MLRS в пріоритеті. Чому Україні вкрай важливо отримати далекобійні РСЗВ
За повідомленнями західних ЗМІ, у Вашингтоні ухвалили рішення стосовно постачання Україні однієї з варіацій реактивних систем залпового вогню.
Якщо ми отримаємо належну кількість згаданих РСЗВ, застосовуватимемо його у комплексі з сучасними засобами розвідки та цілевказання, а також перейдемо на тактику, яка відповідатиме цим високотехнічним видам озброєння, це дасть нам можливість нівелювати чисельну перевагу противника включно з вогневою.
Будуть створені належні передумови, щоб відбувся перелом у перебігу цієї війни.
Локальні конфлікти останніх десятиріч демонструють дві основні тенденції ведення війн шостого покоління – безконтактні бойові дії з широким використанням високоточної зброї та мережоцентричне застосування військ.
Віднині конфлікти будь-якої інтенсивності передбачають застосування розвідувально-ударних систем, які діють у єдиному інформаційному просторі. Саме РСЗВ є основою вогневого впливу на супротивника у зазначених системах.
Спроможності армії Росії щодо застосування ракетно-артилерійського озброєння в режимі розвідувально-вогневих дій у рамках сучасних тактик військ суттєво обмежені.
В Україні це, зокрема, підтверджується такими факторами:
- значна кількість застарілих зразків озброєння та військової техніки (ОВТ);
- обмежені можливості систем розвідки;
- низький ступінь автоматизації процесів управління застосуванням Ракетних військ та артилерії (РВіА).
Ствольна та реактивна артилерія Збройних сил Росії характеризується недостатнім, за сучасними вимогами, ступенем автоматизації процесів підготовки та ведення стрільби, а також недостатньою дальністю стрільби та вражаючою дією боєприпасів.
Наслідком цього є великий час реакції вогневих підрозділів при стрільбі по непланових цілях, низька ефективність ураження високомобільних об'єктів, недостатня вогнева продуктивність, слабкі можливості по вогневому ураженню об'єктів Збройних сил України в їхній оперативній глибині.
Але всі ці недоліки притаманні також і Ракетним військам та артилерії України, оскільки вони експлуатують таку ж саму радянську артилерійську спадщину.
При цьому кількість РВіА і боєприпасів до них у росіян у десятки разів перевищує поточні спроможності ЗСУ.
Поки що це є нашою найактуальнішою проблемою, що обумовила відносні успіхи Росії в її останніх діях на Сході України.
Просте нарощування ракетних військ та артилерії України за рахунок старих систем і боєприпасів неможливе, адже резерви спустошені, а виробничі потужності знаходяться в Росії.
Отже, аби забезпечити перевагу на полі бою, маємо знайти асиметричні рішення, котрі базувалися б на більш технологічній зброї та новій тактиці її застосування.
Значно покращити наші спроможності здатні поставки західних високотехнологічних реактивних систем залпового вогню із системами цілевказання.
Одна зі складових ударних можливостей сухопутних військ країни-агресора, зокрема, сегмент РСЗВ, виглядає таким чином:
- 9к51 "Град". Перебуває на озброєнні з 1963-го року. Експлуатується орієнтовно 894 одиниці, на зберіганні – до 2000 одиниць. Снаряд 122 мм з різноманітною начинкою та дальністю пострілу від 17 до 37,5 км.
Довідка: До складу комплексу входять бойова машина 2б17 та комплект стелажів 9м37ф, котрий монтується на вантажному автомобілі загального призначення. Для РСЗВ розроблено широку номенклатуру боєприпасів: осколково-фугасний снаряд М21ОФ, касетні снаряди 3м16 (5 мін ПОМ-2), 3м28 (3 міни ПТМ-3), 9м43 (5 димових елементів червоного фосфору), запалювальні 9м22с та 9м28с, агітаційний 9м28д, освітлювальний 9м42, хімічний 9м23.
Дальність стрільби снарядом М21ОФ – 20,4 км, іншими спеціалізованими – від 17 до 21 км. Розробка та прийняття на озброєння нових боєприпасів 9м521 та 9м522 (осколково-фугасної дії) збільшують дальність стрільби до 40 та 37,5 км відповідно, але їх застосування можливе виключно за наявності ручного встановлювача електронних підривників.
- 9к51м "Торнадо-Г". На озброєнні з 2013-го, анонсовано наявність у військах до 180 одиниць, хоча аналіз організаційно-штатної структури військ дозволив встановити лише 162 машини.
Різноманітні боєприпаси 122 мм з елементами управління вогнем, інерційною навігаційною системою з корекцією точності та передатчиками завад різних КХ/УКХ частот. Дальність стрільби – від 33 до 40 км.
