"Я думав, що мене нагородять, а отримав звинувачення". "Агент НАБУ" про контрабанду з Росії та помсту за "вагнерівців"
24 березня Служба безпеки заявила про викриття "приватної військової компанії" (ПВК) на Київщині.
Організаторами назвали екснардепа, АТОвця Семена Семенченка та його колишнього побратима Євгена Шевченка, відомого як "позаштатний агент НАБУ" – чоловіки разом воювали у складі добровольчого батальйону "Донбас", яким керував Семенченко.
Крім "ПВК", Шевченка також підозрюють у контрабанді запчастин для оборонних підприємств і перевіряють на причетність до каналу постачання зброї з Росії до Іраку, Сирії та Афганістану.
Версія правоохоронців щодо ПВК така: влітку 2018 року Шевченко та тогочасний нардеп Семенченко створили громадську організацію, а згодом юридичну особу, яка офіційно мала надавати охоронні послуги. До неї нібито набирали фізично підготовлених молодиків, зокрема правоохоронців і військовослужбовців ЗСУ з досвідом участі в бойових діях.
Утім замість роботи в охоронній фірмі, чоловіки вивчали тактичну підготовку, вибухомінну справу та виконували завдання з використанням бойової вогнепальної збої. Останнє, запевняють у СБУ, притаманно виключно спецпідрозділам правоохоронних органів і ЗСУ.
"Фактично відбувалася вербовка з подальшим оформленням особових справ, документів про нерозголошення та конфіденційність інформації, з присвоєнням військових звань, з наявністю внутрішнього статуту, порядку", – заявляє начальник головного управління СБУ у Києві та Київській області Олег Головаш.
На тренувальних базах чоловіків начебто готували до служби у закордонній ПВК, яку Семенченко зареєстрував до допомогою Шевченка. Сам Шевченко займався постачанням амуніції та боєприпасів, зокрема вибухівки.
Під час викриття тренувальної бази на Київщині правоохоронці виявили понад 20 одиниць вогнепальної зброї, понад 15 тисяч набоїв і бойові міни.
На наступний день після викриття ПВК у справі почало фігурувати ще одне ім’я – Андрія Рогози, відомого фігуранта журналістського розслідування про розкрадання в оборонці. За версією правоохоронців, Рогоза разом з Шевченком займались контрабандою військових запчастин з Росії та їхнім подальшим продажем в Україні. Запчастини продавали держпідприємствам і робили це за завищеними цінами.
Ця фабула дещо повторює скандал дворічної давнини про оборудки в оборонці, після якого імена Рогози і Шевченка стали відомими на широкий загал. Тоді журналісти розповіли про ті ж контрабандні схеми з деталями, до якого було причетне оточення президента Петра Порошенка та його давнього бізнес-партнера Олега Гладковського.
Рогоза був фігурантом цих схем – керував фірмою-"прокладкою" під назвою "Оптимумспецдеталь", через яку проводили закупівлі. Шевченко же, за його словами, хотів викрити корупціонерів, і для того підбирався до президентського оточення.
За словами журналістів-розслідувачів, він і сам брав участь у "нечистому" бізнесі та допомагав організаторам оборудок отримати потрібні документи в Національному антикорупційному бюро.
Раніше Шевченко співпрацював з детективами і допомагав їм в інших корупційних справах. Саме тому за ним закріпилось прізвисько "позаштатного агента". Хоча насправді агентом чи працівником НАБУ чоловік ніколи не був, скоріше – інформатором.
У серпні 2020 року Шевченко написав про іншу гучну історію – щодо затримання бойовиків ПВК "Вагнер" у Білорусі. Він був одним із перших, хто сказав, що таким чином була зірвана операція українських спецслужб, що "полювали" на "вагнерівців".
У березні "агент НАБУ" також дав інтерв’ю для міжнародної групи розслідувачів Bellingcat, які знімають фільм про операцію. При цьому українська влада цю версію заперечує і називає "російською пропагандою".
Саме з "вагнерівцями" Шевченко пов’язує справу проти себе. Він називає переслідування помстою, в якому звинувачує Офіс президента, Службу безпеки та Офіс генпрокурора разом із його очільницею Іриною Венедіктовою.
