Вакцина від COVID-19. Скільки коштує, коли з'явиться в Україні і чому СБУ вже розслідує контрабанду

Оновлено о 20:00 13 січня

"Вона, скажу правду – унікальна. Це не пафос і не популізм. Вона унікальна, тому що не така як інші". 

Так восени минулого року президент Зеленський описував співвітчизникам напівмістичну "українську вакцину від COVID-19". Без назв і деталей – просто "українська вакцина". 

Вже тоді, на сьомому місяці пандемії, цього "просто" було достатньо, щоб викликати відчуття надії.

Однак поки ця надія може звучати китайською, англійською, німецькою, але не українською. Україні лишається ловити хвилю порятунку. Навіть це офіційному Києву дається не легко.

За прогнозом видання The Economist, Україна – в останніх рядах черги. Це означає, що широкий доступ до вакцини у населення з’явиться лише в 2022-2023 роках.

Що наразі відомо про вакцини від вірусу сторіччя? Які країни вже почали убезпечувати своїх громадян? Коли препарати дійдуть в України, на кого їх вистачить та скільки це буде коштувати державі? Чому українська частина цієї історії вже оповита скандалами і закидами вбік чиновників?

"Українська правда" розповідає про ситуацію з вакцинами від COVID-19 у світі та Україні.

Що наразі із розробкою вакцин від COVID-19

Нині дослідники тестують 63 вакцини в клінічних випробуваннях на людях, а 172 вакцини перебувають на доклінічній стадії дослідження, де їх випробовують на тваринах.

Загалом досліджують чотири основних види вакцин від COVID-19:

• Цільновірусні вакцини

У таких вакцинах використовують ослаблену або деактивовану форму патогена, який спричиняє захворювання. Є два типи цільновірусної вакцини: жива та інактивована.

В живих вакцинах використовують ослаблену форму вірусу, яка все ще може розмножуватися, але не спричиняє хвороби і викликає імунітет.

Прикладом живих вакцин можуть служити вакцини від краснухи (Рудивакс), кору (Рувакс), поліомієліту (Поліпро Себин Веро) тощо.

Інактивовані вакцини містять або "убитий" мікроорганізм, або його частинки. Наприклад, інактивована вакцина проти сказу, вакцина проти вірусного гепатиту А.

• Ацелюлярні (безклітинні) вакцини

Ці вакцини не містять живих компонентів вірусу, а зроблені з частин вірусу, які викликають імунну відповідь.

Відомі вакцини такого типу є проти гепатиту В, кашлюка тощо.

• Вакцини з використанням вірусних векторів

У цих вакцинах використовують ослаблений вірус, який не здатний спричиняти захворювання.

Прикладом вірусної векторної вакцини є вакцина rVSV-ZEBOV проти гарячки Ебола.

• мРнк-вакцини

Усі вищеназвані технології передбачали, що у вакцині має бути білок вірусу.

А от в РНК-вакцині уже білка вірусу немає. 

Натомість ця вакцина має генетичну інструкцію, яка навчає наш організм ці білки виділяти, а заодно виробляти захисні антитіла, щоб побороти збудник.

Хоча такого виду вакцини розробляють проти різних захворювань, зокрема, проти ВІЛ, вірусу Зіка тощо, досі жодна з них не була схвалена для використання.

Детальніше про склад мРНК-вакцини можна прочитати за посиланням.

Серед переваг РНК-вакцини те, що її можна відносно швидко та дешево виробити. 

Ця вакцина також може бути безпечніша за інші типи.

Основні вакцини від COVID-19

Зараз у світі роблять щеплення 10 різними вакцинами.

Але дослідження їхньої безпеки та ефективності ще не завершені. Ці вакцини поки що на третій фазі клінічних випробувань.

Після успішного завершення цього етапу виробники вакцин подають заявку на затвердження препарату до відповідних регулюючих органів. Потім наступає четверта фаза випробування – постліцензійна.

Її проводять, щоб перевірити, чи викликає вакцина дійсно рідкісні проблеми.

Деякі з вакцин вже схвалені для екстреного або й повного використання – попередньо вони продемонстрували ефективність до 95%.

