Zвичайний рашиZм. Як одна літера Zахопила і наZифікувала Росію

Михайло Кригель — Понеділок, 11 квітня 2022, 16:00

Верховна Рада в першому читанні ухвалила закон, який визнає літери "Z", "V" символікою військового вторгнення Росії в Україну. 

Z як символ підтримки російської агресії заборонили в деяких федеральних землях Німеччини і в Латвії. У Молдові запровадили штрафи за георгіївську стрічку та символи війни Z і V. Окремі компанії, наприклад Samsung, прибрали цю літеру із назви своїх моделей.

Знак Z на російській техніці спочатку війни означав лише її приналежність до військового округу.

Але вже за тиждень кремлівські пропагандисти перетворили цю літеру на символ війни проти "бандерівців, нациків і шайтанів"

Після цього Росією прокотилася хвиля флешмобів, організованих владою. Російську мову збагатили слова-мутанти: "Zа мир", "Zа правду", "ZаПацаноV", "Zаканчиваем войны", "КуZбасс", "Zабайкалье".

Пацієнти дитячого хоспісу та їхні батьки вишикувалися в Казані літерою Z. 

В Якутії цю літеру "вибудували" з оленів і поштампували знаком Z всі яйця місцевої птахофабрики.

Якутські олені
Скріншот ролика Ловозерського краєзнавчого музею
Фото: sakhaday.ru

У кривому дзеркалі кремлівської пропаганди ніхто не переймається тим, що головний символ "денацифікації та демілітаризації" України нагадує рунічний знак "Вольфсангель" ("вовчий гак"). У нацистській Німеччині він був обраний тактичним знаком кількох дивізій СС та Вермахту, зокрема 4-ої поліцейської моторизованої дивізії, що воювала під Псковом і Ленінградом.

До речі, в 2020-му році в TikTok стартував флешмоб: російські представники покоління "зумерів", що народилися з 1997-го до 2016-го, робили татуювання у формі стилізованої літери Z. Після чого їх звинуватили у використанні нацистської символіки.

Радянський пропагандист-карикатурист Борис Єфімов використовував "вовчий гак" для позначення українських націоналістів. Сьогодні рашисти обрали символом "денацифікації" України саме Z

"Не все так однозначно" з сенсами у Z і в інших мовах. Приміром, сьома літера івритського алфавіту זַ֫ – заїн. Її сленгове значення – відомий напрямок руху російського корабля.

В кіно і літературі Z асоціюється з авантюристом і розбійником Зорро, а також з ходячими мерцями – зомбі. 

"Українська правда" подивилася на цей символ війни крізь призму науки про знаки і знакові системи – семіотики, а також літератури в жанрі "зомбі-апокаліпсис".

Роман Лейбов: Це дуже по-російськи: половину свастики зламали, половину загубили

Роман Лейбов – киянин за місцем народження, естонський філолог, викладач Тартуського університету і один із учнів Юрія Лотмана, засновника тартуської школи семіотики.

Роман розповів УП про знак Z і про те, чому "русский военный корабль" став чимось більшим, ніж одним із мемів, народжених війною. Далі його пряма мова.

Знак Z 

Символ – це знак, який має широкий контекст і може бути легко репродукованим. Наприклад, колір або геометрична фігура – ​​зірка, хрест. Будь-який християнин, що бачить хрест, розуміє, що йдеться про страту Ісуса та його Воскресіння. Такі символи вкорінені в історії.

Їх можуть витягувати з минулого та наділяти новим змістом. Так зробив Гітлер зі свастикою – це був його особистий проєкт, таке собі гарне "колесо-сонечко", послідовно перетворене на символ нацизму. В результаті ця геометрична фігура виявилася навіки заплямованою новим змістом.

Історія Z почалася під час концентрації російських військ на українському кордоні та підготовки до вторгнення. Соцмережами і блогами розлетілися фотографії військової техніки з цим знаком. 

20-го лютого якісь божевільні виклали у Telegram-каналі "Призрак Новороссии" логотипчики з різними варіаціями цієї літери. Люди дивувалися: чому Z? Може, це взагалі не Z, а щось інше? Власник каналу відповів: "От якщо ми вторгнемося в Україну, тоді й зрозумієте". Тобто це знак, який матиме сенс, якщо здійсниться певна дія.

Все спалахнуло, як пожежа, коли літери Z та V "підхопили" російські ЗМІ. 

З погляду сенсів, що зчитуються – суцільний абсурд. Асоціація з латинським алфавітом не потрібна Росії, яка має "свій шлях". Візуальний зв'язок зі свастикою очевидний. Z міститься в словах naZi та naZism. В російській мові є слово "зіга", що означає нацистське привітання.

За цим символом стоїть неусвідомлена в Росії і непроговорена фрустрація. "Все, що відбувається, чудово, ми, безперечно, переможемо, але ми не знаємо, як це позначати, для цього немає слів".

Такий самий, як і символ Z, жахливий хештег "#намнестыдно". Фрейд із теорією обмовок нервово курить. Так, справді, нам не соромно, бо ми – наці. Z – наша російська свастика. І в той же час все дуже по-російськи – половину цієї свастики зламали, половину загубили. 

"Зачаття і народження символу Z", – твіт прем'єр-міністра Словенії Янеза Янши

Головне питання семіотики що все це означає?

Не треба бути семіотиком, щоб відповісти на таке запитання. Це страшна трагедія, жахливий злочин та абсолютна зміна сенсів, які донедавна були закріплені за відносинами, інституціями, організаціями. Наприклад, ми зараз не знаємо, що є НАТО і що є ООН. 

Це інша реальність, де існують знаки, сенсу яких ми не розуміємо, явища, для назви яких бракує слів.