Довідка: Основними відмінностями від старого комплексу (9к51) є модернізоване шасі, удосконалений пакет напрямних, встановлення на БМ РСЗВ комплексної системи автоматизації стрільби і управління вогнем (КСАУВ) "Капустник-БМ" та розробка лінійки нових боєприпасів: 9м521 (підвищеної потужності), 9м522 (з осколково-фугасною бойовою частиною, що відокремлюється), 9м217 (з бойовими самонавідними елементами), 9м218 (з кумулятивно-осколковими бойовими елементами) та комплект снарядів 9м519 "Лилия-2" (в комплекті – 7 снарядів, що нумеруються за порядком 9м519-1, 9м519-2, …, 9м519-7) з передатчиками завад різних КХ/УКХ частот.
Зустрічається інформація про створення керованого реактивного снаряду "Угроза-1м". Достовірно відомо, що "Угроза-1м" – комплекс керованого авіаційного озброєння для ракет С-5, С-8 та С-13.
У 2019-му році на аерокосмічному салоні МАКС-2019 був показаний відсік управління 122 мм реактивного снаряду "ОУ-122". Відсік призначений для підвищення точності стрільби штатними боєприпасами. Для введення координат цілі застосовується апаратура підготовки та передачі польотного завдання. Система наведення ОУ-122 дозволяє автоматично визначати місцерозташування й обчислювати оптимальну траєкторію польоту снаряду. Її основу становить інерційна навігаційна система з корекцією точності по сигналах ГЛОНАСС.
- 9к57 "Ураган". На озброєнні з 1975-го року. Наявні по одному дивізіону (по 8 БМ РСЗВ), що перебувають у складі артилерійських бригад армій (до 252 машин та ще до 650 БМ – на зберіганні). Різноманітні боєприпаси 220 мм, включаючи з хімічною бойовою частиною. Дальність стрільби – 35 км.
Довідка: До складу комплексу 9к57 "Ураган" входять БМ РСЗВ 9п140 та транспортно-зарядної машини 9т452. Номенклатура боєприпасів: фугасний снаряд 9м27, термобаричний 9м51, касетні 9м27К (30 осколкових бойових елементів), 9м27К1 (30 осколкових бойових елементів), 9м27К2 (24 протитанкові міни ПТМ-1), 9м27К3 (312 протипіхотних мін ПТФ), 9м59 (9 протитанкових мін ПТМ-3), запалювальний 9м27с та хімічний снаряд з ракетною частиною від снаряду 9м27 з хімічною бойовою частиною 9н519.
- 9к512 "Ураган-1м". На озброєнні з 2016 року, має бікаліберну РСЗВ (220/300 мм) з пакетною заміною напрямних. У 2017-му році очікувалося постачання до ЗС РФ двох полкових комплектів, але підтверджено наявність у військах лише 6 машин. Дальність стрільби – до 120 км.
- 9к58 "Смерч". Залишається найпотужнішою РСЗВ ЗС РФ. В експлуатації перебувають 18 пускових установок, на зберіганні – до 80 одиниць. Різноманітні боєприпаси 300 мм, включаючи термобаричний. Дальність стрільби – до 120 км.
Довідка: До складу комплексу входять БМ 9а52, ТЗМ 9т234;навчально-тренувальні засоби 9ф827, комплект спеціалізованого арсенального обладнання та інструменту 9ф819, комплекс засобів автоматизованого управління вогнем (КСАУО) 9с729М1 "Слепок-1".
Номенклатура боєприпасів: касетний снаряд 9м55К (з осколковими бойовими елементами), 9м55К1 (5 самонавідних бойових елементів "Мотив-3М"), 9м55К4 (25 протитанкових мін ПТМ-3), 9м55К5 (588 або 646 кумулятивно-осколкових бойових елементів), осколково-фугасний 9м55ф (з бойовою частиною, що відокремлюється), термобаричний 9м55с.
- 9к515 "Торнадо-С". На озброєнні з 2016-го року. У наявності – до 20 БМ РСЗВ. Дальність стрільби – до 120 км, а в перспективі – до 200 км. Головною перевагою 9к515 зазначається можливість його використання у складі розвідувально-ударного комплексу (РУК), до складу котрого можуть включатися літаки-розвідники Су-24мр, БПЛА, засоби управління та метеорологічний комплекс.
Головним напрямком розвитку РСЗВ у Москві вважають оснащення військових частин російської армії високоточними снарядами підвищеної дальності, зниження часу готовності до відкриття вогню, часу перезаряджання пакетів із реактивними снарядами.
Планувалося до 2027-го року замінити всі РСЗВ "Смерч" та "Ураган" на "Торнадо-С".
Отже, артилерія Збройних сил України має протидіяти системам супротивника, здатним уражати об'єкти на відстанях до 120 км та наносити вогневі удари по "площадних" цілях, співставні за потужністю з тактичними ядерними боєзарядами.
