Монобільшість на двох. Для чого Коломойський шантажує Зеленського
25 жовтня – поворотна точка для президента Володимира Зеленського.
Дуже ймовірно станом на зараз, що його партія зазнає фіаско на місцевих виборах. І щоб не перейти до стадії загальнодержавного провалу, президенту доведеться шукати глобальні, системні рішення.
Бо це тільки у притуманеній свідомості Давида Арахамії партія влади може радіти, коли програє. В реальному житті виборець чекає від своїх обранців успіхів і перемог. Або заводить собі інших обранців.
"Для Зеленського важливо зрозуміти, що це не проблема партії. Насправді провалилась його модель управління країною. Її треба терміново змінювати", – розмірковує в розмові з УП один із впливових урядовців.
Проте одна річ – хотіти перезапустити систему, інша – могти.
На початку року Зеленський мав змогу замінити весь уряд і зробити це силами своєї фракції. Станом на початок жовтня про таку свободу дій президент може хіба мріяти.
За останні півроку основний механізм здійснення влади Зеленського – монобільшість "Слуги народу" – поступово перетворилась на фікцію.
Приблизно з травня "Слуга народу" не може самостійно проголосувати ніяких принципових питань. Мабуть, останнім ривком, який і надірвав фракцію, став "антиколомойський закон".
Далі фракція поділилася на формальні і неформальні групи, ті пересварились між собою, з Офісом президента, з урядом та з сусідніми фракціями.
"Я дивлюсь на деяких своїх колег і не впізнаю. Ми прийшли на ідеї, голосували, у щось вірили. А зараз є такі, що "хай мені приносять мою "двадцятку" в конверті, і мені байдуже, за що голосувати". І таких більшає. Я уже сам хочу, щоб нас розігнали", – в серцях ділиться з УП один із мажоритарників "СН".
Олії у вогонь під рейтингами Зеленського підливають і деякі олігархи. Той же Ігор Коломойський намагається збільшити свою присутність у президентській фракції, щоб мати ефективні інструменти для шантажу.
Що відбувається у монобільшості "Слуги народу", чи зможе ОПУ повернути її до життя та навіщо Коломойський розхитує фракцію Зеленського, розбиралась "Українська правда".
Перегрупування "слуг": Єрмак і фракція
Однією із головних "фішечок" монобільшості-2019 була не стільки кількість депутатів, як те, що більшість із них не були навіть знайомі одне з одним.
Тож дуже швидко перед Офісом Зеленського постало серйозне питання: а як взагалі координувати 250 нічим не пов’язаних депутатів?
Для вирішення цієї проблеми тодішнє керівництво Банкової поділило фракцію на 15 груп, у які депутатів записували методом жеребкування.
Офіс президента часів Богдана намагався стежити за дисципліною і голосуваннями, тому варіант 15 випадкових груп сяк-так працював перші місяці роботи Ради.
Читайте також: "Колишні" Зеленського. Чим займаються Данилюк, Богдан, Гончарук та інші
Як тільки із цієї конструкції випав "поганий поліцейський" Богдан, система почала сипатись.
"Зараз з ОПУ взагалі комунікації немає. Єрмаку пишеш – він не відписує. Зустрінеш його в кулуарах – він може і не привітатися навіть. У мене таке враження, що Єрмак взагалі більшу частину депутатів не знає", – скаржиться один із глав комітетів Ради.
"Зеленський влітку зустрічався з кількома групами. Люди йому скаржилися на проблеми в округах, якісь особисті питання піднімали. Але так ніхто нічого і не вирішив їм. А зараз депутати президента не бачать взагалі. Коли УП кілька днів провела із президентом, то тут деякі колеги вам реально заздрили", – додає співрозмовник УП.
За відсутності організації і контролю монобільшість почала жити своїм окремим життям.
І коли Банкова хоче щось провести через Раду, то їй легше часом домовитись із іншими фракціями, а не зі своїми депутатами. Як сталося, наприклад, коли Верховна Рада затверджувала комісію по відбору нового голови САП. "Слуга народу" дала лише 172 голоси. Якби не голоси груп "За майбутнє" та "Довіри", голосування було б провалене.
І замість того, щоб систематизувати роботу і вислухати депутатів, в Офісі президента задумали велике переформатування всередині фракції "Слуги народу".
"Там зараз 14 заступників керівника фракції. Може статися, що їх стане більше. В чому проблема? Минув рік – хтось із депутатів знайшов себе в комітетах, хтось став спікером і ходить на телебачення. Єрмак вважає, що кожна людина у фракції має бути до чогось задіяна і відчувати себе потрібною. Тому реформації чи перестановки будуть відбуватися", – розповіло джерело з найближчого оточення голови ОПУ.
За даними УП, за останні тижні всередині "Слуги народу" відбуваються досить дивні рухи. В приватних бесідах депутати скаржаться, що зі складу фракційних груп почали виключати по 3-4 людей без попередження.
"Не знаю, як це має відбуватись процедурно, бо фракційна група – це просто чат. Виключають тих, в кого відсоток голосувань по важливих для керівництва Офісу питаннях нижчий за інших членів групи", – не під запис розповів УП депутат, якого планують виключити зі своєї групи.
