Вперед у минуле Або великі апетити Мінпрому та перший цвях в реформу "Укроборонпрому"
"Як їм всім тримати без постійної доплати
Повноцінні штати, керівні апарати"
Сергій Жадан, "Бюджет"
У коридорах будинку уряду, що на Грушевського, не відчувається період літніх відпусток. Робота кипить, так як кілька тижнів назад Кабмін розпочав формування нового Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Під пильним контролем Банкової.
Перші особи держави регулярно повторюють, що нове відомство покликане модернізувати вітчизняний оборонно-промисловий комплекс, відродити космічну галузь та й взагалі стати локомотивом економіки України. Це версія для широкої публіки.
Натомість є й інша версія. Мінстратегпром було придумано однією політичною групою в оточенні Володимира Зеленського, для того щоб вибити іншу групу з концерну "Укроборонпрому".
Власне, про такий сценарій експертна StateWatch повідомляла ще задовго до появи самого міністерства промисловості. Адже він описаний у робочих документах ОПУ-РНБО.
"Найближчим часом повинна відбутися зміна керівництва концерну. Далі буде відповідно зміна і всієї команди, яка працювала там останній рік", – без будь-яких напівтонів, а прямо заявив цього тижня очільник Мінстратегпрома Олег Уруський.
Отже, непублічний сценарій розгортається наповну.
Тому варто більш прискіпливо розібратися, що ж собою являє Мінстратегпром, та як саме в ОПУ планують використати його для захоплення контролю над підприємствами оборонного комплексу.
Міністерство добрих справ
Про нове міністерство влада вже говорить кілька місяців. У травні секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що в Україні з'явиться міністр з розвитку космічної галузі. Тобто наголос стояв саме на космічній галузі, яка останніми роками перебуває в комі і потребує державної реанімації.
Пізніше ідея трансформувалася. Тож у липні було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
Проблема полягає в тому, що ні у травні, ні зараз, в уряді до сих пір не назвали повний перелік стратегічних галузей, якими буде опікуватися нове відомство. І тим більше, офіційні особи замовчують, які завдання ставляться перед Мінстратегпромом.
Риторичні питання для роздумів: замовчують, бо не хочуть розкривати карти? Або замовчують, бо самі не розуміють суть справи?
Автору вдалося отримати деякі цифри, котрі планує досягнути новий віце-прем’єр-міністр - міністр промисловості Уруський. Зокрема, цілі та завдання були зазначені в проекті постанови про утворення нового міністерства, що ліг на стіл перед членами Кабміну.
Читайте більше: Новий міністр ОПК: кулуарні процедури та невідомі програми
Показники можна назвати супероптимістичними. Щоправда не зрозуміло, якими підрахунками підкріплені.
Наприклад, серед середньострокових очікуваних результатів Олег Уруський вказав залучення "в стратегічних галузях промисловості 500 тис осіб з високою зарплатою" до 2024 року без уточнення, скільки становить у гривнях "висока зарплата".
Також топ-чиновник пообіцяв щорічне збільшення відрахувань до державного бюджету з 2021 року в розмірі орієнтовно 3 млрд грн від стратегічних галузей промисловості. Ще раз треба підкреслити, що ніде перелік таких галузей не закріплений.
Невільно пригадується гучна заява прем’єра Дениса Шмигаля про півмільйона робочих місць до кінця травня. За ту обіцянку голові уряду, яка не була втілена, доведеться ще довго виправдовуватися перед платниками податків.
22 липня уряд одноголосно проголосував за постанову про утворення міністерства промисловості. При цьому жоден член уряду навіть не спробував поцікавитися, як Уруський порахував такі оптимістичні показники. І тим більше ніхто не спитав, як конкретно новий міністр планує їх досягнути. Це може свідчити про вже усталену традицію на Грушевського малювати цифри зі стелі і голосувати за них.
Засідання уряду. Одноголосне голосування за пропозиції Олега Уруського з 32 хв
Минулого тижня Кабмін отримав новий проект від Уруського – проект положення про нове міністерство. Даний документ також є у нашому розпорядженні.
У ньому нарешті наведений розширений перелік галузей, які вважаються в кабміні стратегічними.
Окрім згаданих ОПК та космосу, це також: машинобудівна, літакобудівна, ракетобудівна, суднобудівна, хімічна, гірничо-металургійна, скляна, деревообробна та легка промисловість.
До слова, українська ІТ-галузь, визначними здобутками якої так часто люблять пишатися високопосадовці, у наведеному переліку відсутня. Мабуть, тому що там немає державних заводів.
