Мільярд дерев, президентський університет і "Активні парки". Як виконують проєкти Зеленського
Серед речей, якими хоче запам'ятатись Володимир Зеленський, чільне місце посідають його великі проєкти.
Точніше не так – ПРОГРАМИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО.
Те, що на великих чорно-жовтих банерах виглядає саме так, зазвичай є рядком у держбюджеті, що наповнюється з коштів платників податків, а не з особистого президентського фонду.
І в бюджеті на 2022 рік цих рядків стало ще більше. До "Великого будівництва" та "Великої реставрації" додались "Велика термомодернізація", державна авіакомпанія УНА та Президентський університет.
Наприкінці 2021 року "Українська правда" вирішила проінспектувати готовність кількох раніше заявлених проєктів – "Зеленої країни", "Активних парків", згаданого вище "Президентського університету" та "Вовиної тисячі", яку вже скоро має отримати кожен повністю вакцинований українець.
З цього тексту ви дізнаєтесь, чому мізерний відсоток висадки "зеленого мільярду" не є зрадою, хто надихнув президента на повсюдне будівництво спортивних парків і що може знадобитись для вступу в президентський університет.
Реальні посадки. "Зелена країна"
Суть: висадити мільярд дерев за три роки – з осені 2021 по осінь 2024.
Вартість проєкту: немає прямого фінансування з держбюджету.
Статус: виконано на 6%.
Ще на рівні ідеї "Зелена країна" отримала чи не найбільшу порцію критики від українського фейсбуку, всеможливих політологів та екологів. "Звідки гроші на роботу і дерева?", "мільярд дерев за три роки – це більше 10 дерев за секунду", "хтось там узагалі має калькулятор?" – приблизно так виглядало її обговорення на початку червня 2021.
Насправді ж, у Держлісагентстві, яке опікується 70% лісів Україні та є головним виконавцем цієї програми, пояснюють – цифра в один мільярд цілком реальна.
Щороку їхні підприємства висаджують до 200 мільйонів дерев. Президентське "замовлення" просто збільшує їхній річний обсяг роботи на 50-70%. Так у 2022 лісгоспам треба посадити 300 мільйонів дерев, у 2023 – 330, у 2024 – 340.
"Це майже на третину більше навантаження: ми маємо знайти площі, фінансові та людські ресурси, щоб це зробити. У незалежній Україні проєкту такого масштабу не було, але в післявоєнні роки такі висадки проводили. Так що це посильні цифри", – пояснює УП голова Держлісагентства Юрій Болоховець.
Що ж до фінансових ресурсів, то їх справді треба знайти – і зробити це мають самі підприємства, без допомоги "замовника". Що трохи нагадує вказівки керівництва часів СРСР.
Окремого бюджету на "Зелену країну" немає, але план поставлений.
Втім тут на руку лісгоспам зіграло два фактори: зменшення відсотку чистого прибутку, який підприємства відраховують у бюджет, і перехід торгівлі деревиною на біржі. Останнє, за словами Болоховця, суттєво підвищило її вартість – зокрема дало 6 додаткових мільярдів гривень прибутку за десять місяців цього року.
Додаткові кошти дозволили вирощувати більше посадкового матеріалу для "Зеленої країни", оновити техніку та підвищити заробітні плати лісівникам. Зарплата в рядового працівника, за словами Болоховця, цьогоріч зросла приблизно з 10 до 16,5 тисяч гривень.
Щодо практичного виміру проєкту: ліси в межах "Зеленої країни" висаджують здебільшого з сіянців – одно-дворічних рослини, висотою з типову кімнатну рослину. Іноді також використовують саджанці.
Юридично нові ліси вирощують на землях Держлісагентства та територіальних громад. Фізично – здебільшого, на незаліснених територіях (яри, балки, згарища тощо). Степи та луки обіцяють не чіпати.
"Сьогодні люди сумніваються не в тому, чи ми посадимо ліс, а в тому, чи ми не засадимо ним все! Бо ліс – це добре, але не скрізь. Наприклад, на Херсонщині нам передавали під заліснення 8 тисяч гектарів, а підійшло лише 3", – розповідає Болоховець.
