Україна на Євро, айтішники на хвості в Ахметова та перша пересадка легень. Якими були перемоги України у 2021
Про кожен рік, як у президентському привітанні, так і за сімейним столом, можна сказати: "Цей рік був непростим". І не помилитися.
2021 став другим роком, який Україна прожила в умовах епідемії коронавірусу. Восьмим – в умовах війни та окупації. Черговим – в умовах швидких і водночас несистемних змін, слабких інституцій, вибіркового правосуддя та гучних вуличних протестів.
Цьогоріч Україна знову ховала своїх захисників, втрапляла у міжнародні скандали та жила із загрозою повномасштабного вторгнення Росії.
Але паралельно, як у цій країні, так і за її межами, ставались події, що змушували українців радіти біля своїх телевізорів і на чужих стадіонах, затамовувати подих в операційних і пишатися своєю країною.
І підсвічувати такі події, пам’ятати їх не менш важливо, ніж жити серед нескінченних зрад – бо чого чого, а їх в Україні вистачає.
Наприкінці 2021 року "Українська правда" пригадує цьогорічні перемоги, досягнення України та українців.
Наступ айтішників на олігархів
2021 рік однозначно не був найкращим для українських олігархів.
Окрім першої антиолігархічної війни під проводом Володимира Зеленського, на них чекало ще й перше в історії підваження позицій у списку "Форбс" з боку… звичайних айтішників.
Наприкінці листопада співзасновники стартапу Grammarly, українці Максим Литвин та Олексій Шевченко, за даними американського "Форбсу", стали доларовими мільярдерами.
Після залучення раунду фінансування у 200 мільйонів доларів та росту капіталізації компанії до 13 мільярдів, статки кожного з українців (яким належить приблизно по 35% акцій), почали оцінюватись щонайменше в 4 мільярди доларів.
Якщо вписати Литвина та Шевченка в травневий рейтинг найбагатших українців від українського "Форбсу", вони розмістяться десь… на другій позиції. Одразу після найбагатшої людини України – Ріната Ахметова. І попереду кількох ще багатих і впливових, зокрема Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського та Петра Порошенка.
Так айтішники пустять наскрізну тріщину в звичну українську формулу успіху "піднявся в 90-х". І це, погодьтесь, величезна перемога для країни.
Коротка довідка: Grammarly – це онлайн-сервіс, який за допомогою штучного інтелекту вишукує граматичні, стилістичні, логічні помилки в текстах, написаних англійською. Він має базову безоплатну версію та преміум за $30 на місяць.
Його засновниками є троє киян, студентів Міжнародного християнського університету – Дмитро Лідер і згадані вище Литвин та Шевченко. Компанія працює з 2009 року, нині має свої офіси в Сан-Франциско, Ванкувері та Києві.
Читайте більше про Grammarly: Мільярд доларів за стартап з Києва: як Grammarly став "єдинорогом" і чому він не продається
Друга перемога в категорії "наступ українських айтішників" – це поява у 2021 році щонайменше ще одного "єдинорога", тобто стартапу з капіталізацією в мільярд доларів.
Йдеться про компанію People.ai Олега Рогінського – у серпні вона залучила новий раунд фінансування у 100 мільйонів доларів. Сервіс People.ai, завдяки штучному інтелекту, допомагає великим компаніям оптимізовувати та підвищувати продажі.
Земля для всіх
Головною економічною перемогою України 2021 року стало довгоочікуване відкриття ринку землі. З 1 липня 2021 року в Україні, як і в інших прогресивних країнах світу, нарешті можна офіційно продавати та купувати землю.
З-під мораторію, який з року в рік під популістичні гасла продовжувала Верховна Рада, вивели 27 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Щоправда, через консервативну редакцію закону, найближчим часом претендувати на них можуть не всі, а лише українці-фізичні особи і з обмеженням у 100 гектарів. З 2024 року ця опція з’явиться в бізнесу, який зможе купити до 10 тисяч гектарів в одні руки.
