Батько в запасі ВМС, брат дружини – учасник АТО. Хто ті російські військові, які запускають ракети з Чорного моря
З першого дня війни українці помирають від російських ракет – на 4-те травня, за словами президента, Росія випустила їх вже майже 2 тисячі.
Їх запускають із Каспійського моря, з кораблів у Чорному морі, з Білорусі та, можливо, з окупованих територій.
Вони розбивають і зносять під нуль "надважливі військові об'єкти" – багатоповерхівки в Одесі та Києві, школу в Житомирі, музей Сковороди на Харківщині, вокзал у Краматорську. В останній окупанти поцілили особливо цинічно – на "Точці У", яка вбила 7-х дітей, написали: "за детей".
За запуском кожної ракети стоять люди. І деякі з них, можливо, навіть стріляють у міста, де вони виросли або де продовжують жити їхні рідні.
У квітні УП отримала короткі біографічні довідки військовослужбовців Військово-морських сил РФ, які, за даними ГУР, залучалися до обстрілів України. Зокрема крилатими ракетами "Калібр". Інформацію передала компанія Molfar, що спеціалізується на конкурентній розвідці за відкритими джерелами.
З огляду на отримані дані, УП вирішила зібрати деталі життя та служби кількох військових ВМФ РФ, які, найімовірніше, пускали з Чорного моря ракети та снаряди. Серед них ми знайшли зрадників України, "спадкових моряків з Севастополя" і, звісно, російських військових, які відчули всю повноту влади в Криму після 2014-го.
Володимир Хромченков, командувач великого десантного корабля "Саратов" – нині затопленого Україною. 48 років, зрадник України
Озброєння "Саратова": артилерійська установка ЗІФ-31Б, три пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу, бойова завантаженість – до 1 500 тонн техніки та вантажу.
До зради батьківщини Хромченков віддав ВМС ЗСУ понад 13 років свого життя – ймовірно, весь час служив саме в Криму. Як свідчить сторінка його дружини Марини Хромченкової (Мулявки) в Однокласниках, подружжя жило в смт Мирне неподалік від Євпаторії.
На момент окупації Криму Хромченков командував середнім десантним кораблем "Кіровоград", який разом з "Костянтином Ольшанським", "Генічеськом", "Черкасами" та іншими суднами, опинився заблокованим в Донузлаві.
Спершу "Кіровоград" разом з усіма вийшов на центр озера, щоб уникнути захоплення, але, на відміну від легендарного тральщика "Черкаси" чи то "Костянтина Ольшанського", вирішив не чинити опір.
21-го березня десантний (!) корабель під керівництвом Хромченкова підійшов до берега і без бою здався росіянам.
Уже за кілька місяців Хромченкову знайшлося місце на російському десантному кораблі "Саратов" – спершу в ролі помічника командира, а з 2018-го – в ролі командира.
"Він ставиться до корабля, як до живої істоти, – нахвалювала його флотська газета ЧФ "Флаг родины" за півроку до нападу на Україну. – Щодо командирських якостей – рішучості, передбачливості, командирської удачі, – цього в Хромченкова не відібрати".
Втім, у тимчасово окупованому Бердянську, куди "Саратов", за словами речників ОП, привіз 400 морпіхів, 20 танків і 40 БТРів, "командирської удачі" Хромченкову таки забракло.
24-го березня українські військові знищили "Саратов" (який спочатку був прийнятий за "Орськ"), а також пошкодили два великі десантні кораблі РФ – "Цезар Куніков" та "Новочеркаськ". Можливо, саме один з них з ознаками зовнішнього пошкодження нещодавно помітили у Севастополі.
Ще один цікавий факт: командиром "Новочеркаська" виявився ще один зрадник – колишній старший помічник командира великого десантного корабля "Костянтин Ольшанський" Юрій Павлов.
Офіційно про долю екіпажу "Саратова" так ніхто й не повідомив – ні Росія, ні Україна.
