З Марокко до Маріуполя. Історія 21-річного іноземця, якого в Донецьку "засудили" до розстрілу
9 червня російські окупанти в Донецьку "засудили" до смертної кари 3-х іноземців. Усі вони воювали на боці України. Терористи звинуватили їх у "найманстві".
"Суд" тривав лише кілька днів. А "вирок" шокував світ. Уже наступного дня ця новина була чи не на всіх передовицях британських газет, адже двоє з трьох – піддані Сполученого Королівства.
Третя жертва бойовиків – 21-річний марокканець Брагім Саадун.
Про людожерські підходи контрольованих Кремлем бойовиків встигли висловитися в українському та британському МЗС, уряді Британії, Раді Європи та навіть США. Однак таких заяв не зробили в Марокко. Хоча їхній громадянин теж опинився на "лаві підсудних".
"Українська правда" поговорила з його друзями. Розповідаємо, як Брагім потрапив в Україну та пішов на війну, що казав друзям із фронту та як отримав "смертний вирок" у 21 сторіччі в центрі Європи.
З Марокко – в Україну
Брагім народився в 2000 році й виріс у Марокко. Про його родину й особисте життя на батьківщині друзі воліють не розповідати. Стосунки з сім'єю у хлопця були не найкращі, а рідні не хочуть спілкуватися з пресою. Відомо, що його батько вдома – військовий.
"Він любив саморозвиватися, знає багато мов (за словами самого хлопця на відео з полону, володіє 5-ма мовами – УП), цікавиться соціальними проблемами", – описує Брагіма його близький київський друг Муїз.
У 2019 році юнак приїхав в Україну за студентською візою. Переїзд він організував самостійно, родина лише оплатила квиток.
Тоді ж Брагім вступив у Київський політехнічний інститут, на факультет авіаційних та космічних систем. І швидко обріс друзями та соціальними зв'язками.
"Справжня душа компанії та наш вірний друг", – пишуть знайомі про іноземця.
Муїз, який розповідає нам про юного марокканця, познайомився з ним в одному з популярних у столиці прогресивних молодіжних закладів:
"У Брагіма контакти скрізь. Він мене знайомив із багатьма людьми".
Армія
У 2021 Брагім вирішив змінити навчання на військову службу.
"Те, що він говорив особисто мені – що він не відчував у собі користі, – пригадує Муїз мотиви друга. – Хотів зробити щось, що дозволило би йому відчувати себе активним, отримати життєвий досвід і почуватися корисним".
Восени минулого року юнак підписав контракт із ЗСУ.
"Пішов на навчання у листопаді, з початку лютого брав участь у активних бойових діях", – розповідає УП його подруга Даша.
Брагім починав із посади водія. Згодом пройшов курс навідника. У цьому хлопцю допоміг побратим.
Служив марокканець у 36-й бригаді морської піхоти. Яка вже у березні-квітні стала одним із тих підрозділів, до якого було прикуто найбільше уваги. Адже цей підрозділ брав участь у героїчній обороні блокадного Маріуполя.
Полон
З передової Брагіму вдавалося зв'язуватись із друзями.
"У нього зламався телефон, і він брав у друзів, – розповідає Муїз. – Надсилав короткі повідомлення. Розповідав про свої емоції, дбав про мене, казав: "Не хвилюйся, ходи до бомбосховища" тощо".
Про свою службу Брагім розповідав небагато. Казав, що навіть нікого не вбив. Його робота полягала в тому, щоб моніторити, як ворог пересувається і охороняє територію.
Востаннє він виходив на зв'язок 27 березня, з території заводу "Азовмаш", що в Маріуполі. Останнє, що отримав від військового його друг, були 4 повідомлення: "все в порядку, все буде добре, немає інтернету".
Потім були 3 тижні тиші. У цей час за бійців у Маріуполі переживала вся країна. Події розвивалися швидко.
У першій половині квітня морпіхи казали, що в них закінчуються боєприпаси і от-от може настати "останній бій". Один із побратимів Брагіма, з яким він був знайомий до служби, британець Ейдін Ейслін, тоді сказав родині, що військові планують складати зброю через дуже важкі умови.