Втім охочих поки небагато. За півроку, станом на 24 грудня, в Україні уклали лише 72 тисячі угод з купівлі-продажу – це зовсім невелика цифра.
Президент, для якого ринок землі був однією з головних передвиборчих обіцянок, ще восени назвав такі темпи роботи уповільненими. Визнає це і профільний міністр Роман Лещенко, хоча запевняє, що реформі це йде лише на користь – і радить українцям не квапитись продавати землю, адже з часом вона буде дорожчати.
Нинішня статистика показує, що середня ціна за гектар складає трохи більше 30 тисяч гривень.
Читайте також: Як продавати землю (пай). Інструкція
Перше застосування "Байрактарів"
У 2021, на восьмому році війни, Україна наростила масштаб військової співпраці з Великобританією та Туреччиною.
Зокрема у квітні Україна та Великобританія домовились розширити навчально-тренувальну операцію "Орбітал" – засновану Британією після окупації Криму, – до місії з обміну досвідом. Це додаткові можливості для розвитку Військово-морських, Сухопутних, Повітряних сил, а також Сил спецоперацій.
За час роботи програми через неї пройшли понад 20 тисяч українських військових.
Восени, 26 жовтня, українські військові вперше за 8 років війни на сході застосували "Байрактар" – турецький розвідувально-ударний безпілотник. Не перетинаючи лінію зіткнення, за допомогою керованої бомби, він знищив гармату окупантів.
Так ЗСУ відповідали на обстріл своїх позицій батареєю гаубиць Д-30, який забрав життя українського військового.
Від доставки "Байрактарів" в Україну до їхнього використання минуло майже три роки – Україна купила їх у Туреччини на початку березня 2019 року. Інструктори, техніки та оператори ЗСУ їздили вчитись ними керувати аж у турецький Кішан.
Нині ж особливої видимості "Байрактари" набули ще й в політичній площині – на тлі новин про потенційне повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Їхнє використання не сподобалось ані західним партнерам України, ані Путіну, який виразив своє невдоволення особисто Ердогану. Втім, на щастя, зробив це безрезультатно.
Нині Україна постійно використовує "Байрактари", чим, за словами командування ООС, злить не лише Путіна, а й бойовиків.
Перша трансплантація легень
Попри вічне й, будьмо чесними, часто справедливе нарікання на українську медицину, цього року їй вдалось зробити справжній прорив.
У вересні в Україні вперше пересадили легені – до того часу серед трансплантованих органів були серця, нирки та печінки. Історичну й надскладну операцію провели лікарі Львівської клінічної лікарні швидкої допомоги.
Перші пересаджені легені отримав 56-річний Віктор зі Львова, який понад 10 років хворів на бульозну емфізему – останні 4 він майже не виходив з квартири, бо повністю залежав від кисневого концентратора.
Донором для Віктора став на два роки молодший чоловік, що помер від інсульту – згоду на посмертну пересадку дала його дружина. Вона також погодилась пожертвувати його нирками, печінкою, рогівкою ока та серцем.
Останнє врятувало 13-річного Максима з Волині й подарувало медицині ще одне досягнення 2021 року – першу пересадку серця дитині в історії України.
Читайте також: Чотири життя після смерті. Як мама семінариста врятувала рибалку, продавчиню і вчителя
І ще одна важлива подія в історії української медицини 2021 року – запуск медичної авіації. Окрім "надважливих" рейсів Київ-Гута, гелікоптери ДСНС курсували й менш популярними напрямками, рятуючи ургентних пацієнтів.
Зокрема 79-річну жительку гірського міста Турка на Львівщині – першу "учасницю" пілотного проєкту. Переліт зекономив для неї більше двох годин, крайнє важливих під час ішемічного інсульту.
"Дія" діє
Одним з найпомітніших досягнень України у 2021 році стала стрімка цифровізація.
У країні, де ще рік-півтора тому вислів "без бумажки ты какашка" був ледь не державним девізом, відтепер за пару кліків у "Дії" можна змінювати місце реєстрації, замінювати водійське посвідчення чи сплачувати податки для ФОПів.
