Сюрпризи місцевих виборів: що треба знати, щоб не "зламати мозок" — 2

Місцеві вибори цього року відбуваються за новими правилами. І вони видаються ще складнішими, ніж ті, які були у 2015 році. 

Тому ми вирішили розкласти механіку і пояснити правила, встановлені на цих виборах. 

Голови громад (мери)

Резюме: Майже нічого не змінилося з 2015. "Два тури" на вибори мерів — у містах з 75 тис виборців і більше (було — 90 тис виборців і більше)

Правила обрання голів сільських, селищних та міських голів практично не змінились. Лише знизився з 90 до 75 тисяч виборців поріг використання мажоритарної системи абсолютної більшості для виборів голів міських громад. 

Кандидати висуваються в "одномандатному окрузі", що покриває всю територію міської громади, і можуть бути як представниками партій, так і безпартійними. 

Втім, щоб стати міським головою, кандидат повинен отримати не просту, а абсолютну більшість голосів – його мають підтримати більше 50% виборців, що проголосували в першому турі.

Якщо жоден кандидат не отримує таку абсолютну більшість, то має бути проведено повторне голосування – так званий "другий тур".

У "другий тур" виходять два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів виборців. Щоб стати переможцем – і міським головою – кандидат має у другому турі набрати просту більшість голосів, уже не обов'язково більше 50%.

Ради громад до 10 тисяч виборців

Резюме: Багатомандатна мажоритарка. Кандидати — як від партій, так і самовисуванці. Від кожного округу — від 2 до 4 депутатів.

Вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах – багатомандатна мажоритарка.

Це значить, що територія кожної селищної чи сільської ради буде поділена на округи, від кожного округу буде обрано від 2 до 4 депутатів місцевої ради. Яка кількість депутатів обиратиметься від округу, визначає місцева ТВК, коли формує округи.

У кожному окрузі балотуватимуться різні кандидати – можуть бути і безпартійні. Депутатами стають ті, хто набрав кількість голосів, яка дозволить потрапити у групу лідерів, кількість яких дорівнює кількості мандатів на округ. 

Тобто, якщо від округу обирається троє депутатів, то мандати отримають троє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів.

Така виборча система вже застосовувалась в Україні на виборах до обласних та районних рад в 1998 та 2002 роках.

Обласні, районні, районні у місті ради та ради громад від 10 тисяч виборців

Резюме: Пропорційна система з відкритими списками. Лише кандидати від партій (без самовисуванців). Все складно. Можна набрати багато голосів і не стати депутатом. Можна набрати мало голосів і стати. Від округу може не бути жодного депутата.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками.

Можемо сміливо повторити слова, які були сказані 5 років тому відносно тодішньої нової виборчої системи: 

"Вибори до цих місцевих рад будуть відбуватися за абсолютно новою системою, яка в Україні раніше ніколи не застосовувалася. Система є найскладнішою з усіх, що існували в Україні, дуже непростою для розуміння, просто не очевидною. Її не розуміють громадяни. Її не розуміють державні службовці. Її не розуміють навіть представники осередків та штабів партій. Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах"

Партійні "списки"

По-перше, до цих рад кандидатів можуть висувати тільки партії. "Самовисуванець" не зможе балотуватися, і, відповідно, стати депутатом.

Партії затверджують виборчий список, який складається з першого кандидата – лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати – та інших кандидатів, які також закріплюються/висуваються за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді. 

На партійних зборах всім кандидатам від партії (окрім першого) присвоюють два номери: 

• порядковий номер у єдиному (міському) списку та 
• порядковий номер у територіальному (окружному) списку. 

Округи

Територія міської, районної, обласної ради ділиться на округи. Кількість округів залежить від кількості депутатів у раді. Розраховуть кількість округів так: 

(кількість депутатів у раді / 10) ± 2 

В одному окрузі партія може закріпити від 5 до 12 кандидатів.

