Щеплювати від COVID-19 точно будуть, питання – коли, кого і чим. УП пояснює все про вакцинацію в Україні

Оновлено о 10:50

"Сьогодні від COVID-19 в Україні вакциновано 0 осіб".

Такий мем з фотографією міністра охорони здоров’я Максима Степанова ходить теренами українського Twitter вже другий місяць. І не просто так.

Увесь цей час своїх громадян від коронавірусу вакцинують десятки країн по всьому світу – станом на 13 лютого вакцинація проходить у 74 країнах. 

Усього використано понад 172 мільйони доз вакцини. За кількістю доз вакцини на 100 громадян лідирують Ізраїль, Сейшельські острови, ОАЕ, Велика Британія, США та Бахрейн. 

Майже половина населення Ізраїлю, 44%, уже отримали щонайменше одну дозу вакцини. 28,5% – повністю вакциновані.

Найпопулярнішою вакциною нині є Pfizer-BioNTech, її використовує 61 країна світу. На другому місці – AstraZeneca, 41 країна. На третьому – Moderna, 27 країн. 

На відміну від громадян США, Ізраїлю чи Росії, українці – чекають. На результати перемовин з COVAX і виробниками вакцин, на вичерпування внутрішніх конфліктів між відповідальними за закупівлю вакцини структурами та на саму вакцину. 

А паралельно – ставлять усе більше запитань. 

Яка вакцина від COVID-19 приїде першою і чому вона так довго їде? Як зберігати вимогливу до низьких температур вакцину Pfizer? Як формують списки на вакцинацію, і чому Зеленського хочуть щепити поза чергою? Чи може здорова 30-річна людина записатись на щеплення вже? 

Щоб з’ясувати відповіді на ці запитання, "Українська правда" поспілкувалась з топ-чиновниками МОЗ і ЦГЗ, представниками USAID і ВООЗ в Україні, координаторами вакцинації на місцях і лікарями. Спойлер – перші запевняють у повній бойовій готовності до вакцинації, останні – у відсутності охочих робити щеплення. Істина, як завжди, посередині.

У кінці тексту ви знайдете короткі відповіді на найпоширеніші запитання щодо вакцинації.

Передісторія

Два місяці президент, міністр охорони здоров’я та головний санлікар запевняли українців – вакцинація від коронавірусної хвороби почнеться "у лютому", "у середині лютого", "у районі 15 лютого".

Але станом на середину лютого в країні не було жодної вакцини, повністю верифікованих списків на вакцинацію та хоча б натяків на початок заохочувальної інформаційної кампанії.

Точніше, не так: поки що вся заохочувальна кампанія в Україні впирається у три заяви президента: 

• "Я готовий на особистому прикладі показати людям, що вакцинація – важлива, безпечна та потрібна"
• "Європа не дасть можливості вільного мандрування, якщо у тебе немає вакцинування" 
• "Я вважаю, що всі люди, які працюють на державу, які отримують від держави кошти й які мають постійний контакт з людьми, не мають права відмовитись від вакцинації"

Переконливо?

Бо переконувати, попри зростання кількості охочих зробити щеплення, в Україні є кого. Соціологічні опитування показують, що від 30 до 40% українців зараз не готові щеплюватись від коронавірусної хвороби.

Читайте також: Намордник залиште Біллу Гейтсу. Як працює антиковідний рух в Україні

Ще кілька днів тому, 9 лютого, Україна готувалась приймати та розподіляти першу партію вакцин від COVAX – 117 тисяч доз американсько-німецької вакцини Pfizer/Biontech. Під ці 117 тисяч доз МОЗ побудував маршрут вакцинації, один з проектів USAID знайшов підрядника з потужними холодильниками, а регіони сформували списки на вакцинацію перших 58 500 людей та мобільні бригади. 

Але за кілька днів усе змінилось.

Україна – одна з 92 країн, якій COVAX передає вакцину безоплатно, і одна з 17, яка пріоритетно отримує Pfizer. Бо може собі дозволити зберігати та транспортувати вимогливий до низьких температур Pfizer (про те, завдяки кому і як, ми розповімо нижче). 

У жодну з цих 17 країн Pfizer ще досі не поставлений, запевняє головний санлікар Віктор Ляшко – а все тому що в останній момент Pfizer змінив умови угоди з COVAX. 

МОЗ, заявляє Ляшко, сконтактував з 6 з 17 пріоритетних країн для отримання Pfizer, зокрема Грузією, і вони відповіли, що стикнулись з такою ж проблемою. 

