"В обличчя не знаю, але морда як у депутата". Як змінилися "слуги народу" з часів першого навчання в Трускавці
У президента Володимира Зеленського велике все: плани, будівництво, реставрація, фракція.
З 1 по 3 жовтня в Трускавці відбулися другі за останні два роки виїзні збори "слуг народу", названі організаторами "Велика фракція". На них нардепи підбивали проміжні підсумки своєї роботи та обговорювали майбутнє.
Слухали доповіді силовиків і міністрів. Отримували "партійні" Оскари ", танцювали під dj-cет глави фракції Давида Арахамії. Та збирали підписи за відставку спікера Ради Дмитра Разумкова.
"Велика фікція" – так в спілкуванні з журналістами переінакшить назву заходу один із жителів Трускавця, оцінюючи роботу влади. "Велика фрикція" – розвине тему представник одного зі ЗМІ, пропонуючи шукати витоки свого жарту у своєрідній грі коміка Зеленського на роялі.
Дворічні досягнення "слуг" сам президент, перебуваючи у Трускавці, в коментарі УП оцінить на "три з плюсом" за п'ятибальною шкалою. А свої власні майже також, але на "сім-вісім" за дванадцятибальною.
Вперше на бальнеологічному курорті "слуги" збиралися в серпні 2019 року. Тоді вони випромінювали позитив, енергію, наївність, відсутність політичної кмітливості та хитрості.
Майбутні нардепи були відверті в різному. На камеру голова президентської партії Олександр Корнієнко спокійно розповідав, як давав хабар під час пологів дружини. Роман Грищук, тодішній керівник студії "Мамахохотала", згадував, як спробував у Камбоджі піцу з марихуаною. А Давид Арахамія підраховував, на які гроші він готовий жити після потрапляння в парламент.
Всупереч побоюванням, Трускавець 2.0 не став надто проблемним заходом для доступу ЗМІ. За винятком невеликого інциденту: підполковник з Управління держохорони перед приїздом Зеленського в Rixos намагався загнати журналістів у пресцентр.
Репортери "Української правди" провели в Трускавці три дні, щоби подивитися, як змінилися "слуги народу"за ці два роки, і що змінилося, якщо не в житті всієї країни, то хоча б у їхній долі.
"До вiдома зустрiчаючих"
П’ятниця, перший день жовтня. Вогкий, прохолодний ранок. Свіже, густе повітря. Ліниве каркання ворон.
Розкинувши руки, на вершині Гошівської гори біля залізничного вокзалу привітно завмер дев'ятиметровий Христос.
– До відома зустрічаючих, – звучить зі станційного динаміка не блага вість. – Потяг №49 сполученням Київ-Трускавець затримується. Попередній час затримки вісім хвилин.
– "Слуг народу" чекаєте? – цікавиться репортер УП у літньої пари, що спостерігає, як журналістка телеканалу "Наш" виходить в прямий ефір.
– Ні, не слуг. Доньку. Ми до слуг ще не доросли. Думаю, вони вирішили показуху зробити, що приїхали залізницею. А Разумкова, бачите, не пригласили. Як так? Поступитися своїм колегою?! – дивується під парасолькою жінка.
На голови людей з туманного неба падають краплі дрібніші за пил. Про це мерзенне природне явище трохи пізніше під стрімом УП із зустріччю депутатів хтось із глядачів напише: "У Трускавці дощ. Місто плаче від таких гостей".
– До Схiдницi! До Схiдницi! – зазивають таксисти, коли з поїзда, що прибув, вивалюють пасажири.
– Квартири! Хлопцi-дiвчата, квартири! – змагаються з ними орендодавці, але "слуг народу" чекають готелі Rixos, "Лiсова пiсня" и Mirotel.
З натовпу прибулих журналісти намагаються виокремити бодай якесь медійне обличчя.
– Кого поймали, того и насилуют, – жартує хтось із "зеленої команди", проходячи повз камери.