"Українська правда" поговорила з Шевченком за двадцять годин після вручення підозри. Чоловік виклав свою позицію, розповів про співпрацю з Рогозою, відносини із Семенченком та його "ПВК".
– Євгене, чи ви знали раніше, що стосовно вас ведеться слідство? І коли дізнались?
– Скажімо так, дійшли чутки. Вперше я дізнався десь півроку тому, що СБУ веде розслідування стосовно мене, що СБУ зацікавилась мною.
Це було приблизно через пару тижнів після того, як я опублікував інформацію стосовно операції вагнерівців, затримання "вагнерівців" і звинуватив у державній зраді очільника Офісу президента.
– Ви можете в загальних рисах говорити, звідки дізнались про спецоперацію з "вагнерівцями"?
– Я знаю людину, яка займає по сьогоднішній день керівну посаду в правоохоронній системі України, це найвищий керівний рівень. І так сталось, що я дізнався від нього цю інформацію, і я її опублікував.
Але він не робив по сьогоднішній день жодних офіційних заяв з цього приводу і попросив мене не розповідати про нього безпосередньо.
– Щодо підозри, яку вам вручило СБУ. Слідство каже, що ви ввозили військові запчастини контрабандно і продавали їх за завищеними цінами. Ви раніше говорили, що маєте бізнес у сфері постачання військових товарів. Про що саме йдеться в підозрі і як це пов’язано з вашим реальним бізнесом?
– У підозрі вказано, що я у змові з групою осіб вивозив контрабандою клістрони (прилади, що є елементом системи наведення – УП) з Російської Федерації. Ці клістрони є необхідними для зенітно-ракетних комплексів С300.
Ці клістрони виробляються виключно в Російській Федерації, їх неможливо придбати офіційно, тому що Україна не може купляти товари військового призначення у Російської Федерації. Але потреба в цих клістронах є, тому що це обладнання, без якого українські зенітно-ракетні комплекси не можуть функціонувати.
І вони звинувачують мене в тому, що я, ризикуючи і виконуючи таку вкрай важку і небезпечну роботу, допомагав зберігати в робочому стані наші системи ПВО.
Я думав, що мене за це нагородять колись, від держави будуть якісь нагороди, визнання. А насправді я отримав від держави звинувачення у скоєнні злочинів.
– Фактично це може бути склад злочину по контрабанді? Тобто ви справді ввозили їх в обхід закону?
– Я не мав жодного відношення безпосередньо до логістики. Моя участь була в тому, щоб провести перемовини тут, у Києві, дізнатись, яким підприємствам можуть бути потрібні ці клістрони.
А безпосередньо оформленням юридичних договорів, проведенням перемовин і продажем, доставкою і зберіганням цих клістронів займались мої друзі.
– Чи пов’язано це якось з історією про "Оптимумспецдеталь", Рогозою, Жуковим (ще один фігурант скандалу про схеми в оборонці – УП)?
– З Жуковим ми з тих пір не співпрацюємо, і він проходить як обвинувачений у справах НАБУ. А мені зараз інкримінують, що з Рогозою я продовжував співпрацю в цій сфері, і ще з одним чоловіком.
– А ви продовжували співпрацю з Рогозою?
– Ну я не знаю, чи можу я сказати… ну напевно, так. Були певні напрямки діяльності.
– В цих конкретних закупівлях, які вам інкримінують, Рогоза брав участь?
– Ну напевно так.
– А Рогоза – підозрюваний в цій справі?
– Я не знаю точно, але я думаю, що так.
– А хто третій, ви можете сказати? Це людина, яку ми знаємо, Жуков? Або хтось з їхнього оточення?
– Ні, це не Жуков. Це друг Андрія – Артем, але я навіть не пам’ятаю його прізвище.
– Якого періоду стосуються події, які вам інкримінують?
– Наскільки я зрозумів, це події останніх 3-4 місяців, пів року.
– Чи ви домовлялись колись стосовно ввезення і продажу цих деталей з кимось з Міноборони чи інших структур?
– Ні, що стосується логістики, я не мав до цього жодного відношення. Я ніколи не був на кордоні, ніколи не перевозив, ніколи не домовлявся про це з митниками чи з міністерством. Цим займались мої знайомі. І я не знаю, яким чином вони це робили, офіційно чи ні.
