Подія дня: Готовність України до війни – як змінювалися заяви влади
16 серпня американське видання "The Washington Post" опублікувало нові деталі щодо планів Кремля напередодні вторгнення в Україну.
За даними журналістів, Путін збирався напасти на Україну з півночі, одразу по обидва боки від Києва: зі сторони Чернігова та Чорнобильської зони. Оточивши столицю, росіяни сподівалися взяти її за 3-4 дні. Російський спецназ мав усунути президента Володимира Зеленського та встановити маріонетковий уряд.
Паралельно російські війська зі сходу мали просунутися аж до Дніпра, а ті, що з Криму – зайняти все південно-східне узбережжя. На все мало піти кілька тижнів.
Такий сценарій подій ще в жовтні 2021-го на найвищому рівні, за участі президента Джо Байдена, обговорювався в Білому Домі. І що найважливіше – був доведений, як пише "WP", до українського керівництва. Втім, у Києві до такої інформації поставилися скептично.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи дані "WP", заявив, що, з одного боку, західні партнери не надавали Україні конкретних даних щодо вторгнення, з іншого – завчасне попередження суспільства про війну призвело б до масштабної паніки:
"Якби ми це повідомили – а цього хотіли деякі люди, яких я не буду називати, – тоді я б втрачав 7 мільярдів доларів на місяць, починаючи з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни справді атакували, вони б нас захопили за три дні".
Ця заява президента вкотре підняла тему готовності української влади до великої війни та належної комунікації на цю тему з суспільством.
"Українська правда" зібрала та підсумувала основні заяви української влади щодо її готовності до війни з кінця минулого року і до, власне, реакції президента на дані "The Washington Post".
За ними можна простежити, як змінювалася реакція та оцінки влади щодо ймовірного, а потім повномасштабного вторгнення: від заспокоєння та готовності реагувати на будь-який сценарій подій до виправдовування своєї мовчанки.
Кінець 2021. Українська влада знає про загрозу вторгнення
Контекст: Росія стягує війська вздовж українського кордону, прикриваючись "навчаннями". За офіційними даними Києва, Кремль розмістив на півночі, сході та півдні близько 114 тисяч військових, як сухопутних, так і у повітряних і морських силах.
Західні ЗМІ пишуть, що активність росіян викликає занепокоєння у США та ЄС. Іноземні розвідки попереджають про високу ймовірність вторгнення в Україну.
Позиція влади: Україна робить все можливе і консультується зі світовими лідерами. До відсічі готова.
1 грудня. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак:
"Скажу так: ризики високі, але я сподіваюся, що цього не станеться. Вся мотивація у великій політиці – великі інтереси… Я вважаю, ми робимо все, в тому числі на дипломатичній арені…
Сьогодні все, що планується керівництвом України, проходить у рамках практично щоденних консультацій з іншими світовими лідерами".
3 грудня. Міністр оборони Олексій Резніков:
"За цими маневрами спостерігаємо не тільки ми, і тому жодних сюрпризів не буде. Навпаки, наші військові зміцнюють напрямки за найбільшими ризиками…
Найбільш вірогідним часом досягнення готовності для ескалації буде кінець січня… У разі потреби Україна дасть відсіч".
Початок 2022. Влада починає заспокоювати громадян
Контекст: Держдеп США та керівництво Євросоюзу обговорюють ймовірний напад Росії на Україну. Сполучені Штати та окремі країни Європи, зокрема, Британія, Німеччина, починають евакуацію своїх дипломатів із України.
США кажуть, у січні-лютому Москва може здійснити фейкову атаку на своїх військових і, звинувативши в цьому Київ, почати відкриту війну. Кремль бреше, що не планує вторгнення, але через нібито "загрозу" зі сторони НАТО залишає війська на кордоні.
Позиція влади: Зараз нападають не на нашу землю, а на ваші нерви. Видихніть. На вас чекають травневі шашлики.
Ситуація не змінилась з весни 2021. Світ нагнітає. А Росія привертає до себе увагу.
19 січня. Президент Володимир Зеленський:
"Зараз усі новини сповнені повідомленням про війну з Росією, про те, що вторгнення може початися прямо завтра, будь-якої миті, і це вже точно. А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність уже 8 років? Хіба вторгнення почалось не у 2014? Хіба загроза масштабної війни з'явилась тільки зараз?
(...) Зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви. Щоб у вас було постійне відчуття тривоги. Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники.
(...) У квітні ми відзначимо Великдень. У травні, як завжди – сонце, вихідні, шашлики, і, звісно, День перемоги. А далі – літо. Ми будемо здавати ЗНО, вступати до університетів, планувати відпустку, копати городи, одружуватись і гуляти весілля. А далі – осінь. Де, сподіваюсь, ми будемо вболівати за нашу збірну на Чемпіонаті світу з футболу в Катарі. А далі – зима".