Сенс цієї саркастичної алегорії стане зрозумілий трохи пізніше: ловити на платформі журналістам нічого; топові "слуги" доберуться до Трускавця, не вдаючись до послуг багатостраждальної "Укрзалізниці".
Один із перших за себе і всіх колег на вокзалі віддувається нардеп Олексій Жмеренецький з комітету антикорупційної політики. Звучать три головних питання: чому саме Трускавець, за чий рахунок бенкет, та чи зберуть підписи проти Дмитра Разумкова?
За словами Жмеренецького, квитки та проживання депутати оплатили самі. Трускавець вибрали з символічних міркувань. У серпні 2019 він став точкою відліку для парламентаріїв, тому в тому ж самому місці вирішили підвести підсумки двох років, обговорити плани.
Пізніше в розмові з УП керівник фракції Давид Арахамія теж пошлеться на символічність Трускавця. А глава партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко на брифінгу скаже: "Ніхто не скликав би такий величезний захід (в Трускавці – УП) тільки для того, щоб зібрати 150 підписів (для запуску процесу відставки Разумкова – УП). Це можна було б зробити в понеділок в Києві".
Підписи все ж зберуть, коли на наступний день на курорт прибуде Володимир Зеленський.
Скепсис
Готуватися до приїзду "слуг" і президента в Трускавці почали ще у четвер, 30 вересня.
Традиційну картину з комунальниками, які наводили порядок для vip-гостей, доповнили зміни в білбордах, що стоять просто навпроти п'ятизіркового Rixos. За день до приїзду президента тут з'являється реклама його програми "Зелена країна".
Біля готелю Mirotel місцевий житель Григорій, який отримав колись у Харкові диплом інженера з автоматизації, вичищає фонтан від мулу.
– Що з того "Великого будівництва", з тих доріг? – бідкається він. – В Білорусі теж дороги хороші, але немає свободи. В нас є, поки що є. Але народ погано живе, шарахається зі сторони в сторону...
Українці бувають двох типів: козаки та гречкосії. Ті, хто зараз при владі, навіть гречку сіяти не можуть.
У першому турі в 2019 році Григорій голосував за Руслана Кошулинського, а в другому вибрав "менше зло" – Петра Порошенка.
– Але знаєте, у нього, як і у Зеленського, теж багато акторського, притворного є, – каже чоловік. – Вони з жінкою на камери ходять у вишиваних сорочках, але я впевнений, що на кухні розмовляють російською.
А Зеленському, якщо б зустрів, я б сказав: "Слухай, чоловіче, досить мріяти про зустріч з Путіним!".
Старанна робота Григорія не проходить дарма. Фонтан у вигляді великих металевих куль зустрічає депутатів, які приїхали в Mirotel в п'ятницю, дзюрчанням води і блиском
Ажіотажу біля входу не спостерігається. Зрідка підходять роззяви в надії сфотографувати хоч якусь знаменитість.
– Мені було б інтересно того, високого друга Зеленського побачити, – посміхається Свєта з Луцька.
– Єрмака? – уточнюють журналісти.
– Нє-є! Як його? Кошового! – відповідає дівчина.
– Так його тут не буде. Він не депутат, – пояснюють їй.
– Та я ж політичним життям не цікавлюсь, – виправдовується вона. – Я своїм життям цікавлюсь. Але до Зеленського підішла б, просто обняла. Так все це незвично: то він нас смішив, а тепер – президент!
До полудня біля Mirotel з'являється "слуга" Ірина Верещук. У 2020 році її похід в мери столиці назвали найдорожчим. А її польоти з парасолькою і в жовтому плащі у передвиборчій рекламі стали мемом про "Іру-космос".
У 2019 м Верещук у бліці УП говорила, що ніколи не давала хабара, що іноді дозволяє собі випити віскі і вболіває за "Динамо" (Київ).
– Звідки скепсис? – питає журналист УП.
– Хвороба росту, – відповідає Верещук. – Є помилки, які ми робимо, але які ми можемо уникати. Всі ці зашквари в парламенті...
