Як змусити вас повірити, що Земля пласка. Розбираємо технологію

67-річна киянка Ольга Іванівна все життя пропрацювала вчителькою. Вона – активний користувач інтернету. Її день не проходить без чатів сім'ї, будинку та кількох груп зі знайомими у Viber. Там їй шлють новини та посилання на YouTube та Facebook. 

Ользі подобається дивитися відео: "Все зрозуміло та цікаво розказують і не брешуть, як на телебаченні".

З початком пандемії коронавірусу кількість таких посилань сильно зросла. Пані Ольга прискіпливо все вивчає – надіслані відео, тексти, пости. Аналізує сказане, шукає додаткову інформацію в Google.

Вона давня прихильниця доказової медицини. Проте в квітні була впевнена, що COVID-19 – це бактеріологічна зброя китайців, а найкраща профілактика від нього – вода з перекисом водню. 

"Відверта брехня поширюється в інтернеті жахливими темпами. Як показали результати недавнього аналізу однієї з найбільших платформ соцмереж, 40% постів по COVID-19 були згенеровані ботами", – заявив нещодавно Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Бульбашка YouTube

"У YouTube розумна стрічка, вона вчиться на нашій історії переглядів. Це його сильне і слабке місце одночасно", – розповідає Микола Рогинець, CEO агентства YouTube-маркетингу beTrue Media.

Такий підхід дозволяє відеохостингу захопити більше уваги аудиторії та втримати її. Але коли йдеться про фейки – це працює проти людини. В 2019 році телеканал ВВС зняв сюжет про Дейва, який переконаний, що наша планета пласка. 

Дейв цікавився темою висадки американців на Місяць і шукав відео на YouTube, які піддавали сумніву цей факт. Одного разу він подивився запропонований платформою ролик про теорію пласкої землі. Врешті YouTube став системно показувати Дейву відео про пласку землю у списку рекомендованих.

За три роки кількість активістів пласкої землі у Шеффілді, де живе Дейв, виросла з 3 до 800. Всі вони дізналися про цю теорію саме на YouTube. Знаходячись в бульбашці однодумців, сформованої алгоритмом платформи, вони не бачили альтернативних думок. 

Пандемія COVID-19 посилила цю проблему. Фейки з теоріями змови формували у мільйонів людей скептичне ставлення до вірусу. А недостовірні поради щодо лікування загрожували здоров’ю людей.

З початку пандемії YouTube вніс багато змін в алгоритм та правила користування платформою. Всі вони стосуються COVID-19.

"Спочатку YouTube просто обмежував показ відео про коронавірус, а 21 травня опублікував правила, які забороняють поширювати недостовірну інформацію про ковід", – розповідає Микола Рогинець.

Насамперед ці зміни будуть застосовуватися до нових відео, а потім поширяться на опубліковані раніше. Під їхню дію підпадають всі основні типи фейкового контенту про COVID-19. 

"Чи розуміє YouTube, що на платформі є багато фейків та маніпуляцій? Так. Проте впоратися з усім вкрай важко. В пріоритеті – ключові світові та американські теми. Українські – периферійні, з ними ведеться робота лише тоді, коли вони перетинаються з пріоритетними. Як от COVID-19", – додає Рогинець. 

Щохвилини на платформі публікують понад 500 годин нових відео. Незважаючи на всі зусилля та помітний прогрес, наразі YouTube не може очистити такий об'єм від фейків. 

Читайте також: "СРОЧНО, ШОК, ЖЕСТЬ". Як YouTube допоміг Зеленському стати президентом

З 2019 року YouTube розпочав активну боротьбу з відео, які містять мову ворожнечі. В поточному році посилилися заходи проти відео зі штучною накруткою лайків, переглядів та коментарів. 