У середині квітня в пропагандистських Телеграм-каналах РФ розійшлися повідомлення про смерть Хромченкова від отриманих поранень. На сторінці його дружини про долю чоловіка ні слова, хіба у статусі стоїть пісня "Стрибок у небеса".
У Марини є чимало родичів на материковій Україні. Зокрема, її двоюрідний брат Віталій Мулявка живе в Києві, куди періодично долітають ракети з Криму. Чоловік поширює в соцмережах меми про "Точку У" і Кримський міст і вітається в листуванні з УП словами "Слава Україні!". Ставлення сестри до обстрілів йому невідоме, уже півтора року вони не спілкуються.
Рідний брат Марини, Володимир Мулявка, живе на Кіровоградщині й, за словами Віталія, є учасником АТО.
Григорій Бреєв, командувач фрегата "Адмірал Макаров", який обстрілював українські міста крилатими ракетами "Калібр". 43 роки, зрадник України
Озброєння "Адмірала Макарова": 8 крилатих ракет "Калібр-НК", корабельна артилерійська установка А-190, зенітно-ракетний комплекс "Штиль-1" та інше.
На відміну від тих українських військових, які змалечку бачили переваги російського флоту над українським в Криму, Григорій Бреєв народився на материковій Україні – у селищі Кирнасівка на Вінниччині. І навіть переїхавши до Криму і вивчившись в Академії військово-морських сил Нахімова, його зв'язок з материком не обірвався – свою другу вищу освіту він отримував у Тернополі.
На сторінці Бреєва в Однокласниках досі стоїть профільне фото із захисту дипломних робіт за спеціальністю "державна служба" (!) у Тернопільському економічному університеті. На фото він в українській військовій формі.
У ВМС ЗСУ Бреєв керував корветами "Луцьк", "Тернопіль" та кораблем управління "Славутич".
Його останнім місцем роботи у ВМС була Севастопольська військово-морська база, посада – заступник командира. У березні 2014-го Бреєв зрадив присязі й залишився жити у Севастополі.
У 2017-му, за любов до нової батьківщини, отримав статус командира новенького російського фрегата "Адмірал Макаров". Щонайменше з 27-го лютого 2022-го року "Адмірал Макаров" стріляє по Україні "Калібрами". Наприкінці березня він поповнив свій боєкомплект – у відповідь на це Одеська ОВА попередила місцевих про нові можливі обстріли.
Олександр Смірнов, командувач фрегата "Адмірал Ессен", який обстрілював українські міста "Калібрами". 37 років
Озброєння "Адмірала Ессена": 8 крилатих ракет "Калібр-НК", корабельна артилерійська установка А-190, зенітний ракетно-артилерійський комплекс "Кортік", вертоліт Ка-27ПЛ або Ка-31 та інше.
Для Олександра Смірнова українські міста, по яких стріляє його фрегат, навряд чи становлять бодай якусь цінність – значну частину свого життя він провів у Росії. Народився в Мурманську, жив у Костомукші республіки Карелія, вчився у воєнно-морському інституті Петра Великого в Санкт-Петербурзі.
Нині містом проживання Смірнова на сторінці Вконтакте вказаний Севастополь – це точка базування фрегата "Адмірал Ессен" і рідне місто його дружини Ірини Ночвиної-Смірнової. Жінка, за даними ГУР, має як український, так і російський паспорт.
У Смірнова доволі насичена військова кар'єра – десятки навчань у Чорному та Середземному морях, служба в сирійському порту Тартус, де Росія тримає свою військову базу.
До речі, у 2017-му році "Адмірал Ессен" неодноразово стріляв "Калібрами" по "об'єктах терористів Ісламської держави" з Середземномор'я. Утім, ймовірно, на той момент ним ще керував Антон Купрін – нині командувач ракетного крейсера "Москва", який нещодавно потопила Україна. За непідтвердженими даними, Купрін не вижив.
У лютому 2022-го року "Адмірал Ессен", уже під керівництвом Смірнова, був одним із 30 російських кораблів, які вийшли "на масштабні навчання" в Чорне море. А згодом переніс "відпрацювання бойових вправ" і на українські міста.