– А чому знову Трускавець?
– Я теж питала у Давида (Арахамії – УП). Снаряд двічі в одну й ту саму воронку не падає. Але мені пояснили, що треба повернутися до першоджерел, до тих нас, коли ми приїхали дуже окрилені, енергійні, динамічні. І зрозуміти, що не так? Чому падає рівень довіри до парламенту?
"Смартвечеря" і Alter Ego Арахамії
– Колеги, увага! – каже представник пресцентру журналістам в Rixos. – Зараз вас всіх відведуть на вечірку. Знімати можна буде годину, а потім – формат відпочинку та спілкування без камер.
Світський раут після першого засідання "Великої фракції" в п'ятницю, 1 жовтня, стартує о 19:00 і закінчується пізно вночі. Анонсуючи його, організатори вдаються до несподіваного неологізму – "smart вечеря".
Уява запрошених завмирає в очікуванні незвичайного процесу поїдання їжі. Але ні. Трапляється цілком стандартний бенкет без елементів діджиталізації. Зате з грою в настільний теніс і більярд.
У великій лаунж-зоні на другому поверсі готелю багато м'яса, риби, овочів і десертів. Стільки ж випивки: канонічний Jack Daniels, біле і червоне вино Callia родом з Аргентини, італійське просекко Fonte і Canti. З таким набором шанси на інтелектуальні бесіди збільшуються.
Майже всю першу годину вечірки глава фракції Давид Арахамія стоїть біля кута барної стійки, над якою красується напис "Alter Ego". Швидко їсть, багато розмовляє по телефону. Переривається на бесіди з тими, хто наважується повернути його в оффлайн.
На його ногах – кислотно-зелені кросівки бренду Off-White ціною близько 350 євро.
– Під час нашої зустрічі у Трускавці в 2019-му році ви говорили, що йдете в Раду через кризу середнього віку. Вона пройшла? – намагається розбачити у Давиді його друге Я репортер УП.
– Пройшла, – відповідає Арахамія. – Я вже інтегрувався в ці (політичні – УП) процеси достатньо сильно. Багато метушні, але є важливі речі, які треба зробити. Наприклад, ринок землі став однією з тих речей, які ми пройшли...
– Ви ще казали у 2019-му, що будете заганяти олігархів у рамки. Наскільки ці рамки зараз вузькі?
– Поки що не вузькі. У нас зараз вирішальний закон, який фактично цi рамки створює і легалізує. І ви бачите, який шалений спротив, він досі не підписаний. Є коаліція олігархів, яка робить все, щоб ті рамки взагалі не з’явилися.
– Разумков до цієї коаліції входить?
– Не хочу звинувачувати людей без фактів. Але точно, що він, можливо не свідомо, можливо свідомо, підіграє зараз, на жаль. Я не знаю, чи це його позиція, чи це – випадковість.
– Сьогодні тут багато говорять про трансформацію країни. Ви особисто як трансформувалися за два роки?
– Став цинічнішим – це точно. Зрозумів, як працює політикум в країні. Це – брудна гра. Але я не втратив оптимізму, не втратив енергії.
– Якщо вірити декларації, ви втрачаєте гроші. В 2019-му казали нам, що ваш місячний прибуток приблизно 15 000 доларів, це десь 405 000 гривень. В 2020 році ваш весь річний прибуток склав 458 тисяч гривень. Ви стали значно біднішим в Раді?
– Звичайно. Це – нормально. Я з самого початку казав, що готовий на цей крок. Це було інвестування в країну (у 2019-му Арахамія стверджував, що готовий кинути бізнес заради роботи у парламенті та жити п’ять років на заощадження – УП).
"Жива істота" Милованова
"Жива істота". Так радник Єрмака Тимофій Милованов та президент Київської школи економіки (KSE), ексміністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, на брифінгу у Трускавці 1 жовтня називає "План трансформації України", який презентовали "слугам" на вихідних.