Ніхто з нас ніколи не був свідком чогось подібного. Старше покоління бачило Другу світову війну, але навіть тоді такого не було.

Коли англійці та американці завдавали ударів по німецьких містах, це були варварські бомбардування. Але там була присутня певна чесність. То була війна проти німецького народу, цього ніхто не приховував. Це були удари помсти. Вони були варварськими, але могли бути виправдані в очах мешканців того ж зруйнованого німцями Ковентрі, наприклад. І ніхто не казав, що нацисти бомблять себе самі. 

Після Другої світової війни в нашій частині світу ми відучилися від демонстративного порушення правил, які здавались непорушними, а також від того, що силою зброї нав'язуються нові правила.

Одна справа – "танці з бубнами" навколо "миролюбного народу Донбасу" та "російської весни". Інша – наступ по всіх фронтах і обвинувачення жертв обстрілів у тому, що вони обстрілюють себе самі.

"Русский военный корабль, иди на х*й"

Згадується Леонід із його 300 спартанцями під Фермопілами. Це така історія про античність. "Путін – хуйло" – добре, звісно, але це все-таки більш смішний вираз, ніж епічний. Щодо корабля, то тут були потрібні саме епічні слова. 

Склалася особлива ситуація. Острів, якісь чуваки звертаються по "матюгальнику", стоїть людина, яка це все знімає.

Зрозуміло, що слова, промовлені українцем, російський військовий корабель не чує. На сучасних війнах взагалі не прийнятно розмовляти з ворогом.

Але в певному сенсі російський військовий корабель тепер завжди чує цю репліку, навіть якщо він не корабель.

Макс Брукс: Мозок зомбі не схильний до зовнішніх впливів орган

Те, що зараз відбувається в Україні, найкраще описують книги американця Макса Брукса "Посібник з виживання серед зомбі" (2003) і "Світова війна Z" (2006). Сьогодні їхній зміст не дуже відрізняється від стрічок новин.

 Далі – цитати Макса Брукса про політику стримування агресора Заходом і про те, як вижити під час zомбі-навали. 

Мозок zомбі

Уявіть собі комп'ютер, запрограмований на виконання однієї-єдиної операції. Виконання цієї операції не можна ні призупинити, ні змінити, ні скасувати. Запис нових даних також неможливий. Розширення функціоналу також. І доки, зрештою, не вичерпається джерело живлення, такий комп'ютер буде повторювати цю операцію знову, знову і знову. У принципі, це і є мозок зомбі.

Мозок зомбі до теперішнього часу виявив себе як не схильний до зовнішніх впливів орган. Спроби впливу, починаючи від хімічної дії і завершуючи хірургічним втручанням та електромагнітним опроміненням, показали негативний результат. Поведінкова терапія та інші подібні спроби вишколити живих мерців як зграю тварин також провалилися. Повторимо: алгоритм поведінки зомбі не змінюється.

Спілкування zомбі

Зомбі не вміють розмовляти. Їхні голосові зв'язки зберегли спроможність до промови, їхній мозок – ні. 

Схоже, всі їхні здібності до мовного спілкування обмежені глибоким стогіном. Цей стогін зомбі видають у момент виявлення здобичі. Звук залишається незмінним до моменту фізичного контакту. Тон і гучність змінюються лише у момент безпосереднього нападу. 

Цей моторошний звук, який завжди супроводжує атаки ходячих мерців, діє як сигнал до збору для інших зомбі. Нещодавно з'ясувалось, що також діє як потужна зброя психологічного впливу на живих.

Як вижити, коли навколо zомбі

Постійно тримайте при собі та регулярно використовуйте беруші – затички для вух. Невимовне виття безлічі зомбі переслідуватиме вас протягом усього періоду облоги, стаючи смертельно небезпечною формою психологічного впливу. 

Відомі випадки, коли люди, що перебували в надійно захищених і добре укріплених будинках, вбивали один одного або божеволіли лише через безперервне виття зомбі.

Перебуваючи в сховищі, тримайтеся в групі. Але під час руху місцевістю, захопленою зомбі, – все навпаки. Чим численніша група, тим вищий ризик бути виявленим.

Навіть якщо місто або район захоплені зомбі, там можуть залишатися зони, контрольовані живими людьми. Ці люди поза всяким сумнівом спочатку стрілятимуть і тільки потім з'ясують, хто йшов у бік їхніх позицій. 

Стережіться "дружнього вогню", стежте, куди рухаються великі групи зомбі. Вони можуть вказати на позиції, що обороняються людьми.

Як і будь-яку іншу війну, війну із зомбі неможливо виграти наодинці… Тільки командні дії показали себе єдиною успішною стратегією боротьби з навалою зомбі. 

Політика стримування zомбі

Що робити, якщо орди зомбі виросли достатньо, щоб домінувати на планеті? Це означає… кінець світу, в якому людство на межі вимирання. 

Неймовірно? Так. Неможливо? Ні. 

Будь-який уряд – це група людей так само наляканих, недалекоглядних, зарозумілих, обмежених і некомпетентних, як і інші. Чому вони повинні виявитися більш готовими розпізнати загрозу і вжити заходів проти нападу ходячих кровожерливих трупів, коли більша частина людства до цього не здатна?

Жителі Західної Європи та Британських островів з їхньою високою щільністю населення, низьким рівнем насильницьких злочинів, двома поколіннями мирного життя, стабільності та економічного процвітання, напевно, зараз більш вразливі перед ходячими мерцями, ніж будь-коли в минулому.

Будь-хто, хто вірить, що парламент Євросоюзу зуміє впоратися з навалою зомбі так само легко, як зі страйком водіїв вантажівок, нехай вивчить, що відбувалося в його країні під час останнього спалаху чуми. 

Михайло Кригель, УП