Кладовище контактних тварин. Як зоопарк у Ямполі не пережив окупацію
Наприкінці жовтня журналісти "Української правди" працювали на звільненій Донеччині. Разом із волонтерами організації "Ветмаркет" ми заїхали на територію Yampol Zoo. Це приватний контактний зоопарк у селищі Ямпіль, що розташоване неподалік Лиману.
Yampol Zoo, як і весь Ямпіль, п'ять місяців – з 29 квітня до 30 вересня 2022 року – прожив під російською окупацією. І… втратив за цей час кількох своїх мешканців.
Волонтери та місцеві припускають, що частину з них поїли окупанти, зокрема буряти. На користь цієї версії свідчить той факт, що на території закладу знайдено рештки розділених на частини тварин.
Деякі звірі, ймовірно, загинули від голоду, інші ж змогли втекти.
Одного ведмедя, який отримав контузію, після деокупації евакуювала зоозахисна організація UAnimals. Кількох віслюків, ламу та кота вивезли волонтери згаданого вище "Ветмаркету".
Єдиною живою твариною, яку ми застали на території зоопарку, був кабан.
"Українська правда" розповідає трагічну історію ямпільського зоопарку, який, з одного боку, не пережив війну та російську окупацію, а з іншого – опинився в такій ситуації через людську недбалість.
Зокрема через байдужість його власниці – Ольги Меші, яка має бізнес у Києві та Донецьку. Жінка також, імовірно, є донькою тамтешнього колаборанта, нині голови одного з районів окупованої Макіївки, Володимира Меші.
Обережно, фотографії в цьому тексті можуть вас шокувати.
Імена та прізвища деяких героїв приховані на їхнє прохання.
"Yampol Zoo – лучшее место для отдыха"
"Двоє вовків, два ведмеді, два єноти, один дикобраз – білий такий, альбінос, одна нутрія і десь п'ятнадцять-сімнадцять страусів. Ще дві антилопи орикси, дві лами, два олені, три віслюки й три мули.
Кінь, бізон, верблюд, лань, кабан, дві свині, дві єнотоподібні собаки, кози, вівці, хижі птахи, павич, кури і фазани – не прості такі, як по дорогах бігають, а красиві, особливі".
"Буквально перед війною нам із Краматорська привезли ще двох єнотів, двох білочок і двох екзотичних кроликів. Що з ними – я теж не знаю…", – трохи спантеличеним голосом додає він.
Сергій прийшов працювати в Yampol Zoo приблизно рік-півтора тому – годував, напував та доглядав пухнастих. Він – один із двох героїв цього тексту, які знаються на особливостях поведінки, часі линяння та іменах загиблих тварин. Наприклад, верблюда звали Гошею, а бізона – Яшею.
Їжі, каже, завжди тваринам вистачало. Працівники зоопарку дбали про звірів так, як уміли.
До 24 лютого Yampol Zoo був однією з популярних туристичних локацій на Донеччині. Сюди часто приїздили на організовані екскурсії, особливо діти.
Під боком зоопарку розкинувся величезний густий ліс. За пару хвилин пішки можна надибати екостежку "Лісове намисто" Лиманського лісгоспу. На її території також мешкали екзотичні тварини: альпаки, кенгуру, австралійські страуси, носухи, єноти-полоскуни.
Через "прильоти", коли по вольєрах лісгоспу гатили російські "Гради", частина тварин розбіглася по лісах, частина – загинула.
До самого Yampol Zoo війна підійшла впритул у середині квітня, пригадує працівник зоопарку Сергій. Зникло світло, пропала вода. По воду почали ходити до річки – одному лише бізону за раз треба було принести 200 літрів.
"Уже все – починали лягати снаряди біля "Лісового намиста", і навіть до нашого паркану діставало. Я кажу своєму напарнику Саші: "Раптом що, просто йди. Інакше тебе тут накриє", – розповідає Сергій.
17-18 квітня Сергій навідався до зоопарку востаннє – надалі його вже не пропускали українські військові. 19-20 квітня він евакуювався до Дніпра. За кілька днів від його будинку залишився сам лише фундамент.
29 квітня Ямпіль окупували росіяни.
Кладовище контактних тварин
Журналісти "УП" заїхали на територію Yampol Zoo 25-го жовтня – за місяць після деокупації селища.