"Усі думали, що зареєструвати Pfizer в країні можуть місцеві офіси. Ми зробили декілька дзвінків, підключили МОЗ, місцевий офіс Pfizer, штаб-квартиру Pfizer у США і штаб-квартиру ВООЗ у Женеві – і думали, що реєстрація в нас буде минулого четверга (4 лютого – УП). 

У той же час штаб-квартира Pfizer змінила підходи і каже: поки ми не підпишемо певну бюрократичну угоду між Pfizer і COVAX, і ця ж угода не буде підписана між Україною і Pfizer, ми не даємо досьє для реєстрації", – пояснює Ляшко.

Тому Pfizer, імовірно, приїде в Україну не раніше 22 лютого.

"Численні сторони залучені до того, щоб вакцина з'явилась у країні й дійшла до тих, хто її потребує найбільше. Тому поки що не вказана точна дата, коли вакцина перетне кордон. Звісно, уряд і партнери докладають до цього всіх зусиль, і ми будемо раді отримати вакцину якомога раніше", – зазначив голова офісу ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхта в коментарі УП.

Замість 117 тисяч доз Pfizer, першими тепер чекають на 500 тисяч доз AstraZeneca/Oxford, розробленої британсько-шведською компанією AstraZeneca та Оксфордським університетом, і випущеної на базі індійського інституту Serum Institute. Це частина з тих 12 мільйонів доз, про закупку яких Степанов відрапортував Зеленському 5 лютого. На них пішли бюджетні кошти.

Приїзд іншої вакцини – це значне розширення списків на вакцинацію та інший підрядник для перевезення.

500 тисяч доз AstraZeneca/Oxford мають поставити в Україну вже з цього тижня, 15-21 лютого, і ще стільки ж – наступного. Усього у лютому буде мільйон доз AstraZeneca/Oxford.

Оновлено. 15 лютого вакцина AstraZeneca/Oxford таки не приїхала в Україну. Причину її відсутності міністр Степанов пояснив "технічними проблемами логістичного характеру", які можуть вирішитись "за декілька днів".

Сукупно зараз Україна розраховує на від 27 до майже 29 мільйонів доз вакцини або 13,5-13,9 мільйона вакцинованих громадян. Такий обсяг вакцини повністю "закриває" три з чотирьох етапів вакцинації пріоритетних груп – близько 23% населення України – і невелику частину четвертого.

Усього за 4 етапи впродовж 2021-2022 років влада планує вакцинувати всі пріоритетні групи – це 50% населення або 21 мільйон українців.

Оновлено. 16 лютого, після того як МОЗ зобов’язали надати документи у межах провадження про махінації під час закупівлі вакцин – Степанов заявив, що Україна "втрачає довіру виробників вакцин".  

"Подібні ситуації руйнують репутацію нашої держави. У нас і без того тривають достатньо складні перемовини, аби отримати додаткові дози вакцин від COVID-19. Додаткові, я маю на увазі, поза тими дозами, які ми вже отримаємо за підписаними договорами", – повідомив міністр.

Поставка та зберігання вакцини

Поставку, розвезення та зберігання вакцини влада значним чином передала у приватні руки. Адже, відверто, сама б із цим не впоралась. 

Наприклад, вакцині Pfizer на державному складі "Укрвакцини" було б заспекотно – найнижча температура зберігання на складі становить мінус 20 за необхідних для Pfizer мінус 60-80.

Але спершу про вакцину, яку Україна чекає першою. Логістикою AstraZeneca/Oxford, закупленої за держкошт, опікуватиметься британська компанія-посередниця Crown Agents, яка її і купувала, розповідає головний санлікар. Жодних деталей домовленостей, зокрема вартість дози вакцини, не розкривають. 

Але серце небайдужого українця не може не тішити той факт, що у 2015 році Crown Agents зекономила Україні 20 мільйонів доларів на закупівлях ліків для онкопацієнтів.

AstraZeneca/Oxford – невибаглива до температур і може зберігатись при +2+8 градусів за Цельсієм. Її можна розмістити на складі "Укрвакцини" та розвести до 25 обласних пунктів зберігання. 

Доставку та зберігання Pfizer під своє фінансове крило взяли одразу кілька сторін. В Україну вакцину привезе ЮНІСЕФ і COVAX разом з МОЗом, а логістикою всередині країни займатиметься приватна компанія, яку на тендері обере й оплатить проект SAFEMed від USAID. Тобто американські платники податків.

Ще до офіційного укладання контракту головний санлікар проговорився, що SAFEMed взяв підрядником компанію "Фармасофт". Це логістична компанія, яка більше 20 років перевозить медичні препарати і може їх зберігати при температурі -80 градусів. "Фармасофт" щоп’ять днів розвозитиме вакцину на регіональні склади, звідки її забиратимуть мобільні бригади. 