Також відеохостинг реагує на масові скарги. Саме завдяки ним 20 травня видалили російські пропагандистські YouTube-канали Anna News, News-Front, Крым 24. 26 травня відеохостинг заблокував відео з пропагандистським документальним фільмом "Позивний "Донецьк"" каналу WarGonzo. 

У той же день у Москві перед офісом компанії Google, до складу якої входить Youtube, пройшла акція протесту проти блокування. Вже наступного дня відео з фільмом було розблоковано, проте Youtube залишив попередження про те, що глядачі на нього скаржилися. 

Причин розблокування відеохостинг не пояснив. На момент виходу статті відновили свою роботу і Anna News з News-Front.

По той бік Facebook

Facebook – найпопулярніша соцмережа в Україні. Майже 69% українських користувачів інтернету використовували її в квітні. Хоч це і територія суб’єктивізму, проте 49% українців сказали, що вони отримують новини з FB.  

Соціальна мережа, як і YouTube, використовує розумну стрічку. Facebook акумулює дописи з усіх акаунтів друзів та тих сторінок, на які людина підписалась. Те, що найбільш вірогідно зацікавить користувача, Facebook показує йому першочергово. Для цього аналізується історія взаємодій з різними темами та авторами як самого користувача, так і його друзів.

Ольга Іванівна ніколи не цікавилася гомеопатією, а в друзі на Facebook додавала всіх, хто стукався. З початком пандемії в її стрічці все частіше з'являються публікації з альтернативними способами профілактики та лікування коронавірусу.

Один з них був від дружини лікаря, який сам лікувався гомеопатією. Гомеопатичні препарати не мають доведеної ефективності, а ВООЗ застерігає від їх використання. 

"Я звикла довіряти лікарям, особливо коли вони розказують, як самі себе рятують. Собі поганого не зробиш", – пояснює пані Оля.

Не фільтруючи запити в друзі, можна отримати не тільки фанатів шкідливих рекомендацій, а й ботів, тим самим віддаючи себе в руки маніпуляторам.

Більшість розповсюджувачів фейків намагаються увімкнути "стадний інстинкт". Людина бачить пост, з яким провзаємодіяло (вподобало, прокоментувало, поширило) багато людей. Спрацьовує правило – всі вважають, що це важлива інформація і я теж. Це притупляє критичне мислення. 

Маніпулятори знаходять, вигадують чи моделюють ситуації, які зачіпають людину за живе. Наприклад, несправедливість впливових людей щодо "маленької людини".

Facebook-користувач Вадим Когут отримав платіжку за газ на 4 620 гривень, хоча в будинку ще ніхто не жив. Спроби з'ясувати причину закінчилися погрозами з боку Вінницягаз (м. Іллінці) відрізати газ у разі несплати боргу.

Вадим пішов шукати справедливості за допомогою Facebook. У нього був звичайний аккаунт – мінімум дописів з кількома лайками під кожним. Це не завадило відео про платіжки набрати понад чотири мільйони переглядів. 

Причина – не тільки дражлива тема, а й злагоджена робота опозиційних до влади ботрумів. Вони донесли відео в стрічки тих, кого подібні ситуації обурювали не менше, ніж Вадима. 

Такий мікс несправедливості та вмотивованості маніпуляторів забезпечив увагу до матеріалу в медіа, серед лідерів думок та громадськості. 

Цей самий підхід до поширення інформації використовують і для розповсюдження фейків про COVID-19. Тільки "вадими" замінювалися на "лікарів з Італії/Китаю".

Чи бачить засилля маніпуляцій сам Facebook? І так, і ні. Активна фаза його боротьби розпочалася після скандалу з втручанням у президентські вибори в США у 2016 року. 

Вона зосереджена на двох напрямках – не дати створити штучний акаунт та виявити фейк і попередити користувачів про нього. 

Ефективність першого досить умовна. Адже якщо бота створили, то далі він фактично безперешкодно живе і створює штучну популярність. 