• Comirnaty, виробник Pfizer/BioNTech (США, Німеччина)

Це мРНК-вакцина. Вона показує ефективність у 95%, 

Попереднє дослідження показало, що вакцина забезпечує захист приблизно через 10 днів після першої дози в порівнянні з людьми, які приймали плацебо.

ВООЗ схвалила цю вакцину для використання в надзвичайних ситуаціях.

Поки що немає даних, як довго вакцина Pfizer/BioNTech зможе захищати від COVID-19.

• mRNA-1273, виробник Moderna (США)

мРНК-вакцина, показує ефективність у 94%.

Вакцина Moderna потребує двох ін'єкцій з інтервалом у 28 днів. Попереднє дослідження дослідження показало, що ця вакцина дає антитіла від COVID-19 як мінімум на три місяці. 

• Convidecia, виробник CanSino (Китай)

Це вакцина з використанням вірусних векторів на основі аденовірусу.

Остаточних даних про її ефективність поки немає.

Друга фаза випробувань продемонструвала, що вакцина викликала сильну імунну відповідь.

З серпня CanSino почала проводити третю фазу клінічних досліджень.

Даних про тривалість захисту, який дає вакцина, немає.

• Sputnik V, виробник Gamaleya (Росія)

Це російська вакцина, яка також відома як "Спутник V". Вона створена з комбінації двох аденовірусів.

У Росії стверджують, що її ефективність становить 91,4%, проте в експертів є питання до цієї вакцини.

Зараз вакцина перебуває на третьому етапі клінічних досліджень.

У Росії стверджують, що ця вакцина здатна захищати людину від інфікування протягом близько двох років.

• AZD1222, виробник Oxford-AstraZeneca (Швеція, Велика Британія)

Це вакцина з використанням вірусних векторів на основі аденовірусу. Її ефективність коливається від 62% до 90% залежно від дозування.

Незважаючи на деяку невпевненість в результатах досліджень, Велика Британія дозволила вакцину для екстреного використання. 

Зараз вакцина перебуває на третьому етапі клінічних досліджень.

Інформації про тривалість захисту від цієї вакцини немає.

• BBIBP-CorV, виробник Sinopharm (Китай)

Це цільновірусна інактивована вакцина.

Компанія-виробник заявила, що її ефективність становить 79,34%, але ще не опублікувала докладні результати досліджень третьої фази.

Поки ніхто не може сказати, як довго ця вакцина може забезпечувати захист від COVID-19.

• Covaxin, виробник Bharat Biotech (Індія)

Це цільновірусна інактивована вакцина.

Індія схвалила вакцину для екстреного використання попри відсутність опублікованих даних третьої фази досліджень, які мали би показати, наскільки ця вакцина безпечна і ефективна.

Даних про тривалість дії цієї вакцини також немає.

• CoronaVac, виробник Sinovac (Китай)

Це цільновірусна інактивована вакцина.

7 січня дослідники заявили, що ефективність цієї вакцини становить 78%. Проте нові дані показують, що загальний рівень ефективності CoronaVac нижче 60%, але вище 50%.

Саме 1 млн 913 доз цієї вакцини проти COVID-19 мають поставити в Україну. 

Як довго ця вакцина може захищати від COVID-19, невідомо.

• Sinopharm-Wuhan, виробники Wuhan Institute of Biological Products, Sinopharm (Китай)

Це цільновірусна інактивована вакцина.

Вона проходить третю фазу випробувань в декількох країнах. У Перу, де проводять випробування вакцини, на короткий час призупинили дослідження, щоб вивчити неврологічні проблеми, з якими зіткнувся один доброволець, але визначили, що вони не пов’язані з вакциною.

Які результати показує вакцина, поки невідомо.

• EpiVacCorona, виробник Vector Institute (Росія)

Це ще одна російська вакцина. Її ефективність поки не відома.

Росія дала дозвіл і вона стала другою російською вакциною, яку почали використовувати. Хоча в листопаді тільки почалася третя фаза досліджень препарату.

