Вбити боротьбу з корупцією. Як Конституційний Суд повертає бандитські 90-ті

Конституційний Суд України мав би захищати Конституцію, перевіряючи на відповідність їй закони та інші правові акти. 

Зараз судді КСУ захищають олігархів, корупцію та забезпечують кругову поруку. 

Зокрема, судді КСУ 2010 року дозволили узурпувати владу президенту-втікачу Віктору Януковичу; скасували у лютому 2019 закон про незаконне збагачення, внаслідок чого НАБУ було змушене закрити 65 кримінальних проваджень та винесли рішення на користь Запорізького заводу феросплавів, який належить олігарху Ігорю Коломойському. 

Останнім часом у ЗМІ неодноразово згадувалися наміри КСУ знищити антикорупційні інституції та інструменти. Сьогодні ці чутки стали реальністю: КСУ вже розглянув подання щодо е-декларування і фактично зніс цей інструмент з правового поля.

О 19 годині перестав працювати відкритий електронний Реєстр декларацій — один з головних здобутків Революції Гідності. За його адресою замість понад 4 мільйонів декларацій лаконічний напис про те, що "доступ припинено". 

Тепер за трьома замками опинилися статки всіх українських чиновників, засудити їх за брехню в декларації неможливо. Зникла ціла стаття закону щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення, а з нею і шанс на будь-яку відповідальність корупціонерів, як кримінальну, так і адміністративну та навіть дисциплінарну.

Це рішення не лише про знищення НАЗК, е-декларування та підрив усієї антикорупційної інфраструктури, перш за все це руйнування відносин із Заходом та поштовх України в бік Росії. 

Під загрозою — незаконне збагачення, цивільна конфіскація необгрунтованих статків, а також Вищий антикорупційний суд.

Навіть, якщо Верховна Рада захоче виправити цю ситуацію, ця її ініціатива точно буде неконституційною з таким Конституційним Судом. Тому первинним є перезавантаження КСУ, без чого все інше просто немає сенсу.

Пояснюємо, що відбулося, хто за цим стоїть та чи можливо це виправити.

Що вирішив КСУ? 

Закрив публічний реєстр декларацій

Найбільш болюче: КСУ визнав неконституційними положення про відкритий доступ до декларацій осіб усіх чиновників, які їх подають в електронний реєстр. 

Тепер ніхто, окрім співробітників НАЗК, не зможе глянути на задекларовані чиновником статки, як це було раніше — за кілька хвилин знайти потрібну декларацію в електронному реєстрі та швидко її перевірити і, можливо, звернутися в НАЗК щодо порушень. 

Реєстр декларацій став основою для сотень антикорупційних розслідувань активістів, журналістів та правоохоронців. На підставі інформації з нього Антикорупційний суд розпочав виносити вироки — за свідому брехню в декларації. 

Ліквідував відповідальність 

Скасована не лише кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях, а й дисциплінарна та адміністративна стали неможливими для практичного застосування.

Щодо кримінальної, то з 21 ухваленого наразі ВАКС вироку, 5 були за ст. 366-1 — брехня в декларації. Це фактично кожний четвертий вирок. Ще одне рішення по цій статті ухвалила Апеляційна палата ВАКС, скасувавши виправдувальний вирок. Три з 5 цих вироків стосувались суддів. Через рішення КСУ усі ці вироки можуть скасувати за виключними обставинами. 

Ще щонайменше 13 справ щодо недекларування статків топ-чиновниками перебуває на розгляді у ВАКС. Серед тих, хто вийшов "сухим із води" після ганебного рішення КСУ щодо е-декларування: ексміністр енергетики Ігор Насалик, мер Одеси Геннадій Труханов, "бурштиновий депутат" Максим Поляков, колишній гендиректор "Укроборонпрому" Павло Букін.

НАБУ вже повідомило, що через скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування будуть закриті 110 кримінальних проваджень, які продовжували розслідувати детективи Бюро.

Скасував контроль за деклараціями та конфліктом інтересів

Щодня журналісти та активісти повідомляли НАЗК про нові виявлені ними порушення. Тільки за минулий рік агентство отримало 5,6 тисяч таких повідомлень і склало більше 900 протоколів. Лише Центр протидії корупції від початку роботи реєстру написав понад дві сотні звернень в НАЗК. 

Наприклад, журналісти виявили незадекларовані статки у суддів ОАСК, які скасували націоналізацію Приватбанку; брехню в декларації та можливе незаконне збагачення голови цього ж суду Павла Вовка; незадекларовану іспанську віллу тодішнього президента Порошенка тощо. Все це мало бути ретельно перевірено НАЗК і за результатами цього контролю мала б настати або не настати відповідальність.