Утім до статусу "засадити все" Держлісагентству ще дуже далеко. На початок грудня "Зелена країна" висаджена лише на 6% від плану – це 58 мільйонів дерев. Найбільш ударно попрацювала Житомирщина, висадивши 14,2 мільйона сіянців, Волинь – 5 мільйонів, Київщина та Запорізька область – трохи менше 5 мільйонів кожна.
На скептичне запитання УП, чи встигне Держлісагентство з такими темпами вкластись у "трирічку", тут відповідають – цілком. І пояснюють, що дерева висаджують у два сезони – 90% від річного плану весною і 10% восени. Висаджені нині 58 мільйонів – це невеличка осіння висадка, яка навіть перевищила план.
А перша масова висадка має пройти навесні 2022.
Це буде третя весна Зеленського з претензією на "посадки". І чи не перша, яка виглядає реалістично.
Йога з Кароль і Бабкіним. "Активні парки".
Суть: побудувати 10 тисяч спортивних майданчиків, найняти спортивного координатора для кожної громади, підвищити загальну рухливість українців.
Вартість проєкту: складно вирахувати повну суму. На проєкт уже пішло щонайменше 420 мільйонів гривень з державного та місцевого бюджетів.
Статус: зведено 6% запланованих майданчиків, найнято 30% спортивних координаторів, започатковано чимало активностей на відкритому повітрі.
"Активні парки" є найбільш видимою частиною президентської програми "Здорова країна". Адже, на відміну від реформи шкільного харчування та уроків фізкультури, вона виходить далеко за межі школи – на вулиці спальних районів і центральні парки міст.
Ідеологом і співавтором "Активних парків" є особистий фітнес-тренер Зеленського Вадим Данильченко, з яким УП познайомилась на одному із заходів "Здорової країни" під столичною Аркою дружби народів.
Там в один з холодних грудневих вечорів, у фіолетовій куртці з логотипом президентської програми Данильченко проводив заняття з фітнесу для приблизно 60 людей. Після 50-хвилинного тренування, у розмові з УП він запевняє, що працює "чисто на волонтерських засадах" – як сьогодні, так і над програмою загалом.
Данильченко займається із Зеленським уже 6 років – ділиться, що перемога його "клієнта" на виборах на рівень навантажень нинішнього президента не вплинула аж ніяк. Щодня о 7 ранку перед роботою у президента тренування.
"У нього є чіткий графік. Він може і штангу 80 кілограмів лежачи підняти від грудей і спокійно підтягнутись 15 разів, і годину робити програму на велотренажері. А може і високоінтервальне тренування", – розповідає Данильченко.
"Я навіть скажу, що на міжнародних зустрічах йому казали, що він гарно виглядає, що в нього гарна фізична форма", – додає він.
Ідею "Активних парків" Данильченко виношував ще до перемоги Зеленського, а вже після неї в розмові з помічником Єрмака Сергієм Матієнком ідея трансформувалась у великий проєкт з тренуваннями за QR-кодами.
"Людина приходить на майданчик, сканує його, і займається по вправах, записаних грамотними та досвідченими людьми. Сьогодні я хочу позайматись на лавці з Тіною Кароль, а завтра йогою з Сергієм Бабкіним", – пояснює ідею проєкту Данильченко.
Встановлення нових майданчиків, так звану інфраструктурну сторону проєкту, координує Офіс президента. Кошти на їхнє будівництво виділяють через субвенцію з Мінфіну.
Цьогоріч звели 600 таких майданчиків у 6 пілотних областях – Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Луганській, Донецькій і Полтавській. За даними джерела УП, наближеного до проєкту, на це пішло 420 мільйонів гривень, з них 350 з державного бюджету і 70 – з місцевих.
До кінця 2022 в Україні має з’явитись ще понад 9 тисяч таких парків.
Організаційна сторона "Активних парків" лежить на Міністерстві молоді та спорту. Зокрема воно навчає регіональних спортивних координаторів і видає їм сумку з базовим обладнанням для тренувань, розповідає УП заступник міністра Матвій Бідний.
