Як росіяни намагаються наступати на Бахмут – пояснює військовий

За останні тижні липня Бахмут на Донеччині перейшов з категорії прифронтового міста, у яке нерегулярно прилітали російські ракети, на місто, до якого все частіше дістає російська артилерія. 

Дороги вкриваються величезними вирвами, зникає світло та зв‘язок. Закрилися кілька місцевих магазинів.

У новинах про загибель українських військових почали з‘являтися повідомлення зі словами "загинув у боях під Бахмутом". 

Лінія фронту стає все ближче до колись 70-тисячного міста. На околицях і в центрі дуже гучно чути гул артилерії.

Попри це, інформації про обстановку на цій ділянці фронту практично немає. 

УП коротко поговорила про ситуацію навколо Бахмута з військовим ЗСУ на позивний "Туман"

Туману – 29 років. Пройшов Майдан, з 2014 по 2016 воював на сході у складі "Правого сектору". У 2016, коли українсько-російська війна набула позиційного характеру, поїхав служити у Французький іноземний легіон. Завершив свій контракт у 2021.

У лютому 2022-го повернувся в Україну одним з останніх літаків перед закриттям повітряного простору.

– Тумане, яка оперативна обстановка на вашій ділянці фронту, за Бахмутом?

– Важка, безперечно. Ворог постійно проводить штурмові дії, користуючись набагато більшою концентрацією артилерії та авіації. Авіація особливо активізувалася після взяття Попасної.

– Після взяття Лисичанська, тобто фактично всієї Луганщини, росіяни активно пішли на Бахмут, Авдіївку та Мар‘їнку?

– На Бахмут і північніше. Також почалися штурмові дії на Донецькому напрямку – Піски, Водяне і т.д. На півночі Донеччини тиснуть на Слов’янському напрямку, на Ізюмському є деяке зменшення інтенсивності.

– Піски зараз доволі обговорювана точка, зокрема через військовослужбовців, які прямо кричать у фейсбуці про брак важкої артилерії. Вам щось відомо про обстановку в Пісках?

– Обстановка важка, але контрольована. 

– Повернуся до Бахмута – чому він наразі важливий для росіян, чому вони так активно на нього тиснуть?

– Аналогічно до того, чому їм потрібна вся Донецька область – щоб відзвітувати про її "звільнення". Така собі ще она "маленька перемога". Путін же хоче до середини жовтня відзвітувати, що він – красавчик, і "первостепенные задачи военной операции выполнены". Але чи вийде це в нього, чи ні – будемо дивитися.

– Я правильно розумію, що за останні півтора-два тижні росіяни суттєво наблизилися до Бахмута? Місто змінюється буквально щодня, як ми в нього заїжджаємо. 

– У місті дешевшає нерухомість, так (сміється – УП). 

Можна сказати, що обов’язкова евакуація з Донечини – одна з перших ластівок, яка каже, що в найближчі місяці ситуація на Бахмутському напрямку буде важкою. Також можна відмітити, що Бахмут – це найбільше місто, яке знаходиться в безпосередній близькості до зони проведення бойових дій.

– З якого боку росіяни найактивніше б’ють по Бахмуту? 

– Взагалі вони будуть іти південніше і північніше Бахмута, вони не будуть іти в саме місто. Місто велике, важке, вони розуміють, що зайти в нього і втратити чотири БТГ (батальонно-тактичні групи – УП) – не дуже добре. Їхня задача обійти його з півдня… 

– Але ж вони вже робили це у Рубіжному, Сєвєродонецьку, Лисичанську. Чого б їм тут не завалити місто важкою артилерією, зрівняти із землею і не зайти?

– Там не було вибору, а тут вони можуть обійти. Вони як мінімум постараються взяти Бахмут в оперативне оточення. 

Місто, навіть розрівняне артилерією, буде містом. Для якісного штурму їм необхідна буде перевага 1:7.

– Зараз цієї переваги немає?

– Не можу сказати точно. Якщо говорити про артилерію – можливо, про танки – можливо, про людей – ні, тим паче, вмотивованих, тих, що підуть у бій. Соледар показав, що після наступу вони лишили багато полонених… 

– У Соледарі українська армія має перевагу?

– Вона тримає місто. Перевага, у живій силі, артилерії – на боці ворога. Місто повністю під контролем України, йдуть активні бої.

– Бої йдуть саме з боку села Бахмутського, правильно? 

– Так.

(Заїзд у Соледар є з боку Благодатного та Бахмутського. Бахмутське розташоване ближче до окупованої території, трохи північніше за нещодавно окуповане Покровське – УП).

– Скільки, на вашу думку, українська армія зможе утримувати наступ на Соледар?

– До місяця, думаю, зможе точно.

– Ми контратакуємо на сході?

– Так, але це все, що я можу сказати.

– Ми сьогодні згадували за Піски й брак важкого озброєння. Чи зберігається зараз в районі Бахмута та критична ситуація із зброєю, яка була в Сєвєродонецьку, наприклад?

– Ми точно не маємо переваг в артилерії, це факт. Співвідношення навіть не 1:2 чи 1:3, а 1:5. Тобто проблема навіть не з тим, що в нас мало арти, а з тим, що в кацапів її пиз*ець як багато. Якщо ця цифра впаде хоча б до 1:3, ми зможемо їх ефективно бити.

– Останнє: наскільки я пам’ятаю, на Бахмутському напрямку ваші хлопці давно, щонайменше з початку червня. Чи змінився тут характер наступу росіян?

– Він став більш масованим, із зрозумілих причин, і більш нахабним. Тепер штурмовими діями тут займаються спеціалісти. Навіть кацапи зрозуміли, що засилати гарматне м'ясо – щонайменше неефективно. Штурмові дії на Бахмутському напрямку зараз проводять професійні російські військові. 

Ольга Кириленко, УП