Інформації про тривалість її захисту немає.

Станом на 11 січня 2021 року в усьому світі було введено 28,15 мільйона доз вакцин проти COVID-19.

Найбільше людей щепили в Китаї – 9 млн та в США – 8,99 млн.

Далі йдуть Велика Британія – 2,68 млн, Ізраїль – 1,85 млн, Об’єднані Арабські Емірати – 1,17 млн вакцинованих.

З вищеперелічених держав найшвидшу кампанію вакцинації запустив Ізраїль.

У списку країн, які розпочали вакцинацію, є також сусіди України: Росія провакцинувала 800 тисяч людей (станом на 2 січня), Польща та Румунія 203 тисячі та 125 тисяч відповідно.

Всього вакцинацію розпочали щонайменше 50 країн. Більшість із них використовує вакцину Pfizer/BioNTech.

Російський "Спутник V" крім Росії застосовують в Аргентині та Гвінеї.

Які побічні ефекти дає вакцина від ковіду

Нині найбільше відомо про побічні ефекти вакцини Pfizer/BioNTech, яка поки єдина отримала схвалення від ВООЗ, та вакцини Moderna.

У вакцинованих фіксують, зокрема, високу температуру – до 39-40°C, втому, біль в м'язах та суглобах, головний біль.

Були навіть випадки анафілактичного шоку, після яких у Британії не радять цю вакцину тим, хто має серйозні алергічні реакції. 

Короткострокові побічні ефекти

Короткострокові побічні ефекти, які відчували деякі люди під час випробувань вакцини, відповідають тому, що зазвичай спостерігається після щеплень іншими вакцинами.

Серед короткострокових побічних ефектів: 

• біль в місці ін'єкції, 
• головний біль,
• лихоманка,
• субфебрильна температура – підвищення температури тіла протягом тривалого часу в межах 37,2—38,0 °C,
• болі в м'язах,
• втома.

Ці ефекти можуть тривати від 12 до 36 годин після ін'єкції.

Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) зафіксували чотири випадки паралічу Белла (форма паралічу лицевого нерва), який трапився у людей, які отримали вакцину. 

У FDA дійшли до висновку, що ці випадки, ймовірно, не були пов'язані з вакциною, тому що відбулися з частотою, яку можна було б очікувати без будь-якого медичного втручання. 

За даними управління, також не було інших помітних закономірностей між вакцинацією та іншими неврологічними, нейрозапальними і тромботичними випадками, які припускали б зв'язок з вакциною.

Чим молодші учасники, тим частіше вони повідомляли про побічні реакції від вакцини Pfizer. 

Зі 100 підлітків у віці 12-15 років, наприклад, 14% відчули лихоманку після першої дози, а 20% – після другої дози, у порівнянні з 1% і 11% у літніх людей (старше 55 років). 

Люди літнього віку зазвичай менше переживають такі реакції, оскільки їхня імунна система не так сильно та ефективно реагує на "загрозу", як у молодих людей.

Що відомо про серйозні побічні ефекти?

Компанія Moderna повідомила про певну кількість серйозних побічних ефектів: близько у 2% розвинули високу температуру (38.9-40 °С) і сильний озноб.

Серед інших реакцій на вакцину Moderna були сильна втома (10% учасників), біль (9%), біль в суглобах (5%) і головний біль (5%). 

Ймовірно, у набагато більшого відсотка людей були легкі або помірні версії цих побічних ефектів, але ми не дізнаємося про це, поки компанія не покаже повні дані.

Для вакцини Pfizer цифри були нижчими: серйозні побічні ефекти включали втому (3,8% учасників) і головний біль (2%).

До цього часу жодна з вакцин не показала більш серйозних реакцій або побічних ефектів, але у двох людей у Великій Британії з’явилися серйозні алергічні реакції після вакцинації Pfizer.

Проте вони обоє страждають від серйозної алергії і носять з собою автоін'єктори з адреналіном.

"З масштабних клінічних випробувань ми знаємо, що це (алергічні реакції – УП) не було особливістю вакцини", – розповіла доктор Джун Рейн, глава Агенції з регулювання лікарських засобів та медичних виробів Великої Британії.

