограф вартістю в понад 40 мільйонів гривень.

Про те, що ця історія пов'язана з Дубінським, УП чула і від співрозмовників у обласній владі.

Але, схоже, йдеться зовсім не про один підозрілий тендер. Саме зараз в області формується новий "клан", що вже контролює чималі грошові потоки в медицині.

Розповідаємо, хто виділяє десятки мільйонів на неконкурентні закупівлі з переплатою в кілька разів, як до цього причетні посадовці різних обласних структур, як "слуги народу" взяли під контроль медичну сферу і чи справді вони мають стосунок до Дубінського.

Гроші ходять за "слугами". Як взяти під контроль всі кошти лікарень

Останні пів року майже всі гроші обласних лікарень Київщини проходять через одні руки. Точніше через один колишній склад. Саме ним ще нещодавно була комунальна "База спеціального медичного постачання", підконтрольна обласній раді.

"Вона існує десятки років. Раніше там просто якісь милиці зберігались тощо", – пригадує співрозмовник УП в обласній медичній сфері.

Це було максимально далеке від резонансу і суспільної уваги підприємство. Схожі існують і в інших регіонах.

Але влітку 2022-го, вперше за 14 років, у "Бази" з'явився новий директор. На це місце призначили "слугу народу" з облради Володимира Тимофійчука.

До того, як піти в політику, він працював журналістом, зокрема в програмі Дубінського "Секретні матеріали". У 2019-му став помічником Олександра Куницького – народного депутата з умовної групи Дубінського.

У 2020-му Тимофійчук обрався до Київської облради, де входив до будівельної комісії. Він ішов за списками "Слуги", які на той момент формував Дубінський.

У розмові з УП Тимофійчук пояснює, що прийшов працювати в "Базу", бо там були чималі юридичні проблеми. Мовляв, підприємство не справлялося зі своїми задачами, зокрема з обсягами гуманітарної допомоги. 

Прив'язка до Дубінського Тимофійчука обурює:

"Сама "База" нецікава нікому. Я розумію, що є одіозна персона Дубінський. І всі люди, які колись були дотичні, з ним спілкувались чи працювали, апріорі стають нерукопожатними.

Мене з Дубінським, повірте, абсолютно нічого не пов'язує. Мене навіть ображає той факт, що всю мою журналістську і громадську діяльність нівелюють, ніби я без Дубінського нічого в житті не вартий".

За пів року після призначення Тимофійчука його підприємство зі складу стає одним із найвпливовіших у сфері. 23 грудня обласна рада робить "Базу спецмедпостачу" централізованою закупівельною організацією.

Це означає, що обласні лікарні мають в обов'язковому порядку проводити свої тендери через "Базу". Самостійно лікарні можуть організовувати лише дрібні закупки.

Офіційні причини такого рішення – потреба у кваліфікованих закупівельниках та проблеми з нераціональним використанням бюджету. 

Рада також визначила перелік товарів і послуг, які потрібно купляти за новими порядками. Цей перелік дуже широкий і включає майже всі звичні потреби медзакладів: від їжі до юридичних послуг. Туди не входять лише ремонти.

"Ідея центральної закупівельної організації логічна і правильна. По-перше, це економія коштів. У мене працює 5 закупівельників, вони взяли на себе функцію усіх закупівельників 18 лікарень. Це вже економія коштів на утримання людей", – розповідає Тимофійчук.

У майбутньому, за його словами, "База" зможе також акумулювати однакові потреби різних лікарень разом і економити завдяки більш оптовим закупкам.

Із початку 2023-го "База" виступає таким собі фільтром витрат на тендерах. Початкові документи готує лікарня. Однак у план закупівель їх вносить саме "База". Вона ж може "рекомендувати" виправити щось у тендері.

Якщо в документах лікарні "База" побачить обмеження конкуренції або дискримінацію учасників, то може відкоригувати умови в односторонньому порядку. 

Керівники "Бази" у розмові з УП озвучують лише один випадок, коли просили лікарню змінити ціни. Мовляв, вартість їжі була заниженою – меншою, ніж у Держстату. Зворотних прикладів – як ловили заклади на завищенні цін – закупівельники не пригадують.

Та судячи з уже піврічної практики, "База" справді може мати вирішальний вплив на те, кому і як ідуть гроші лікарень. Цей вплив – у, здавалося б, дрібних деталях.