Про те, що донедавна тут була одна з туристичних точок на мапі Донеччини, тут нагадувало хіба яскраво-червоне пластикове серце з написом "Я люблю Лиман".
Усе інше на теренах зоопарку було подібне на велике кладовище. Щоправда, трупи лежали незакопаними.
На вулиці курилась мжичка, десь неподалік гула артилерія – тривав контрнаступ української армії.
– Це – верблюд, – каже Віталій з організації "Ветмаркет", показуючи на велике мертве тіло із рештками коричневої шерсті. Біля нього вже немає жодного запаху.
– Я не думаю, що він загинув від поранення, бо в нього так голова обережно лежить… Я думаю, що він від голоду помер, – додає його колега Катерина.
– По ньому видно, що він худий і був. Дивіться, який він запавший.
Втім, причиною смерті Гоші міг стати і "приліт" – у дерев'яному даху довгої цегляної будівлі, де лежить його тіло, дві величезні дірки. Частина вольєрів та внутрішніх вікон – пошкоджені.
За одним із розбитих вікон видно вціліле страусине яйце.
Інші сліди перебування страусів у цьому контактному зоопарку ще менш втішні.
Назовні, поза будівлею, деінде можна побачити, як розпорошеними купками лежать кістки й рештки пір'я цих величезних птахів. На кістках страусів, на відміну від верблюда, немає жодних залишків шкіри.
Деякі страуси втекли із зоопарку й блукали селищем. Як переповідають волонтери "Ветмаркету" зі слів місцевих, буряти їх відстрілювали. Також щонайменше одного птаха вбило снарядом на залізничному переїзді, додає жителька Ямполя на ім'я Ольга.
Сама жінка, не зі своєї волі, прихистила у себе нутрію з Yampol Zoo.
З початком бойових дій тварина оселилася в її сараї, а влітку привела трьох нутренят. Маму-нутрію та двох дітей (третя добре сховалася) волонтери "Ветмаркету" якраз евакуйовували під час роботи в Ямполі журналістів "УП".
"Врятувати нутрію – це як врятувати Україну", – жартував тоді військовослужбовець одного з батальйонів ТрО на ім'я Роман. Він вирішив допомогти волонтерам із евакуацією.
Втім, так, як нутрії та її потомству, пощастило далеко не всім.
За словами волонтерів, окупанти застрелили та, можливо, з'їли місцевого бізона Яшу. Він утік і справді сновигав селищем у супроводі ще двох копитних. Так розповідає пані Ольга. За її словами, бізон з Ямполя був дуже спокійним і нікого не чіпав.
На думку волонтерів, це прямо підтверджує той факт, що окупанти їли тварин у Yampol Zoo.
І останнє, про що треба сказати після відвідин зоопарку – це клітка з вовками.
Під час свого першого приїзду волонтери знайшли рештки вовків коло пустих емальованих каструль у щільно зачиненій клітці. Тварини не змогли врятуватися.
– Вони чекали допомоги – вони хотіли їсти, пити. Подивіться на ці каструлі, – обурюється Віталій з "Ветмаркету", показуючи на старий кухонний посуд, з якого хижакам навряд чи було зручно їсти. – Це говорить про те, що навіть за життя вони не бачили людських умов.
Втрачений час на порятунок
На відміну від півночі чи півдня країни, де російська армія наступала з величезною швидкістю, до Ямполя на Донеччині лінія фронту сунула поступово.
Місто було окуповане лише на початку третього місяця війни. Час на евакуацію тварин, як запевняють "УП" місцеві, точно був.
"Окупанти заходили в Ямпіль з Торського (село, що розташоване над Ямполем, за 2,8 кілометра від Yampol Zoo – УП), а наші солдати відганяли їх постійно назад у ліс. Коли сєпари заходили, то мій батько виїжджав у Лиман, а коли дзвонили наші солдати й казали, що вони їх відігнали, то він повертався назад.
Він сидів там до останнього, бо в нього там свої бики – штук 20", – пояснює "УП" телефоном одна з колишніх працівниць Yampol Zoo.
"Чіткого наказу вивезти тварин нам не було. Я кажу Саші (напарнику – УП): "Дивись, ми зараз випускаємо їх усіх, зрізаємо колоди, якими були забиті вольєри з копитними". А Саша каже: "А раптом так станеться, що війна обійде зоопарк, приїдуть власники й скажуть: "А де наші звірі?"".