Загалом Мінстратегпром не пропонує якихось інноваційних функцій чи завдань, а хоче забрати обов’язки діючого Міністерства економіки та ще кількох інших відомств.
Наприклад, окрім військово-промислової політики, про яку йтиметься далі, Олег Уруський хоче відповідати за такі напрямки: держекспортконтроль; зовнішньоекономічна політика; інвестиційна політика; інновації; створення та функціонування індустріальних парків; енергоефективність; цивільний захист; технічне регулювання, стандартизація та метрологія; промислова безпека, охорона та гігієна праці, поводження з вибуховими матеріалами та здійснення гірничого нагляду.
До цього великого списку Уруський також просить надати право новому міністерству курувати політику у сфері цифрових технологій. Зокрема, Мінстратегпром планує "побудову сучасного інформаційного суспільства в державі". Хоча, знову ж таки, ІТ-галузь в переліку стратегічних галузей відсутня.
Окремо в проекті положення варто виділити пункти, які стосуються тендерної політики. Серед завдань Міністерства промисловості визначені контроль в державних та публічних закупівлях та авторизація електронних майданчиків.
Апетити Уруського щодо закупівель несуть небезпеку розсварити Київ з Брюселем. Prozorro – чи не єдина українська реформа, яка визнана світом.
Принципи та механізми Prozorro повністю відповідають вимогам ЄС щодо конкуренції та транспарентності, так як закони про закупівлі останні 6 років пишуться фахівцями Мінекономіки у фокусі гармонізації українського та європейського тендерного законодавства.
Отже, успіх Prozorro, її європейськість та кістяк команди Мінекономіки є запорукою того, що система закупівель в Україні працює безперебійно. Завдяки цьому адептам Prozorro вдається відбиватися від численних ініціатив лобістів олігархів у парламенті, таких як "купуй українське" чи локалізація закупівель.
Тому бажання Уруського перетягнути тендерну ковдру на власне відомство виглядає, м’яко кажучи, дивно. І наштовхує на припущення, що Мінстратегпром будуть використовувати в тому числі опонентом для Мінекономіки, з метою просування лобістських правок в систему Prozorro.
Вишенькою на торті має стати пункт про реалізацію державної політики щодо розвитку співробітництва з країнами НАТО. Схоже, таке бажання заходить на поле гри МЗС та Міноборони, але це вже інша історія.
Боротьба за "Укроборонпром"
Епіцентром в історії створення Мінстратегпрому все ж являється державний концерн "Укроборонпром". Не дарма, в перші тижні після призначення, Уруський поїхав у тур саме по збройним заводам.
У 2020 році оборонний велетень займає суперечливі фінансово-економічні позиції. З однієї сторони за десятиліття існування концерну із понад сотні працюючих підприємств залишилося лише 38 підприємств, які виробляють конкурентну продукцію військового призначення. Сукупний чистий дохід таких підприємств за минулий рік склав 35 млрд грн або 88% всіх доходів концерну. Тобто, 78 підприємств пасуть задніх.
З іншого – концерн продає свої товари на експорт, є виконавцем таємного державного оборонного замовлення, містить серед своїх учасників таку всесвітньо відому авіакомпанію як "Антонов". Бюджетні кошти, експортна валюта та статусні посади роблять "Укроборонпром" бажаним об’єктом контролю для будь-якої влади.
При Януковичу "Укроборонпром" придумали для того, щоб сконцентрувати фінансові потоки під одного "смотрящего" від тодішнього президента. При Порошенку його оточення отримало найкращі контракти від концерну. За що п’ятий президент поплатився на виборах.
При Зеленському гендиректором "Укроборонпрому" став Айварас Абромавичус. Останній завів у корумповану структуру професіоналів з репутацією, які взялися публічно розчищати авгієві стайні.
За рік команда Абромавичуса реанімувала зірвані контракти державного оборонного замовлення та передала сотні матеріалів до правоохоронних органів про подвиги попередників. Багатьох директорів заводів, чиї прізвища роками фігурували в кримінальних провадженнях, моментально було звільнено.
Апогеєм діяльності нової команди став законопроект 3822 з робочою назвою про корпоратизацію "Укроборонпрому".
Даний документ є колективною працею фахівців концерну, Мінекономіки, громадськості та парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони, які формували його півроку.
Проект містить пропозиції з реформи концерну, про які говорили роками, та не наважувалися розпочати. А саме: підприємства "Укроборонпрому" планується зробити публічними акціонерними товариствами, з незалежними наглядовими радами і антикорупційною політикою.