Так, наприклад, у замовленнях трьох різних обласних лікарень на прання з'явилась вимога володіти "інноваційною креативною технологією" і використовувати органічні миючі засоби.

Учасники тендерів мали не просто довести, що мають необхідний досвід, а показати аналогічні договори конкретного обсягу – не менше 50 тонн. Крім того, йшлося саме про договорИ, у множині. А замість контрактів "за період таких-то років" всі лікарні в унісон змінили формулювання на "протягом останніх 3-х років".

В усіх трьох випадках знайшовся лише один переможець, який підійшов під вимоги. Це пральня, записана на 85-річну киянку. Лише на послугах для трьох лікарень вона має отримати 2,7 мільйона гривень.

Її конкурент пропонував прати на 6 грн/кг дешевше. В загальних обсягах ця, здавалось би, незначна різниця дозволила би зекономити майже 600 тисяч гривень. 

Керівництво "Бази" не бачить у цій закупівлі проблеми і стверджує, що більш економний постачальник сам винуватий у програші, оскільки не подав усі необхідні документи. А однакові умови в закупівлях чиновники вважають шляхом до спрощення і уніфікації процесу.

Згадані 6 гривень на кілограмі прання, можливо, не свідчать про зловживання на закупівлях. Але вони доводять, що "База" – це не просто "прокладка", а справді вирішальний гравець. Який став лише одним із епізодів у цій історії про контроль за бюджетними грошима.

20% за "Здоров'я Київщини". Як викачують мільйони з обласного бюджету

Навесні 2023-го року Київська обласна військова адміністрація в один день віддала 40 мільйонів гривень на сумнівні медзакупівлі людям, яких колись у політику привів Дубінський. Одну з них провели через згадану вище "Базу", іншу – поза нею.

Один із цих тендерів вже встигли помітити журналісти. Йшлося про томограф для "Київського обласного онкологічного диспансеру", який очолює Алла Арешкович. Вона також балотувалася в Облраду за списками, складеними Дубінським, входила до ради обласного осередку "Слуги народу".

Причиною розголосу стала ціна апарата – 44,5 мільйона гривень. Із них 20 мільйонів було витрачено з обласного бюджету.

Журналісти порахували, що два роки тому той же постачальник продав такий же томограф майже вдвічі дешевше – за 23,89 мільйона гривень. Однак цього разу комплектація відрізнялась. 

Керівник "Бази спецмедпостачання" Тимофійчук запевняє, що саме комплектація і зміни в економіці за 2 роки і вплинули на ціну. 

Визначити правдивість ціни справді важко. Ринок такої дорогоцінної апаратури дуже обмежений, такі товари не продаються на маркетплейсах. Незначна кількість попередніх держзакупівель цього томографа свідчить, що ціна може бути близькою до ринкової.

У 2022-2023 роках ще кілька лікарень в інших регіонах давали по 45 мільйонів на придбання такого ж томографа. Сам обласний онкоцентр хотів купити його ще в 2017-му взагалі за 66,4 мільйона, але, зрештою, не знайшов коштів. "Охматдиту" той же апарат продали в 2012-му році за 35,5 мільйона. Комплектація всюди дещо різнилася.

Та не менш важливим за ціну є те, яким чином ці мільйони розподіляються.

"База спецмедпостачу", купляючи томограф для онкоцентру, дала бізнесу лише тиждень на збір документів і підготовку пропозицій. На тендер прийшли два постачальники.

Ці ж компанії протягом останніх років ділили між собою, не змагаючись, ще кілька аналогічних тендерів. Лише в Полтаві їхню ціну вдалось дещо збити завдяки тому, що на торги зміг прорватись третій конкурент. 

Ці два постачальники – великі гравці на фармакологічному ринку. Томограф для онкоцентру в Києві запропонувала компанія "УМТ+", що входить до групи бізнесмена Костянтина Гаєвського. 

Його фірми успішно збирали медичні держзамовлення ще за часів Януковича, згодом фігурували в кримінальних справах про завищення цін, але збереглися на ринку.

Загалом у світі існує три популярні виробники таких томографів. Усі вони мають аналогічні функції, але дещо відмінні технічні характеристики. Тендер київського обласного онкоцентру був прописаний так, що під нього підходять лише два з трьох світових брендів. Саме ті два, які постачають регулярні переможці тендерів.