28-31 січня. Міністр оборони Олексій Резніков:
"У квітні 2021 бойовий компонент, який стягувала Росія, складав 126 тисяч осіб. Кількість тоді і зараз співмірна. Неспівмірна реакція".
"Тоді (навесні 2021 – УП) зухвала поведінка Кремля призвела до того, що вони отримали дзвінок від нового президента Сполучених Штатів, пана Байдена, а згодом і зустріч у Женеві…
Росія зрозуміла, що ця тактика працює. І восени вона знову до неї вдалася…
Переляк – одна з найпотужніших емоцій, коли людиною легко маніпулювати. А от мета маніпуляції й результат, який прагнуть унаслідок цього отримати, в кожної країни свої…"
Тиждень до початку війни. Влада запевняє, що країна готова до "будь-якого варіанту"
Контекст: Росія готує ґрунт для вторгнення, намагається легалізувати його. Визнає підконтрольні собі "республіки" на окупованій Донеччині та Луганщині. Звідти росіяни починають вивозити цивільне населення.
Кремль продовжує нарощувати війська на кордоні, на що звертають увагу світові лідери.
Позиція влади: Найближчим часом може бути не війна, а лише дестабілізація. Але Україна готова до будь-якого варіанту розвитку подій. У Маріуполі за 7 років уже все пристріляно і заміновано.
14 лютого. Секретар РНБО Олексій Данілов:
"Ми на сьогоднішній день не вбачаємо, що широкомасштабний наступ РФ може відбуватися чи 16-го, чи 17-го числа (західні ЗМІ називали це першими датами вторгнення – УП).
За даними нашої розвідки і розвідки наших партнерів, дестабілізація всередині країни – це ситуація №1. Без внутрішньої дестабілізації зробити якісь неприємності для нашої країни вони (Росія – УП) не зможуть."
15 лютого. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба:
"Побачимо відведення (російських військ – УП) – повіримо у деескалацію. Безпекова ситуація залишається напруженою, але повністю контрольованою. Україна готова до будь-якого розвитку подій".
22 лютого. Міністр оборони Олексій Резніков:
"Маріуполь знаходиться в зоні ООС, там на постійній основі знаходяться наші підрозділи, зокрема наші славні морпіхи на постійному місці дислокації. На цьому напрямку у нас дуже потужні підрозділи стоять, дуже досвідчені.
І ми, звісно, будемо захищати Маріуполь (...) Повірте, що за 7 років цієї війни давно вже все пристріляно, заміновано, встановлено і т.д. Тобто тільки душевно хворі, скажемо так, можуть дозволити собі вільно прогулятися до Маріуполя. Це не Бродвей".
Перші місяці війни. Влада виправдовується
Контекст: з перших днів війни в окупації опиняється вся Херсонщина, частина Запорізької області, Харківщини, Сумщини, Чернігівщини та навіть передмістя Києва.
Йдуть важкі бої за Київ та Маріуполь. Бій за столицю завершується перемогою українського війська, за Маріуполь – спаленим і окупованим росіянами містом, тисячами загиблих і полонених.
З кінця березня окупанти відступають із Київщини, Чернігівщини та Сумщини.
Позиція влади: Ми до останнього не вірили у повномасштабний напад, але були до нього готові. Не говорили людям правду, щоб контролювати ситуацію і не програти росіянам. З'ясувалося, що ми економічно і управлінсько готові до всього.
9 березня. Радник голови ОПУ Михайло Подоляк:
"Конкретної дати (нападу – УП) 24 лютого – не було. Дат було багато: 20, 22, 16 лютого. Американці теж не могли знати конкретний час і це не питання до їхньої розвідки.
Інформаційна кампанія про можливий російський напад почалася десь з кінця жовтня минулого року – для нас це було трошки дивно (...) Коли ми цю інформацію отримували, у нас розвідка теж працювала, ми готували управлінську інфраструктуру для воєнного стану.
Але ми розуміли: якщо ми почнемо в такому ж обсязі медійно давити на людей, то панічні настрої будуть такими, що ми не втримаємо ситуацію. Війна війною, але до війни ми б повністю зламали всю економіку і сьогодні нам було б набагато складніше. А так з'ясувалося, що ми економічно і управлінсько готові до всього".
10 березня. Голова ОП Андрій Єрмак:
"Ми до останнього не вірили, що це станеться, чесно скажу. Було багато інформації від наших партнерів тощо, але, все ж таки, ми не вірили. Ми готувалися, безумовно. І тому зараз бачимо результат – ми успішно воюємо другий тиждень".