Але тепер усі види контролю та перевірки декларацій просто скасовані. Не має значення, чи бачитиме НАЗК декларації чиновників, адже КСУ повністю "кастрував" повноваження Агентства щодо перевірки декларацій та контролю за їхніми статками.

Абсурдно, але КСУ скасував навіть право НАЗК отримувати повідомлення про можливі порушення антикорупційного законодавства та направляти до суду протоколи, а до органів влади висновки про корупційні правопорушення. Тобто, якщо Агентство знайде такі порушення, то навіть не зможе ініціювати притягнення до будь-якої юридичної відповідальності. 

Більш того, НАЗК втратило свої контрольні повноваження навіть щодо врегулювання конфлікту інтересів. І тепер Агентство позбавлене можливостей отримувати взагалі будь-яку інформацію від державних органів, самих посадовців, інших осіб про факти конфлікту інтересів.

Узагалі нівельований обов’язок найвищих посадовців держави врегульовувати конфлікт інтересів, а значить і відповідальності за це теж не буде. Умовно, якщо суддя прийняв рішення на користь компанії своєї дружини, то притягнути його до відповідальності або скасувати таке рішення відтепер буде майже неможливо.

Навіть ті контрольні повноваження, які залишились у НАЗК, наприклад, контроль за фінансами партій, буде неможливо реалізувати на практиці адже агентства позбавили ключових інструментів для цього – перевірок декларацій з реєстру та доступу до державних реєстрів.

Скасував конфлікт інтересів для себе 

Судді КСУ, ухвалювавши це рішення, узагалі працювали у власних інтересах. НАЗК писало про ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду, що свідчить про конфлікт інтересів. Одна з цих суддів – Ірина Завгородня: за 2018 рік НАЗК виявило у її декларації недостовірних відомостей на 615 тис. грн, а у декларації за 2019 рік — на 754 тис. грн.

Більше того, на початку розгляду цієї справи в Конституційному суді стало відомо, що це далеко не єдиний приклад проблем з декларуванням у самих суддів. Учасники справи заявляли їм відводи саме через наявність ознак адміністративних правопорушень, пов’язаних з декларуванням, в діях окремих суддів. Тобто цим рішенням судді одночасно позбавили ймовірної відповідальності і себе. 

* При прийнятті цього рішення КСУ істотно вийшов за межі самого подання, адже неконституційними визнані навіть ті положення, які не оспорювалися проросійськими ініціаторами, адже ті навіть не вимагали настільки суттєвого урізання повноважень НАЗК щодо перевірки декларацій. 

Хто винен або агенти Кремля всюди 

Перш за все – судді Конституційного Суду України. Ті судді, які підтримали це рішення, не зважали на аргументовану позицію антикорупційних органів та громадськості про абсурдність цього подання.

Вражає і швидкість, з якою КСУ розглянув цю справу, що є ще одним доказом заздалегідь визначеного рішення. В інших випадках розгляд таких подань триває роками.

Ще у середу вдень можна було побачити, що за минулий рік голова КСУ Олександр Тупицький заробив 4,5 млн грн. Ще тоді НАЗК мало можливість ініціювати притягнення його до відповідальності за недекларування земельної ділянки в окупованому Росією Криму, яку він купив в 2018 році та оформив за російським законодавством. 

Тупицький своїми ж руками себе врятував, нівелювавши е-декларування. 

Нагадаємо, що до КСУ Тупицького призначив Янукович, а головою його обрали рік тому. Його дружина Олена Тупицька була помічницею нардепа від Партії регіонів у період 2012–2014 років.

Автори подання до Конституційного суду — в основному депутати від проросійської партії "Опозиційна платформа-За життя" та контрольованої Коломойським фракції "За майбутнє". Депутати цих фракцій системно віддаляють Україну від європейського вектора, наближаючи до Росії. Знищення антикорупційної інфраструктури – перший великий крок до цього. 

Депутати цих політичних сил неодноразово висловлювали антизахідні заяви. Водночас ці ж люди мають статки на Заході, проводять там відпустки, навчають своїх дітей. 

Декларацію одного із депутатів ОПЗЖ Іллі Киви, який підписав подання, НАЗК почало перевіряти. Відомство взялося перевіряти, як Кива заробив на оренді жомової ями 1,2 млн грн. Депутат також вказав, що мешкає у незадекларованій квартирі, з власницею, з якою його пов’язує лише секс. Завершити цю перевірку НАЗК тепер не зможе.

Родина нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, який також ініціював це подання, володіє яхтою за 200 млн дол, гектарами болгарського узбережжя та двома десятками об’єктів нерухомості в Україні. Однак ці активи відсутні в декларації Медведчука за 2019 рік.

