"Я сиджу – а він у владі". Микитась про покази на заступника голови ОП Татарова і помсту за це
За президентства Петра Порошенка в Україні з’явилось прізвище, яке стало загальною назвою корупції в оточенні глави держави – Свинарчуки. У виборчій боротьбі його активно використовував і Володимир Зеленський.
Кінець 2020 року подарував нинішньому президенту його власного "свинарчука". Антикорупційні органи прийшли з підозрою прямо на Банкову – до заступника голови ОП Олега Татарова. І з того моменту система взялась рятувати свого "свинарчука".
Справа не стосується роботи чиновника в Офісі президента. Йдеться про епізод ще 2017 року. Та навіть попри це Зеленський не поспішає віддавати свого соратника в руки НАБУ і захищає Татарова від звинувачень.
За версією слідства, він ще в часи адвокатської роботи був посередником у корупційному ланцюгу з хабарем. Найвищою ланкою в цій схемі був забудовник і колишній нардеп Максим Микитась. Саме він і "потягнув" Татарова за собою на дно кримінального переслідування, давши проти нього викривальні свідчення.
Микитася складно назвати модним нині словом "викривач корупції". Він неодноразово ставав фігурантом журналістських розслідувань, а зараз і сам по вуха в підозрах. З 2019 року – під слідством за можливе розкрадання на будівництві житла для Нацгвардії.
Саме для порятунку від цієї справи керівництво "Укрбуду", як вважає слідство, через адвоката Татарова і підкупило експерта з Міністерстві внутрішніх справ.
Вже після скандалу Микитась отримав ще одну підозру – тепер уже від поліції, за нібито організацію викрадення людини. Сам екснардеп вважає це помстою. Дії поліції викликали занепокоєння і в НАБУ, що веде справу Татарова.
Так корупція в найвищих ешелонах поставила на один бік колишніх ворогів: антикорупційних детективів і підозрюваного в корупції Микитася. Останній навіть відшкодував державі 50 мільйонів гривень і вийшов з-під варти.
Крім того, колишній учасник тіньових стосунків влади з бізнесом почав бити на сплох через корупцію, розповідати про нібито рейдерство "Укрбуду" за участі Татарова і скаржитись на "безпрецендентні" порушення своїх прав.
Нині Микитась сидить під арештом у поліцейській справі. Через адвокатів "Українська правда" передала йому в ізолятор письмові запитання. Відповіді на них вичитував захист, потім знову узгоджував "викривач", змінюючи кілька емоційних фраз.
Зрештою, за два тижні, інтерв’ю повернулось в редакцію. У ньому – про відносини Микитася з Татаровим, співпрацю з НАБУ і протистояння з поліцією.
– Пане Максиме, ви розповідали, що познайомились із Татаровим ще до Революції Гідності, коли він працював у МВС, а вам треба було повернути вилучені під час обшуку в "Укрбуді" гроші.
Чи допомогло тоді це знайомство, тобто, чи вдавалось через Татарова вирішувати потрібні питання? Наскільки він був впливовим і близьким до тодішнього керівництва МВС?
– Саме перше і одразу таке провокаційне запитання.
Так, тоді допомогло. На певних умовах питання повернення вилучених коштів "Укрбуду" було вирішено.
Татаров тоді був впливовим серед слідчих МВС через його наближеність до керівництва МВС. Зв’язки залишилися і після звільнення. Але вже в іншому статусі.
Наприклад, через кума, колегу та земляка Максима Цуцкірідзе, який залишився на керівних посадах в ГСУ НПУ, а рік тому став керівником Головного слідчого управління Національної поліції України, якому підпорядковані усі слідчі країни. Гадаю, саме через нього Татаров вирішував найскладніші питання, оскільки в системі це була його найближча людина.
Зв'язки тягнуться з Новоукраїнки (місто на Кіровоградщині – УП), де вони разом народилися та виросли. Їхній спільний шлях продовжився в системі центрального слідчого органу поліції держави. Це голова і руки. Питання в тому, чи для добрих справ?
– Наскільки ви з Олегом Татаровим довіряли один одному, коли вирішували проблеми "Укрбуду"? (Через Татарова, за словами Микитася і НАБУ, компанія домовлялась про потрібну експертизу для порятунку від підозр у корупції – УП) Ви проговорювали ймовірний сценарій викриття хабара і що кожен має робити в такому випадку? Чи були впевнені, що викриття не станеться?