Читайте також: Війни ботів. Як працюють українські армії медіакілерів у Facebook

Антифейкова Facebook-кампанія в Україні набрала обертів лише на початку року. Причина – боротьба соцмережі з дезінформацією про COVID-19. 

Facebook почав активно маркувати і видаляти фейки про вірус. В березні соцмережа виявила у всьому світі 40 мільйонів фейкових публікацій, в квітні – ще 50 мільйонів. Після того, як контент визначається як фейковий, Facebook зменшує його поширення та попереджає користувачів. 

Це стало можливо завдяки співпраці Facebook з фактчек-проєктами по всьому світу. 27 березня соціальна мережа запустила свою програму з фактчекінгу контенту для України. 

28 травня став відомим перший публічний кейс роботи українських фактчекерів. Facebook промаркував пост телеканалу ZIK щодо відсутності медичної освіти у Уляни Супрун як фейковий.

Проте кілька днів потому, після того, як Twitter помітив твіт Трампа як такий, що не відповідає дійсності, Марк Цукерберг в інтерв'ю для Fox News вчергове повторив свою позицію щодо фейків: "Facebook не повинен ставати арбітром істини всього, що люди говорять в мережі". Але визнав, що в цьому правилі є винятки, і в деяких сферах все ж слід займатися перевіркою фактів. 

Зараз Facebook акцентується на темі вакцинації, образах, "мові ворожнечі" та COVID-19. Але політичні висловлювання, на думку Цукерберга, не повинні ставати предметом фактчекінга. 

"Політична мова – це одна з найбільш чутливих сфер демократії, і люди повинні бачити, що говорять політики", – додав він.

З цим підходом погоджуються не всі у Facebook. Працівники публічно критично висловлювалися щодо бездіяльності Цукерберга щодо політичних фейків і навіть влаштували віртуальний страйк на знак протесту. 

Інсайдерський Telegram 

Головна шкідлива сила маніпуляцій в месенджері Telegram – культ анонімності. 

Telegram-канали стали першоджерелом псевдоінсайдів та зливів інформації. Один канал продукує інсайд, інші тиражують, це підхоплюють медіа – і новина легалізована. 

"Telegram читають фінансові групи, представники влади, силовики – ті, хто вирішують справи. Також через нього простіше відмивати замовні історії, вже звідти вони потрапляють в медіа", – коментує Андрій Коваленко, політичний експерт, який спеціалізується на роботі з Telegram.

В кінці квітня мережа супермаркетів "Сільпо" відчула на собі дію "інсайдів" з Telegram. 30 квітня анонімний канал опублікував інформацію про те, що нібито в супермаркетах мережі продаються захисні маски з гуманітарного вантажу. Це підхопили ЗМІ і перекручена інформація почала тиражуватися, незважаючи на те, що в "Сільпо" її оперативно спростували.

Читайте також: "Кума у Viber скинула". Як популярний додаток перетворили на джерело фейків

Технологія маніпуляції через Telegram-канали походить з Росії. Топові інсайдерські політичні канали в Україні почали свою роботу ще в 2018 році, але тоді їх ще не легітимізували через ЗМІ. 

"Спочатку їх створювали "біженці" епохи Януковича – Клименко, Курченко, Шарій. Згодом підключилися українські медіа-кілери. Свою популярність вони будували на можливості аудиторії бути дотичною до анонімних чуток з середини", – каже Коваленко. 

Зараз функціонують цілі сітки анонімних каналів. Вони активно розширюються і йдуть в регіони під вибори. За інформацією "Української правди", таку сітку активно створює й Офіс президента.

Захопленість владними інсайдами в Telegram лишило його осторонь фейків про COVID-19. 

Звісно, коронавірусні канали створювалися та швидко набирали аудиторію. "З квітня більшість з них продається. Найбільш успішні канали дрейфуватимуть в політичну тематику. І чим ближче до виборів, тим швидше вони змінюватимуть назви, бо абсорбували органічно якісну аудиторію", – коментує Андрій Коваленко.