Вимога про мінімум 5 кандидатів в окрузі діє на момент реєстрації. Після реєстрації списку, партія може відкликати кандидатів. Тому на момент голосування в окрузі взагалі може не бути кандидатів від партії, тоді виборець зможе проголосувати лише за партію.

Ми у нашому моделюванні дозволили трохи перевищити норму висування кандидатів на округ (12 кандидатів), щоб врахувати результати всіх кандидатів, які балотувалися у 2015 році.

Як голосувати?

На кожному окрузі буде окремий бюлетень для голосування.

Виборець може:

– проголосувати просто за партію: поставивши відмітку біля назви місцевої організації партії;

– проголосувати за партію і кандидата, для цього треба додатково вписати номер кандидата.

Увага: якщо виборець не поставить "галочку" спочатку для партії, а лише впише номер кандидата — бюлетень буде недійсним. 

Читайте докладніше: Усе, що ви хотіли спитати про виборчі бюлетені, які отримаєте 25 жовтня 2020 року 

Встановлення результатів

Для розгляду по кроках всіх етапів підрахунку голосів та встановлення результатів — власне розподілу мандатів у раді — ми зробили ряд припущень.

На минулих виборах у Києві було 120 територіальних виборчих округів, а на цих — 13. Тому ми згрупували округи 2015 року і кандидатів у них відповідно до округів, які будуть актуальні на виборах до Київради 25 жовтня. 

Район	Округи 2020	Округи 2015
Голосіївський	1	1-10
Дарницький	2	11-26
Деснянський	3	27,28,30,33,34,35,37,38
Деснянський	4	29,31,32,36,39,40,41,42
Дніпровський	5	43,44,45,46,47,49,50,51
Дніпровський	6	48,52,53,54,55,56,57
Оболонський	7	58-70
Печерський	8	71-75
Подільський	9	76-83
Святошинський	10	84-90
Святошинський	11	91-97
Солом'янський	12	98-110
Шевченківський	13	111-120

Також припустимо, що кандидати в округах 2020 року набрали таку ж кількість голосів, як у 2015.

Визначення партій-переможців

Після завершення голосування виборчі комісії повинні будуть встановити результати виборів.

На першому етапі визначають, які партії пройдуть у відповідну раду і зможуть формувати її склад зі своїх кандидатів. Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримала кожна партія в усіх округах — і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія.

До ради зможуть пройти тільки ті партії, які отримають більше 5% голосів у цілому по місту/району/області – тобто "подолають бар'єр".

На минулих виборах у Києві, цей бар’єр подолали 5 партій: Блок Петра Порошенка "Солідарність", "Самопоміч", ВО "Батьківщина", партія "Єдність" та ВО "Свобода".

Партія	Кількість голосів	У %
	237970	27,6
	101950	11,8
	76991	8,9
	67480	7,8
	66797	7,7
Загалом	551188	63,8

Визначення кількості депутатів від кожної партії

Відповідно до того, скільки голосів набрала кожна партія-переможець, визначається, скільки місць у раді вона отримає (додатково до одного гарантованого). Для обрахування цього вводиться поняття "виборча квота".

Виборча квота визначає скільки припадає голосів виборців на один мандат.

Виборча квота – це ціла частина від результату розрахунку за формулою:

(Кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар'єр) / (кількість місць у відповідній раді — кількість партій, що подолали бар'єр)

У нашому моделюванні виборча квота = [551188 /(120-5)] = 4792

За "Виборчим кодексом" спочатку визначається кількість мандатів, які отримує партія у територіальних округах. Це ціла частина від дробу:

Кількість голосів, які отримала партія в окрузі / виборча квота

Наступним кроком визначається, скільки мандатів отримує партія на єдиний (міський) виборчий список. Для цього для кожної партії cпочатку беруться "невикористані" голоси в округах: 