Це дозволить залучати іноземні інвестиції та розпочинати діяльність з іноземними компаніями з країн НАТО відповідно до вимог Організації економічного співробітництва та розвитку – ОЕСР.
Професійні наглядові ради, внутрішні та зовнішні незалежні аудити, а також антикорупційні механізми, мають стати надійними запобіжниками від побудови нової вертикалі "смотрящих" на концерні у майбутньому. Принаймні так це працює в країнах НАТО, до клубу яких хочуть увійти українці.
З метою одержання додаткових коштів оборонні підприємства отримають право продавати надлишкове майно, яке понад 3 років не задіюють у виробничій діяльності і не планують його використовувати у майбутньому. При цьому отримані кошти будуть направлені виключно на потреби цих підприємств.
Та є версія, що саме для того, щоб зупинити швидкий поступ нової команди в "Укроборонпромі", а також відновити втрачену корупційну вертикаль попередніх років, в Офісі президента і придумали нове міністерство.
Два місяця назад ми опублікували концепцію створення Міністерства промисловості, яка розроблялася фахівцями РНБО та була схвалена ОПУ під назвою "Військово-промислова політика. Оптимізація управлінських функцій" з позначкою "конфіденційно".
Читайте більше: Кабінетна війна за "Укроборонпром", або Як нишком перерозподіляють мільярдні потоки
У цьому документі без будь-яких прихованих контекстів чітко зазначено плани на найближче майбутнє. А саме підпорядкувати концерн новому міністерству та перепризначити директора концерну з членами наглядової ради.
Тобто концепція трансформації "Укроборонпрому" від команди Абромавичуса згортається.
Кінець реформи збройного гіганта має закріпити Положення про Мінстратегпром, проект якого також є у нашому розпорядженні. Даний документ зараз на розгляді уряду.
Зокрема, всупереч настановам ОЕСР Положення передбачає встановлення цілковитого контролю нового міністерства над підприємствами "Укроборонпрому". На кшталт, як це зараз відбувається в Міністерстві оборони. Останнє також управляє сотнею державних підприємств, половина з яких банкрути.
Загалом у річному фінансовому звіті за 2019 рік держпідприємства Міноборони показали 39 млн грн збитків. До слова, про мільйонні збитки підприємства звітують міністру оборони третій рік поспіль. І це у воюючій країні.
Ось ключові повноваження Міністерства промисловості із проекту положення, які один до одного копіюють практики управління Міноборони:
- Управління об’єктами державної власності в ОПК
- Призначення та звільнення директорів державних підприємств ОПК
- Кадрова політика на підприємствах ОПК
- Створення нових держпідприємств
- Створення нових холдингових компаній
- Контроль над наглядовими радами
- Затвердження фінансових планів та звітів держпідприємств ОПК
- Внутрішній контроль та аудит підпорядкованих підприємств
- Організація роботи із створення техніки для потреб оборони
- Контроль над спецекспортерами
Та багато інших пунктів, які дозволяють управляти державними підприємствами в ручному режимі без будь-яких незалежних топ-менеджерів.
Таким чином перехід важелів управління від офісу "Укроборонпрому" до нового міністерства фактично перекреслює започатковану рік назад реформу і взагалі зупиняє корпоратизацію концерну як таку.
***
Реформа "Укроборонпрому" або відбудеться цього року. Або її точно не буде за президента Зеленського. Якщо наведене у тексті положення не буде відкинутим урядом на найближчих засіданнях, як таке, що несе значні корупційні ризики, то це означатиме тільки одне: про ефективну роботу оборонних підприємств можна забути на кілька років.
Не виключено, що влада затіє косметичний ремонт фасаду "Укроборонпрому", як це було в попередні часи. Аби тільки не сварили через корупцію західні партнери з НАТО. Останніх треба терпіти, бо вони дають зброю та спорядження для стримування Кремля.
Та всі пам’ятають, до чого призвело затягування реформи. Цікаві контракти "Укроборонпрому" перейшли до друзів президента. А занепад державних заводів досяг такого рівня, що на 2016 рік колись славетний бронетанковий кластер в Харкові, вже не був здатен зібрати і одного БТР для армії.
Власне, проект положення про міністерство промисловості пропонує сформувати нову жорстку вертикаль в ОПК, яка має всі шанси перетворитися на корупційну.
Тому у найближчі дні доля реформи "Укроборонпрому" визначиться на вулиці Банкова. Саме сюди зараз прикута увага Брюселю, Вашингтону та Москви.
Гліб Канєвський, StateWatch, проєкт "Марлін", для УП