– Цей план має чотири основні напрямки, – пояснює Милованов. – Військова та геобезпека, енергетична безпека, інклюзивна економіка та верховенство права.
Загальні обсяги інвестицій, які потребують ці напрямки – 277 мільярдів доларів, про які говорив президент під час візиту в США.
Через годину на смартвечері Милованов, який у 2019-му влаштовував інтенсив KSE для майбутніх депутатів у Rixos Prykarpattya та випромінював неприхований оптимізм, здається трохи більш стриманим та досвідченим.
– Я подивився, як політика працює зсередини, – розповідає він репортеру УП про зміни у власному житті. – Це не завжди приємний, але дуже цікавий досвід. Він зробив мене дорослішим.
Я став з більшим розумінням ставитися до людей. Зрозумів, що є багато точок зору, і кожна з них може бути обгрунтованою.
– А в країні що змінилось?
– Реформа землі, яку я починав, – посміхається. – Жартую…
Макроекономічна ситуація добра. Ми пандемію пройшли. За всю історію України під час якоїсь великої кризи не попадали банки, наприклад. І це добре.
У банкетній залі під світлом софітів з’являється олімпійський чемпіон, нардеп Жан Беленюк. Як і два роки тому, він спокійний наче Будда.
– У вас є амбіція стати міністром спорту? – переключається на нього журналіст УП.
– Ні, – відповідає борець. – В мене є амбіція максимально відігравати роль на тому місці, на якому я зараз знаходжусь.
– Ви особисто змінились за ці два роки?
– В мене не було досвіду в політичних реаліях. Зараз деякі фундаментальні моменти я почав розуміти. Комунікаційні зміни відбулися. Багато контактів з людьми, доводиться комунікувати просто йдучи по вулиці.
– Наївності менше стало?
– А я не був наївним. Я знав, що політика – брудна річ. У спорті тебе сприймають абсолютно позитивним персонажем. У політиці постійно задають складні питання, на які доводиться відповідати, тому що наразі багато людей, на жаль, перебувають за межею бідності...
– До речі, ви казали в 2019 році, що ваші статки приблизно 100 тисяч гривень на місяць.
– Ви так пам’ятаєте, що я казав. Я не пам’ятаю. У вас дуже добра пам’ять.
– Тепер ваш дохід змінився (згідно з декларацією за 2020 рік – близько 1 мільйона 860 тисяч гривень – УП).
– Я веду достатньо аскетичний спосіб життя, мої витрати точно ніяким чином не збільшилися. Я отримав за Олімпіаду, але це ніяк не вплинуло на той образ життя, який був. Він таким наразі і залишається.
Через годину після початку смартвечері журналістів просять вимкнути камери, диктофони і смартфони.
Дзвенять келихи, десятки small talks то тут, то там перетворюються на один великий гул. Його зі сцени за підтримки саксофоніста та джазового аранжування пом’якшує співачка у чорній сукні:
"Sunny, yesterday my life was filled with rain
Sunny, you smiled at me and really eased the pain
The dark days are gone
And the bright days are here".
Ці слова виявляться пророчими: у суботу, 2 жовтня, у похмурому Трускавці з’явиться сонце і президент.
Чорний лебідь
Дивно, але через два роки роботи парламенту, багатьох "слуг" народ досі не знає в обличчя. Питання "хто це?" часто звучить не тільки з вуст випадкових перехожих, а й журналістів.
Напередодні приїзду президента до Трускавця до готелю Mirotel в центрі міста під'їжджає велосипедист у жовтій куртці і з терморюкзаком Glovo за спиною. Кілька хвилин він чекає біля входу в будівлю, поки до нього не виходить якийсь чоловік. Доставщик передає невеликий крафтовий пакет.
– Там хот-дог був чи щось таке, – пояснює репортерові УП хлопець. – Не знаю, депутат то був чи ні. Я їх в обличчя не знаю. Але морда як у депутата.
– Та не вийдуть вони до нас, – обурюється один із звичайних спостерігачів. – Бояться! Тому що треба відповідати за те, що наробили.