З 2018-2019 років Yampol Zoo керують дві людини – офіційна власниця Ольга Меша та призначена нею директорка Людмила Куріленко. Меша очолила зоопарк після загибелі в ДТП свого чоловіка Петра Цимідана, для якого цей зоопарк був справою життя.
Натомість для самої Ольги, як розповідає колишня працівниця зоопарку, з якою поспілкувалася "УП", робота в Yampol Zoo стала радше формальністю:
"От взимку маленьким страусятам треба вітаміни, інакше вони гинуть пачками, але це її не сильно хвилювало. Доходило до того, що ми ті вітаміни купували за свої гроші. Перший час, заради пам'яті Петра, ми намагалися вирішити ці питання своїми силами. Потім я не витримала і поїхала звідти".
Працівник зоопарку Сергій про Мешу відгукується доволі спокійно: корм у тварин був, зарплату платили. Втім, чоловік каже, що сама власниця в зоопарку бувала рідко – раз чи двічі на тиждень. Від початку 2022 року її в Yampol Zoo не було жодного разу.
Єдиний, що могло б засвідчити, що Меша побувала в зоопарку після повномасштабного вторгнення – це заклик у соцмережі Фейсбук із проханням допомогти закладу кормом, а за пару днів – подяка за надану допомогу.
За словами Сергія та колишньої працівниці зоопарку, яка підтримує зв'язок із місцевими, на початку 2022-го року Меша вкотре поїхала в окупований Донецьк.
Як свідчать геотеги на фотосесіях Меші та її маленької доньки, у Донецьку вона буває нерідко. А також має там чимало зареєстрованого за українським законодавством бізнесу.
Так, Меша є засновницею або співзасновницею трьох компаній, які займаються будівництвом житлових і нежитлових приміщень, туризмом та оптовою торгівлею. Ще три компанії з майже аналогічними видами діяльності жінка має в Києві.
Інший цікавий факт біографії Ольги Меші – за даними джерел "УП" у правоохоронних органах, вона є родичкою колаборанта Володимира Меші. Ймовірно, його дочкою.
Володимир Меша до 2014-го року, будучи місцевим депутатом від Партії регіонів, керував найбільшим районом Донецька – Кіровським.
Після захоплення влади бойовиками так званої "ДНР" Меша світився на різних посадах в окупаційних органах влади. Нині він є очільником "адміністрації" Центрально-міського району Макіївки та секретарем місцевого відділення руху "Донецька республіка".
Як свідчать публікації та фотографії на сепаратистських сайтах, Меша не просто організовує "сход граждан" свого мікрорайону чи веде громадський прийом на фоні портрету бойовика Пушиліна.
Він проводить засідання політради руху "Донецька республіка", вітає людей із "Днем народного єдінства", розповідаючи про об'єднання "різних епох російської держави", і позує з триколором у формі серця на день прапора Росії.
Тобто цілковито підтримує режим терористичного угруповання "ДНР". Того самого, що бере участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну та знищує все на своєму шляху, зокрема зоопарки.
***
"УП" намагалася отримати позицію власниці зоопарку Ольги Меші з приводу загибелі тварин у Ямполі. Однак жінка запит прочитала, але не відреагувала на наше прохання в телеграмі. Жоден із її номерів не доступний для виклику. Контактний номер зоопарку не відповідає.
Ми оприлюднимо позицію Ольги Меші, додавши її до цього тексту, якщо жінка погодиться її озвучити.
Підтримати роботу Катерини та Віталія, які евакуйовують тварин з війни, можна за такими реквізитами:
ПриватБанк: 4731 2196 4267 6948 (Овсійчук Ганна)
Доларовий рахунок:
Назва: БО "БФ "ВУСА ЛАПИ ХВІСТ"
ІBAN: UA483157840000026007302023775
Банк: JSC CB 'Oschadbank'
SWIFT code: PBANUA2X
Євровий рахунок:
Назва: БО "БФ "ВУСА ЛАПИ ХВІСТ"
ІBAN: UA533157840000026008301023775
Банк: JSC CB 'Oschadbank'
SWIFT code: PBANUA2X
PayPal: annabardyuk9@gmail.com
Текст – Ольга Кириленко, відео – Ольга Кириленко та Назарій Мазилюк, фото – Дмитро Ларін, УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