Побічні ефекти вакцини Sinovac, яку мають завезти в Україну

Дослідження, яке ще не отримало оцінки незалежних експертів, показало, що найчастіше добровольці відчували біль у місці ін'єкції, а більшість побічних ефектів проходили в легкій стадії.

Більш детальних даних про вплив цієї вакцини на людину поки що немає.

Чому виникають побічні реакції?

Реакції зазвичай виникають через те, як діють вакцини – завдяки стимуляції імунної системи, пояснюють експерти. 

Симптоми хвороб, такі як кашель, чхання, лихоманка, нежить і сльозотеча, насправді є реакцією імунної системи.

Лихоманка виникає, коли тіло нагрівається, щоб допомогти імунній системі працювати більш ефективно. 

Кашель і чхання – це спроби організму буквально виштовхнути мікроби з вашого тіла.

Отже, коли ці симптоми виникають після вакцинації, частіше за все це пов'язано з тим, що вакцина подіяла. 

Тобто вакцина привернула увагу імунної системи, і імунна система почала працювати, захищаючись від того, що вона вважає справжнім вірусом.

"Коли ви реагуєте на природну інфекцію або на імунізацію, ваша імунна система виробляє ряд білків, що викликають побічні ефекти. Це означає, що у вас сильна імунна відповідь", – зазначив американський експерт з вакцин доктор Пол Оффіт.

Як вакцина від ковіду потрапить в Україну та хто за це відповідає

Наразі Україна планує отримати вакцину від COVID-19 двома шляхами – купити її у конкретних виробників і домовитись про безоплатне постачання від COVAX, світової ініціативи задля імунізації від коронавірусу. 

Закупівлями займається державне підприємство "Медзакупівлі України", перемовинами з COVAX – МОЗ і Центр громадського здоров’я.

Насправді, і перша закупівля і постачання від COVAX – уже погоджені, необхідні документи Україна підписала в грудні 2020-го. Однак 100% впевненості в отриманні вакцини все ще немає, адже цьому передує ще кілька процесів. 

Законтрактована "Медзакупівлями" вакцина від китайського виробника Sinovac Biotech (детальніше про неї нижче) надійде в Україну лише після завершення третьої фази клінічних випробувань з ефективністю в щонайменше 70%. 

Її доставить компанія-посередниця "Лекхім" з сумнівною репутацією. Співпраця через "Лекхім" – вимога Sinovac Biotech, заявляють у МОЗ. 

Вакцина від ініціативи COVAX, як і вакцина від Sinovac Biotech, потрапить в Україну лише після успішного проходження всіх клінічних випробувань. 

Що відомо про вакцину, яку вже закупила Україна

Україна закупила вакцину від коронавірусу CoronaVac в найбільшого китайського виробника вакцини Sinovac Biotech.

Ця вакцина – інактивована, випускається в шприці й невибаглива до температур. Її треба зберігати при температурі від +2 до +8 градусів.

Дані щодо її ефективності різняться серед країн, у яких її тестують. 

Індонезія, яка найшвидше поширює вакцину серед своїх громадян, називає цифру ефективності у 65%, Туреччина – 91,25%. Однак в обох країнах у дослідженнях взяла участь замала кількість людей, щоб робити повний висновок, зазначає Bloomberg. 

Наймасштабніше дослідження, на понад 13 тисяч людей, проводить Бразилія. За офіційними даними Інституту Бутантата, місцевого партнера Sinovac Biotech з досліджень, вакцина є ефективною у 78%-х легких випадків захворювання на ковід і в 100% тяжких чи летальних випадків. Утім, за даними місцевого новинного сайту, на який посилається Bloomberg, ефективність вакцини значно нижча – між 50 і 60%.

Як повідомила "Лекхім", Україна також могла стати країною для проведення третьої стадії дослідження вакцини від Sinovac Biotech, однак компанії на це не вистачило грошей.

