Іван Федоров: Справжнє пекло для рашистів почнеться тоді, коли ЗСУ підійде до кордонів Мелітополя
Іван Федоров – той самий мер Мелітополя, якого в березні викрали росіяни. В полоні він пробув шість діб.
Про його визволення президент повідомив своїм відео у соціальних мережах, де Зеленський радісно спілкується з Федоровим по Iphone.
По допомогу для його визволення президент України звертався до канцлера Німеччини Олафа Шольца та до президента Франції Еммануеля Макрона.
Через це у квітні свою історію полону Федоров поїхав розповісти особисто президенту Франції.
Зараз міський голова Мелітополя керує містом із Запоріжжя.
В інтерв'ю "Українській правді" Федоров детально розповідає про те, що сьогодні відбувається у Мелітополі, як окупанти збираються проводити там "референдум" і чому в росіян нічого не виходить, ділиться історіями, як "Укрпошті" вдавалося завозити готівку в місто для соцвиплат, а також зізнається, як насправді працюють партизани на окупованій території.
"Боюся, що окупанти хочуть влаштувати "референдум" на півдні, щоб провести мобілізацію"
– Як зараз виглядає життя в Мелітополі?
– Перш за все скажу, що Мелітополь сьогодні ще більш український, ніж був будь-коли.
Місто – це ж не лише територія, не лише будівлі, не лише школи чи дитячі садочки. Насамперед це люди. Хтось перебуває в тимчасово окупованому Мелітополі, хтось – в інших регіонах нашої країни, а хтось – за кордоном.
Якщо ми зараз концентруємо увагу безпосередньо на місті, то там ситуація надскладна.
Люди не можуть нічого планувати, тому що ніхто не розуміє, коли це страхіття закінчиться, коли вони зможуть безпечно виходити надвір.
Хоча в мирному житті Мелітополь – це один із центрів студентства: у нас два крупні виші – життя постійно вирувало.
Люди масово виїжджають із Мелітополя, і ті, хто ще не виїхав, точно думають про виїзд із міста. Мелітопольці сьогодні починають думати, як їм провести зиму, тому що немає остаточної відповіді, чи буде опалювальний сезон на тимчасово окупованій території, і це питання сьогодні під великим знаком запитання.
На жаль, в місті зараз досить складно знайти ліки, а це засоби першої необхідності.
Частина людей живе в сподіваннях, а частина – зневірилася у тому, що Україна їх звільнить. Саме емоцію зневіри ворог намагається вселити людям упродовж останніх шести місяців.
Вони обманюють, що "Росія тут назавжди". Ворог бреше, що жителів Мелітополя всі покинули.
Я недарма сказав, що Мелітополь сьогодні український як ніколи. Думаю, ми торкнемося теми фейкового референдуму в нашому місті.
Так от, перші опитування показали, що 90% мелітопольців або відмовилися брати участь у псевдоопитуваннях, або сказали, що вони не підтримують окупацію. Наголошу, це ті, хто залишився у Мелітополі.
– Що це за опитування? Росіяни "заміряли" настрої людей?
– Так. Окупанти думали, що у Мелітополі, Бердянську, Херсоні – по всьому півдні нашої держави, їм буде приблизно так само легко, як у Криму в 2014-му.
Тому перед "референдумом" вони вирішили пройтися по квартирах, подивитися, що відбувається. І вони побачили, що лише 10% підтримки після шести місяців окупації – без засобів масової інформації, без доступу до вільних медіа.
Тому я можу відповідально заявляти, що всі ми чекаємо на повернення української державності в наше місто.
– Ви вже згадали про псевдореферендум. Ми кілька місяців поспіль читаємо новини, що росіяни планують робити якийсь "референдум" у Херсоні, Мелітополі, у Новій Каховці. Як ця підготовка насправді триває?
– Підготовка почалася десь місяць тому. Вони почали створювати фейкові комісії, гауляйтери почали видавати якісь розпорядження про те, що Запорізька область виходить зі складу України. Знаєте, є приказка: "Дурень думкою багатіє" (сміється).
Згодом приїхали якісь люди з Севастополя, які намагаються організувати "референдум".
Вони шукали по місту колаборантів. Наведу приклад, як це відбувалося: в чат групи багатоквартирного будинку зранку приходить повідомлення: "З нашого будинку потрібен агітатор для агітації з підготовки до референдуму. Хто хоче заробити кошти?".
Це повідомлення приходить о 8 ранку. О 16 годині від тієї ж людини надходить: "Що, нікому гроші не потрібні"?
Тож сьогодні не може відбуватися підготовка до "референдуму", тому що люди не хочуть брати участь. Після того, як окупанти зробили першу проходку, вони зрозуміли: "референдум", як в Криму 2014-го року, неможливий на нашій території.