Цей прогноз обуреного роззяви не здійснюється. Депутати спокійно виходять із Mirotel на вулицю та йдуть хто куди.
– Коли ми тут збиралися два роки тому, навіть не думали, що може бути така історія, як всесвітня пандемія, – ділиться з УП "слуга народу" Роман Грищук. – Це, на мою думку, найбільший "чорний лебідь", який вплинув на роботу (влади – УП).
Але є позитивні речі: відкриття ринку землі, легалізація грального бізнесу, зняття депутатської недоторканності.
– Як змінився за два роки особисто я? – замислюється Грищук. – Більше звик до критики.
Якщо поговорити з випадковими зустрічними, то критиків влади серед простих українців в Трускавці традиційно вистачає.
На ринку сувенірів, де за 25 гривень продають туалетний папір із зображенням Путіна, багато говорять про безлад та злидні. Людей не заспокоюють навіть два чарівних слова – "Велике будівництво".
– Ніхто не знає, що до чого, – каже продавець Микола. – Так, дороги зараз є, навіть до мого села. Дороги зараз файні. А все інше…
Все розікрали, розвалили, розрізали. Навіть один завод, який стратегічний, який вибухівку робив, Бойко приватизував. Нормально?
– Я знаю, хто такий Порошенко, але за "зелених" теж нічого не змінилося, – підключається до розмови кримчанин Валентин, який виїхав з півострова після анексії. – На тому папері туалетному, на якому Путін, можна майже весь наш бомонд намалювати.
"Нам есть что делать в космосе"
У Rixos Prykarpattya Володимир Зеленський приїжджає в суботу, 2 жовтня, о 13:15. Виходить із чорного "Mercedes", зникає в супроводі охорони в холі готелю, не відповівши на питання про свої стосунки зі спікером Разумковим.
У галасливому залі на другому поверсі "слуги народу", розбившись на групи, щось гаряче обговорюють. Вони схожі на знавців з "Що? Де? Коли?", які з розумним, задумливим виглядом намагаються знайти відповіді на питання із секретом, що прийшли з глибинки.
– Що тут відбувається? – питає репортер УП Олександра Корнієнка, голови партії, першого заступника голови фракції "Слуга народу".
– Це план трансформації країни, – відповідає він. – Ми вчора вам про нього говорили. Є вісім кластерів. В кожному з них депутати зараз напрацьовують найближчий порядок денний на один-два роки по законопроєктній діяльності.
– Ось це ви бачите, наприклад, кластер "Велике будівництво та регіональний розвиток", – продовжує коментувати Корнієнко. – Вони зараз обговорюють, які є великі цілі. Наприклад, 12 000 кілометрів доріг. А потім каскадують в конкретні задачі.
– Тут багато чути про зміни в Україні, а як ви змінилися протягом двох років?
– По-перше (сміється), змінився зовнішнє. Я до політики мало носив костюми, зараз я кілька разів на тиждень їх точно надягаю.
Зараз в мене кежуал, так (джинси, піджак і сорочка з котиками – УП). Але ввечері (на вечірці і "депутатському" Оскарі " – УП) буде більш строгий костюм, – ділиться Олександр Корнієнко.
– Звичайно, внутрішньо змінилося багато чого, – продовжує він. – Немає вже такої наївності, яка була на старті: всі розійдуться та дозволять нам зробити всі реформи, які ми хочемо.
Але в мене вже є власний досвід, є розуміння, як далі будувати партію, проводити конкретні реформи.
У залі з'являється президент. На суворого вчителя Володимир Зеленський не схожий. Він підсаджується до депутатів, ставить запитання. Іноді займає комічні пози, характерні більше для учня початкових класів, ніж для керівника держави.
Володимир Зеленський переходить від однієї групи "слуг" до іншої. Сідає біля фліпчарта, на якому від руки написано: "Велика реіндустріалізація".