Там же можна, що найактуальніше, підтягнути свій ковідний сертифікат (визнаний у ЄС) і податись на отримання "ковідної тисячі".
Цьогоріч Україна стала першою державою світу, яка прирівняла цифровий паспорт у "Дії" до звичних паспорта-книжечки чи пластикової картки.
Сукупно у 2021 році "Дія" запустила понад 40 нових опцій, документів і послуг у застосунку та на порталі. Її особливість в тому, що вона не збирає дані громадян, а лише підтягує дані з реєстру, до якого робиться запит.
17 грудня кількість користувачів "Дії" перевалила за 12 мільйонів – це, фактично, кожен третій українець за е-переписом. Щодня, за словами міністра Михайла Федорова, до державної системи приєднується 50 тисяч користувачів – звісно, не без стимулу в формі "ковідної тисячі" від держави.
За оцінками міністра, українців, які готові підключитись до "Дії", ще більше – приблизно 25-27 мільйонів.
Саміт Кримської платформи і Скіфське золото
Чи не найбільшим досягненням України на міжнародному фронті цьогоріч стало проведення масштабного саміту Кримської платформи – першого заходу в межах новоствореного майданчика для деокупації Криму.
Вперше до Києва приїхали представники одразу 47 країн і міжнародних організацій. І зробили це в умовах тиску та шантажу з боку Росії.
Учасники саміту вкотре засудили російську агресію, зобов'язалися посилювати санкції, "якщо дії РФ цього вимагатимуть", та координувати свої зусилля для вирішення проблем, пов’язаних з окупацією. Свої наміри вони закріпили в підсумковому рішенні.
Для України цей саміт також вилився у створення нового органу на базі Постійного представництва президента в Криму – Офісу Кримської платформи, який працює над втіленням стратегії з деокупації Криму.
Стратегія, до речі, теж цьогоріч з’явилась уперше – на восьмому році окупації. З особливо важливого: цей документ фіксує, що Україна не постачатиме воду в Крим, доки його контролює Росія.
Наразі про Кримську платформу значно менше новин, ніж напередодні та після установчого саміту – останнє повідомлення на фейсбуці її Офісу датове ще 10 вересням. Втім, як розповідає УП заступниця постпреда президента в Криму Таміла Ташева, Офіс працює – як над втіленням стратегії, так і над моніторингом ситуації на півострові.
У 2022 команда продовжить розвивати віртуальний музей російської агресії, планує відкрити окремий освітній портал для молоді з окупованих територій та створити музей кримськотатарської культури.
До речі, у контексті Криму й міжнародної політики варто згадати ще про одну важливу, навіть золоту перемогу України у 2021. Наприкінці жовтня апеляційний суд Амстердама вирішив, що скіфське золото, вивезене з Криму в лютому 2014 для експозиції в місцевому археологічному музеї, таки належить державі Україна.
Росія у відповідь пригрозила розірвати музейну співпрацю двох країн.
"Носоріг" Сенцова і кліп від Тані Муіньо
2021 – був роком слави молодих прізвищ в українській культурі.
Гурт Go_А з солісткою Катериною Павленко хоч і не виграв Євробачення у Роттердамі, але потрапив у топи чартів ледь не всіх музичних сервісів – iTunes, Apple Music та Spotify. На конкурсі Україна стала п’ятою за сумарною кількістю балів і другою за результатами глядацького голосування.
Давид Даміано, соліст італійського гурту Maneskin, який став переможцем конкурсу, зізнався, що вболівав саме за Go_А.
Режисер і колишній політв’язень Олег Сенцов з фільмом "Носоріг" виборов головну нагороду на Stockholm International Film Festival у Швеції. Статуетку бронзового коня Сенцову присудили за "жорстке відображення молодого героя, яке чудово розповідає історію корумпованого кримінального світу 1980-х і 1990-х".
"Носоріг" – це кримінальна драма, заснована на реальних подіях. Друга повнометражна стрічка Сенцова і його перша робота після звільнення з російського полону.
Виконавець головної ролі у стрічці, Сергій Філімонов, також здобув на фестивалі титул "Найкращого актора".