Соратник Медведчука та власник проросійських телеканалів нардеп Тарас Козак також був під прицілом НАЗК, яке проводило повну перевірку його декларації. 

Ще один врятований від покарання за недостовірне декларування депутат від ОПЗЖ — Суто Мамоян, який підозрювався у заниженні суми на понад 8,5 мільйонів гривень на придбанні автомобілів Toyota Land Cruiser 200 та заниженні вартості двох квартир площею 124 та 125 квадратних метрів.

Щодо ще одного підписанта нардепа Федора Христенка НАЗК влітку розпочало перевірку за зверненням ЦПК щодо його поїздки у Москву зі святкуванням дня народження його дружини вартістю у мільйон доларів. Завершити цю перевірку Агентство тепер не зможе.

Льовочкін та його сестра теж серед авторів подання. Завдяки запровадженню декларування та публічності декларацій будь-хто міг бачити в реєстрі дороговартісну віллу Льовочкіних на Лазуровому узбережжі у Франції — у попередніх паперових деклараціях він про неї "забував". 

Подання підписала Антоніна Славицька, яку перевіряли в НАЗК щодо можливого конфлікту інтересів. Причина: раніше вона ініціювала подання щодо неконституційності НАБУ, будучи фігуранткою скандальних викривальних плівок НАБУ щодо суддів Окружного адміністративного суду.

Ще одним бенефіціаром, або й лобістом рішення КСУ міг бути і голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. У липні цього року НАБУ оприлюднило чергові плівки із кабінету Вовка, на яких чути, що Вовк переймався кількома важливими справами, які розглядав Конституційний Суд, і працював над "правильним" результатом. Голова ОАСКу натякав на свою причетність до визнання у 2019 році неконституційною статті, яка передбачала покарання за незаконне збагачення держслужбовців.

Що буде далі і чи можливо це виправити

Скасування КСУ цих норм порушує зобов’язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС.

Найнебезпечніше у рішенні те, що його зміст та висновки абсолютно не відповідають одне одному. Визнавши неконституційним ряд надважливих елементів системи фінансового контролю посадовців, суд вирішив взагалі не пояснювати причини.

У тексті рішення суд на понад десяток сторінок цитує правові позиції про зміст принципу незалежності судової гілки влади та ігнорує необхідність пояснити свої мотиви та правові аргументи рішення. 

Все зводиться до того, що система декларування посягає на незалежність суду і суддів. І ціною цього посягання, на думку КСУ, має стати загальна амністія усіх чиновників, що чинили порушення пов’язані з декларуванням. 

При цьому у рішенні ніяк не обґрунтовано, у чому неконституційність оприлюднення декларацій, цілого ряду повноважень і прав НАЗК, або ж норми про відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. 

Це рішення КСУ однозначно є одним з найганебніших та найзухваліших за весь час його існування. Без аргументів, без аналізу норм, щодо яких воно виноситься, судді самі позбавили легітимності своє рішення. Тим самим у Конституційному суді продемонстрували і суспільству, і усім гілкам влади та інституціям, що рішення можуть бути необґрунтовані та політичні. 

Такий підхід може породити свавілля та подальше знищення без жодних пояснень цілих інструментів та механізмів. Завтра це може бути використано для скасування міжнародних угод України, системи закупівель Prozorro або ж цілих органів.

За відсутності пояснень з боку КС та аргументів, що б не приймав парламент далі на виправлення ситуації — усе може бути знищене цим же Конституційним Судом. Адже суд, не давши своїх аргументів, залишив собі можливість надалі скасовувати будь-які нові законодавчі норми у цій сфері.

***

Відтепер суспільство не лише не зможе побачити, як карають чиновників за незадекларовані вілли в Іспанії і автопарки на мільйони. Суспільство навіть не буде знати, що саме чиновники задекларували.

Рада не зможе прийняти новий закон, бо Конституційний Суд виступив проти самої ідеї контролю суспільства за чиновниками.

Українці навіть не зможуть покарати суддів, які ухвалили це рішення. В принципі суддів не зможуть ні за що карати, бо Конституційний Суд заборонив будь-кому, крім самих суддів, їх контролювати.

Рішення КС скасувало не лише ключову антикорупційну реформу, воно продемонструвало, що судді КСУ працюють проти держави і повертають краіну до проросійського вектору у той час, коли тисячі українців ціною власного життя і здоров’я захищають державу на війні з Росією. 

З такими суддями КСУ немає надій на реформи в країні, адже це порохова бочка, яка вибухає у будь-який момент, повертаючи українців щоразу далі у минуле часів Януковича. 

Центр протидії корупції