Коли і скільки доз вакцин отримає Україна 

У найближчі місяці Україна планує отримати близько 10 мільйонів доз вакцини від ковіду – 1,9 мільйона від китайського виробника Sinovac Biotech і 8 мільйонів від COVAX. За кращим сценарієм – COVAX виділить для України не 8, а 16 мільйонів доз, але гарантій цього поки що немає.

Сукупно 10 мільйонів доз вакцини вистачить на щеплення для трохи менше ніж 5 мільйонів українців, адже кожному треба ввести по дві дози препарату. Це близько 13% населення України, якщо спиратись на електронний перепис 2019 року.

Щеплення, зроблені закупленою за держкошт вакциною від Sinovac Biotech, та наданою COVAX, будуть для українців безоплатними. 

Першою в Україну має приїхати вакцина з Китаю – до кінця березня. Це буде частина замовлення – 700 тисяч доз з майже 2 мільйонів. 

Вакцину від COVAX чекають приблизно в той самий час, що і від Sinovac Biotech – у першому півріччі 2021-го, орієнтовно в березні-квітні. Утім, що це буде за вакцина – невідомо, про попереднє рішення COVAX Україна дізнається в кінці січня. У Центрі громадського здоров’я сподіваються, що COVAX передасть Україні препарат Astra Zeneca, розроблений Оксфордським університетом. 

Причини дві – Astra Zeneca планує випустити більше вакцин, ніж Moderna та Pfizer, відповідно, ці вакцини будуть доступнішими. Вакцину від Astra Zeneca також легше перевозити та зберігати – за температури +2 до +8 градусів за Цельсієм. Astra Zeneca значно дешевша за Moderna та Pfizer.

13 січня міністр Степанов пообіцяв, що вакцинація має стартанути вже в лютому цього року. За його словами, влада має от-от підписати договори з виробниками. Чекати на них можна нібито вже "протягом найближчих днів".

Водночас, за даними УП, держпідприємство "Медзакупівлі України", які опікуються профільними тендерами і підписали перший договір на вакцини, але згодом увійшли в у конфлікт зі Степановим, наразі не ведуть таких перемовин. Імовірно, нові поставки будуть проводити без цього ДП, про що раніше уже говорив міністр.

Скільки Україна заплатить за вакцину від ковіду

Держава вже заплатила майже мільярд гривень – ще з минулорічного бюджету. Ці гроші отримав український посередник "Лекхім" за майбутній китайський препарат. 

У грудні 2020 року Кабмін перерозподілив близько 1,3 мільярда на вакцину. Але на неї пішли лише 964 мільйони. На залишок купили тести та препарати, які використовують для лікування COVID. 

За ці 964 мільйони Україна має отримати трохи більше 1,9 мільйона доз. Тобто близько 500 гривень чи 18 доларів за дозу. Щеплення однією людини, таким чином, обійдеться приблизно у тисячу гривень. Загалом же анонсовані виробниками ціни варіюються в проміжку від $3-4 до $15-20 за дозу.

Договір із дистриб’ютором вакцини Україна вже підписала, хоча випробування остаточно ще не завершені. При цьому ціну договору називали неідеальною самі "Медичні закупівлі". 

Виникає логічне запитання: чому за такий договір держава дала чималу суму авансом повністю. Причиною називають те, що з початком нового року виділені гроші "згоріли" б. Тому провести тендер поспішали до кінця 2020 і зробили це 30 грудня.

Державні гроші вирішили убезпечити банківською гарантією. Тобто банк підтвердив платоспроможність української фірми-постачальника і зобов’язався повернути гроші, якщо той не виконає умови договору. В тому числі, якщо вакцина виявиться неефективною.

У бюджет 2021 року на вакцину заклали 2,6 мільярда гривень. Остаточних домовленостей з виробниками на ці гроші поки немає.

Ціни на одну дозу вакцини:

Moderna – 33$

Pfizer/BioNTech – 20$

Gamaleya (Sputnik V) – 10$

AstraZeneca/Oxford – 4$

Як в Україні будуть щеплювати від ковіду 

За оптимічним прогнозом міністра охорони здоров’я Максима Степанова, українців можуть почати щеплювати від ковіду вже в лютому. Цей прогноз викликає чимало сумнівів. 