Тому вони починають сьогодні переходити до таких дій: окупанти кажуть, що "референдум" буде проходити не за один день голосування, а за тиждень. І буде виглядати наступним чином: з урною для виборців вони будуть обходити максимум 10 квартир на добу. 10 квартир пройшли, 10 бюлетенів вкинули, в пакет спакували, відвезли кудись, щось намалювали. Тобто вони займаються чистим створенням фейку.
Основна мета, яку ворог намагається досягнути на нашій території – це медійна картинка. Росіянам потрібна пропагандистська картинка, в якій вони покажуть, що "ми не дарма зайшли на ці території, тут нас підтримують".
І вони не будуть казати про те, що 50% виїхало, про те, що вони зробили це без міжнародних спостерігачів.
До речі, вже декілька разів їхні плани на референдум змінюються. Сьогодні це вже точно не 11 вересня, може, 17 вересня, а може, вже й жовтень місяць.
– Як до 24 лютого мелітопольці ставилися до росіян?
– В 2014 році ми зробили свій вибір, не тільки наше місто, а вся Україна – це демократична проєвропейська держава.
Але ми також чітко розуміємо, що на півдні нашої держави досить велика кількість зв'язків із Росією – економічних, родинних.
Справді якась частина наших жителів відчувала до росіян симпатію. Але є така окрема ремарка, що для наших людей Росія – це Москва, про яку вони знали з медіа, кіно, інтернету.
Але ті, хто прийшли на нашу територію, це ж точно не про Москву.
Росія для нас принесла машину часу й перенесла в минуле. Коли на вулицях почали з'являтися радянські прапори, радянські наративи – навіть ті, хто відчував симпатію до рашистів, сказали: "Ні-ні, стоп, ми туди не йдемо! Давайте, будь ласка, Україну – демократичну, розвинуту. Все, нам на захід!".
– Повертаючись до "референдуму" – чого росіяни взагалі хочуть досягти? Визнати "самостійність", приєднати території до РФ?
– Навіть гауляйтери й колаборанти в Мелітополі не знають відповіді на це питання.
Як це буде виглядати? Хтось зателефонує з Кремля і скаже: завтра ви маєте заявити, що вчора пройшов референдум з такими-то питаннями, 110% проголосувало за таку чи іншу стратегію, і заявіть про це. Отак це буде проходити.
В якості доказів моїх слів можу привести той факт, що одна з гауляйтерниць заявила, що голосувати можна буде не лише на території Мелітополя, а з будь-якого міста Росії. Тож ми розуміємо, що це реально намалювати 110%.
– Якщо Росія раптом зробить заяву: "Ми провели референдум", які наші подальші дії?
– Звичайно, у нас є план дій і що робити, щоб не було "референдуму", і що робити, якщо він відбудеться, на що він може вплинути.
У моєму розумінні, він ні на що не вплине. Тому що ні ми, ні наші партнери – ніхто зі світлим розумом не візьме до уваги ці цифри.
Але що це дасть ворогу? В моєму розумінні, це дасть їм можливість провести мобілізацію. Ми бачимо сьогодні, що відбувається в Донбасі та Луганську, які були окуповані ще в 2014 році, що там масово йде мобілізація людей, які зовсім не були підготовлені.
Ми ж знаємо ці факти: людей кидають, як гарматне м'ясо. І я боюся, що саме для цього вони намагаються провести "референдум" і таким чином покрити той дефіцит, який у них кожного дня все більший і більший.
– Зараз у Мелітополі окупанти не проводять мобілізацію?
– Немає мобілізації на сьогодні. Вони в декілька кроків намагалися зупинити виїзд чоловіків призовного віку. Це, мабуть, тривало 3-5 днів. Потім вони зупиняли виїзд у бік Криму. Але сьогодні мені не відомо про мобілізацію.
– Чи не заважатиме проведення "референдуму" Збройним силам? Що я маю на увазі, то це чи раптом росіяни не скажуть: "Ну все, це типу наша територія. Якщо українці починають бити по Мелітополю, значить, вони б'ють по Російській Федерації"?
– Мені здається, що останній місяць наші Збройні сили, наші сили спротиву досить активно поводяться на нашому півострові Крим.
"70 мелітопольців перебувають у полоні. 15 вивезли у Росію"
– Як окупанти ставляться до людей у Мелітополі? Чи є випадки знущань, вбивств, можливо, у вас є якісь додаткові дані?
– Найстрашніше, що сьогодні відбувається в Мелітополі, це викрадення людей. За останні 6 місяців більш ніж 500 людей було чи перебувало в полоні.
– Які це категорії людей?
