#СтежкамиУкраїни. 10 найцікавіших місць Волині
Тривалі вихідні та відпустки – це не тільки про море і гори, але й про мандрівки та дослідження.
І якщо традиційні маршрути вам набридають, то слід роздивитися навколо. Тим паче, Україна в нас для цього підходить ледь чи не найдужче в Європі.
На просторах нашої батьківщини є все – від величавих річок і морів та гір, до замків, палаців, садиб і музеїв.
Сьогодні розповідаємо про Волинь, яку часто помилково заганяють виключно в межі однойменної області, хоча вона займає територію на північному заході сучасної України в басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу. Фактично, в сучасних межах Волинь розкидана в різній пропорції по 5 областях.
"Українська правда" вирішила показати 10 найцікавіших місць, які змусять вас закохатись у Волинь.
Луцьк, Замок Любарта і свій Дім з химерами
Починати розповідь з центру Волинської області водночас і просто, і складно. Просто, бо центр же, складно, бо коли намагаєшся втиснути оглядини в кілька абзаців, то думки розбігаються від різноманіття вибору. Але спробуємо.
Головним магнітом для туристів у місті є Луцький замок або Замок Любарта, названий так на честь його засновника литовсько-руського князя Гедиміна Любарта.
Побудований замок був ще у 14 столітті і з часів свого заснування пережив десятки власників, міжусобиць і реконструкцій.
Серед українців найбільш впізнаваною частиною замку є його В'їзна вежа, оскільки саме вона намальована на зворотному боці купюри номіналом 200 гривень.
Звісно, у Луцьку є багато пам’яток для відвідин, починаючи від Синагоги до екскурсії підземеллями костелу Петра і Павла. Проте хотілося б відзначити місце, яке після замку просто обов’язкове для огляду – Будинок скульптора Голованя або Луцький будинок з химерами.
Він розташований на березі річки Стир неподалік центральної частини міста і являє собою будинок з подвір’ям, де зібрано понад 500 творів архітектурного мистецтва, які скульптор Микола Головань створював і збирав упродовж своєї творчої кар’єри.
Олика, Архітектурні скарби
Неподалік від Луцька розташовується невеличке містечко Олика, в якому ви знайдете одразу кілька архітектурних цікавинок.
Головною з них є Олицький замок – один з перших прямокутних замків бастіонного типу на території сучасної України. Збудований у 16 столітті замок упродовж століть належав родині Радзивіллів.
Під час Другої світової війни старі власники остаточно його покинули, а у 1950-х роках у ньому розмістили психіатричну лікарню, яка працює тут й досі. Втім, на подвір’я лікарні, тобто у двір замку, вас радо пропустять.
Окрім стародавнього замку в Олиці знаходяться і кілька дуже цікавих церков, серед яких окремо виділяється римо-католицький Костел Святої Трійці.
Старовинна споруда 17 століття наразі перебуває у доволі занедбаному стані, однак навіть в такому її вигляді помітно, що виконаний у бароковому стилі костел є одним з найкрасивіших на території Волині.
Читайте також: #СтежкамиУкраїни. 10 мальовничих місць Поділля
Шацькі озера, одна любов
Все ж таки, якою б захопливою не була архітектура, але перш за все Волинь – про ліси, ріки та озера. Особливо про останні.
Саме на Волині знаходиться Шацький національний парк, перлиною якого є знамениті Шацькі озера. Понад 30 озер посеред лісового масиву, що може бути більш романтичним та стимулюючим для відпочинку?
Недаремно ж у сезон сюди з’їжджаються не тільки з усіх куточків України, а й із сусідніх Польщі та Білорусі.
Щоправда, поки що тутешній сервіс залишає бажати кращого, але сподіваюсь, що прискіплива цікавість українських туристів до своїх курортів спонукає місцевий бізнес рухатись у правильному напрямку.
Серед Шацьких озер найбільш відомим та й просто найбільшим є озеро Світязь, яке оспіване у багатьох легендах і піснях, а для відпочинку в наметах місцеві рекомендують озеро Пісочне.
Втім, яке б ви з багаточисельних озер не обрали, на кожному з них ви зустрінете такі заходи сонця, які не забудете ніколи.
Читайте також: #СтежкамиУкраїни. 10 мальовничих місць у 100 кілометрах від Києва для прогулянок одного дня
Тараканів, форт-привид
Обабіч автомобільної траси, яка поєднує Київ зі Львовом, неподалік містечка Дубно, у хащах сховалася одна з найцікавіших фортифікаційних споруд Волині – Тараканівський форт.
Могутня будівля готувалася для оборонних цілей у кінці 19 століття за наказом російського царя Олександра ІІІ. Вона мала захищати залізну дорогу з Києва до Львова.
За прямим призначенням форт використовувався під час Першої Світової війни та польсько-радянської війни, зокрема відіграв значну роль при Брусилівському прориві.
Втім, уже під час і після Другої Світової війни її оборонний потенціал був втрачений. Якщо простіше сказати, застарів.
Після війни радянська влада намагалась облаштувати там консерваційні склади, але виявилося, що споруда не підходить для цих цілей.
Зрештою будівля спустіла, і лише останнім часом стає все більш популярною серед туристів. І це не дивно. Покинуті величні стіни посеред лісу виглядають наче кам'яний привид з минулого.