Ці системи здатні наносити вогневе ураження не лише військам на передовій, а й по цілях в глибині: командних пунктах, позиціях підрозділів ППО, вогневих позиціях артилерійських батарей, резервах та військах в районах зосередження, колонах на марші, вертолітних посадкових майданчиках, складах тощо.
Парк РСЗВ ЗСУ на сьогодні складається з машин "Град", "Ураган", "Смерч" та більш нових – "Верба", "Берест" і "Бастіон-01".
Довідка: "Верба", у військах – 38 одиниць, має системи навігації, зв'язку, вирівнювання і стабілізації платформи, заряджаючу машину, яка автоматизує процес заряджання.
"Берест" на озброєння не прийнята. Виготовлено 10 машин, комплекс обладнаний цифровою системою управління вогнем, інтегрованою в систему обміну інформацією на полі бою – розрахунок РСЗВ у режимі реального часу отримує координати ворога, які надходять із безпілотників, контрбатарейних РЛС, тощо. Також має навігаційну систему СН-4215 від "Оризон-Навігація", пакет із 50 напрямних.
"Бастіон-01", відомості про кількість машин у військах відсутні, дальність стрільби – 40 км.
Очевидно, що ЗС РФ переважає ЗС України за всіма параметрами: кількістю бойових машин, їхніми тактико-технічними характеристиками, насамперед у дальності стрільби, наявністю різноманітних боєприпасів у великих кількостях, а також здатністю виробляти їх.
Докорінно змінити ситуацію можливо лише за рахунок безпекової допомоги, зокрема використовуючи механізм ленд-лізу.
На світовому ринку РСЗВ наявні різноманітні системи, що викликають інтерес України. Втім, американські M142 HIMARS та M270 MLRS, що вважаються одними з найбільш потужних та високотехнологічних, перебувають на озброєнні багатьох країн світу. Також певний інтерес для ЗСУ становлять РСЗВ меншого калібру, зокрема німецькі LARS-2, польські WR-40 "Langusta" та турецькі Т-122 "Roketsan".
Довідка: З доступних на світовому ринку РСЗВ слід відзначити такі:
- M142 HIMARS (калібр – 227 мм, дальність стрільби реактивним снарядом M26A1/A2 – 45 км, M30/31 – 84 км, GMLRS+ – 120 км, ракетою MGM-140 ATACMS – 165-300 км, виробник – США);
- M270 MLRS (калібр – 227 мм, дальність стрільби реактивним снарядом M26A1/A2 – 45 км, M30/31 – 84 км, GMLRS+ – 120 км, ракетою MGM-140 ATACMS – 165-300 км, виробник – США);
- LAR-160 (калібр – 160 мм, дальність стрільби реактивним снарядом Мк I - 30 км, Мк II – 34-35 км, Мк IV – 45 км, виробник – Ізраїль);
- TR-300 "Kasirga" (калібр – 302 мм, дальність стрільби реактивним снарядом WS-1 – 40-100 км, WS-1B – 60-180 км, виробник – Туреччина (за ліцензією Китаю);
- "Astros II" (калібр – 127, 180, 300 мм (змінні пакети), дальність стрільби реактивним снарядом SS-30 – 30 км, SS-40 – 35 км, SS-60 – 60 км, SS-80 – 90 км, виробник - Бразилія).
- LARS-2 (калібр – 110 мм, дальність стрільби – 30 км, виробник – ФРН, 209 одиниць зняті з озброєння та виведені з бойового складу ЗС ФРН).
- WR-40 "Langusta" (калібр – 122 мм, дальність стрільби реактивним снарядом Feniks-Z – 42 км, виробник – Польща, система застосовує весь боєкомплект БМ-21).
- Т-122 "Roketsan" (калібр – 122 мм, дальність стрільби реактивними снарядами SR-122 та SRB-122 – 20 км, TR-122 та TRB-122 – 40 км, TRK-122 30 км, з касетною бойовою частиною – 42 км, виробник – Туреччина).
Отже, які системи оптимальні для України?
Ключовими критеріями вибору РСЗВ є:
- дальність стрільби не менше 40 км;
- автономність дій;
- інтеграція до автоматизованих систем управління та можливість обміну бойовою інформацією;
- наявність широкої номенклатури боєприпасів.
Слід також взяти до уваги чотири важливі аспекти:
- навчання та тренування у питаннях обслуговування й застосування;
- логістика (ремонт, утримання, постачання боєприпасів);
- перспективи модернізації (відкритість технологій для України);
- швидкість насичення військ у необхідній кількості, аби зупинити й відкинути супротивника.