Залишок голосів за партію по місту =

Σ ( кількість голосів в окрузі за партію — 

кількість мандатів партії в окрузі * виборча квота )

а потім і діляться на виборчу квоту:

Мандати за міським списком = 

Залишок голосів за партію по місту / виборча квота

Партія	Голоси	Голоси/ квота	Мандати
БПП	27122	5,66	6
Самопоміч	25118	5,24	5
Батьківщина	24279	5,07	5
Єдність	38728	8,08	8
Свобода	38045	7,94	8

Загалом розподіл мандатів за новою системою був би таким:

Партія	Гарантовані мандати (перший номер списку)	Мандати в округах	Мандати в єдиному списку	Загалом за правилами 2020 р.	Загалом за правилами 2015 р.
БПП	1	44	6	51	52
Самопоміч	1	16	5	22	22
Батьківщина	1	11	5	17	17
Єдність	1	6	8	15	15
Свобода	1	6	8	15	14
Загалом	5	83	32	120	120

Як видно з таблиці, по нових правилах кількість мандатів на партію трохи відрізняється від варіанту 2015 року — тоді БПП отримала на один менше, а Свобода на один більше.

Цей ефект виникає через гарантовані мандати для лідерів списків. Коли ми віднімаємо їхню кількість від загальної кількості мандатів, то виборча квота збільшується, і викривляється пропорційність. 

Округи будуть представляти 83 депутати (69%), а 37 депутатів пройдуть за єдиними (загальноміськими) списками.

Представництво округів та районів міста в Київраді

Округ	Кількість мандатів по округу	Район	Кількість мандатів по району
1	7	Голосіївський	7
2	13	Дарницький	13
3	4	Деснянський	9
4	5
5	5	Дніпровський	10
6	5
7	11	Оболонський	11
8	1	Печерський	1
9	5	Подільський	5
10	5	Святошинський	10
11	5
12	9	Солом'янський	9
13	8	Шевченківський	8

Карта: Моделювання розподілу мандатів за виборчими округами

Є загроза, що на цих виборах від Печерського району не буде обрано жодного кандидата, — якщо голоси виборців, яких у цьому районі порівняно небагато, розпорошаться між різними партіями.

Розподіл мандатів між кандидатами у партії-переможця

Ми не знаємо, які порядкові номери, окрім лідера, були б у кандидатів у єдиних та окружних списках. Тому ми дослідимо, для якої кількості кандидатів була потенційна можливість змінити своє місце у окружному списку і чи це давало можливість отримати мандат. Тобто який % виборчої квоти вони набрали. 

Також можна дослідити, скільки б пройшло завдяки своєму результатату, а скільки — завдяки своєму місцю у списках.

Гарантовано пройшов би лідер списку Віталій Кличко, але після обрання його на посаду міського голови його мандат перейшов би до кандидата по єдиному списку.

Партія отримала у кожному окрузі більше виборчої квоти, тож будемо розглядати кожен округ. За посиланням у таблиці жовтим кольором та окремою позначкою у колонці "Статус" позначено кандидатів, що були б обрані за новою системою.

Як видно з таблиці, у цьому випадку була б реальна внутрішньопартійна боротьба за мандати в округах. Лише троє кандидатів не набрали 25% від виборчої квоти. Тож всі в округах отримали мандати за рахунок власного рейтингу.

Але через те, що рейтингування відбувається в округах, а не загалом по місту, виникає неприємна ситуація, коли "вартість" мандату в різних округах різна. 

Так, серед тих, хто за нашим моделюванням, отримує мандат в окрузі, найменшу кількість голосів отримала Бондар Наталія Володимирівна — 1684 (35,14% квоти). В той же час 36 кандидатів отримують більше від неї голосів, але мандату в окрузі не отримають. І з них лише 7 (бо Кличко втрачає мандат) можуть потенційно сподіватися, що отримають мандат по єдиному списку. 