Спортивний координатор – це мешканець громади, зазвичай вчитель фізкультури або тренер, який практично щодня виходить на спортивний майданчик свого села чи району і працює з людьми, які хочуть займатись фізкультурою.
"Тут дуже важливо створити ком’юніті", – пояснює роль координатора Бідний.
Нині по всій Україні таких координаторів є вже 459, у наступному році їхня кількість має зрости майже до 1500. Тобто по одному в кожну громаду.
Ця позиція, до речі, є оплачуваною – координатори отримують близько 2 тисяч гривень на тиждень за держсубвенцією. У 2022 на неї вже виділили 143 мільйони гривень, додає Бідний.
"Повернути Україні минулу славу". Президентський університет
Суть: з нуля побудувати інноваційний освітній комплекс на столичному ВДНГ.
Вартість проєкту: від 4,6 до 7,2 мільярда гривень (це приблизна сума, яку озвучує МОН з посиланням на архітекторів). Перших 500 мільйонів на будівництво закладено в держбюджеті на 2022 рік.
Статус: освітній комітет Ради допрацьовує окремий законопроєкт під Президентський університет, робочі групи розробляють освітньо-наукові програми, будівництво ще не розпочате. До запланованого відкриття – півтора роки.
Дискусія навколо Президентського університету дещо відрізняється від обговорень "Вовиної тисячі" чи мільярда дерев. Адже в цьому випадку як опозиція, так і українські освітяни із західними дипломами говорять не лише про гроші.
Вони наголошують на великій ролі людей у цьому проєкті – тобто викладачах і потенційному ректорі.
"У нас уже є два приклади чудових університетів – Києво-Могилянська академія та УКУ. Вони створені не владою, а людьми: НауКМА – Брюховецьким, УКУ – Ґудзяком… Я вважаю, що ефективніше розвивати систему існуючих університетів", – ділиться своїми думками з УП членкиня парламентського освітнього комітету з колишнього "Голосу" Наталя Піпа.
Втім її колега по комітету, депутатка від "Слуги народу" Юлія Гришина вважає, що інноваційний заклад неможливо розгорнути на базі вже існуючих. Адже це буде не лише зведення стін, а й цілої екосистеми – практичних лабораторій, науково-освітнього парку.
Гришина, яка викладає в Київському університеті Шевченка і нині долучена до створення Президентського університету, називає його "пілотним у сфері вищої освіти":
"У нас іде еволюційний процес трансформації вищої освіти, але нам потрібні швидкі результати. Тому президентський університет – це той пілотний проєкт, який швидко дасть нам альтернативу", – пояснює Гришина.
"Я дуже вірю в цю ідею, – додає депутатка, – і сподіваюсь, що він допоможе повернути Україні славу країни, яка має інновації, технології, найкращих у світі спеціалістів. Як було колись".
Президентський університет і справді буде не звичайним ВНЗ, а доволі привілейованим.
По-перше, під нього напишуть окремий законопроєкт, який дасть вишу більше фінансової свободи – можливість залучати кошти, створювати ендавмент-фонди, комерціалізувати свої наукові напрацювання тощо.
По-друге, він став другим в Україні ВНЗ з окремим рядком у держбюджеті. До цього таку привілегію мав лише КНУ. Останній, до речі, отримав на рік щонайменше удвічі менше Президентського – 2,5 мільярди гривень.
Попередньо, у майбутньому університеті планують відкрити 6 спеціальностей: ІТ, кібербезпека та штучний інтелект, нанотехнології, авіаційна та ракетно-космічна техніка, енергетичні технології та наукова дипломатія.
У 2023 році на перший набір планують взяти 120 студентів. Окрім ЗНО, припускає Гришина, заклад зважатиме на їхні перемоги у всеукраїнських, міжнародних олімпіадах та рекомендаційні листи.
Будівництво самого університету ще не почалось.
Поки що є лише концепція, розроблена та презентована на всеукраїнському форумі "Україна 30" групою компаній Capital Stone, якою керує архітектор Віталій Молочко. На 16 гектарах CS пропонує розмістити кілька навчальних корпусів, апарат-готелі для студентів (за 5 років їхня кількість має зрости до 600) і викладачів, лікарню, дипслужбу та офіси іноземних компаній.