При цьому третій варіант, апарат відомого виробника Siemens, серед усіх держзакупівель на ці томографи мав найнижчу ціну. У 2021 році його купляли в Дніпрі за 16,4 мільйона гривень.

Закупівлю київського онкоцентру перевіряв Антимонопольний комітет і не знайшов порушень. Однак після розголосу за неї взялись ще й правоохоронці. Наразі Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує цю історію як можливе розкрадання коштів.

Як з'ясувала УП, тепер уже скандальну закупівлю погоджували безпосередньо в керівництві Київської обласної адміністрації.

До цього були причетні заступники голови області: Віталій Власюк, який курував медицину, і Сергій Білецький, який курує її нині. Також свою візу – як формально, так і ні – поставив тимчасовий керівник адміністрації Дмитро Назаренко. 

У відповіді на офіційний запит адміністрація повідомила, що у квітні за підписом Назаренка були внесені зміни в бюджет області. Вони й передбачали фінансування на томограф. 

Назаренко зробив це фактично в останні миті свого головування. Уже наступного дня Кабмін погодив нового очільника області – прокурора Руслана Кравченка.

Він, дізнавшись про скандальну закупівлю, спершу поставився до неї критично. За даними УП, відповідальним за скандал нове керівництво вважає заступника Власюка. Наразі його вже звільнили. 

У коментарі УП експосадовець сказав, що жодних погоджень на закупівлю не давав.  Він пригадав, як керівник медичного департаменту адміністрації розповідав йому про "намір керівництва виділити кошти". Власюк це підтримав "з урахуванням критичної потреби в апараті".

Двоє інших заступників – Назаренко і Білецький, які продовжують працювати в адміністрації, – не відповіли на офіційне прохання УП про коментар.

Новий очільник Київщини Кравченко, попри початкове обурення, не зупинив виділення коштів. За місяць після його призначення онкоцентр підписав договір на томограф. Окремо в документах уточнили: половину грошей, 20 мільйонів, дає обласний спецфонд за програмою "Здоров'я Київщини".

Ця закупівля викликає питання радше через непрозорість. І обласне керівництво щонайменше не стає їй на заваді.

Але того ж дня цей же онкоцентр під керівництвом "слуги" Арешкович підписав ще один схожий документ. Він знову отримав від обласного керівництва мільйони. І ці гроші були витрачені значно сумнівніше, ніж на томограф.

Це договір на ремонт двох поверхів закладу вартістю в 69,4 мільйона гривень. Тендер на нього провели ще на початку 2023-го. "База спецмедпостачу" участі не брала, оскільки ремонти до її повноважень не входять.

У травні в договорі з'явилось уточнення: 20 мільйонів дає все той же обласний спецфонд.

На тендер прийшов лише один учасник, який і отримав підряд. Це невідоме підприємство "Бцремсервіс", записане на інженерів. Фірма може бути пов'язана з братами Суркісами – нещодавно саме на їхні гроші компанія ремонтувала інший медзаклад на Київщині.

"Українська правда" проаналізувала ціни на матеріали для ремонту онкоцентру і знайшла чимало позицій із помітно завищеними цінами. 

Так, наприклад, унітаз, який у мережі можна придбати за 3,6 тисячі гривень, будівельник поставив за 5,9 тисячі. Двері, ціна яких сягає щонайбільше 36 тисяч, у кошторисі проходять за 151,9 тисячі. Пожежну сигналізацію, що вільно продається за 20,5 тисячі, у лікарні монтують на 5 тисяч дорожче.

Переплата очевидна і якщо порівняти з кошторисом ремонту іншої обласної лікарні, підписаним нещодавно. Наприклад, у документах обох закупівель є однаковий світловий покажчик на вихід. Але в онкоцентрі за нього дають утричі більше: 1730 замість 504 гривень. Або ж однакові настінні гучномовці, за який онкоцентр платить аж на 30% більше.

Ціна на 16-18% завищена навіть на звичайні саморізи, фарбу та грунтовку. Оплата послуг у всі ці цифри не включена – вона йде окремими пунктами.

"Зазвичай неофіційний "прибуток" у лікарнях становить десь 20%", – каже співрозмовник УП, дотичний до медицини в області. 

У вартості ремонту онкоцентру 20% – це майже 14 мільйонів гривень. Особливо цинічно ця цифра виглядає на фоні наступного епізоду. 