Клевань, Тунель кохання
У Рівненській області знаходиться невелике селище Клевань. У ньому є і замок, і красивий костел, однак в сучасні роки воно відоме не тільки ними. Всьому "виною" – Тунель кохання, який розташований трошки за населеним пунктом.
Справжня пам'ятка природи, яка перетворилась на мальовничий зелений тунель завдяки рідко курсуючим тут потягам.
З появою соцмереж стала справжнім #instaplace та місцем паломництва закоханих.
Вважається, що якщо закохані загадають одне на двох бажання, дочекаються потяга і поцілуються, коли він проїжджає, воно неодмінно здійсниться.
Єдиний лайфхак, на який хотілося б звернути увагу – зважайте, що тунель знаходиться посеред лісу, і якщо ви приїдете сюди пізно ввечері або рано вранці, вашими супутниками будуть не тільки ваші кохані, але й комарі)
Берестечко, місце епічної битви
Якщо від’їхати близько 50 км від Луцька, ви знайдете одне з найменших міст в Україні – Берестечко.
Відоме воно перш за все тим, що саме поблизу нього у 1651 році відбулась, напевно, найепічніша битва часів Хмельниччини. У бою між Військом Запорозьким під керівництвом Богдана Хмельницького та кримсько татарським військом з одного боку, та військами Речі Посполитої – з другого, взяли участь за різними оцінками від 300 до 500 тисяч людей.
На жаль, ту битву Козацьке військо програло, однак боротьба тривала, бо погрому не вийшло.
Неподалік Берестечка, в селі Пляшева розташований національний заповідник "Поле Берестецької битви", відомий також як "Козацькі Могили", який включає комплекс пам’яток, присвячених цій історичній події.
Музей заповідника експонує унікальні археологічні знахідки часів Берестецької битви.
Колодяжне, дитинство Лесі Українки
Прощай, Волинь! Прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок…
І мчить залізний велетень мене.
Волинь відома не тільки місцями боїв Богдана Хмельницького, а і як мала батьківщина геніальної Лесі Українки.
Легендарна письменниця народилася у Новоград-Волинському, однак для того, щоб доторкнутись до її життя, пропонуємо навідатись в Колодяже Ковельського району Волинської області.
Тут Леся провела свої дитячі та юнацькі роки. І саме в цьому селі працює музей-садиба, присвячений письменниці
В експозиції музею представлено речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері – Олени Пчілки. Фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.
Щоб зрозуміти Лесю – варто відчути, як вона виховувалася. І саме це місце вам допоможе це зробити якнайкраще.
Кременець, місто контрастів
Коли говорять про тернопільську частину Волині, то першим містом, яке виринає у пам’яті, звичайно буде Кременець. Місто, яке максимально недооцінене з туристичної точки зору, стане відкриттям для багатьох, хто про нього не знав.
Кількість церков на одного мешканця зашкалює. Тут поруч уживаються всі конфесії в Україні, включаючи і нетрадиційні християнські спільноти.
Щоб зрозуміти туристичний потенціал міста, найкраще відразу вийти на Замкову гору Бону. Панорама, яка відкриється на вершині, багатьох здивує, а історії про Бону Сфорцу, на честь якої називають гору, лише додадуть цікавості.
Але крім десятків куполів церков, містечку є чим здивувати.
Зокрема, саме у Кременці знаходиться справжня санно-бобслейна траса, на якій готуються українські олімпійці.
При чому працює вона, як узимку, так і влітку. І для любителя, а не професіонального спортсмена не факт, що санчата без роликів будуть краще.
Читайте також: #СтежкамиУкраїни. 5 маршрутів для мандрівок на довгі вихідні
Почаїв, православна святиня
Однак, якщо вже зайшла мова про церкви, то ніяк не можна оминути головну православну святиню Волині – Почаївську Лавру. Тим більше, далеко від Кременця їхати не доведеться, бо знаходиться вона якраз у Кременецькому районі.
Почаївська Лавра – друга після Києво-Печерської Лаври, і за легендами її заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар у 1240 році.
Утім, перші писемні згадки датуються початком 16 століття, та й історія святині була в різні періоди пов’язана з православними та греко-католиками.
У 18 столітті завдяки архітектурному проекту Ґотфріда Гофмана зазнала реконструкції в стилі бароко.
Повернення до православних відбулося всередині 19 століття. Тоді ж отриманий статус лаври.
Наразі перебуває у віданні УПЦ Московського патріархату.
Прип’ять-Стохід, між двох річок
Повертаючись до основних природних особливостей регіону, варто згадати не тільки озера, а й річки.
Посеред Волині розташований один з найкрасивіших в Україні національних природних парків „Прип'ять-Стохід" у Любешівському районі Волинської області.
У 1980-х тут створили низку заказників, потім регіональний ландшафтний парк, а у 2007 році вже нацпарк, який об'єднав усі заповідні об'єкти району, північна межа якого проходить по кордону з Білоруссю.
На території парку залишилось чимало мальовничих місць, яких не торкалась людина. Ще б пак, саме у цьому краї купа диких лісів, озер та чарівні болота.
Утім, найбільш красиві краєвиди можна знайти саме вздовж річок Прип'ять та Стохід, на честь яких і названий парк. Десятки рукавів, русел, затонів, стариць, серед яких безліч заболочених та піщаних островів.
Це все навряд залишить вас байдужими.
Євген Будерацький, УП
