КС підкрався непомітно. (Не)конституційні бої Зеленського
Баланс влади – це не записана в Конституції даність. Це – процес, марудна робота, яку безперервно мусять виконувати ті, хто займає владні пости.
Як тільки хтось із топ-посадовців не хоче чи не може брати на себе відведену йому частину відповідальності, державу починає лихоманити. Утворену порожнину у владі миттєво заповнюють інші сили. В результаті – вся система починає продукувати дивні, часом самовбивчі рішення.
Наочну демонстрацію такого розбалансування влади країна спостерігає от уже більше тижня.
Скандальне рішення Конституційного суду щодо системи антикорупції стало каталізатором найбільших з часу обрання Володимира Зеленського публічних баталій. Уже за кілька днів вони набрали обрисів повноцінної конституційної кризи.
"У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, будуть скасовані і напрацьовані проекти, і підтримка Світового банку. У нас буде велика діра в бюджеті. А головне – ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра".
Мало хто б здивувався, якби почув таку тираду від якогось спікера опозиційної партії.
Але ці слова належать президенту, гаранту Конституції і просто людині, яка уособлює всю повноту влади – Володимиру Зеленському.
Наведені ним похмурі перспективи втрати зовнішньої підтримки і фінансування досить страшні. Але найстрашніше місце у наведеній цитаті – визнання того, що президент не контролює ситуацію в країні.
Як і чому виникла криза, чи справді Зеленський "не знав" про підготовку саме такого рішення КС та які наслідки для влади матиме (не)конституційна війна, розбиралась "Українська правда".
"Сюрприз" №1. Судді провокують кризу
Свого часу рішення КС щодо указу про розпуск Ради дало президенту можливість сформувати свою монобільшість. Але це було по суті єдине гучне рішення суддів-конституційників, яке грало на руку Володимиру Олександровичу.
У всіх решті випадків суд був дуже скептичним до ініціатив президента. Наприклад, щодо більшості проектів конституційних змін Зеленського КС видав якщо не негативні, то половинчасті рішення.
Але кінець 2020-го виявився особливим у взаєминах президента і суддів. І КС випала одна з ключових ролей у процесі, який противники чинного президента називають "розвротом на Схід" і "розривом стосунків із Заходом".
Спершу, 28 серпня, КС визнав неконституційним указ про призначення директора НАБУ Артема Ситника. У взаєминах України і західних партнерів незалежність Антикорупційного бюро є основоположною річчю. Це навіть не так правоохоронний орган, як символ, індикатор вектору геополітичного руху. Так само, як і функціонування Нацагентства запобігання корупції.
Саме тому старе рішення КС щодо Ситника і нове, яке паралізувало роботу НАЗК, не могло бути потрактоване інакше, як спроба змінити згаданий геополітичний вектор.
І йдеться не стільки про якийсь "проросійський реванш". Мова, швидше, про те, що Україна може вибути із клубу друзів Заходу і людей, які поділяють одні цінності. Більш приземлено це означає – Україні більше не довірятимуть, а отже не надаватимуть кредити, гарантії та дипломатичну допомогу.
Навіть безвіз – це теж інструмент наближення партнерів одне до одного. Немає умовленого партнерства, немає і безвізу.
Зараз на розгляді в КС – земельна реформа, чутливі для країни мовний і люстраційний закони. Тому цілком можна зрозуміти рівень напруги президента Зеленського на скликаному 29 жовтня засіданні РНБО.
"Я не впевнений, що судді Конституційного Суду самі вирішили зробити те, що вони скоїли", – натякаючи на людей з оточення олігархів Коломойського та Медведчука, які були суб’єктами подань в КС, обурювався Зеленський. І вимагав: "Треба робити швидкі, але адекватні кроки".
А далі, як завжди – ні швидкості реакції, ні тим паче її адекватності.
Перш за все тому, що президент лукавив, коли говорив про "сюрприз" від суддів.
"Президент же заявляє, що це диверсія проти України, так? Так диверсія проти України – це злочин. Тобто в тебе є спецслужби, які точно тебе інформували, що готується такий злочин. Яка твоя була реакція? Ніякої. Яка робота проводилася? Ніякої... Не існує такого варіанту, щоб вони не доповіли", – резонно припускає в інтерв’ю УП колишній глава ОПУ Андрій Богдан.