Лікарі за квотами. Як в обласній клініці раптово усунули керівництво

– У мене стаж – 40 років, лікар вищої категорії, а платять мені мінімалку. Ви знаєте, скільки зараз мінімалка? 6700!

Один із медиків обласної лікарні №2 розмовляє з УП, не приховуючи свого критичного ставлення до керівництва й обласної влади. Таких, як він, у закладі десятки.

– Ми вже у такому віці, що будемо тут працювати, навіть якщо взагалі перестануть платити, куди нам уже йти, – із розпачем кажуть лікарі.

Лікарня №2 у червні 2023-го стала називатись Центром реабілітаційної медицини. Обласна влада ще минулого року вирішила перепрофілювати заклад на допомогу ветеранам.

"Ми думали, як її ефективно використовувати. Там велика територія лісу навколо – підходяще місце для реабілітації", – розповідає дотичний до процесу співрозмовник УП.

Ще у 2022-му під цей проєкт знайшли кошти – їх дав фонд мільярдера Віктора Пінчука. Запрацювало відділення у червні 2023-го.

Це відремонтований окремий поверх будівлі, що помітно контрастує із загальним станом старої лікарні. Світлі стіни, сучасний інтер'єр і технологічне обладнання. Наразі це стаціонар на 30 ліжок, планують доробити ще 20 місць.

Та за межами цього поверху лікарня №2 – проблемний об'єкт. 

Обласні клініки розподіляються між політичними партіями за умовним квотним принципом. Лікарнею №2 опікується "Слуга народу". Останні роки закладом керував Ігор Кучма, якого пов'язували з впливом родини "слуг" Гуньків. 

Нардеп Анатолій Гунько багато років тому був пацієнтом Кучми. Дружина Гунька Наталія донедавна очолювала Київську обласну раду. Сам Кучма запевняє: жодного впливу на нього як посадовця Гуньки не мали.

Співрозмовники УП розповідають, що обласна влада хотіла зняти Ігоря Кучму з посади ще торік. Нібито через неефективність як менеджера.

Розмовляючи з УП, лікар запевняє, що не чув від влади претензій у свій бік, однак пригадує, як до нього навідувались правоохоронці:

"У листопаді-грудні 2022 року до мене приходили працівники правоохоронних органів та відбирали пояснення начебто через "анонімки" працівників. Як на мене, це були трудові спори, і досить дивною була цікавість правоохоронців, які з'ясовували причини звільнення, наприклад, завідувача лабораторії".

Зрештою лікар залишався на посаді, аж поки в облраді не зняли керівницю. Наталію Гунько відправили у відставку у травні 2023-го – "не виправдала довіру депутатів". Її місце як тимчасовий очільник посів представник фракції "За майбутнє" Ярослав Добрянський.

Кучма каже, що спершу новий голова зажадав його добровільного звільнення. Потім обласна рада розпочала стосовно лікаря службове розслідування і екстрено відсторонила його.

Підстав для розслідування було кілька:

• низькі зарплати медиків;
• борги лікарні на понад 5,2 мільйона за різні послуги, ліки, їжу тощо;
• борги приватних компаній перед лікарнею, які орендують в неї приміщення і тривалий час не платять за це.

На місце Кучми Обласна рада поставила тимчасову керівницю – обласну депутатку від "Слуги народу" Марію Кисельову, очільницю профільної медичної комісії Ради. За інформацією УП, це призначення погоджувало керівництво обласного осередку "Слуги народу".

Перед тим, як обратись на посаду, Кисельова працювала редактором на телеканалі "1+1" і була помічницею Дубінського як народного депутата. На офіційній сторінці депутатки у facebook вказаний номер телефону, за яким раніше Дубінський пропонував повідомляти йому про "безчинства влади, свавілля та відверту корупцію".

Причетність Дубінського до процесів у медицині Кисельова заперечує: 

"Я розумію, чому мене з ним пов'язують. Ми дійсно працювали разом. Але яким чином Дубінський може впливати?".

Офіційно облрада каже: Марія Кисельова – лише тимчасова керівниця лікарні, на час, поки триває службове розслідування.

Та це лукавство. Оскільки спершу, користуючись лікарняними керівників, під Кисельову швидко розширили штат і призначили її заступником директора. А вже тоді, саме на підставі її листа, розпочалось службове розслідування.