Того ж дня з'явилась інформація, що частина 36-ї бригади пішла на прорив і дісталася підрозділу "Азов", що перебував у "Азовсталі". Під час прориву частина піхотинців здалися в полон.
Саме тоді, за словами друзів, Брагім і потрапив до бойовиків. Його адвокат пізніше розповідатиме іншу версію, мовляв, хлопець здався під Волновахою.
Після 3-х тижнів тиші друзі побачили відео з марокканцем, опубліковане на пропагандистському YouTube-каналі бойовиків. Ще пізніше його показав кремлівський телеканал "Россия-24".
На записах хлопець, за словами друга, виглядає наляканим:
"У нього є певні труднощі з ментальним здоров'ям, і це яскраво виражається на відео. Йому потрібна психологічна допомога".
Попри це Муїз зізнається, що навіть зрадів, побачивши товариша живим у полоні:
"Думав, що до нього будуть ставитись як до полоненого, що його просто обміняють. Кому він потрібний? Якщо британців можуть у політичних цілях використати, то що вони хочуть від громадянина нейтральної країни?".
Київські друзі Брагіма підтримують контакт із його сестрою. Ні з ким із них юнак не виходив на зв'язок із полону.
Наступне, що близькі побачили, були заяви терористів про "смертну кару", яка загрожує іноземним захисникам України.
Читайте також: "Острів надії". Як вийшли і що зараз із захисниками "Азовсталі"
"Суд"
На початку червня у терористичній "ДНР" прозвітували, що "завершили слідство" щодо 3-х іноземців і будуть їх "судити". Йшлося про Брагіма, згаданого вище Ейдіна Ейсліна та ще одного британця Шона Піннера.
Військових звинуватили у "найманстві". І пригрозили смертною карою, яку зрештою і "присудили".
За найманство, тобто оплачувану участь іноземця у війні, карають і в цивілізованих державах. Однак навіть так званий "кримінальний кодекс ДНР" каже: під такий статус не потрапляє людина, якщо вона певний час проживала у країні, за яку воює. Саме такою і була історія Брагіма.
Ці аргументи мав би наводити його адвокат. Але у фейковій "республіці" і захист відповідний. До полонених бойовики приставили не місцевих, а російських адвокатів Дмитра Єршова та Ігоря Вагіна. Усе свідчить про те, що це звичайні "ручні" юристи окупантів.
Юристи дають російським пропагандистам коментарі, називаючи своїх підзахисних "найманцями" і говорячи, що окупанти ставляться до них "лояльно".
Інформації про цих російських адвокатів і їхню діяльність у мережі майже немає. Про москвича Вагіна можна знайти лише те, що в 2018 році його син фігурував у справі про банківські махінації, і родинну нерухомість обшукували. Цей адвокат також нагороджений у РФ медаллю "За заслуги у захисті прав і свобод громадян".
Єршова російські ЗМІ теж називають "московським адвокатом". Однак такий юрист у столиці РФ взагалі не зареєстрований.
Вагін і Єршов працюють не лише з цими 3-ма іноземцями. Вони "захищають" і інших полонених українців.
Кілька днів тому Вагін вкотре заявив кремлівським ЗМІ, що один із піхотинців "зізнався у вбивствах мирних людей".
Такі "спойлери" – нонсенс для справжніх захисників. Приміром, навіть адвокат першого засудженого в Києві російського воєнного злочинця Вадима Шишимаріна не розповідав журналістам про позицію захисту, поки до цього етапу не дійшов суд.
Тобто справжнього захисту полонені українські захисники позбавлені.
***
Друзі Брагіма скаржаться, що уряд Марокко кинув свого громадянина напризволяще, а посольства навіть не роблять публічних заяв.
Доля "засуджених" іноземців залишається під питанням. Чи дійсно бойовики наважаться їх розстріляти? Чи будуть використовувати як заручників для шантажу в перемовинах?
Одне зрозуміло точно. Цей "вирок" став черговою цеглинкою для того, щоб світ зрозумів, з ким насправді має справу.
Чим далі, тим менше залишиться у світі "нейтральних країн", як каже про Марокко друг Брагіма.
Соня Лукашова, УП