– Я довіряв Олегу Татарову, хоча він за своєю натурою є достатньо скритною людиною. Я довіряв своїм менеджерам в "Укрбуді". А друзям довіряв безмежно, ніколи не контролював їх. Вони одночасно були моїми друзями і підлеглими. Це мене і згубило.
Зрештою спричинилося до таких наслідків як брак ліквідності обігових коштів на поточне будівництво, а потому вже, за кризи, до рейдерського захоплення "Укрбуду" через махінації з лжемеморандумами.
Ви здивуєтеся, але в "Укрбуді" не було класичної внутрішньої служби безпеки. Я завжди був проти стеження за своїми підлеглими, тим паче за друзями, які керували всіма основними процесами.
Щодо другої частини питання – про викриття. Поточними питаннями керував генеральний директор Майборода, то треба питати в нього, як і що вони планували у різних ситуаціях.
– Коли і як ви вирішили дати свідчення проти Татарова? Чи була це ваша ідея чи хтось порадив? Ініціатива була з вашого боку чи слідства?
– Однозначного ініціатора свідчень по Татарову немає. Під час перебування в СІЗО я дізнався про безліч невідомих мені до того моментів і роль саме Татарова.
Хочу наперед відзначити: в ЗМІ штучно сформовано думку, що я дав свідчення по Татарову в обмін на свою свободу. Це не так.
Підставою для звільнення мене з під варти на домашній арешт було те, що я сплатив державі кошти в розмірі 50 мільйонів гривень. За дії групи інших людей. За умов недоведеності шкоди державі тощо. Лише щоби повернутися до додому.
Певна частина цих коштів не мої. Мені допомогли друзі, які не залишилися байдужими.
Тому усі ці інсинуації щодо "угоди" по Татарову – з розряду "чули дзвін, та не знають, звідки він". А цей звін – чутки та брехливі версії, від людей Татарова.
Вигадали версію про угоду ніби як через його протистояння з Ситником. То інша пісня.
От навіть зараз, коли я в ІТТ і по суті в полоні по сфальшованій справі, вони активно продовжують розганяти ці фейкові інформкампанії.
Кілька днів тому в дюжині столичних ЗМІ розмістили матеріал, в якому якісь експерти говорять, що виникнуть проблеми із можливістю застосування такої форми як угода зі слідством. "Прокоментували" невідомо де, коли і кому в замовному матеріалі, але публікації виникли за кілька годин повсюдно.
А основна причина, яка спонукала мене до показань про корупційні зв’язки Татарова, полягає в особистому. От дивіться. Коли його було звільнено з МВС, він попросився до мене на роботу – я його прийняв. В нас на роботі він суттєво покращив своє матеріальне становище. Став заможною людиною.
Потім Татаров супроводжував оформлення меморандумів та юридичних документів, відповідно до яких Федотенков (Дмитро Федотенков, новий власник "Укрбуду" – УП) отримав все! А "Укрбуд" і я – нічого.
Я не зміг повернути контроль над компанією, коли Федотенков не вніс кошти та все переписав. Я не вірю в простий збіг обставин, що такий досвідчений юрист як Татаров цього не передбачав.
Читайте також: Що насправді сталося з "Укрбудом": історія падіння з великою ціною
До речі, Татаров був в числі тих, хто переконував запустити в "Укрбуд" саме Федотенкова, а не іншого партнера, якого я розглядав. Гадаю, була змова.
При зраді Майбороди він не відкрито, але зайняв його сторону і таємно допомагав йому, про що я дізнався лише потім, в СІЗО, у жовтні 2020 року.
Коли від мого імені до Татарова звернулися по допомогу, а я вже знаходився в СІЗО, він імітував бурну діяльність, аби допомогти. Насправді – нічого не зробив.
Він міг легко вирішити цілком на законних підставах проблему вкраденого у мене майна. Але Татаров пристав до іншої сторони – яка зрадила мене, пограбувала та підставила в квартирну справу.
От ми друзі, а він за весь період мого перебування під вартою жодного разу не поцікавився про мій стан, не запропонував якоїсь, навіть звичайної людської допомоги або підтримки моїй сім’ї.
Він став на бік моїх ворогів, мені стало про це відомо вже в СІЗО – а я не мав давати свідчень про те, як було, як вони з Майбородою вирішували питання в якомусь там році?! От зараз я в їхньому полоні через свої свідчення.
Впевнений, що вже завтра Татаров та його прихильники будуть говорити, що я обмовив його через особисту образу. Які б між нами не були особисті стосунки, у своїх свідченнях я правдивий.