Чи буде USAID оплачувати наступні потенційні поставки Pfizer в Україну, поки що невідомо. 

"На сьогодні ми не обговорювали з представниками органів влади України питання подальших поставок вакцини Pfizer", – зазначили УП у місії USAID в Україні.

За оцінкою МОЗ, сукупно приватні компанії в Україні можуть зберігати в температурі 60-80 градусів нижче нуля до 300 тисяч доз вакцини на тиждень, та понад мільйон доз на місяць.

Мобільні бригади 

На першому етапі щеплення в Україні робитимуть лише мобільні бригади. Це група з лікаря, двох медсестер, водія та реєстратора, який фіксуватиме, кого вакцинували, і закріплюватиме за кожною людиною другу дозу.

Одна бригада робитиме в середньому 100 щеплень в день. Нині по Україні таких сформовано 347, у найзавантаженіші часи їх буде 600. Бригади виходитимуть у рейси по мірі надходження вакцини: чим більше вакцин, тим більше виїжджає бригад.

Кожна бригада відпрацьовуватиме перше та друге щеплення з одним продуктом: 

• бригада, яка виїхала з АstraZeneса, 28 днів щеплює нею людей, а на 29-й – повертається на початок свого списку, щоб ввести кожному другу дозу препарату;
• бригада, яка виїхала з першою дозою Pfizer, 21 день щеплює нею людей, а на 22 – повертається на початок свого списку для другої дози.

МОЗ розділив бригади за препаратами, щоб унеможливити помилку під час вакцинації. Адже процес вакцинування Pfizer і AstraZeneсa дещо різниться:

• Pfizer має форму сухого порошку, який треба змішувати фізрозчином, і вводити 0,3 мілілітра препарату в плече людини.
• AstraZeneсa має рідку форму й розлита у флаконах. Її так само треба вводити в плече, але дещо більшим дозуванням – 0,5 мілілітра.

На другому етапі до мобільних бригад додадуться стаціонарні пункти щеплення. Це можуть бути як центри первинної допомоги, так і будь-які інші приміщення, наприклад шкільний спортзал. 

І цього також не треба боятись: серед місць вакцинації у Бразилії та США були стоянки та паркінги. Зокрема, на паркінгу у США щепили Михайла Фаворова – розробника української вакцини від COVID-19, про яку, попри заяви президента, ми так нічого й не почули.

Формування списків і перші щасливчики

Чи не найбільш обговорюваним питанням у контексті вакцинації стали списки людей на вакцинацію. Зокрема, чи посунуть у них лікарів, що надають допомогу в ковідних відділеннях заради популяризації щеплень на прикладі президента, прем’єра, голови МОЗ та "суспільних авторитетів"?

"Ми допускаємо внесення змін до національного плану вакцинації, щоб показати безпечність вакцини, якою ми будемо вакцинувати громадян", – сказав Степанов на всеукраїнському ковідному форумі, відповідаючи на запитання УП про позачергову вакцинацію. Про своє кінцеве рішення МОЗ поки не повідомляв.

Дорожня карта вакцинації від МОЗ чітко визначає, що на першому етапі від COVID-19 в Україні щеплюватимуть медпрацівників ковідних відділень (як комунальних, так і приватних лікарень), частину працівників екстреної медичної допомоги, жителів і працівників інтернатів, будинків для людей похилого віку та військовослужбовців ООС. 

Під них і складали перші списки на вакцинацію по Україні, для якої чекали Pfizer. Однією з перших областей про свою готовність заявила Чернівецька – уже 9 лютого область мала список приблизно на 5 тисяч громадян, повідомив на всеукраїнському ковід-форумі голова Чернівецької ОДА Сергій Осадчук.

5 тисяч – це ті, хто підпадає під першу хвилю вакцинування, пояснює УП Марія Поліщук, координаторка вакцинації на Буковині. З цих 5 тисяч точно згодились на щеплення близько 1 330. Ще частину чиновники намагатимуться переконати щепитись, і частина – відмовиться.

"Спочатку ми створили мобільні бригади, щоб зрозуміти, скільки в них по всій області працюватиме людей. Інша складова – це працівники госпітальних баз на ковід, лікарі, медсестри, санітарки. 

Далі в нас є "екстренка", яка має майже тисячу працюючих, а далі ми співпрацювали з Департаментом соціального захисту населення – там ми повинні щепити підопічних і працівників. Ще плюс працівники вірусологічних лабораторій. І от до купи це буде близько 4 900 людей, майже 5 тисяч", – пояснює Марія Поліщук принцип формування списку вакцинації на Буковині. 

