Голова Чернігова Атрошенко: Якщо мери будуть сидіти і мовчати, то пізніше вони будуть просто сидіти
Влітку 2022-го, під час повномасштабної війни з Росією, в публічній площині доволі раптово сплив на поверхню внутрішній політичний конфлікт.
Мер Чернігова Владислав Атрошенко заявив, що підлеглі Зеленського намагаються усунути його від управління містом. За кілька днів до цього голову міста, що прийняло бій з ворогом, не випустили за кордон на конференцію з відбудови країни. А заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко натякнув Атрошенку, що місто обійдеться без нього.
Згодом ця суперечка, здавалось, дещо стишилася. Допоки у грудні районний суд на Львівщині не визнав мера Чернігова винним у корупції. І не позбавив його на рік права обіймати державні посади. Зокрема й посаду міського голови.
Порушення в діях Атрошенка антикорупційні органи відшукали влітку. Ще на початку великої війни дружина мера виїхала за кордон на машині міської ради – Toyota Camry.
Влітку Атрошенко з водієм вирушили за кордон на Tesla дружини. Мера тоді з країни не випустили. Водій же вивіз приватну автівку Атрошенків, а службову привіз назад.
Уся ця історія лягла в основу двох справ. Держбюро розслідувань наразі займається використанням службової Toyota в приватних інтересах. А Нацагентство з питань запобігання корупції у вересні склало протокол за конфлікт інтересів. Саме він і завершився скандальним рішенням про усунення мера.
За версією НАЗК, Атрошенко дав водію вказівку вивезти приватну Tesla. Однак водій не був його особистим, а працював на мерію і формально був у відрядженні. Тому це і визначили як порушення.
Водночас, за законом, таке порушення карається лише штрафом. Позбавлення посади передбачене у разі рецидиву.
Це визнав і сам суд у своєму рішенні. Суддя зі Львівщини так і написав: призначає Атрошенку додаткове покарання, мовляв, саме воно відповідає принципам антикорупційної стратегії.
Формально право на таку творчість у судді все ж було. Фактично – його рішення навряд чи відповідає серйозності порушення.
А на фоні того, як система відреагувала, наприклад, на розкішний Porsche Taycan заступника голови ОП Тимошенка, покарання Атрошенка викликає питання і до вибірковості такої боротьби з корупцією.
"Українська правда" поговорила з Атрошенком про те, як виник і розвивався його конфлікт із Банковою, чому його родина користувалася службовим майном, і що буде, якщо мер таки не відвоює своє місце в раді.
"Водій був ініціатором того, щоб ми виїхали за кордон на машині дружини"
– Для вас рішення суду стало несподіванкою? Наскільки серйозно ви ставились до самої справи? Думали, що вона може призвести до таких наслідків?
– Відверто скажу: ні. Я її сприймаю як одну справу, тобто не розділяю на епізоди.
Змістовна частина справи – у тому факті, що, дійсно, моя дружина виїхала 24 лютого сама з двома дітьми за кермом службової машини.
Як приймалося це рішення? Не так, що дружина поїде за кордон. Ми взагалі не розуміли ситуацію, як вона буде розвиватися.
Дружина могла сісти за кермо своєї Tesla. Але вона хвилювалася, що немає інфраструктури, зарядок, і, наскільки я пам'ятаю, так трапилося, що машина була не заряджена. Там було пів батареї, і було страшно їхати на серйозну відстань.
– У вас у власності тільки Tesla?
– Ще дружина могла скористатися автомобілем Toyota Land Cruiser – це великий позашляховик, яким вона боїться керувати, просто не впевнена в собі як водій.
Тому, не вагаючись, я запропонував скористатися службовою машиною. Мова тоді йшла виключно про те, що вона поїде до Києва. І якось я би вже з цією корупцією впорався.
– Тобто ви тоді розуміли, що це порушення і що ви йдете на цей ризик?
– Безумовно, я розумів прекрасно, що це службова машина. Але інших варіантів я не мав і викликати таксі для дружини з чемоданами й дітьми тоді не додумався.
Мова йшла про життя дружини і дітей – це ймовірне слабке місце для тиску на мене.
– Ви весь час облоги перебували в місті?
– Да. Я знаходився в місті аж до 12 квітня, коли вперше виїхав у Кабмін.
НАЗК, на мій погляд, в цій історії використали в темну. НАЗК вважає, що саме я дав команду водієві перетнути кордон, і таким чином я А) в липні місяці рятував майно сім'ї, вивозив його з воюючої країни, і Б) я скористався для цього послугами водія безкоштовно.
Я відношуся з повагою до працівників НАЗК, вони мені по-людськи видалися абсолютно щирими, принаймні той слідчий, який вів справу. Я побачив у ньому щиру людину.