– Різні люди. В першу чергу викрадають тих, хто брав участь в АТО, наші військовослужбовці, їхні родини та активісти.
Перші викрадення в Мелітополі – це наша Лейла Ібрагімова, одна з лідерок кримських татар у місті. Наше місто має одну з найчисельніших агломерацій кримських татар, більш ніж 3 тисячі людей, і вони досить активні.
На початку вони намагалися ловити представників проукраїнських партій, шукали їх і казали, що це "фашистські" партії.
Зараз вони шукають, як їм здається, партизанів, і кожен, кого вони зловили, кожен – партизан.
Тому викрадення – це, мабуть, найгірші знущання, які є сьогодні. Але я хотів би виокремити, що сьогодні немає свободи слова у Мелітополі, немає свободи пересування в місті.
Це дикість, що людина не може вільно пересуватися між Мелітополем та Запоріжжям. Людина не може вільно поїхати до лікарні, не може вільно поїхати будь-куди – це чисте знущання.
І станом на сьогодні 70 мелітопольців перебуває в полоні. Хтось із них риє окопи, хтось із них сидить у підвалі. Якщо послухати історії тих людей, які перебували в полоні впродовж 6 місяців, це викликає жах. Я чітко можу сказати: те, що роблять рашисти – це геноцид проти нашого народу.
– Про викрадених людей: вони їх вивозять у Росію чи залишають десь у місті?
– На сьогодні є підтверджена інформація, що 15 людей було вивезено в Росію.
Остання згадка була про те, що на минулому тижні вони вивезли чотирьох людей у Лефортово і хочуть дати їм довічне ув'язнення. Кажуть, що вони – диверсанти.
Вони хочуть зробити якесь чергове пропагандистське відео про те, що "ми знайшли диверсантів".
Але двох із цих чотирьох людей я знаю особисто. І це точно не про диверсантів.
"Новини про бавовну ще точно будуть, тому що рашисти нічого не навчилися"
– Як вам зараз вдається керувати містом? Звідки працюєте, які завдання вирішуєте?
– За шість місяців ми з командою змогли налагодити роботу в Запоріжжі. Це вкрай складно. Тому що кожного дня, коли ми їдемо на роботу, це нові й нові виклики. Наприклад, у нас чергова хвиля евакуації. Нам у цьому допомагають волонтери.
– Скільки вже виїхало людей?
– З Мелітополя виїхало всього 70 тисяч мешканців.
– А залишилося?
– Так і залишилося приблизно ще 70 тисяч. Тобто 50 на 50.
Наприклад, останні тижні ми займалися тим, щоб налагодити освітній процес. 1 вересня, і було вкрай важливо запустити всі українські школи, щоб наші діти могли дистанційно здобувати українську освіту. І 1 вересня ми змогли відкрити в Запоріжжі освітній хаб, де наші вчителі, наші організатори освітнього процесу регулюють цей процес. 14 тисяч учнів сьогодні продовжують навчання дистанційно в наших мелітопольських українських школах.
У нас був декілька місяців тому челендж, коли ми боролися за кожного випускника 11 класу. Для нас був челендж, щоб вони вступили в наші українські вузи. І 80% випускників вступили.
Вирішуємо задачі щодо постачання медикаментів на територію Мелітополя, тому що рашисти не привезли жодної коробки медикаментів до наших медичних закладів за останні 6 місяців. Є нестандартні речі, які ми вирішуємо. Наприклад, щоб пенсії виплачувалися…
– Власне, перед інтерв'ю ми трохи говорили про живі гроші в місті. Як ви завозили готівку для соцвиплат у Мелітополь?
– Це була окрема операція, за яку я вдячний і "Укрпошті". І поштарі, і керівництво "Укрпошти" погодилися на авантюру, яка дала великий результат. І впродовж майже 4 місяців ті містяни, які отримували соціальні виплати в готівці, мали можливість її отримувати.
Завозилися вони не як кошти, а завозилися як спецтовар, як гуманітарна допомога. Але я не буду розкривати деталі, вибачте.
– Як ви контролювали роздачу пенсіонерам, щоб колаборанти не розікрали?
– Завдяки поштарям все було зроблено чітко. Звітність вся є. Був один приклад, коли рашисти пограбували наше відділення "Укрпошти" в Мелітополі, вкрали близько 3 мільйонів гривень. Ці кошти призначалися для соцвиплат, таке теж було.
І треба віддати належне "Укрпошті", що до останнього, допоки не з'явилася загроза життю поштарям, ця робота тривала. Це також ознака героїзму.
Про "Укрпошту" розповів, тому що ця робота наразі припинена. Але і зараз є ті люди, які рятують українців на тимчасово окупованих територіях.