– Ваші свідчення щодо Татарова стосуються лише хабара чи там є й інші епізоди?
– На даний момент мої свідчення стосуються лише одного цього епізоду.
– За версією слідства, ви через Татарова домовлялись про хабар для експерта з МВС. Чому саме його обрали на роль посередника? Хто координував домовленості? Татаров діяв за вашими вказівками чи брав участь в їх організації?
– Була ситуація, яка підлягала вирішенню в юридичній площині. Методи її вирішення вибирав Татаров сам, а потім доповідав, що потрібно для цього.
Я не дуже занурювався в деталі, для цього в нас був директор Майборода. Я їм довіряв, то вони говорили, що і як краще потрібно робити.
– Ви пішли на угоду зі слідством. Вона, зазвичай, передбачає викриття когось, хто стоїть вище в ієрархії злочину. При цьому, очевидно, що у справі хабара ваша роль вища за роль Татарова.
У чому, як ви думаєте, цінність вашої угоди для слідства? Чи вбачаєте в ній політичний інтерес через високу посаду Татарова? Чи можете ви зараз назвати себе і НАБУ спільниками?
– Угоди зі слідством я не підписував. Я вже відповів вам, через що вийшов з СІЗО.
У чому ми спільники?! Мене притягнули рік назад у справу квартир (йдеться про підозру в корупції з будівництвом житла для Нацгварді – УП). За ініціативи НАБУ мені визначили заставу в розмірі 80 мільйонів гривень, яку я ледь міг зібрати, запозичивши частину коштів.
Це, нагадаю, було на самому початку рейдерської атаки щодо "Укрбуду" та мене. Коли я зрозумів, що Федотенков не збирається виконувати свої зобов’язання – виплатити мені 11 млн доларів за мою частку, які мав намір скерувати на будівництво квартир, та інвестувати обіцяні 35 млн доларів – то я вирішив зустрітися із моїм тоді вже колишнім менеджментом та вмовити їх зробити все можливе, щоб добудувати будинки.
В тому числі із гендиректром "Укрбуду" Майбородою, щодо якого у мене була, за умовами застави, заборона в спілкуванні. Тоді я їх вмовляв помиритися, у мене був план продовження будівництва, щоб зберегти "Укрбуд" та добудувати інвесторам їхні квартири.
Але Майборода, як мені потім стало відомо, не без участі Татарова записав нашу зустріч, оприлюднив відеозапис, дав покази НАБУ, що така зустріч відбулася. Внаслідок цього були конфісковані 30 мільйонів застави, та мене зобов’язали доплатити ще 50 млн.
Оскільки у мене не було таких коштів, то за ініціативи НАБУ та САП мене посадили за грати. Де я і відбув 6 місяців. Хоча вважаю, що тоді нічого протизаконного я не зробив, оскільки та зустріч не стосувалася вирішення питань по кримінальній справі Нацгвардії, а стосувалася лише добудови житла для інвесторів "Укрбуду".
Отакі ми спільники з НАБУ.
На даний момент, гадаю, інтереси десь збігаються. Інтерес НАБУ, як мені здається, полягає в тому, щоби Татаров не мав впливу на правоохоронні органи. Оскільки, на їхню думку, він – корупціонер.
Мій же інтерес полягає в тому, щоби Татаров не мав впливу на правоохоронні органи задля фальсифікації замовної "справи" проти мене та незаконного утримання мене під вартою.
Взагалі ситуація є абсурдною. Його звинувачують, а він керує. Я сиджу, а він у владі. Тут якось і до держави питання, якщо він і я проходимо у справах, то де справедливість?
Безпрецедентний вплив на суд з боку Татарова я відчув на собі. Я сів за грати саме перед Новим роком.
Суддя була призначена на посаду під час роботи Татарова в ОП, 16 грудня 2020 року вона почала фактично здійснювати "правосуддя". До того вона багато років пропрацювала помічником в господарських судах і не мала ніякого відношення до кримінального права, не мала жодного досвіду.
Було все зроблено, щоб справа попала саме до неї. Досвідчених суддів було виключено із системи авторозподілу з відміткою "відсутня спеціалізація", і справа не змогла попасти жодному іншому судді. Вона не надала достатнього часу адвокатам для ознайомлення із справою, прийняла участь у фальшуванні першого тому справи.
Під час однієї із перерв в її кабінеті були добавлені в перший том 50 сторінок документів, без яких взагалі не могло розглядатися питання мого ув’язнення. Потім без дослідження другого та третього тому суддя пішла в нарадчу кімнату і за 1,5 години до Нового року оголосила своє рішення. Там було ще дуже багато порушень з її боку.