Читати також: Історичний злам в Рамштайні. Як Захід повірив у перемогу України у війні з Росією
Оптимальними для вирішення поточних завдань Збройних сил України виглядають: M142 HIMARS та "Astros II".
При цьому критично важливими є забезпечення належної кількості боєприпасів та можливість отримання оперативно-тактичних ракет MGM-140 ATACMS та AV-300 MT відповідно. Це збільшить дальність ураження цілей бригадами ЗСУ до 40 – 80 км, а також надасть командувачам оперативної ланки інструмент для ураження об'єктів на глибині 80 – 300 км.
Попри деякі недоліки інші системи також цікаві з огляду на наявні умови. Так, M270 MLRS із вагою пускової установки в 25 т потребує розгортання спеціалізованої системи технічного забезпечення. TR-300 "Kasirga" та Т-122 "Roketsan" виробляються Туреччиною за китайською ліцензією, що в умовах офіційної рівновіддаленості Пекіна у конфлікті між Москвою та Києвом ускладнює або навіть унеможливлює поставки як самих РСЗВ, так і боєприпасів до них.
M142 HIMARS приваблива також і з точки зору перспектив, адже вже наявні ракети мають дальність 500 км, ведуться роботи над доведенням її до 1000 км, а також розробляється роботизована платформа.
На думку американських інженерів та військових, саме роботизований M142 HIMARS, озброєний новими ракетами PrSM, має зламати російські зони заборони доступу та маневру (А2/AD, Anti-Access and Area Denial). А саме радіус, утворений засобами протиповітряної оборони та ракетного ураження, зокрема ОТРК "Іскандер", зенітними ракетними комплексами С-400 та береговими протикорабельними ракетними комплексами типу "Бастіон".
Нові можливості вимагають еволюції мислення
Набуття таких спроможностей має суттєво змінити підходи до їх застосування. Вкрай контрпродуктивним було б використання переданих західними партнерами більш потужних артилерійських систем та РСЗВ за радянськими та пострадянськими тактичними лекалами.
Свого часу такі РСЗВ розроблялися як відповідь на чисельну та вогневу перевагу СРСР на європейському театрі, отже є всі шанси випробувати на практиці концептуальні підходи. Задля цього вони мають стати елементом розвідувально-ударної системи, що інтегрована у вже наявні в нас спроможності розвідки, спостереження та цілевказання.
Маємо також урахувати логістичні та фінансово-економічні аспекти набуття нових спроможностей. Стан української економіки не дозволяє власними ресурсами забезпечити всі потреби, отже, отримання таких коштовних систем можливе за рахунок безпекової допомоги.
Попри номінально великі суми допомоги, цей фінансовий ресурс все одно має обмеження, котрі в рази переважають наші безпекові потреби. Наші партнери не можуть надавати системи зброї та боєприпаси до них у необмежених кількостях, адже мають зберігати необхідний рівень запасів для власних потреб, з урахуванням темпів виробництва та поповнення.
Іншим вузьким місцем є час та логістика, адже системи та боєприпаси слід з-за океану переправити до сусідніх країн-партнерів, і ще більш проблематично – від нашого західного кордону до місць застосування.
В умовах здатності ЗС РФ уражати елементи критичної, передусім транспортної інфраструктури, це є викликом. Отже, фактор економічних та логістичних обмежень має кардинально покращити ефективність застосування цих систем. Менше пострілів – більше влучань.
Головною причиною тривалого розгляду питання постачання Україні РСЗВ було бажання уникнути прямої конфронтації між Вашингтоном та Москвою. Ці розрахунки свого часу обумовили зволікання з поставками ПЗРК "Стінгер", а згодом й гаубиць, і дотепер – винищувачів.
Отже, ми можемо отримати РСЗВ із політичним обмеженням дальності вогневого ураження. Саме у цьому ключі слід розглядати слова Джо Байдена, що США не надаватимуть Укрїні системи, "здатні бити по Росії".
Але готовність американців надавати нам розвіддані щодо цілей на території всієї України у міжнародно визнаних кордонах, включаючи Крим, є цілком прийнятним обмеженням на даному етапі.
Можливо, набуття нових спроможностей, зокрема, РСЗВ та протикорабельних ракет у зв'язці з дипломатією розв'яжуть проблему блокування чорноморських портів України?
Сполучені Штати і кілька їхніх європейських союзників визначили перемогу України своїм зовнішньополітичним пріоритетом. Разом з тим маємо пам'ятати, що політичні та економічні ресурси теж мають свої обмеження. Саме тому критично важливою є здатність України продемонструвати досягнення цілей на полі бою найефективнішим способом, вміння застосовувати тактику, що передбачається з набуттям нових спроможностей, а також враховувати логістичний та економічний бік війни.
Віктор Кевлюк, Андрій Риженко, Олександр Хара, Центр оборонних стратегій спеціально для "Української правди"