Але не було враховано моє заперечення. НАЗК було впевнене, що саме я надав наказ водієві, і саме в момент невипуску мене через кордон. І, наскільки я розумію, позицією і думкою водія взагалі ніхто не цікавився.
– Його не допитували?
– У мене навіть немає такої інформації. Принаймні, якщо і допитували, його позиція не була почута.
Справа в тому, що ще з радянських часів водіям іде доплата, премія за куби двигуна. Це невелика сума, може бути 300 або 400 гривень на місяць. А ця службова машина мала об'єм – 3,5 тисячі кубів. Вона недорога, але водій отримував за неї доплату.
Саме водій був ініціатором того, щоб ми виїхали за кордон на машині дружини. Він хотів, щоб дружина під'їхала до нас, обмінялися машинами і ми повернулися би на службовій машині, за яку він отримує доплату.
А ця позиція не була врахована. Як це не смішно, і може виглядати виправдовуванням з мого боку, але саме це є правдою. Якби я переховував свою машину, я би послав водія одразу в квітні, коли облога закінчилась. Я ж цього не зробив.
"Я це розцінюю як переслідування не мене особисто, а всього місцевого самоврядування"
– У вас відносини з Офісом президента не склалися давно. Можете пояснити природу цього конфлікту? В чому він полягає?
– Цей конфлікт має 4 причини.
Перша причина. Наприкінці весни – на початку літа 2020 я прийняв рішення про створення обласної партії "Рідний дім" і про самостійну участь цієї партії у місцевих виборах.
Буквально в переддень з'їзду партії у нас мали бути ключові перемовини. Точніше, мене запросили до перемовин.
– Перемовини з ким?
– З партією влади, скажемо так. Я прийняв рішення тоді, що можна намагатися вибудувати конструктивні відносини з партією влади, але бути ближче до людей і працювати на своїх виборців саме в області. На той період жодних конфліктів ще не було.
– А чому ви не захотіли піти на вибори від "Слуги народу", якщо ви були готові з владою співпрацювати?
– Я вже мав у своєму житті негативний досвід подібної співпраці з владою (у різні роки Атрошенко ходив на вибори з партією Ющенка "Наша Україна", у складі "Партії регіонів" голосував за "диктаторські закони", потім відмовившись від цього голосу, та обирався у Верховну і міську раду від "Блоку Петра Порошенка" – УП).
Тому зробив вибір відповідати за свої дії перед своїми виборцями. А не нести відповідальність за чиїсь рішення, будучи в команді, рішення якої формуються без твоєї участі.
Партія "Рідний дім" мала перший результат в Україні в міській раді і, якщо я не помиляюся, то другий результат в обласній раді, після "Української стратегії Гройсмана" у Вінниці.
Задля конструктиву у відносинах із партією влади "Рідний дім", яка мала 19 мандатів в обласній раді, підтримала на посаду голови цієї ради представника "Слуги народу", що мала 7 депутатів. Я вважаю, що це крок, який свідчить про наміри конструктивної співпраці з боку "Рідного дому".
Друга причина конфлікту – це абсолютно правильне, справедливе і доречне доручення президента восени 2021 не піднімати тарифи на тепло. Але виконане це доручення було в спосіб, який має низку недоліків, а саме по відношенню до Чернігова.
Чернігів знаходиться на Півночі, треба більше газу спалити для того, щоб нагріти теплоносії. А компенсацію держава запропонувала однакову всім містам – 4% від податків на доходи фізичних осіб. При цьому Чернігів має чи не найменший ПДФО на душу населення.
Крім того, бюджет України втрачає приблизно 2,8 мільярда доларів за опалювальний сезон від того, що багаті, як і бідні, купують дешевий газ по 7,42 гривень за метр кубічний. І маючи на меті замістити газ альтернативними видами палива, ми одночасно відкриваємо експорт лісу кругляку, який тягне вверх ціну на деревину. А також заганяємо нижче плінтуса тариф на газ через що альтернативна енергетика практично завмерла в розвитку.
Я публічно сказав, що все це несправедливо.
– Чи була тоді реакція від президента на ваші слова?
– Мені не відома реакція, але загальний фон був негативний з владних кабінетів.
– Ваші слова не сподобалися кому? Президенту? Кирилу Тимошенку, який курує регіональну політику?
– Я не хочу зараз називати прізвища. Я би хотів все-таки, щоби ми дійшли до аналізу системної проблеми в Україні, проблеми політичного переслідування.