Після зміни препарату для перших щеплень з Pfizer на AstraZeneсa регіони не втратять свої підготовлені списки, розповідає головний санлікар. Вони поступово їх доповнюватимуть – військовими, сімейними лікарями, ще частиною працівників екстреної допомоги тощо.

На першому тижні вакцинації, коли в Україну приїде AstraZeneсa, акцент буде саме на працівниках ковідних лікарень. Не відділень, а саме лікарень, повністю перепрофільованих під ковід. 

Жителі і працівники закладів закритого типу, на кшталт геріатричних пансіонатів, за словами Ляшка, чекатимуть на вакцину Pfizer. Хоча ВООЗ, попри настороженість багатьох європейських країн, уже рекомендував AstraZeneca людям, віком 65+.

У січневій розмові з УП в.о. гендиректора голови ЦГЗ Ігор Кузін припускав, що лікарі будуть лояльною до протиковідного щеплення аудиторією. Однак опитані УП лікарі з Одещини, Буковини та Вінниччини, які працюють у ковідних відділеннях та на екстреній допомозі, розповідають: за результатами січневих усних опитувань щодо вакцинації проти COVID-19 охочих щепитись серед їхніх колег дуже мало. 

І причина не лише в недовірі до вакцинації як такої, а й у відсутності на момент опитування будь-якої інформації про майбутню вакцину для щеплення. 

"Моя дружина – медичний директор в Центрі первинної медико-санітарної допомоги, у них погодились 15% з усього персоналу. І навіть вона сама скептично ставиться до вакцинації. Її основний аргумент – я не проти, але я не можу агітувати вакцинуватися, тому що навіть не знаю якою вакциною ми будемо вакцинувати", – розповідає УП лікар Роздільнянської лікарні на Одещині Іван Черненко.

Читайте також: Тут живе COVID-19. Один день лікарні в "жовтій" зоні: записки лікаря

"На час першого опитування погодились менше 30 людей з 500, – розповідає УП лікарка Чернівецької обласної лікарні Ольга Кобевко. 500 – це приблизна кількість працівників двох лікарень, де вона працює. – Справа в тому, що в нас, на Буковині, у той час керівництво області заявило, що не буде вакцинуватись. І тоді навіть медики почали думати, чому влада відмовляється – значить, є якась причина".

"Нині усе може змінитись, бо пропонують кращі вакцини (йдеться про Pfizer – УП), – Раніше люди не дуже хотіли щепитися індійською, китайською вакцинами. Впевнений, Pfizer захочуть більше, але це буде відсотків 30%. За найпозитивніших моїх прогнозів – 40%. МОЗ провалило комунікацію та інформаційну війну. ФБ з його постиками про вбивчу вакцину переміг", – підсумовує Черненко. 

Запис на вакцинацію

Записатись на щеплення за держкошт можна вже з 1 березня – як тим, хто потрапляє в групи ризику, так і громадянам поза ними. 

Перші у порядку черги зможуть обрати місце та час щеплення, натомість інші громадяни потраплять у список очікування. Якщо у групах ризику буде багато відмов від щеплення, є ймовірність, що вам зателефонують і запропонують щепитись.

Записатись на вакцинацію можна буде трьома способами:

• на спеціальному сайті, який невдовзі запустить МОЗ;
• у свого сімейного лікаря;
• через гарячу лінію МОЗ – 0800602019.

Короткі відповіді на поширені запитання 

• Так а коли вже будуть щеплювати? Точної дати не знає ніхто, можливо, уже на цьому тижні. Ви точно прочитаєте про це в новинах.
• У приватну лікарню вже можна йти на щеплення? Можна, але там вам його навряд чи зроблять. В Україні ще не зареєстрована жодна вакцина від ковіду, відповідно, у приватних лікарнях їх теж офіційно немає. 
• Російський "Спутник" зареєстрували в Україні? Ні, і заборонили це постановою уряду.
• Лікарів, які не хочуть щеплюватись, примушуватимуть? Ні, всі чиновники на це запитання відповідають словом: "Переконуватимуть".
• Можна обрати, якою вакциною щепитись за держкошт? Ні.
• Чи щеплюватимуть тих, хто нещодавно перехворів на ковід? Так, але порадять почекати, щоб, перш за все, вакцинувати тих, хто ще не переніс хворобу. 
• Якщо я не входжу в групу ризику, я можу записатись в чергу на щеплення вже? Майже, це можна зробити з 1 березня.
• Але якщо мені 30 років і я здорова, то вакцинують мене не скоро? Так, за держкошт так точно.
• Чи будуть в Україні видавати свідоцтво про щеплення від коронавірусу? Так, таку довідку за бажанням можна буде взяти у свого сімейного лікаря. 

Ольга Кириленко, УП

[UPCLUB]