Тож випадки, які були у 2015, коли депутатами стають не ті, хто набрав більше голосів, траплятимуться і на цих виборах — навіть якщо всі кандидати матимуть більше 25% квоти.

Гарантовано проходив би Сергій Гусовський. Як видно з таблиці, у 12 округах партія набрала більше виборчої квоти. Лише чотири кандидати у трьох округах набрали більше 25% квоти і могли претендувати на мандати за рахунок свого рейтингу, решта претендували за рахунок свого місця у списку. 

Оскільки ми не знаємо, як були б присвоєні номери, то для таких переможців ми замість прізвища будемо писати "Кандидат за виборчим номером" без кількості голосів.

Гарантовано проходив би Володимир Бондаренко. У 10 округах партія набрала більше виборчої квоти. Як показано в таблиці, лише п’ять кандидатів у трьох округах набрали більше 25% квоти і могли претендувати на мандати за рахунок свого рейтингу, решта претендували за рахунок свого місця у списку. 

Ситуація в 10 окрузі демонструє неприємний можливий випадок, коли кандидат в окрузі набирає більше 40% виборчої квоти, але мандату не отримує. В той же час в інших округах отримують мандат кандидати, що набрали менше 25% квоти, за рахунок номеру у окружному списку. 

Гарантовано проходив би Олександр Омельченко. Лише у 4 округах партія набрала більше виборчої квоти. Як показано на таблиці, ця партія мала яскраво виражені території базової підтримки, в яких 11 кандидатів трьох округах набрали більше 25% квоти.

Як і в попередньому випадку ми бачимо ситуацію, коли потужні кандидати, які набирають більше 30% квоти і голосами за себе витягують партійний результат, не отримують мандати в окрузі, в той же час в інших округах мандат отримують завдяки місцю у списку.

Гарантовано проходив би Сиротюк Юрій Миколайович. Як видно з таблиці за посиланням у 6 округах партія набрала більше виборчої квоти, але лише один кандидат набрав більше 25% квоти.

Якщо узагальнити, як хто з кандидатів отримував би свій мандат, то виходить така картина:

Партія	Завдяки голосам виборців саме за кандидата	За номером в окружному списку	За номером в єдиному списку
БПП	44	0	7
Самопоміч	4	12	6
Батьківщина	4	7	6
Єдність	5	1	9
Свобода	1	5	9
Загалом	58	25	37

На виборах 2020 року в Києві за опитуваннями жодна партія не має такого рейтингу, як мала БПП у 2015, тож кількість кандидатів, які отримають мандати завдяки своєму рейтингу, ймовірно, буде менша. Окрім того, роль місця у виборчих списках зростає, бо не всі виборці вкажуть номер кандидата у бюлетені, і набрати 25% квоти буде складніше. 

Нагадаємо, що вищенаведені розрахунки є моделюванням і не є прогнозом результатів виборів.

***

Моделювання показало, що впровадження ще більш складної і громіздкої виборчої системи не вирішило тих проблем, які були і в попередній:

• Можуть бути випадки, коли якась територія залишиться без представника у раді. 

• Мандати отримають кандидати, які набрали невелику кількість голосів, а за бортом залишаться ті, хто мали високу підтримку виборців.

Останнє робить недоцільним формування потужних партий з сильними політиками. Бо як показує моделювання на прикладі БПП, всіх мандатів не виграє одна партія. Потужні кандидати, не отримавши мандатів, будуть спостерігати, як у раді засідають депутати з інших партій та їх однопартійці, які отримали в декілька раз менше голосів, аніж вони. 

Також гарантоване отримання мандатів лідерами списків спотворює пропорційність розподілу мандатів між партіями.

Існує велика ймовірність, що після місцевих виборів знову почнеться робота зі зміни виборчого законодавства.

Наша пісня гарна нова…

Сергій Васильченко, Український центр суспільних даних, Проєкт "Електоральна пам’ять" (ukr.vote), для УП