Таке правосуддя по-"Татаровськи".
– Національна поліція запідозрила вас у викраденні людини заради грошей. Ваш захист назвав це провокацією. Проясніть, будь ласка, що саме ви вважаєте фальсифікацією – саму історію з викраденням чи лише вашу причетність?
– Моя причетність до цього – точно провокація. Я впевнений, що один із "викрадачів" є провокатором.
Є беззаперечні докази того, що один із "викрадачів" ще за декілька днів до того імітував, тобто сфальшував, переписку між ним та мною. Хоча ми не були з ним навіть знайомі.
Згідно з цією перепискою, я нібито роблю замовлення на отримання грошей від потерпілого Мирошниченка.
Навіщо він це робив? В своїх показаннях він нічого про це не вказує. До речі, слідчий його про це нічого і не питав. І зрозуміло чому – бо це невигідно слідству для фальшування щодо мене справи.
Інші особи, можливо, крім потерпілого, могли бути використані і "всліпу".
– Якщо викрадення – провокація, то ким, на вашу думку, організована і санкціонована?
– Слідство відносно мене ведуть слідчі поліції. Але вважаю, що в цій ситуації поліція взагалі не може вести слідство. Вони упереджені відносно мене, оскільки слідчі поліції всі підпорядковані Цуцкірідзе, який зацікавлений в силі Татарова.
Я впевнений в безпрецедентному впливі на фабрикування справи Татарова та Цуцкірідзе, які і стоять за цим.
– Наскільки близько ви знайомі з юристом Олегом Мирошниченком, якого нібито викрадали і змушували написати розписку на 800 тисяч доларів, та підозрюваним Черновим, який дав свідчення, назвавши вас організатором викрадення?
– З Мирошниченком знайомий. Чернова та інших фігурантів справи в очі не бачив.
Хочу відмітити, що мене назвали організатором нібито викрадення. Але якщо уважно почитати підозру, то в ній не вказано жодної дії, які притаманні організатору.
Згідно з підозрою, мені ставиться у вину те, що один із організаторів, дізнавшись про те, що у Мирошниченка є борг переді мною, запропонував мені отримати ці кошти від нього, а я дав згоду. Це, згідно із законом, не є організацією злочину. Організатор – це той, хто керує, дає вказівки тощо. А мені "ставиться" виною лише те, що я "кивнув".
Що стосується потерпілого – хочу наголосити, що він не є юристом взагалі, тим паче моїм. Він має багато життєвого досвіду, як з’ясувалось – 13 або 14 років перебування в СІЗО за бандитизм та розбій.
Зараз мої адвокати розповіли мені про його дуже дивну поведінку в момент, коли їх зупинив екіпаж поліції. Він вийшов та разом з одним із "викрадачів" втік від поліції крізь гаражний кооператив та пішов в продуктовий магазин. Цілком логічно, якщо б його викрали, то він не уникав би поліції. Схоже, що приїхали не ті правоохоронці.
До речі, він дає цілком неправдиві покази: з приводу свого місця проживання, з приводу автомобіля, яким він керував тощо. Адвокати зараз розбираються.
Там фальсифікація на фальсифікації, але треба розуміти мотив не лише замовників мого включення у цю "справу" як організатора, але й її учасників.
Хоча головну свою мету замовники "справи" вже досягли – мене ізольовано, й про рейдерство "Укрбуда" ніхто не говорить.
– За нашою інформацією, Мирошниченко допомагав вам у вирішенні бізнесових питань. Чи відповідає це дійсності?
– Хибна інформація. Бізнесових питань в мене з ним не було. Він живе неподалік від мене. В минулому році він мені порадив двох адвокатів, один з них допомагає і дотепер. Все.
Хочу також відмітити, що у нього дуже скрутне матеріальне становище. Він мав зареєстрований на брата будинок, який багато років був в іпотеці, борг не обслуговував. В 2019 році року цивільна дружина Мирошниченка тайком від нього викупила борг у колекторів та зареєструвала будинок на себе.
Тепер він судиться із своєю цивільною дружиною від імені свого брата. Він пожалівся про це моїй дружині, казав, що у нього взагалі немає коштів на юристів для того, щоб повернути будинок та просив в борг. Моя дружина пожаліла його та дала 7 тисяч доларів.