На думку очільника Центру громадського здоров'я Ігоря Кузіна, за наявності вакцини почати вакцинацію у лютому можна радше для медиків. Адже, за його словами, вони ознайомлені з принципом роботи вакцини та потенційно прихильно ставляться до вакцинації. 

Масову кампанію з вакцинації навряд чи вдасться розпочати так швидко.

55% українців готові зробити щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною. 40% – не готові.

35% готові вакцинуватись платною вакциною, 57% – не готові.

Прихильників безкоштовного вакцинування від COVID-19 більше серед людей старшого віку, мешканців сіл, платного – серед молоді і жителів Києва.

Опитування групи "Рейтинг", проведене наприкінці листопада 2020-го

Опитування читачів УП показало дещо інші результати:

69% читачів готові безкоштовно вакцинуватись від COVID-19 вакциною, схваленою ВООЗ. 24% – не готові. 8% – складно відповісти.

*округлено до найближчого цілого 

Три головні причини відмови від вакцини – невпевненість в її ефективності, побоювання за власне здоров’я через наслідки вакцинування, несприйняття щеплень загалом. 

Як і в усьому світі, першими щеплення від COVID-19 в Україні отримають люди з груп ризику. Таких груп дев’ять – це медики, військовослужбовці, люди похилого віку, люди з хронічними захворюваннями та інші. 

Усього в 9 групах ризику перебуває понад половина населення України – майже 21 мільйон громадян. Кожна з груп ділиться на підгрупи. Наприклад, у групі медиків першими вакцину отримають ті люди, які працюватимуть у складі мобільних бригад з вакцинації. Далі – ті, хто надають допомогу хворим на COVID-19, персонал лабораторій і т.д.

Вакцини по регіонах розподілятимуть пропорційно до кількості представників груп ризику. Умовно – чим більше медиків працює в регіоні, тим більше туди відправлять вакцин з урахуванням логістичних можливостей регіонів.

Технічно процес виглядатиме так: місцеві управління охорони здоров’я складають і перевіряють списки людей з груп ризику, які потребують вакцинації, передають ці списки до ЦГЗ, який з огляду на потреби складає план поділу між регіонами і передає його на затвердження в МОЗ.

Люди з груп ризику можуть відмовитись від щеплення. Щеплення від COVID-19 в Україні буде добровільним. Зробити щеплення зможуть зробити як ті, хто не хворів на COVID-19, так і ті, хто вже переніс хворобу. Здавати ПЛР або ІФА тест перед щепленням не потрібно.

Українців з усіх груп ризику планують безоплатно провакцинувати до квітня 2022 року. 

У здорових людей поза такими групами, з високою ймовірністю, шансів на отримання вакцини за держкошт небагато. Але є й інші способи вакцинуватись – про них нижче.

Чи можна буде щепитись самостійно і скільки це може коштувати

З часом вакцини від ковіду однозначно потраплять на рівень приватних клінік, але коли саме це буде – спрогнозувати наразі складно. 

Обізнані з ситуацією навколо закупівель люди пояснюють, що світові виробники спершу задовольнятимуть потреби держав, а вже згодом – приватних компаній. Адже попри те, що у приватні руки продавати вакцини можна дорожче, держави закуповують вакцини значно більшим обсягом.

УП звернулась поштою до трьох великих приватних клінік – Добробут, Оберіг та Oxford Medical – із запитаннями, чи розглядали вони можливість надавати послуги з вакцинації від ковіду, та якою може бути приблизна вартість такої послуги. 

На наше звернення відгукнулась клініка "Добробут", повідомивши, що без чіткого розуміння, коли вакцина стане доступною в Україні, вони не ніяк можуть коментувати ситуацію.

Доповнено. Клініка "Оберіг" планує щеплювати від коронавірусу, якщо буде впевнена в якості та безпечності вакцини, яка з‘явиться в Україні, пояснює заступник гендиректора Олександр Лінчевський. 

З часом вакцини ставатимуть доступнішими і дешевшими, пояснює очільник ЦГЗ Ігор Кузін. 