У той же час одразу кілька джерел у "Слузі" розповідають, що у фракції можуть з’явитися ще декілька груп.
УП відомо щонайменше про чотири нові групи, які можуть очолити депутати Олександр Скічко, Олександр Трухін, Юлія Гришина та Артем Дубнов. Усі вони підтримують теплі відносини із президентом та керівником його Офісу.
Ймовірно, що виключених з інших груп депутатів можуть розподілити саме у ці нові.
"Єрмак давно хоче взяти частину фракції під себе, але якось воно йому ніяк не виходить. Він же розуміє, що йому треба опора в парламенті, от він і намагається в цьому напрямку активничати", – розповідає високопоставлене джерело в "СН".
Однак створити під себе групи Єрмаку буде не так вже й просто.
Фракція далеко не в захваті від нової ініціативи.
Крім того, голова ВРУ Дмитро Разумков запропонував у партійному чаті провести незалежні праймеріз і переобрати всіх керівників груп. Мовляв, "якщо треба змінити керівництво фракції – нехай цим займуться самі депутати".
Така ідея знайшла відголос у депутатів, але не сподобалась Банковій. За такого розвитку подій кум глави ОПУ Микола Тищенко ризикує втратити свою групу.
Як розповідають депутати, зараз його "підлеглі" шукають собі більш підходящі групи. Особливо після скандалів з "плівками Тищенка", які викладає депутат Гео Лерос.
Тож питання створення ефективної структури управління "Слугою народу" поки зависло в повітрі.
"Зеленський не спішить, бо що йому від фракції треба? Одне голосування – бюджет. За нього голоси зберуть. А далі хай роблять, що хочуть", – пояснює УП один із топпосадовців.
У кого більше "слуг": Коломойський і Зеленський
Формальні управлінські групи у фракції "Слуги народу", якими ніхто толком не керує, – це тільки одна з проблем президента і його партії. І, можливо, не найбільша.
Куди відчутніших ударів по єдності "слуг" завдають якраз неформальні зв’язки.
"Не секрет, що у Коломойського є багато своїх у "Слузі". Зараз їх ще побільшало: комусь помогли, комусь "принесли". Думаю, у нашій фракції у нього уже людей під 40. Якщо додати сюди "За майбутнє", то в Раді Коломойський може зібрати 60-70 голосів", – розповідає не під запис один із впливових депутатів "Слуги народу".
І це досить вагома цифра. Наприклад, сумарні "депутатські ресурси" іншого олігарха Ріната Ахметова співрозмовники УП оцінюють максимум у 30-40 депутатів: це кілька мажоритарників "Опозиційного блоку" на чолі з Вадимом Новинським, кілька людей типу Сергія Тарути чи Михайла Волинця у "Батьківщині" тощо.
Але найширше "представництво" інтересів донецького олігарха зараз здійснюють, знову ж таки, депутати фракції "Слуга народу" із так званої "групи Іллі Павлюка". Правда, за останній час у ній із початкових 35-40 депутатів лишилось тільки справді близькі до Павлюка люди, а це близько 20 людей.
Але, як переконують одразу чотири співрозмовника у керівництві СН, саме "павлюківці" протягують потрібні СКМ поправки та закони або навпаки саботують незручні для Ахметова норми. Як, наприклад, під час голосування невигідного ДТЕКу закону про врегулювання кризи неплатежів на ринку електроенергії. Більшість "павлюківців" або не голосували, або "утримались".
На останніх засіданнях "павлюківці" не голосували за необхідні владі економічні питання чи бюджетні зміни, обмежуючись ратифікаціями.
За даними УП, це було спричинено тим, що їхній групі не дали взяти під контроль митницю в Бердянську. Порт у цьому місті, мабуть, за збігом обставин, разом із портом у Маріуполі є ключовими для морських вантажних перевезень компаній Ахметова.
"Павлюки" не голосують. Дніпропетровські "мажори" взагалі навіть не приїжджали на останні голосування. Ви ж розумієте, що Рада пішла на карантин не тому, що багато хворих, а тому, що взагалі не було голосів", – розповідає один із депутатів президентської фракції.
І якщо саботаж "павлюківців" має чисто економічний характер, то така неохота до роботи "дніпропетровських" може мати й інше пояснення.
"Розумієте, у Коломойського в Раді набагато більше можливостей, ніж у Ахметова. А в уряді Ігор Валерійович фактично не має своїх людей, на відміну від Ріната. І цей "дисбаланс" напружує Коломойського",– пояснює один із депутатів президентської фракції.
Виправлення цієї "невідповідності" може настати швидше, ніж здається. За даними УП, певний час уже тривають непублічні перемовини між Офісом президента і депутатською групою "За майбутнє", якою опікується у Раді партнер Коломойського Ігор Палиця.
Читайте також: Слуги і господарі. Як партія Зеленського готується програти вибори
"Бєня трохи шантажує Зеленського, що виведе своїх зі "Слуги народу" і розвалить коаліцію. А натомість пропонує "посилити" її за рахунок входження групи "За майбутнє", – розповідає один із найвпливовіших представників нинішньої влади.