– Для того ,чтобы реальный сектор развивался, нам нужно, во-первых, простимулировать производство, – пояснюють президенту. – Во-вторых, защитить то, что мы создали в Украине, от агрессивного внешнего импорта. В-третьих, помочь выйти на внешние рынки.
Все предметно, понятно. Никакой rocket science. Мы говорим о том, что нам есть что делать в космосе. Мы отлично себя чувствуем в авиации, в судостроительстве. Но не хватает государственной поддержки.
– Я вчора, до речі, підписав закон про реформу "Укроборонпрому", – повідомляє президент.
– Супер. Супер! – схвалює доповідач.
Переходячи від одного обговорення до іншого, президент встигає відволіктися на журналістів. Він називає "великою помилкою" Дмитра Разумкова те, що той виніс у публічну сферу питання власного майбутнього в парламенті.
Президент визнає, що "слугам" і його команді все ще не вистачає досвіду. Стверджує, що після першого року його президентства реформи стали сповільнюватися через опір системи.
– Ніколи не міг подумати (що так буде – УП). У нас є монобільшість, моєю амбіцією було і є швидко все просувати. Зараз все пришвидшилось. Але складна ситуація з регламентом.
Вважаю, що регламент – це те слово, яке, вибачте, може зробити похорони української економіки, – бідкається Володимир Зеленський репортеру УП.
"Слугам по заслугам"
У ніч з суботи на неділю "слуги" відпочивали, танцювали і отримували нагороди.
У корпоративній премії "Слугам по заслугах" було кілька жартівливих номінацій. У "Чим би депутат не тішився" переміг Жан Беленюк, якого віддячили за його сон на одному із засідань парламенту. А безперечна перемога в "Цитати великих людей" прийшла до Олександра Корнієнка і Давида Арахамії за їх сексистську розмову про "корабельну сосну".
З ранку неділі на брифінг виходить Володимир Зеленський.
Президент висловлює готовність зустрітися з Путіним. Розповідає про боротьбу з впливом фінансових груп у Верховній Раді. Повідомляє, що поки не вирішив, чи піде на другий термін. Обіцяє, що не збирається перетворювати Україну на "президентську республіку".
Стверджує, що не знає всіх деталей операції з "вагнерівцями" і всієї інформації по ДТП з Трухіним. Коментує хід розслідування замаху на Сергія Шефіра. Висловлює намір домогтися повернення Саакашвілі в Україну. Відзначає, що реформа землі сповільнилася
З тисячі слів, що ллються в прямий ефір, по-справжньому цінними виявляються ті, які стосуються спікера парламенту Дмитра Разумкова.
Кілька днів журналістів переконували, що його доля – лише одне з багатьох питань, які розглядатимуть у Rixos. Але врешті саме його обговорення стає чи не єдиним результатом Трускавця 2.0, який може реально вплинути на хід подальших політичних подій.
– Партія має мільйон питань, я вчора всі їх чув, мільйон питань до голови Верховної Ради, – ділиться президент. – Ми всі розуміємо, що на сьогодні він не є членом цієї (владної – УП) команди, і він про це говорить достатньо відкрито.
На зворотному шляху до Києва згадується, як багато міркували "слуги" про символізм триденної "Великої фракції". Це змушує по-новому поглянути на вміст того, що разом із бейджами вручили представникам ЗМІ організатори.
Ось – симпатична екосумка, потрібна і символічна. Особливо в країні, де законодавчо обмежили обіг пластиковых пакетів. Але насправді менше їх поки не стало.
Ось – антиковідний набір: маска, санітайзер та рукавички. Корисні, але малоефективні речі, адже під час Трускавця 2.0 їх використовували одиниці.
Ось – ручка і порожній блокнот з написом "Слуга народу. Позитивні Зміни Щодня".
Ось, нарешті, – брендована партійна футболка. На її зворотному боці помилка, яка змусила б Фрейда посміхнутися: "Верховна Рада XI скликання".
Євген Руденко, Ельдар Сарахман – УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