Про це ми обов'язково розкажемо, але після деокупації нашого міста.
– У Мелітополі дуже потужний партизанський рух. Як він працює?
– Трохи обширніше питання, тому що це спротив. Ми з вами декілька хвилин тому спілкувалися про ту методичку, з якою заходили рашисти в наше місто. Вони хотіли, щоб їх привітали хлібом-сіллю і сказали "Доброго дня!", а насправді сказали: "Доброго вечора, ми з України" і зустріли багатотисячними мітингами.
Спротив розпочався із загального молебню на центральній площі, коли пастори протестантських церков виходили на центральну площу і молилися за Україну.
Лише в червні вони перестали молитися на центральній площі, тому що їх почали розганяти.
Звичайно, у місті є партизанський рух. Це і виникло з того активного спротиву, коли людям сказали: "Стоп, не можна збиратися на вулиці".
Але внутрішні амбіції ж нікуди не поділися. Люди захотіли робити щось, що поверне їхнє місто до складу України якомога швидше, тому вони почали координуватися.
Координуватися із силовими структурами, координуватися зі Збройними силами України, із центральною владою. І тому сьогодні це так працює.
– Партизани комунікують зі Збройними силами і керівництвом держави?
– Звичайно. Саме через те ми бачимо такі результати. Що таке результати? Результати – це точні відомості про переміщення збройних сил ворога по нашій території.
Знаємо, де що знаходиться, в якій кількості. Результати – це коли колаборанти перед своїми під'їздами вирізають кущі і дерева, тому що бояться заходити.
Я знаю реальний приклад від одного колаборанта, який по телефону відповідає: "Я по своїй квартирі ходжу і за кути заглядаю".
Уявіть собі після вибуху на військовій базі, як почуваються колаборанти. Це ж немислимо.
Результат – це коли дійсно припиняється фактичне постачання на територію нашого міста, а на жаль, вони обрали його як логістичний хаб боєприпасів і всього іншого.
Скільки загалом людей у силах спротиву? Це десятки тисяч. Активний спротив – це сотні тих людей, які щодня інформують, виконують надскладну, наднебезпечну, але вкрай важливу роботу для нашої держави.
– Останнім часом із Мелітополя багато новин про "бавовну". Вам відомо, скільки російських складів зброї у місті?
– Тут головне, щоб це було відомо не мені, а нашим Збройним силам і нашим силовим структурам. Абсолютно точно можу сказати, що їм все відомо. Про кожне пересування орків на території нашого міста та регіону їм відомо.
Щодо вашого питання відповім: щонайменше чотири централізовані склади. Ще не всі знищені.
– Тобто залишаємо час на новини про "бавовну"?
– Тут точно новини ще будуть, тому що вони не вчаться. Знищили склад – вони туди знову везуть, знищили інший склад – вони знову везуть.
Атракціон! (сміється)
– Наостанок хочу запитати про контрнаступ. Ми вже давно публічно говоримо про контрнаступ на півдні. Але цікаво дізнатися, як росіяни готуються? На прикладі вашого міста – як ворог готується до нашого контрнаступу?
– Вони вивозять сім'ї з Мелітополя. Вони починають жити в напруженні. Якщо ми поглянемо на перші чотири місяці окупації міста, то росіяни відчували себе досить спокійно. Останній місяць вони перебувають у напруженні.
Кожного дня їм не дає спокою те, що відбувається в Мелітополі. Звичайно, вони готуються, релокуючи свою техніку, свої склади з боєприпасами. І якщо ви пригадаєте, перше знакове потрапляння в місто Мелітополь було у військову базу нашої військово-транспортної авіації, на якій вони відчували себе досить комфортно.
Після цього вони передислокували все в бік Криму до повороту на Кирилівку.
І сьогодні вони проводять цю передислокацію. Казати про те, що хтось побіг сьогодні – ще рано. Я впевнений, що нашим захисникам вкрай складно буде боротися за наше місто, тому що рашисти його обрали як логістичний центр. Звільнення Мелітополя – це ключ до звільнення всього півдня України.
Але ще одна неочікуваність ворогу буде тоді, коли наші Збройні сили підійдуть до кордонів Мелітополя. Для рашистів стане несподіванкою той спротив, про який ми говорили декілька хвилин назад – будуть витискати їх зсередини. Збройні сили будуть витискати їх зовні, а сили спротиву будуть витискати зсередини.
Ті 90% населення, які сьогодні не хочуть брати участь у "референдумі", точно вийдуть і точно покажуть, що вони за Україну. А це десятки тисяч людей.
І тоді для рашистів розпочнеться справжнє пекло в нашому українському Мелітополі.
Роман Кравець, УП