– Тобто ви не знаєте, чи були якісь домовленості з владою, гарантія, що вас не будуть за це притягати до відповідальності?
– Таких домовленостей, я думаю, не було. Я просто вважав до сьогоднішнього дня, що це щось саме собою зрозуміле.
– А Рогоза мав домовленості якісь стосовно цих закупівель з Міноборони чи Укроборонпромом?
– Я не знаю. Я думаю, що ні, бо він не був дотичний до проведення перемовин.
– СБУ каже, що ви їх продавали за завищеними цінами. Яка ваша відповідь на ці звинувачення?
– Це взагалі не знаю, як коментувати. Тому що всі закупівлі підприємства "Укроборонпрому" проводять через "Прозорро". Перед проведенням тендеру покупець, тобто завод, оборонне підприємство, заявляє верхню межу, по якій воно готове купити ту чи іншу продукцію. А учасники тендеру вже йдуть на пониження.
Тобто ти не можеш завищити ту ціну, яка вже встановлена покупцем. Ти можеш змагатись з іншими учасниками тендеру тільки на пониження.
Коли я це прочитав, мені просто смішно стало. Таке обвинувачення могла написати людина, яка просто гадки не має, яким чином функціонує "Прозорро" і яким чином проходять тендери.
– А це не закриті тендери, публічні?
– Публічні, так. По клістронам ми ще не дійшли до етапу тендерів. Ми просто сказали, що є такі клістрони, вони сказали, що вони їм потрібні. Але тендер ще не був проведений. Ще не був заключений договір, ніяких проплат по цих клістронах не було.
– Ви кажете про тендери, але в історії з "Оптимумспецдеталлю" оточення Гладковського і справді продавало деталі за завищеними цінами.
– Тому що вони їх продавали не через публічні тендери на "Прозорро", а вони проводили їх через схему закупівель, яка тоді ще працювала. Зараз вже, дякуючи богу, ні – "аналіз цін".
Цей аналіз цін проводився просто в кабінеті директора оборонного підприємства, просто збиралися 3 компанії, вони щось там пропонували одне одному. Ось в них була можливість завищувати ціни, хоч які малювати.
А коли вже є публічний тендер, коли є інші учасники, коли все це публічно, а верхню межу ціни вказує покупець, а не продавець… Ну це просто смішно.
– Другий епізод – це так звана ПВК. Що ви взагалі знаєте про її існування?
– У 2018 році мені Семен (Семенченко – УП) запропонував стати інвестором охоронної компанії, яка б заключала контракти з Державним департаментом США по охороні об’єктів у Сирії та Афганістані.
Це була класна ідея з точки зору ветеранів, тому що забезпечували роботою і гідною зарплатою ветеранів війни, з бойовим досвідом. І також це цікавий бізнесовий проєкт, тому що там планувались непогані контракти і мав бути непоганий прибуток.
Але протягом 3 місяців ми їздили на перемовини, ряд зустрічей був, у тому числі, в посольстві США в Іраку, в Багдаді, десь в листопаді 2018 року були останні зустрічі.
А в грудні Трамп заявив, що виводить контингент і зменшує присутність США в Сирії та Афганістані. І наша пропозиція американцям стала просто неактуальна.
Але на той час Семен, ще не маючи контракту на руках, почав відправляти людей в Польщу на навчальний центр, який видає міжнародну сертифікацію по охоронних агенціях. Тобто станом на кінець 2018 року десь 20 людей пройшли це навчання і мали міжнародну сертифікацію.
Семен вирішив створити охоронну агенцію в Україні, якраз про неї і йде мова. В них були клієнти якісь, вони охороняли якісь об’єкти.
Але я наприкінці 2018 року відійшов від цієї тематики, тому що Семену не потрібна була моя допомога в українській компанії. Він сам її створив, сам її заснував, сам займався її керівництвом, управлінням. Я не був до неї ніяким чином причетний. І по сьогоднішній день ніякої участі ні в створенні, ні в життєдіяльності компанії участі не брав.
І це легко перевірити. Вони зараз можуть допитати всіх робітників, підлеглих Семена в цій компанії, керівний склад. І всі вони скажуть, що ніколи мене не бачили, я не приймав участі, не був на їхніх об’єктах.