Я це розцінюю як політичне переслідування не мене особисто, а всього місцевого самоврядування. Тому що на моєму прикладі іншим міським головам, головам об'єднаних територіальних громад центральна влада намагається показати, що з ними буде, якщо вони будуть мати свою думку з того чи іншого питання.
Третя причина конфлікту – це мої відносини з Кличко. Підписання партіями "Рідний дім" та "Удар" угоди про співробітництво.
– Коли ви її підписали?
– Влітку 2021-го року.
І четверта причина – 206-й округ. Партія влади навіть не виставляла свого кандидата, не маючи шансів на перемогу (у березні 2022 на окрузі мали відбутись проміжні вибори до Верховної Ради після смерті "слуги" Антона Полякова – УП).
Сукупність цих причин врешті-решт призвели до сотень кримінальних справ, обшуків десятків співробітників і комунальних підприємств, і міської ради, і приватних підприємств, по декілька разів проводили обшук в сім'ях, де діти з обмеженими можливостями. У жінок-бухгалтерів пересипали крупи в банках – шукали флешки.
Читайте також: Владислав Атрошенко: Хибне уявлення, що Путін може не зайти у Львівську, Тернопільську чи Івано-Франківську області
– Ми говоримо про період до повномасштабної війни, 2021 рік?
– Абсолютно. Я думав, що війна припинить подібну ганебну політику.
І дійсно, коли почалася війна, з міста повтікали всі силові структури, які займаються сьогодні цими кримінальними справами. Я думав, що на час війни принаймні топор війни з центральною владою по відношенню до мене буде заритий.
– Коли ви зрозуміли, що це не так?
– Із середини квітня.
Із "закарпатських рубежів" повернулися силовики, і тиск став ще більший, ніж до початку війни. Кримінальні справи далі порушувалися.
Дійшло навіть до такого безглуздого звинувачення. Для того, щоб швидше відремонтувати надзвичайно важливий об'єкт енергетики, який постраждав через вторгення, міською радою були виділені кошти на придбання електротрансформатора.
Наскільки я розумію, колишній звільнений енергетик дав висновок, що взагалі можна було б не купувати цього трансформатора. Інші силові структури дали висновок, що він мав коштувати значно дешевше.
З яких підстав? Де був ринок цих трансформаторів? Але фантастичне те, що справа порушується за статтями "Державна зрада" і "Диверсія".
– Чому ви про все це тривалий час не заявляли, не виходили в публічну площину? Суспільство дізналося про ваш конфлікт із владою, лише коли вас не випустили за кордон, у липні 2022-го.
– Тому що я вважав і зараз вважаю, що поки йде війна, не може бути жодних публічних чвар чи політики на знищення опонента.
Тому я не хочу називати прізвищ. Це зараз робити не варто, треба всім об'єднатися заради перемоги.
– Я правильно розумію, що одночасно з Черніговом такі самі процеси відбувалися в інших містах? Ви це з колегами-мерами обговорювали?
– Я думаю, що це відбувається в різній мірі в різних містах. Глобально є серйозна проблема з кількістю кримінальних справ і тиском силовиків на моїх колег.
Я вдячний колегам за підтримку, яку вони висловили на засіданні Асоціації міст. Але здебільшого мери міст мовчать. І якщо вони будуть і далі сидіти і мовчати, то ще пізніше вони будуть просто сидіти.
– Про що свідчить цей тиск?
– Я думаю, висновки зроблять читачі. Принаймні йдеться про одне очевидно ганебне явище: політика і підготовка до наступних виборів під час війни.
Шлях до Євросоюзу і НАТО – це спасіння для України. І невже виконавці цієї травлі не розуміють, що вони шкодять Україні?
У нас судова реформа не доведена до кінця, реформа місцевого самоврядування не доведена до кінця і має всі ризики до згортання. Багато функцій намагаються перебрати на себе військові адміністрації, хоча законом їм передбачено абсолютно інші цілі і задачі.
– Які у вас відносини з В'ячеславом Чаусом, головою Чернігівської військової адміністрації?
– Ви знаєте, я довго вагався у своїх оцінках. Я дійшов остаточного висновку саме зараз, але я не хочу зараз оприлюднювати цей висновок.
– Ви з ним спілкуєтеся?
– Безумовно, тому що його призначив президент, він виконує покладені на нього повноваження.
Я сам на собі зазнав, що таке, коли ти не подобаєшся. Я намагаюся свої особисті враження від людини тримати при собі. Є робочі питання – їх треба вирішувати з тим, хто на посаді знаходиться.
Я це пояснював завжди і своїм підлеглим: не буде цього керівника – буде інший, і не виключено, що ще гірший.