Ще дві нагороди цього року Україна привезла з баварського кінофестивалю "5 озер". Там фільм Наталки Ворожбит "Погані дороги", який увійшов до лонг-листу на Оскар-2022 від України, виграв у номінації "Перспективне молоде кіно". А стрічка "Стоп-земля" Катерини Горностай взяла головну нагороду фестивалю.
У Польщі Україна цьогоріч отримала свого четвертого "Ангелуса" – головну літературну нагороду Центральної Європи.
Після Андруховича, Забужко та Жадана його власницею стала письменниця Катерина Бабкіна зі збіркою оповідань "Мій дід танцював краще за всіх". Це історія 5 родин, діти яких знайомляться у школі в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя.
І остання гучна перемога осені носить ім’я української режисерки, одеситки Таню Муіньо. Її кліп для американського репера Lil Nas X став найкращим на MTV Europe Music Awards 2021. Він також виграв номінацію з найкращої режисерської роботи та світлових ефектів.
Муіньо, яка ще в 2016 році знімала кліпи тільки "між тижнями моди" – адже вона також є дизайнеркою та стилісткою, – відреагувала на цю нагороду словами "Щооо? Ви можете в це повірити? Я – ні".
Муіньо – далеко не нове прізвище в індустрії. Закордоном українська режисерка вже працювала з Katy Perry, Cardi B, The Weekend та Post Malone. В Україні – з "Время и стекло", NK, Вірою Брежнєвою, Надею Дорофєєвою та Монатіком. Останньому Муіньо зняла цілих 14 кліпів, зокрема відео на його найвідомішу пісню "Кружит".
У пропозиціях роботи, як розповідала сама режисерка, вона завжди орієнтується на трек, а не на артиста. І не соромиться відмовляти зі словами: "У вас проблеми з піснею".
Історичне Євро та новий чемпіон світу в супертяжках
Цього літа українці, здається, приблизно порівну відвідували два типи закладів – спортивні бари та аптеки. Адже навряд би хтось витримав Чемпіонат Європи без пляшечки "Корвалолу".
Особливо – 29 червня, коли на 120 хвилині матчу, не відомий широкому загалу Артем Довбик головою забив гол у ворота Швеції і вперше в історії вивів Україну у чвертьфінал Євро.
На цьому, щоправда, перемоги України на Євро закінчились. Уже в наступному матчі українська Збірна пропустила 4 голи від однієї з найсильніших команд світу – англійців, і вилетіла з чемпіонату.
Далі на Україну чекали не найкращі результати на Олімпіаді та виступ на Паралімпіаді в Токіо, але разом з тим – дві важливі перемоги. Борець греко-римського стилю і нардеп Жан Беленюк виграв єдине для України золото на Олімпіаді. Так, хлопчику, який на шкільних перервах іноді бився зі старшокласниками, що цькували його за колір шкіри, аплодував весь світ.
Друга перемога і велика гордість України – це плавець Максим Крипак, який ще до завершення Паралімпіади став її найтитулованішим спортсменом. Крипак здобув 7 медалей, 5 з яких – золоті. Для Паралімпіади це рекорд 2021 року не лише у плаванні, а й в усіх видах спорту.
Осінь почалась для України ще з однієї світової перемоги.
25 вересня, у Лондоні, український боксер Олександр Усик переміг британця Ентоні Джошуа і став новим чемпіоном світу в суперважкій вазі.
Це був його третій бій у цій ваговій категорії й перший за титул чемпіона світу. І ніяк інакше, крім перемоги України – навіть попри неоднозначні політичні заяви боксера, – його не назвеш.
Усик настільки розчулився під час оголошення переможця поєдинку, що заплакав прямо на лондонському рингу. Свою перемогу він присвятив Богу і нагадав, що цього ж дня, рівно 12 років тому, зробив пропозицію своїй дружині.
***
Після слів "Цей рік був непростим", як у президентському привітанні, так і за сімейним столом, зазвичай кажуть ще кілька:
"Але ми вистояли".
Ольга Кириленко, УП