Те, що Зеленський знав про підготовку рішення КС і про його зміст, підтвердили УП інші джерела в "Слузі народу".
"Чому Тупицький в такому шоці від того, що його так топлять? Бо вони писали рішення в контакті з Офісом. Але в останній момент у Єрмака вирішили, що це надто небезпечно і повісили все на суддів. Ті забирають весь негатив, а Єрмак отримує підставу перетрясти КС. Всі все знали", – розповідає один із впливових депутатів "Слуги народу".
"Це ж вони уже вдруге кидають суддів. Перший раз було, коли обіцяли Ситника указом зняти після рішення суду. Але не зняли. Тепер Зе переконали, що мало бути "м’яке рішення", а це Тупицький всіх кинув. А Вова терпіти не може зрадників, тому він щиро хоче весь цей КС розігнати", – додає він.
Повірити у прохідну драматичну сценку "це для нас сюрприз" у виконанні Зеленського вкрай складно.
Ще складніше зрозуміти логіку його дальших дій.
Сюрприз №2. Неконституційний закон від гаранта Конституції
Після згаданого засідання РНБО президент Зеленський вніс до Ради законопроект, який був покликаний "відновити довіру до конституційного судочинства".
Цей проект не потрібно переказувати, це – сама простота: рішення КС не визнавати, суддів – звільнити.
Віє уже забутою атмосферою тізерів серіалу "Слуга народу": розстріляти, розігнати, розділити... Просто, ефектно, хай і неконституційно.
Представник президента в КС Федір Веніславський назвав цей законопроект "політико-правовим засобом".
"Це є абсолютно обґрунтованим і повністю відповідає цінностям, закріпленим Конституцією України", – сказав представник президента.
Цінностям – можливо. Але самій Конституції – навряд. В Основному законі досить однозначно перерахований перелік підстав для звільнення суддів КС, а про невизнання його рішень – взагалі ні слова.
"Наші юристи почитали, порахували, загалом це тягне на захоплення влади. І всі, хто за це проголосують, можуть проходити як співучасники. Буде злочинне угруповання", – ділиться не під запис один із політичних важковаговиків чинного складу Ради.
Проте найбільша біда навіть не в тому, що гарант Конституції подає і відстоює такий законопроект. Найгірше, що не існує владного механізму попередження подібних рішень КС у майбутньому.
"Роботу з суддями ніхто не веде системно. Цим же треба займатись. Кожен із них людина, кожного треба послухати, помогти чимось, десь притиснути, СБУ є. Суд же не вчора виник, він завжди був і завжди влада з ним будувала стосунки. Це нормально. Це і є робота влади, щоб не було такого шухеру", – пояснює один зі співрозмовників УП з числа колишніх топ-посадовців.
Мова не обов’язково йде про притискання до нігтя в стилі політики Френка Андервуда із "Карткового будинка". Але президенту нікуди не подітись від налагодження робочої комунікації, співпраці і, врешті, створення того пресловутого балансу влади.
Можливо, це не те, чим би хотілося займатися президенту. Врешті, він сам визнає, що не розуміється в судах і не хоче розумітись.
Але хіба є інший шлях, який дозволить не гасити пожежі, а не допускати їх?
Сюрприз №3. "Своя" Рада ігнорує Зеленського
"А що там у вас за законопроект, Діма? Чому мені нічого не сказали? Я б хотів на майбутнє, щоб мені повідомляли про такі речі", – роздратовано звертався президент Зеленський до спікера парламенту Дмитра Разумкова на закритому засіданні фракції "Слуга народу" в понеділок.
Президента обурило, що спікер, не порадившись із ним, вніс до парламенту свій законопроект для виходу з конституційної кризи.
По суті проект Разумкова, який, за даними УП, підготував керівник головного юруправління Ради Михайло Теплюк, своєю сумнівною легітимністю схожий на президентський.