Замовляти його викрадення задля написання ним розписки, знаючи, що ця розписка не дасть ніякого результату в майбутньому, є безглуздим вчинком. Вам так не здається?
– Яка зацікавленість підозрюваного Чернова давати проти вас покази?
– Чернов – це загадка. Це провокатор та інсценіатор. Дуже дивною є поведінка Чернова ще за тиждень до нібито викрадення Мирошниченка.
В телефоні Чернова є чимало контактів та з’єднань з особами, які працюють в правоохоронних органах – СБУ та поліції. В основному, з’єднання за два дні до "викрадення".
З його слів, за тиждень його кума Юлія Михайлова повідомила, що якийсь Мирошниченко вимагає у неї безпідставно 1700 доларів. І вона попросила його допомоги розібратися з Мирошниченком. Одночасно вона повідомила Чернову про те, що Мирошниченко боргує мені.
Чернов просить її відправити йому фото Мирошниченка. Використовуючи фото, імітує свою переписку зі мною, а скріншот цієї переписки відправляє іншим учасникам "викрадення".
Мої адвокати кажуть, що є всі підстави вважати, що він агент поліції.
Із матеріалів справи вбачається, що це також його ідея була, щоб Мирошниченко написав розписку про борг. Оскільки Чернов добре розумів, що Мирошниченко таких коштів не має.
І мета вказаної акції була отримання саме розписки, а не грошей. Чому їм потрібна була ця розписка? Щоб потім дати її як докази моєї причетності до "викрадення".
Стало відомо, що прокуратура готує документи на зміну йому підозри на менш тяжкий злочин – що він примушував до виконання цивільно-правових обов’язків – та на умовний строк.
Вибачте, але має ж бути здоровий глузд. Вимагати великі гроші в того, в кого нічого немає – нащо ті пустопорожні розписки? Мені винні мільйонні кошти заможні та впливові в Україні люди, а тут постанова провокаторів.
– Чи впливає ваша співпраця зі слідством у "справі Татарова" на основне розслідування про будівництво квартир для Нацгвардії? Чи визнаєте ви свою провину там, і чи маєте домовленності з НАБУ/САП у цій справі?
– Слідство по Нацгвардії було завершено навесні 2020 року, а справа Татарова була розпочата в жовтні 2020 року. Як я вже казав, ці справи є різними, хоча і є між ними певний зв’язок. По справі Нацгвардії я не давав показань взагалі.
– Вас складно назвати тим викривачем корупції, якому суспільство готове повірити. Ви і самі маєте кілька корупційних підозр. Що, на вашу думку, має змусити суспільство вірити вам зараз?
– Наше суспільство поділяється на дві категорії: ті хто дають хабарі і ті хто беруть, вимагаючи при цьому хабарі. І все це починається із пологового будинку, продовжується в навчальних закладах і закінчується похованням.
Може є лише декілька відсотків населення, які не відносяться ні до першої, ні до другої категорії – за життя жодного разу не давали і не брали хабарі.
Мене, наприклад, ніхто не може звинуватити в тому, що я, працюючи депутатом Київміськради, а потім депутатом у Верховній Раді, взяв у когось хабар. Під час депутатства в Київміськраді я не отримав ні для себе, ні для своїх рідних, ні для "Укрбуду" жодного клаптика землі.
Моя вина в тому, що я, збудувавши найбільшу будівельну компанію в країні, не зміг її втримати, в тому числі через жадібність та зраду свого менеджменту. Мені дійсно незручно перед інвесторами, які довіряли "Укрбуду" та моєму імені.
Читайте також: Укрбуд 2.0. Що відбувається з недобудовами Микитася та коли інвестори отримають квартири
– Чи відчуваєте ви за собою відповідальність за те, що підгодовували та користувались послугами тієї системи, жертвою якої тепер себе називаєте? Маю на увазі тотальну корумпованість, "понятійні" відносини влади з бізнесом, використання владних повноважень в особистих інтересах.
– Я вів свій бізнес точно таким чином, як його вели і ведуть сьогодні в Україні усі інші крупні та середні бізнеси.
А щодо моїх душевних відчуттів та сумління – давайте поговоримо про це принаймні, коли я не буду за гратами у "справах", намальованих тими, хто керує самими правоохоронцями.
"Українська правда" готова надати слово Олегу Татарову. Раніше редакція вже намагалась вийти з ним на контакт і передавала пропозиції про інтерв’ю через адвоката. Тепер публічно закликаємо відповісти на наші питання і викласти свою позицію.
Соня Лукашова, УП