10 березня. Секретар РНБО Олексій Данілов:
"Ми не могли суспільству сказати, що от завтра буде війна. Це було неприпустимо, тому що це була одна із тактик Російської Федерації, щоб тут почався хаос. Ми до останнього трималися, ми до останнього готувалися. Ми чітко розуміли, що це відбудеться.
Єдине, що можу сказати: ми не очікували, що це відбудеться з боку, безпосередньо, Білорусі. Такого "удару в спину" ми не очікували. Ми не очікували, що вони підуть скрізь по всіх фронтах. Це для нас була несподіванка – це я можу сказати".
7 квітня. Спікер ОП Олексій Арестович:
"Почався би масовий вихід біженців. І вони б забили всі дороги… І армія би не пройшла в райони оборони… Це дуже бажана ситуація для російського воєнного керівництва.
І тепер питання: яке рішення мало бути прийняте? Або замовчати, або залишити паралізовану країну і напевне здати Лівобережжя".
Ви знаходитесь тут. Влада впевнена в собі та шукає винних навколо (навіть у США)
Контекст: ЗСУ звільнили Київщину, Сумщину, Чернігівщину, окремі території Харківщини. На Херсонщині, Донеччині та Луганщині – гуманітарна катастрофа, репресії окупаційної влади. У Миколаєві цивільні регулярно потерпають від обстрілів.
У серпні США надають Україні черговий пакет допомоги – на 1 мільярд доларів. ЄС готує другий транш – на 8 мільярдів євро. Російські функціонери – від ключових політиків та їхніх родин до колаборантів – під світовими санкціями.
Позиція влади: Україна готувалася до війни ще з минулого року, а от росіяни не до кінця були готові до наступу.
Західні партнери не давали Україні чіткої інформації та підтримки. А хаос лише звів би людей та економіку з розуму.
14 квітня. Володимир Зеленський:
"Ми розмовляли з нашою країною, щоб не було жодного шоку. Нам треба було готуватись. Ми непублічно домовлялися про ті чи інші постачання…
Я вважаю, що для цього не потрібно бути блогерами, робити селфі з автоматами чи на танках. Ми готувались, але й не очікували на повномасштабне вторгнення в той момент, коли воно сталося".
11 червня. Радник голови ОП Михайло Подоляк:
"Україна готувалася до війни з минулого року: інформацію про майбутнє вторгнення давали не тільки західні розвідки, а й наша. Якщо Україна "не готувалася" до війни, чому перші російські удари прийшлися на макети, всі боєприпаси були розсереджені, а січень і лютий проходили в навчаннях?".
14 червня. Володимир Зеленський:
"Якби мене почули, Україна мала б більше шансів зупинити вторгнення Російської Федерації.
Скажімо чесно: ми до цього готувалися, на початку нас ніхто не підтримував. А зараз я вдячний усім партнерам за підтримку, яку ми маємо."
11 серпня. Міністр оборони Олексій Резніков:
"Станом на 24 лютого росіянами не було утворено ударних угруповань у повному розумінні військового мистецтва – органів управління та забезпечення, госпіталів, логістичних ланцюжків тощо. Тобто вони пішли в атаку без них, наслідком цього, зокрема, стала можлива деокупація нами Київщини, Чернігівщини та Сумщини.
(...) Ми бачили, що вони не готові, і тому ми казали, що для формування остаточного ударного угруповання їм потрібен ще час – тиждень, два, три".
16 серпня. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба:
"В чому була проблема ранньої осені? Тобі кажуть: "Ми бачимо, що справа йде до війни". Але після цього ставиться крапка, і жодної більше інформації тобі не надають…
В НАТО відбулося обговорення перспектив України у разі повномасштабної війни. І загалом усі погодилися, що 72 години – і кінець Україні. Тобто тобі каже Байден, що ми з вами до кінця, а там уже десь сиділи люди та порахували, що до кінця – 72 години".
16 серпня. Володимир Зеленський:
"Якби ми це повідомили (щоб населення готувалося до можливої війни – УП) – а цього хотіли деякі люди, яких я не буду називати, – тоді я б втрачав 7 мільярдів доларів на місяць, починаючи з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни справді атакували, вони б нас захопили за три дні…
Одна справа, коли хаос контрольований і це військовий час – ти керуєш державою по-іншому… І зовсім інша ситуація, коли у вас немає військової ситуації, а у вас є держава, якою керує величезна кількість різних чиновників та інституцій…
Коли ми сказали: надайте нам конкретну інформацію – звідки вони приїдуть, скільки людей і так далі – вони всі мали стільки ж інформації, скільки й ми. І коли я сказав: "Чи можемо ми отримати зброю, щоб зупинити їх?" Ми цього не отримали.
Навіщо мені всі ці попередження? Навіщо мені зводити наше суспільство з розуму?".
Ольга Кириленко, Соня Лукашова, УП