4-го квітня, за словами речників ОП, Україна підбила російський фрегат. Жодної інформації про долю екіпажа та його капітана не було.
Єгор Тугарін, командувач патрульного корабля "Дмитрий Рогачев", який залучався до обстрілів України. 38 років, зрадник України
Озброєння "Дмитра Рогачова": артилерійська установка АК-176, зенітно-ракетний комплекс "Штиль-1", корабельний комплекс "Гібка" та інше.
Єгор Тугарін пішов у Військово-морські сили України стопами батька Віталія Тугаріна – капітана 1 рангу запасу ВМС України та колишнього працівника інспекції Міноборони.
Про самого Єгора відомо небагато: народився у Києві, у 2008-му завершив навчання у Севастополі – на батькових фото з підписом "у Єгора на випуску" добре видно тамтешній пам'ятник Нахімову та меморіал оборони Севастополя.
До 2014-го Єгор, імовірно, служив помічником командира корабля на українському корветі "Луцьк". Далі зрадив присязі й перейшов на бік росіян. Найпізніше з 2021-го року став керувати російським патрульним кораблем "Дмитрий Рогачев".
За два дні до війни, 22-го лютого, корабель якраз повернувся з навчань у Середземному морі. Там під керівництвом Тугаріна, як пише газета Міноборони РФ "Красная звезда", серед іншого він відпрацьовував артстрільби по надводних цілях. А з 24-го лютого цими цілями стали українські міста… у яких зокрема живе і рідня Тугаріна.
Так у перший же день російські ракети прилетіли в Київ, де, як свідчить геотег в Однокласниках, досі живе його батько. А також в Умань, де живе брат дружини його батька, Світлани Поправки – 51-річний Олександр.
Батько Єгора, який перебуває в запасі ВМС (!), на початок війни відреагував коротким постом – перераховував точки прильоту ракет зі словами "як завжди у таких випадках, є жертви серед цивільних".
Глєб Козаков, командувач малого ракетного корабля "Грайворон", який обстрілював Україну "Калібрами". 33 роки, мав громадянство України
Озброєння "Грайворона": вертикальна корабельна пускова установка 3С14 на 8 ракет "Калібр НК" або "Онікс", артустановка А-190 й "Дует" та інше.
Глєб Козаков – ще один спадковий моряк, родом з Севастополя. Його батько, як розповідав Глєб російським ЗМІ, також служив на малих ракетних кораблях і дуже пишався, що син став командиром. Втім, на якому саме флоті служив чоловік, достеменно невідомо.
Як і невідомо, чи служив до 2014-го року сам Глєб у Військово-морських силах України – його ім'я не фігурує ані в українських списках зрадників, ані в російських пропагандистських статтях.
З відомих деталей його біографії – робота на фінансово-економічну службу Чорноморського флоту у 2018-му та позиція командира новесенького, щойно спущеного на воду, "Грайворона" у 2020-2021-му.
До речі, на цій позиції він уже встиг отримати скаргу від екіпажа – один із військовослужбовців пожалівся Путіну, що Козаков заборонив сходити контрактникам з корабля і часто випиває з офіцерами.
Буквально за 2 місяці до великої війни "Грайворон" увійшов до складу Чорноморського флоту РФ. Тоді, на урочистій церемонії в окупованому Севастополі, Козаков хизувався "наймогутнішим сучасним озброєнням" на кораблі, який передовсім мав охороняти найближчі рубежі.
Але замість цього, за даними ГУР, стріляв "Калібрами" по українських містах.
Особиста сторінка Глєба у Вконтакте наразі видалена, сторінки його потенційних родичів здебільшого закриті. Де-не-де можна натрапити на його архівні фото з дружиною – на них весілля, футбол, природа, парки.
Загалом – мирне життя, яке у 2014- у, а згодом і в 2022-му в українців забрала Росія. Але це ще не кінець.
Ольга Кириленко, УП