"Питання доступу вакцини людей поза групами ризику лежить більше в площині доступності вакцини на світовому ринку. Наприклад, якщо якась фармацевтична компанія захоче зареєструвати вакцину на території Україні й буде продавати її приватним структурам, цілком можливо, що вона буде з’являтися додатково до того, чим забезпечить держава. 

За дефініціями ВОЗ, це називається широкий доступ до вакцини. І, потенційно, він очікується не раніше кінця 2021 року. Дуже багато буде залежати від компаній-виробників", – розповідає Кузін.

Першою про продаж вакцин в Україні заявила компанія "Лекхім" – та сама компанія-посередниця для закупівлі вакцини в китайського виробника Sinovac Biotech. Вона продасть в Україні 5 мільйонів доз вакцини від Sinovac Biotech. 

Ціна за одну дозу – близько 500 гривень, одній людині треба дві дози. 

Найперше "Лекхім" орієнтується на продаж вакцини на підприємства – для вакцинації працівників та членів їхніх родин. Подати заявку на отримання препарату можна з 15 січня по 15 лютого.

У 2022 році "Лекхім" планує виробляти вакцину в Україні.

Скільки людей в Україні зможуть вакцинуватись у 2021

• За державний рахунок

Тієї вакцини, за яку вже заплатили з держбюджету, вистачить на 957 тисяч громадян. 

Назвати, навіть орієнтовно, кількість людей, чиї потреби покриють виділені у 2021 році 2,6 мільярда гривень, складно. Адже це залежить від ціни, про яку вдасться домовитись із постачальниками.

Якщо відштовхуватись від цифри першого і поки єдиного українського договору, то це може бути близько 2,6 мільйона людей. Але ця цифра може коливатись в будь-яку сторону і залежатиме, зокрема, від переговорних здібностей українських чиновників.

• За рахунок інших держав

Ще 4 мільйони зможуть вакцинуватись завдяки програмі COVАX.

Потенційно Україна також може розраховувати на підтримку Заходу. За словами керівника ДП "Медзакупівлі" Арсена Жумаділова, йдеться про 125 млн доларів від Світового банку та Європейського інвестиційного банку. Якщо це "потенційно" стане "реальним", отримати свої дози зможуть ще декілька мільйонів людей. 

ЗМІ пишуть про зрив закупівлі зі сторони МОЗ, "руку" Богатирьової і контрабанду вакцини. Що відбувається?

Від початку боротьби з ковідом українську владу супроводжувала критика і скандали. Зі скандалу почався і 2021 рік, коли ДП "Медичні закупівлі України" фактично звинуватили МОЗ у втручанні і ручному контролі вибору вакцин.

На початку грудня МОЗ передало свої контакти з перемовин до держпідприємства. Після цього "Медзакупівлі" звернулись до всіх компаній, чий винахід був на третьому етапі тестувань, і від деяких отримало комерційні пропозиції.

Під кінець грудня МОЗ остаточно сформувало вимоги для тендерів, і "Медзакупівлі" змогли домовитись з двоми постачальниками. Враховуючи необхідність погоджувати ці домовленості з міністерством, ДП відправило туди документи. І коли до кінця року залишались лічені дні, з відомства Степанова прийшла згода. Однак лише на одну компанію – "Лекхім".

При цьому, у "Медичних закупівлях" кажуть, що, якби не тиск "згори", могли би виторгувати у "Лекхіма" ще близько долара знижки на дозі, тобто близько 1,9 мільйона доларів або 53,2 мільйона гривень загалом (!). 

Згодом другий потенційний постачальник пригрозив відмовитися від співпраці з Україною, якщо домовленості і далі будуть затягувати. 

Міністра Степанова звинуватили у самостійному визначенні переможця і блокуванні інших пропозицій. При цьому "Лекхім" назвали "скандальною компанією часів Раїси Богатирьової", а її власника Валерія Печаєва – "соратником Раїси Богатирьової".