Спікер запропонував простим голосуванням у 226 голосів повернути всі скасовані Конституційним судом норми законодавства і уже після цього їх поправити, відповідно до рекомендацій КСУ.
Процедура, кажучи словами Веніславського, теж відповідає швидше "цінностям Конституції" ніж їй самій. Але Разумков принаймні не пропонує розганяти весь КС.
"Вранці в понеділок Діма подзвонив і каже: прийди, будуть керівники фракцій, поговоримо перед погоджувальною. Я питаю, чи буде хтось з ОПУ, а він каже, що буде Стефанчук і цього, мовляв, вистачить", – розповідає УП один із учасників наради у Разумкова.
"Він показав текст, Юля спробувала протиснути свій варіант, у "ЄС" був свій проект, у "Голосу" теж своє бачення. Але всі погодились, що це найбільш прийнятний варіант. Точно кращий за той, що Зе пропонує", – додає співрозмовник.
Під проектом Разумкова свої підписи поставили майже повним складом "Батьківщина", "ЄС", "Голос", "За майбутнє" та частина "слуг".
Саме про ці домовленості і цей законопроект з обуренням питав Зеленський на засіданні фракції.
Цей випадок явно зачепив президента. Офіс навіть випустив окреме повідомлення про візит на фракцію на президентському сайті, чого до цього ніколи не робив, де Зеленський окремо пройшовся по ініціативі Разумкова.
"Будь-яке нове рішення парламенту, яке спробує відновити таку кримінальну відповідальність, буде апріорі непрацюючим. Його навіть не треба буде заново оскаржувати в Конституційному Суді. Якщо ви проголосуєте за це рішення (законопроект Зеленського – УП), ви голосуватимете для народу. В іншому разі ви захищаєте суддів Конституційного Суду", – недвозначно розставив маяки для своїх депутатів Зеленський.
Щоб його думка була ще більш очевидною, президент натякнув, що готовий взагалі розігнати Раду, якщо депутати не підтримають його ініціативу.
"Вони повинні розуміти відповідальність. Якщо ми підемо врозріз, ми будемо виходити з цього кута навіть таким шляхом (шляхом розпуску парламенту – УП)", – сказав Зеленський.
Його погрози не справили належного ефекту.
Як переказують очевидці згаданої розмови на засіданні фракції "СН", Разумков на випад Зеленського хмикнув, кивнув головою, але нічого не відповів.
Власне, не було потреби. Відповіддю стали наступні кроки Ради: законопроект Разумкова підтримала більшість фракцій. Саме цей, а не президентський проект пройшов комітет і уже готовий до розгляду.
"Разумков вирішив, що раз винною все одно буде Рада, то хай і ініціатива буде йти від неї. Якщо Зеленський хоче розігнати суд, то хай видасть указ. Він так само буде антиконституційним, як і рішення Ради. Тому різниці ніякої. А Разумков хоче все якось м’якше зробити", – ділиться не під запис один із близьких до спікера "слуг".
Треба розуміти, що ініціатива Разумкова продиктована в тому числі і його особистими політичними амбіціями, що, до слова, відверто дратує і президента, і все його оточення.
* * *
Верховна Рада планувала розглянути законопроект Разумкова у четвер.
Несподівано в середу в парламенті зареєстрували альтернативний проект, який відстрочить голосування за спікерський закон, бо з ним має ознайомитись комітет. Автор альтернативного проекту – Олександр Дубінський. Для доведення ситуації до повного абсурду, він подав ще один законопроект – альтернативний до президентського про розгін КСУ.
Коли комітет збереться, і депутати зможуть розглянути проект Разумкова, поки невідомо.
Цей тролінг Дубінського виглядав би смішним, якби загальна ситуація не була такою трагічною.
"Зеленський загнав сам себе своїм законом на розтяжку. Якщо протисне через Раду розпуск КС, то йому на Заході руку не подадуть. Це дикість – розганяти Конституційний суд, якщо тобі не подобаються його рішення", – розмірковує в розмові з УП один із політичних старожилів із проросійського крила. І резюмує: "А якщо не протисне, то буде виглядати слабаком всередині країні. От і вибирай".
Роман Романюк, УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
