Від Святогірська до Лимана. Як починався контрнаступ на Донеччині

Військовослужбовець на позивний "Грізлі" зупиняє стареньку "Ниву" в деокупованому селі Соснове на Донеччині.

За його лобовим склом – величезна колона спаленої російської техніки. На око – не менше 30 одиниць. Тут і "Урагани", і "Урали", і накрадені в місцевих "Жигулі".

– Скотомогильник, – коротко дає оцінку цьому видовищу Грізлі.

Трохи далі за основну колону, яку він показує журналістам "УП" – вантажівка, на дверях якої зберігся вірш, що не можна читати без сміху й сліз водночас: 

"И как тогда в сорок первом, 

с фашистами вступая в бой,

Мы спинами своими строим стену,

родных закрыв и родину собой!".

Українська армія спалила цю колону в Сосновому приблизно 9-11 вересня, контрнаступаючи на Донеччині. За два місяці, коли до неї дісталася "УП", вона вже встигла знатно поіржавіти.

Контрнаступ української армії на Донеччині на початку осені був продовженням успішної контрнаступальної операції зі звільнення Харківщини.

Святогірськ, Дробишеве, Лиман, Ямпіль і ще понад 40 населених пунктів перейшли під контроль України.

Таким чином українська армія відкинула росіян від стотисячного Слов'янська, на який вони неодноразово намагалися наступати. А також убезпечила від російського вогню села, що розташовані вздовж Сіверського Дінця, зокрема Дронівку та частково Серебрянку.

Наразі останнє село періодично потрапляє під обстріл, але тепер вже з боку сусідньої Білогорівки, на яку намагаються наступати росіяни. 

Одним із підрозділів, що брав участь у звільненні півночі Донеччини, є батальйон імені генерала Кульчицького Національної гвардії України. Згаданий на початку Грізлі є бійцем цього батальйону.

11 вересня вояки Кульчицького човнами перейшли річку від села Тетянівка до Святогірська й оприлюднили фото з українським прапором над тамтешнім виконкомом міськради. Хлопці фактично поверталися додому – росіяни, через велику перевагу в артилерії, вибили їх зі Святогірська в перші числа червня. 

Дивіться також: Хто боронить Святі Гори на Донеччині. Репортаж з позицій батальйону Кульчицького

Після Святогірська нацгвардійці, зокрема аеророзвідники Кульчицького, яких ви побачите на відео нижче, рухалися до Соснового, Ярової, Новоселівки, Дробишевого та врешті Лимана.

На весь шлях від Святогірська до Лимана, що складає близько 40 кілометрів, пішло 20 днів.

1 жовтня українська армія широким фронтом, наступом з трьох боків, остаточно взяла Лиман – транспортний вузол і відправну точку для просування на Луганщину.

"Українська правда" разом із військовослужбовцями батальйону Кульчицького проїхала шлях від Святогірська до Лимана та розпитала у хлопців про деталі контрнаступальної операції.

Ольга Кириленко, Назарій Мазилюк, УП