Він фігурував у ЗМІ і в часи ще до Революції гідності, коли Богатирьова відповідала за здоров’я українців. Тоді Печаєв входив до кількох органів при МОЗ, соціально-економічної ради з питань охорони здоров'я, робочої групи щодо державного регулювання цін на лікарські засоби.

Водночас, співрозмовник УП, знайомий з процесом перемовин, каже: "Лекхім" і справді давно працює з китайською компанією-виробником і має з ним ексклюзивні домовленості на дистрибуцію. А "Медичні закупівлі" отримали з Китаю лист на підтвердження того, що українська фірма є офіційним представником виробника і саме вона має розповсюджувати товар в Україні.

Міністр Степанов казав, що закупити саме цю вакцину в Україні можливо лише через "Лекхім". 

"Лекхім" і раніше вигравав кілька тендерів у "Медичних закупівель". А загалом від державних органів за останні 4 роки отримав близько 15 мільйонів гривень на закупівлях.

Другий скандал – історія про нібито її підпільне поширення. У перший тиждень нового року у мережі почали писати, мовляв, у країну контрабандою завезли Pfizer. А далі препарати підпільно продавали VIP-політикам за кілька тисяч євро.

Після публікацій президент Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та іншим правоохоронцям "негайно перевірити інформацію". Прем’єр Денис Шмигаль наказав зробити те ж МОЗ та МВС. 

СБУ почало розслідування 6 січня, але деталі поки не коментують і не розкривають. У відповідь на питання УП, чи підтвердилась інформація зі ЗМІ, у Службі безпеки відповіли:

"Станом на зараз відомо, що група осіб, за попередньою змовою, в порушення встановлених правил, придбали, перевозили, зберігали та відпускають отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби під виглядом вакцини від вірусу COVID-19 виробництва компанії "Pfizer".

Під час досудового розслідування перевіряються обставини її застосування, вакцинації окремих громадян як в медичних закладах, так і за їх межами".

Історія з підпільною вакцинацією викликає кілька питань. По-перше, можливість незаконно вивести "золотий" препарат з такої держави як Ізраїль. Саме його в першочергових повідомленнях називали нібито ймовірним джерелом контрабанди. Тамтешня влада уже заперечила це.

По-друге, здатність напівлегальних фармацевтів забезпечити складні умови транспортування. Адже Pfizer вимагає дуже низької температури, від -70°C.

Чи були випадки корупції і контрабанди вакцини в інших державах

Україна – не єдина держава, в якій вакцина пішла у підпілля або стала привілеєю для "віпів". 

Зі скандалу почалась вакцинація в Польщі, де під першу чергу мали потрапили медики і медпрацівники, але їхні місця зайняли політики і знаменитості. Серед іншого, кілька акторів і колишній прем’єр, а нині – депутат визнали, що отримали щеплення.

Голова польського уряду обурився їхньою поведінкою, а тамтешній міністр охорони здоров’я анонсував штраф для Варшавського медичного університету. Двох посадовців звідти вже звільнили.

Японські ЗМІ писали про історію, схожу на українській розголос. Мовляв, місцеві еліти мають доступ до китайської вакцини, завезеної контрабандою. При цьому там підпільні процедури тривають нібито ще з листопада.

Японські журналісти назвали це "методом розширення впливу Піднебесної". Китайська влада назвала непідтвердженими такі заяви, а виробники заперечили продаж препаратів за кордон.

На Філіппінах скандал сягнув найвищих кабінетів влади. Там, ще у вересні-жовтні минулого року щеплення зробили працівникам служби безпеки президента. Хоча ані тоді, ані зараз вакцини не були легалізовані в країні.

Еліта Росії, як писав Bloomberg, мала доступ до експериментальної вакцини взагалі з липня. Мова йшла про політиків і співробітників великих підприємств. Джерела видання говорили про залученість до вакцинації сотен людей. 

Бажання бути "попереду планети всієї" не відпустило РФ і під кінець року. Вже на початку грудня там офіційно запустили щеплення власним "Спутником V". При чому Володимир Путін не став поки показувати приклад і випробовувати російську розробку на власному організмі.

Ольга Кириленко, Катерина Хорощак, Соня Лукашова, УП