Сама депутатка пригадує, що все почалось із тих же "анонімок" про проблеми із зарплатами:

"Проблеми треба вирішувати. Мені дуже шкода, що лікарню довели до такого стану".

Лукавить влада і тоді, коли публічно перекладає всю відповідальність за вочевидь справжні проблеми лікарні на самого лише Ігоря Кучму. Зокрема, за приватні клініки, які орендували в закладі приміщення і з 2019 році не доплачують за це державі.

Щонайменше у двох таких договорах орендодавцем виступала сам ж обласна рада, а лікарня – лише балансоутримувачем майна.

"Отже, ці люди звинувачують мене в тому, за що самі відповідають", – звертає увагу відсторонений Кучма.

Раніше обласна лікарня навіть подавала до суду на одного з недобросовісних орендарів. Однак отримала відповідь, що право судитись має обласна рада. 

Її тимчасовий керівник Ярослав Добрянський повідомив УП, що наразі рада готує позови.

Без сумніву нагальною залишається проблема із зарплатами медиків.

Ігор Кучма при цьому запевняє, що й це не його провина:

"Основним джерелом фінансування закладів охорони здоров'я є кошти, які надходять від Національної служби здоров'я України. У 2023 році фінансування медичних установ суттєво зменшилось у порівнянні з минулим роком. Зарплата виплачується в межах наявного фонду."

А лікарі клініки ставлять справедливе питання "слугам": чому увагу на все це звернули лише зараз?

"Де Обласна рада була всі два роки? Чому не цікавились нашими проблемами?", – обурюється лікар із 40-річним стажем і мінімальною зарплатою.

І це більш приземлене питання видається куди важливішим, ніж політичні дискусії депутатів. Чому активність в обласній медицині саме зараз викликала стільки питань водночас? Чи пов'язана ця активність з оточенням Дубінського?

Почувши останнє питання, співрозмовник УП у партійному керівництві обруюється:

"Якби це були люди Дубінського, вони би не голосували разом зі "Слугою народу".

І з цією відповіддю важко не погодитись. У ній же – головна проблема.

Незважаючи на те, чи має скандальний депутат вплив на своїх колишніх ставлеників, у їхніх руках – чимала влада. Тож вислів "люди Дубінського" – занадто наївний. 

Так, частину з них у політику привів Дубінський. Але чи саме він несе відповідальність за їхні дії?

Призначення цих людей погоджує партія влади. Завдяки депутатам в їхніх руках консолідується вплив. А обласна адміністрація легко віддає їм кошти на сумнівні закупівлі.

У цих історій значно більше дійових осіб, ніж Дубінський. І значно більше відповідальних за наслідки.

***

Олександр Дубінський надіслав свій коментар УП, в якому заперечує зв'язок з усіма описаними в матеріалі подіями. Він вважає, що це "фейки", які про нього поширюють нібито у відповідь за викриття "схеми розкрадання державних грошей". Дубінський стверджує, що перебуває в опозиції до влади.

Депутат називає "дружніми" свої стосунки з Володимиром Тимофійчуком і Марією Кисельовою, а також каже, що не має контактів із Аллою Арешкович, окрім як через лікування його батька в онкоцентрі.

Дубінський не відповів на запитання, чи відомо йому про сумнівні медичні тендери. Прочитати позицію депутата повністю можна тут.

Керівник обласного осередку "Слуги народу" Андрій Мотовиловець не відреагував на прохання УП про коментар.

Колишній керівник Київщини Олексій Кулеба сказав, що не мав стосунку до створення централізованого закупівельника і погодження тендерів. На питання про вплив Дубінського у цій сфері посадовець не відповів.

Нинішній очільник ОВА Руслан Кравченко проігнорував передане через пресслужбу прохання поспілкуватись про медицину і вплив Дубінського. 

У недавньому інтерв'ю він загальними словами сказав про "наведення порядку" і "викорінення схем" у медзакупівлях. Що саме малося на увазі, Кравченко не уточнював.

В.о. голови облради Ярослав Добрянський назвав вплив Дубінського "плітками". Але ухилився від прямої відповіді на запитання про те, чи спілкувався з ним скандальний депутат про медичну сферу:

"Проблем… чимало, але обговорювати та вирішувати їх треба з тими, хто до цієї сфери дотичний".