Суть шантажу проста – під загрозою дострокових виборів змусити Зеленського поділитись владою із "перевіреними професіоналами". Зокрема віддати крісло прем’єра чи віцепрем’єра Палиці.
До речі, сам Палиця в інтерв’ю УП відкрито заявив, що партія "За майбутнє" так активно розкручує себе не для місцевих, а для дострокових парламентських виборів.
За даними УП, зараз партія Палиці має серйозні шанси взяти владу у Рівненській, Полтавській та Черкаській областях. Традиційно сильні позиції у "приватівців" в Івано-Франківську.
На Банковій про такі перспективи знають, і той факт, що, скажімо, на Волині у "За майбутнє" 45% підтримки проти 15% у СН, дуже напружує команду Зеленського.
"Коломойському з Палицею вдалося домовитися із місцевими елітами. У Черкаській області під знаменами "За майбутнє" йде мер Бондаренко, у Полтавській домовилися з Мамаєм", – пояснює співрозмовник УП в керівництві однієї з парламентських фракцій.
За інформацією екснардепа Сергія Лещенка, минулої суботи в Одесі Ігор Коломойський провів "саміт з просування свого політичного впливу в регіоні".
Зустріч проходила в ресторані "Риба" за участі партнера Коломойського Геннадія Боголюбова і кума Палиці Сергія Варчука.
У телефонній розмові з кореспондентом УП Коломойський категорично спростовує інформацію, яку опублікував екснардеп.
"Розумна людина не написала би, що Боголюбов в суботу, в шабат, перебував в Одесі в ресторані. Він в суботу ні слухавки не піднімає, ні на машині не їздить, нікуди не ходить – а тим паче у ресторани, де продукти некошерні", – обурюється в розмові з УП олігарх.
"Я був у ресторані "Риба". Але Боголюбова там і близько не було. А був я на баскетболі у Южному, відбувався фінал чотирьох Кубку України, грало "Дніпро". Виграли у півфіналі і програли на останній секунді у фіналі в неділю. В суботу ввечері ми приїхали, пішли легко повечеряти і далі – ночувати", – викладає свою версію подій Коломойський.
На запитання про переговори щодо можливого входження "За майбутнє" в коаліцію зі "слугами" Палиця заявив УП, що "ніколи не чув таких розмов".
"Я не переконаний, що наша група погодилась би на коаліцію, навіть якби була така пропозиція", – запевняє Палиця.
Схожу позицію озвучив і сам Ігор Коломойський в коментарі УП.
"Те, що ви говорите, – брехня. Це фантастика. Так, монобільшості де-факто немає. Але для чого мені, як ви кажете, щось розхитувати? І я не хочу, щоб Палиця став прем’єром. При де-факто президентській моделі управління, то прем’єр-міністр – це технічна людина. Це самогубство і людське, і політичне. Я ж не можу товаришу таке бажати", – заявив олігарх в розмові з УП. І так пояснив свою позицію:
"Щоб зруйнувати монобільшість, треба самій "Слузі народу" вигнати 23 людини із фракції. Бо якщо хтось сам вийде, то партія у них забере мандат. І навіть якщо "слуги" самі виженуть 23 людини, то вони легко доберуть собі позафракційних. Чи, наприклад, "Довіра" ввійде – і все".
Простою мовою, Коломойський натякає, що якщо монобільшість сама не захоче розпастись, то розвалити її де-юре буде дуже складно. Хай навіть де-факто її немає уже.
***
По суті, зараз Зеленський опинився у ситуації, яку в шахах прийнято називати патовою: прямої загрози його владі немає, але він позбавлений простору для маневрів.
Як точно сформулював один із членів уряду, "Зеленський зараз опинився у ситуації Порошенка – призначити свій третій уряд йому не дано".
І хоч рейтинги влади падають, вдатись до якихось рішучих кроків просто немає можливості.
Монобільшість розбалансована. Уявити, що вона спроможеться замінити уряд чи хоч суттєво його оновити, дуже складно.
Розпуск Ради для Володимира Зеленського означатиме ще більші проблеми – в наступному скликанні "СН" матиме скромне представництво, а два монстри, ОПЗЖ і "Євросолідарність", зроблять життя президента нестерпним.
За такого розкладу варіант відкритої співпраці влади з Коломойським, який теж насправді не зацікавлений у дострокових виборах без мажоритарки, можливо, міг би бути виходом як для Банкової, так і для олігарха.
Але наврядчи буде. По-перше, президент Зеленський не довіряє Коломойському і навіть відверто побоюється активізації олігарха.
Крім того, у разі відкритого союзу з Ігорем Валерійовичем, слід очікувати неминучого демаршу зовнішніх партнерів і внутрішніх гравців.
Позбавлений підтримки, Зеленський лишиться сам на сам із Коломойським. А такий фінал здатен перетворити навіть комедійний серіал "Слуга народу" на відвертий політичний хорор.
Роман Кравець, Роман Романюк, УП