– Все-таки охоронна компанія і ПВК – це дещо різні речі. Чи вам відомо, чи вони колись займались збройним рейдерством, тиском, нападами, тим, що можна назвати ПВК?
– Наскільки я знаю, жодними такими незаконними речами вони не займались. Але звісно, я не можу це сказати на 100%. Тому що я не знав насправді, ні які там люди працюють, ні що вони роблять, ні які об’єкти вони охороняють. Тобто я не мав цієї інформації, я лише в останній день-два отримав цю інформацію.
– Чи були у вас домовленості, наприклад, про постачання їм зброі?
– Це взагалі брєд. Мені інкримінують, що нібито я постачав зброю з окупованих територій, з "ЛНР", "ДНР", якусь вибухівку.
Це мені теж смішно, тому що якщо ви мене півроку вели, слідкували за мною, то де моє затримання з цією вибухівкою? Чи де мої відбитки пальців на цій вибухівці і зброї? Чи де якесь відео оперативне, де я цю зброю чи вибухівку вигружаю чи перевожу?
Цього немає в природі. Там, наприклад, є покази деяких свідків, що начебто вони бачили, як Семен якусь зброю купував, перевозив, але до чого я тут?
– Яку взагалі роль у ПВК вам інкримінують? Організація, постачання зброї – ще що?
– Організація, керівництво, розброблення воєнізованого статуту. Хоча я в очі не бачив цей статут.
Оцю ТОВку "Донкорп" (юридична назва охоронної фірми Семенченка –УП) я взагалі вперше побачив у підозрі. Я не знав, як юридично називається їхня компанія.
Ну і я вчора казав слідчому під час обшуку, що, послухайте, я готовий пройти поліграф, і ви побачите, що я не знав, не в курсі, не мав жодного відношення. Ну і звісно що не постачав їм зброю і вибухівку – це взагалі не обговорюється.
– Вас взагалі із Семенченком сьогодні, після фронту, що пов’язує?
– Ну в принципі, нічого. Іноді він мене запитував, чи можу я дістати ті чи інші запчастини для танків. Але фактично у нас немає бізнесових стосунків. Товариські стосунки.
– А для чого йому були потрібні запчастини для танків?
– Я не знаю. Я не питав його, чесно скажу. Наскільки я знаю, він, може, хотів теж десь якось їх постачати і продавати на наші оборонні підприємства. Він просто цікавився певними елементами.
– Ви з ним після вручення підозри встигли поговорити?
– Ні. Коли до мене прийшли з обшуками, я написав повідомлення, що в мене обшуки, і все, після того у нас зв’язку не було.
– Чому, на вашу думку, поєднали епізод про нібито постачання вами контрабандних деталей і "ПВК Семенченка", якщо ви не має до нього відношення? Тобто якщо це помста, для чого тут було потрібне "ПВК Семенченка"?
– Я думаю, що просто поставлена задача посадити мене будь-яким чином. Стаття за контрабанду товарів військового призначення не є тяжкою, там від 3 років умовно щось таке.
А статті по незаконному збройному формуванню, постачанню зброї, вибухівки – це важкі статі обвинувачення, там до 8 років позбавлення волі. Тому вони просто шукали хоч за щось зачепитись.
– Ви не єдиний, хто писав про історію з "вагнерівцями". Чому саме до вас прийшли?
– Ну мені теж цікаво. Напевно, тому що я був тією людиною, яка вперше про це публічно заявила. Я написав про це першим 17 серпня, потім, наступного дня про це почали говорити та писати інші журналісти, Юрій Бутусов та інші ЗМІ.
В цій всій ситуації я знаю одне достеменно. Що прийде час, і всі зрозуміють, що немає доказів. Вони не зможуть довести в суді мою провину, а адвокати мої доведуть мою невинуватість.
Просто на це піде чимало, напевно, часу і нервів. І найбільший для мене буде удар, якщо мене відправлять в СІЗО, що я не зможу бачити свою дружину і свою дитину, сину у мене 3 роки.
Це для мене буде дійсно складне випробування. Ну таке, що ж ти зробиш. Система корумпована, вона нападає на всіх, хто їй протистоїть. Я це розумію. І в принципі я розумів, що рано чи пізно якісь такі наслідки моїх дій будуть мати місце.
Соня Лукашова, УП