Як зарадити?

Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають $78 млрд, їх зазнають різні галузі – від фондових ринків до охорони здоров’я. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він опублікував у вересні 2019.

Щороку США доводиться витрачати майже $9 млрд на лікування захворювань, які можна з легкістю запобігти за допомогою вакцин. Жодна з країн не має імунітету до антивакцинаторської пропаганди, яка швидко розповсюджується через соцмережі, месенджери та YouTube. 

Фейки про коронавірус розповсюджуються так само швидко, як і сам COVID-19, і так само шкідливі для життя та здоров'я українців. Але чомусь МОЗ України не так активно працює над цією проблемою. 

За весь час пандемії міністерство спростувало трохи більше десяти фейків про коронавірус. Для прикладу, українські антифейкові проєкти спростували вже майже дві сотні коронавірусних фейків. 

Інша проблема МОЗ – актуальність. Міністерство спростовує фейки, яким мінімум понад місяць або два. Тобто за цей час чимало людей вже могли нашкодити своєму здоров'ю. 

Наприклад, фейк про те, що алкоголь може знищити вірус в дихальних шляхах людини, з'явився наприкінці березня. МОЗ спростувало його тільки 15 травня.

Український бізнес теж страждає від фейків. Співробітники неминуче підпадають під вплив зовнішнього світу – через соцмережі, контакти з контрагентами, чутки тощо. Чим складніша ситуація в країні, тим важливіше, щоб вони не були дезорієнтовані та не піддавалися панічним настроям чи хибним впливам. 

Втрати від відсутності інформаційної гігієни у команди відчутні для компанії. "Співробітник під впливом фейків може вважати, що "керівництво веде компанію не туди". А щоб топменеджмент помітив конфлікт з персоналом, повинен статися серйозний інцидент: відкритий конфлікт, страйк, зрив важливого проєкту. Це прямі збитки", – каже Марина Стародубська, керуючий партнер агентства з стратегічних комунікацій TLFRD.

Логічним вирішенням проблеми з фейками видається автоматизація. Створення інструментів, які маркували б викривлену інформацію. Зараз їх розробляють цифрові платформи, проте вони ще не скоро запрацюють в українському сегменті.

Медіаграмотність – ще один вектор порятунку українців від інформаційних вірусів. В Україні вона розвивається останні кілька років. 

Переважно цільова аудиторія проєктів з медіаграмотності – журналісти, вчителі, викладачі та учні. Їх вчать розрізняти фейки та перевіряти факти. Решта можуть рятуватися власним критичним мисленням, проходити онлайн-курси з фактчекінгу чи підписавшись на сторінки самих фактчекерів, де ті публікують інформацію про фейки. 

"За перші тижні пандемії аудиторія нашої сторінки виросла майже вдвічі і зараз вже перевищила 50 000 підписників. Ще ми запустили клуб фактчекерів, де підписники самі перевіряють інформацію і показують, як це робити іншим. В клубі вже більше 700 людей", – розповідає Альона Романюк, засновниця "По той бік новин".

Одним з членів клубу став молодий хлопець із львівського села. Підписавшись на сторінку, він був шокований тим, що сам розповсюджував більшість з перелічених фейків. Тепер він підписав на сторінку маму та бабусю, а сам активно шукає та розбирає фейки.

*** 

Минулого літа компанія InMind провела дослідження, яке показало, що лише 11% українців можуть розпізнати фейк. Під час анкетування вони зуміли правильно обрати з кількох варіантів ті, які є брехнею.

Реальне життя інше. 72% українців користуються інтернетом щодня і проводять там близько 7 годин. Це шалений рівень інформаційного шуму, а не анкетування, де ти сам на сам з текстами запитань. Тому ймовірно, що фейк розпізнають одиниці, а не 11%.

Оксана Мороз, для УП