Мисливці за "Шахедами". Як мобільні групи НГУ захищають небо над Києвом і Київщиною
– Азимут – 140, приблизна відстань – 30 кілометрів, – цією реплікою двом військовослужбовцям Північного об‘єднання Нацгвардії віддають наказ про підготовку до повітряного бою.
У цей час вони розгортають американський кулемет Browning калібру 12,7 міліметрів, виставлений на модифікованій "Газелі", і прицілюються по умовному повітряному об'єкту.
– До бою готові, – доповідають хлопці менш ніж за хвилину.
Це лише імітація послідовності їхніх дій під час пересування повітряної загрози над Київщиною, за якою спостерігають журналісти "Української правди". Під час реальної повітряної тривоги доступ на вогневі позиції для журналістів закритий.
Екіпаж військовослужбовців Національної гвардії, за роботою якого спостерігає УП, оберігає один із важливих державних об'єктів.
Після отримання сигналу про загрозу вони виїжджають на певну позицію та намагаються вразити ціль на підльоті – за 2-3 кілометри від об'єкту.
– На пунктах управління є засоби, на яких ми бачимо повітряні цілі, відстань до цілі, її швидкість. Далі передаються вказівки нашим вогневим групам, на вказаних напрямках вони доповідають про готовність і, якщо тактико-технічні характеристики наявної в них зброї дозволяють працювати по цілі, то працюють.
Групи виставлені так, щоб максимально перекрити периметр і захистити наш державний об'єкт, – розповідає командир зведеного підрозділу по захисту нацгвардієць Віталій.
Робота таких мобільних вогневих груп стала особливо затребуваною восени 2022-го, відколи Росія почала атакувати тилові українські міста не лише ракетами, але й безпілотниками.
Безпілотники врізаються як у військові об'єкти, об'єкти критичної інфраструктури, так і в житлові будинки. Забираючи в українців не лише світло чи тепло, а й життя.
Останнім часом росіяни роблять запуски БПЛА переважно вночі, тому мобільні вогневі групи працюють із засобами нічного бачення, прицілювання та лазерними указками.
Тим не менш, влучити в безпілотник дуже важко, пояснює командир Віталій.
– Імовірність того, що ми можемо збити повітряну ціль, приблизно 10%, бо, як показала практика, "Шахед" заходить на висоті 150 метрів, змінює курс і перед ударом, десь за 500-600 метрів, він піднімається на висоту 300 метрів і потім пікірує вже на визначену ціль, – додає Віталій.
Групі, за тренуваннями якої спостерігає УП, за весь час своєї кількамісячної роботи вдалося влучити по ворожих безпілотниках щонайменше 4 рази. Після обстрілу з кулемета літальні апарати були суттєво пошкоджені та змінювали напрямок руху.
Деталі – у репортажі "Української правди".
Назарій Мазилюк, Ольга Кириленко, УП