Висотність проєкту – від 4 до 14 поверхів, плюс підземний паркінг.
Читайте також: Відродження, обшуки та війни за землю. Директор ВДНГ Мушкін про те, що відбувається з Експоцентром
Жодних грошей за цю розробку компанія не отримала, запевняє Гришина – це ніби-то їхній іміджевий проєкт. За її словами, кілька компаній без будь-якого конкурсу запропронували свої рішення для президентського університету. Концепція від CS, за її словами, не є кінцевою. Забудовника ще також не обрали.
Сам Виставковий центр, на території якого має розкинутись чимале будівництво, схоже, ідею Президентського університету підтримує. І називає створення довгоочікуваного освітнього кластера "важливим кроком" у своїй історії.
"Вовина тисяча". Гроші для бізнесу і вакцинованих
Суть: виплатити кожному повністю вакцинованому українцю тисячу гривень з умовою витратити їх на заклади культури, спорту і розваг.
Вартість проєкту: 11 мільярдів гривень з держбюджету.
Статус: на підготовчому етапі. 9 грудня Кабмін та Мінцифри повідомлять, як отримати кошти і де їх можна витратити, а орієнтовно з 19 грудня їх можна буде "підтягнути" в "Дії".
"Вовина тисяча" – одна з найсвіжіших ініціатив Зеленського, яка за місяць вийшла на почесне друге місце в рейтингу його найвпізнаваніших проєктів. І цьому є просте пояснення.
По-перше, "тисяча" є давно впізнаваною і відпрацьованою схемою – за останні роки вона була Юліною, Вітіною, Петіною, а тепер стала Вовиною. По-друге, на відміну від лісів чи парків, ця програма дотикається до дуже близької та зрозумілої речі для кожного українця – його гаманця.
Втім головна мета програми – підтримати тих, на кого українці витратять свої "ковідні тисячі", тобто підприємців, що постраждали від локдаунів. А вже побічно – стимулювати людей щеплюватись і допомогти розширити "Дії" кількість своїх користувачів.
Для цього з держбюджету виділили величезну суму в 11 мільярдів гривень: 8 цього року і 3 – з наступного. Їх вистачить для 11 мільйонів щеплених (хоча вже зараз таких в Україні майже 12 мільйонів, а до Нового року загальна кількість щеплених першою і другою дозами має зрости до 30 мільйонів).
Для заспокоєння вашої совісті: цьогорічних 8 мільярдів не забрали з медицини/освіти/будь-чого іншого. Це кошти від перевиконання бюджету за кількома напрямами – надходження від податків на прибутки підприємств, від доданої вартості вироблених в Україні товарів, а також від ренти за використання води та лісу.
Найцікавішою частиною програми – як отримати "ковідну тисячу" та де її можна витратити, – опікується Міністерство цифрової трансформації, яке прописує урядову постанову. На цьому тижні, 9 грудня, її розглядатиме Кабмін.
Що вже відомо?
Головним майданчиком для отримання "ковідної тисячі" буде державний застосунок "Дія" – у ньому з’явиться нова послуга "єПідтримка". Умов отримання грошей дві – користувач має бути старшим 18 років і мати згенерований "зелений" сертифікат.
Витратити ці кошти можна буде на книги, кіно, театр, Укрзалізницю, внутрішні авіаперевезення, спортзал тощо. Головне, щоб МСС-код обраного вами закладу або інтернет-магазину підпадав під перелік кодів з майбутньої урядової постанови (МСС-код кожному бізнесу присвоює банк під час видачі POS-терміналу).
Жодного окремого відбору закладів, як розповідають УП у Мінцифри, не буде.
На те, щоб витратити "ковідну тисячу" кожен українець матиме 4 місяці з моменту її нарахування. Якщо ж за цей час він не скористається грошима, вони повернуться державі.
9 грудня, після офіційного розгляду постанови по "ковідній тисячі", УП опублікує коротку інструкцію з її отримання.
Ольга Кириленко, УП