– Чула таку версію, що нібито червону межу ви перетнули, коли зустрічались із Вікторією Спартц, конгресменом, яка публічно критикувала Єрмака. Вона приїжджала до регіону, і ви з нею спілкувались, що нібито сильно розізлило Банкову. Таке дійсно було?
– Ця історія не має абсолютно під собою ніякого підґрунтя. Коли я спілкувався з Вікторією, поряд сидів заступник голови обласної державної адміністрації, який її супроводжував.
Вона спілкувалася з обласною державною адміністрацією. Треба ображатися тоді на всіх, з ким вона спілкувалася.
– А про що ви з нею говорили?
– Я дякував американському народу за підтримку і просив зброю. У нас було 2-3 хвилини, ми зустрічалися в одному з управлінь. Я впевнений, що це готовий буде підтвердити і заступник, який був присутній.
– Тобто про Офіс президента, про Єрмака ви з нею не говорили?
– Взагалі ні. Це мені треба не поважати себе, щоб із представником іншої держави обговорювати внутрішні справи, внутрішні стосунки.
Вона конгресмен, офіційна особа. Це ж просто треба бути несповна розуму мені, щоб за два тижні після того, як відійшла облога, з конгресменом обговорювати якісь прізвища.
– І все ж чи вам відомо, ця зустріч зі Спартц дійсно була причиною, яка викликала злість на Банковій?
– Серед системних проблем я би цю не відзначав. Теоретично, хтось міг цим скористатися.
– Ваша пряма конфронтація з владою відбулась, коли ви поїхали в Лугано, і вас не випустили з країни. Тоді висловлювався Кирило Тимошенко. Ви не першим перейшли на персоналії.
– Всі читали його висловлювання про те, що він зможе обійтися без окремих мерів. Я не хочу, знову-таки, переходити на персоналії.
Я впевнений в тому, що президент як гарант Конституції не допустить, щоб Україну підозрювали у вибірковому правосудді. Щоб рішення суду стосовно мене було прикладом, де країна не відповідає вимогам вступу до Європейської спільноти.
"Дискредитація президента зараз є неприйнятною"
– Який у вас подальший план дій? Що ви будете робити, як будете себе захищати?
– Я не за себе, а за своїх виборців, за Чернігів і за все самоврядування буду подавати апеляцію. Я вважаю, що суд другої інстанції оцінить всі обставини справи і винесе неупереджене рішення.
– Але фізично ви продовжуєте виконувати роботу, ходите до міськради, нічого не змінилося?
– Безумовно.
– Поки рішення ще не набуло чинності. Це станеться після розгляду апеляції. Якщо і це рішення буде проти вас, що будете робити?
– Будемо виконувати, безумовно.
– Хто має вас замінити в такому випадку?
– Згідно з чинним законодавством – секретар міської ради.
– Він представник вашої партії?
– Так. Не моєї партії, а партії "Рідний дім".
– Увесь цей час ви намагалися піти на непублічний діалог з Офісом президента, про щось домовитися?
– За ініціативою губернатора (згаданий вище В'ячеслав Чаус – УП), ми мали провести зустріч з представником Офісу президента. Вона, очевидно, відтягувалася до оприлюднення судового рішення.
І якраз цей представник зателефонував мені 7 грудня і привітав з Днем місцевого самоврядування. У день оголошення цього рішення.
Чому я і сформував свою думку про деяких персонажів.
– Ви кажете, що президент не допустить тих чи інших речей. Але чи є у вас межа, коли ви готові заходити в публічний конфлікт? Якщо з'ясується, що тиск на вас відбувається з відома президента, ви будете виступати з публічною заявою?
– На сьогодні я вважаю, що президент, як би до нього хто не відносився, виконує надзвичайну важливу роль для України. І за цих обставин, поки іде війна, дискредитація президента зараз є неприйнятною.
– Чернігів – це прикордонна область. Як місто готове до можливого повторного наступу з боку Росії? Фортифікаційні споруди зроблені?
– Дивіться, я уникав би формулювань, що зроблено. Але загально скажу: багато що зроблено для того, щоб у разі такого наступу наші солдати Збройних сил не ховалися за стогами сіна, а вели оборону з укріплених районів стільки, скільки потрібно.
Я переконаний, що це безглузде рішення Яворівського суду у разі повторного наступу, без перебільшення, ослабить місто Чернігів. Якщо військовий фахівець очолить місто – це так само, як мер міста очолить якусь армію.
Можливо, і буде з цього результат, можливо, навіть кращий. Але через декілька років. Одразу він точно буде гірший.
У мене як у мера міста 14,5 тисяч підлеглих. Як, кому, яке слово сказати, щоб робота була виконана ефективно – повірте, це досвід не одного року роботи.
Севгіль Мусаєва, Соня Лукашова, УП
