Українці живуть так, наче коронавірусу не існує. Чому COVID-19 – це все ще страшно
В частині регіонів України з 5 червня вчергове послабили карантин, запрацювали кафе, церквам дозволили проводити богослужіння, авіакомпаніям – здійснювати внутрішні рейси. Раніше запустили міський та приміський транспорт, діти пішли у садочки. Все це – з вимогою дотримання протиепідемічних норм.
На цьому моменті й виникли проблеми. Частина суспільства та бізнесу сприйняла пом’якшення карантину як його повне завершення. Чи то люди втомилися від тримісячних обмежень та сидіння вдома, чи то звикли до загрози і почали ставитися до неї буденно, забувши про перестороги.
Маршрутки, принаймні столичні, їздять переповнені – їхні водії, як і в докарантинні часи, керуються принципом брати стільки людей, "скільки влізе". Пасажири стоять впритул один до одного, наявність маски на обличчі також не особливо перевіряють.
Зневажливе ставлення до вірусу спостерігається не тільки в громадському транспорті – київські пляжі, на яких було заборонено купатися до 19 червня, вщент заповнені людьми. На літніх майданчиках кафе і ресторанів середмістя Києва знову збираються великі шумні компанії.
"Українська правда" аналізує, як вплинуло пом'якшення карантину на поведінку українців та чи справді легковажність призвела до нового спалаху.
Карантин в Україні зневажає навіть президент
Загроза вірусу не лякає не тільки суспільство, але й найвагомішу фігуру українського політикуму – президента Зеленського, який, теоретично, має бути прикладом у дотриманні протиепідемічних вимог.
3 червня у соцмережах обурювалися через фотографію, на якій президент п'є каву в одному з закладів Хмельницького в оточенні чиновників. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко був присутній при цьому. Президент та його оточення сиділи впритул один до одного, на їхніх обличчях не було захисних масок чи респіраторів.
Така ситуація є кричущою в першу чергу тому, що заклади харчування мали відкритися та обслуговувати клієнтів у залах лише з 5 червня, а доти повинні були видавати каву з собою чи працювати на відкритому повітрі.
Зеленський та Ляшко різними словами висловили схоже пояснення свого відпочинку у кафе – хотіли перевірити як працює заклад.
Під час цієї ж робочої поїздки, спілкуючись з журналістами "Української правди" президент зізнався, що хотів би перехворіти на коронавірус, щоб на власному прикладі продемонструвати, "що це страшно"
Читайте також: "Хотів заразитися коронавірусом". Два дні з президентом Зеленським"
Згодом президентська компанія таки сплатила штраф за порушення правил карантину. Але Зеленського оштрафувати не змогли – за Конституцією він недоторканний.
Трохи більше ніж за тиждень COVID-19 підтвердили у першої леді – Олени Зеленської. Спочатку вона не мала симптомів та почувалася добре, а вже за декілька днів її госпіталізували з двобічною пневмонією.
Кавування президента без дотримання правил може бути ніяк не пов'язане з хворобою його дружини, проте цей випадок ще раз нагадує: правил мають дотримуватися всі.
Коронавірус із прискоренням шириться світом
Всупереч легковажним настроям у суспільстві статистика захворюваності невпинно повзе вгору, досягаючи чергових піків. У п’ятницю в Україні зафіксували найбільшу від початку епідемії кількість хворих за добу – 921, це був четвертий поспіль добовий рекорд в країні.
"Якщо ми проаналізуємо цифри, які бачимо за останній тиждень, і порівняємо це навіть із місячною давністю, то кількість захворювань за добу в нас зросла в два рази", – прокоментував ситуацію глава МОЗ Максим Степанов.
Якщо бути більш точними в цифрах і датах, то в період з 18 травня по 18 червня показник захворюваності на COVID-19 в Україні виріс на 80%.
Так, 18 травня він складав 45,1 людей на 100 тисяч населення, а 18 червня вже 81,3.
Але це не єдині статистичні свідчення, що хвороба в Україні набирає обертів. У п’ятницю 19 червня вперше з 2 травня приріст нових випадків у порівнянні з тими, хто хворіє в активній фазі, перевищив 5%.
Причому значення цього показника на рівні нижче 5% визначалося як одна з умов для першого етапу пом'якшення карантину.
За останній тиждень Україна за динамікою поширення хвороби випередила Польшу, з якою увесь час епідемії йшла майже пліч-о-пліч.
Але збільшення інфікованих – не тільки український, а й світовий тренд. За добу 19 червня на планеті на COVID-19 захворіла 181 тисяча людей, що стало новим світовим рекордом.
За тиждень з 13 по 20 червня у світі коронавірусом інфікувалося близько 1 млн людей. Це максимальний приріст кількості хворих за тиждень. Раніше число підтверджених випадків за тиждень коливалось в межах 500-600 тисяч у травні та 700-800 тисяч на початку червня.
Нові випадки були в основному зареєстровані в Північній і Південній Америці, значна кількість з'явилась у Південній Азії і на Близькому Сході, "палає" Бразилія та Індія.
Cеред сусідів України найбільша кількість нових хворих за день з’являється в Росії та Білорусі. В обох цих країнах статистика хворих та померлих може бути значно вищою, адже впродовж всієї пандемії до урядів цих країн виникали запитання щодо методології підрахунків. Тренд на різке зростання хворих спостерігається також у Молдові.
У США, де вже захворіло більше 2,2 млн людей, впродовж травня поширення COVID-19 уповільнилося. А вже у червні відбувся новий спалах – у 23 штатах за минулий тиждень зафіксовано стрибок кількості нових заражень.
"Пандемія прискорюється... Вірус все ще швидко поширюється. Це все ще смертельно," – констатує глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
Літо не допомогло подолати коронавірус
Після тотального карантину, суворої самоізоляції та рекордно холодної весни українці засумували за спілкуванням та літнім відпочинком. Прихід спекотного літа майже співпав з пом’якшенням заборон, що створило ілюзію: найстрашніше позаду і все знову буде "як раніше".
Крім того, наприкінці травня головний санітарний лікар Віктор Ляшко порадував українців обіцянкою, що пляжний сезон цьогоріч буде, незважаючи на пандемію.
"Фахівці підтвердили, що морська сіль та ультрафіолетове випромінювання знищують збудник коронавірусу", – пояснив він.
Ляшко також додав, що хоча в прісній воді збудник має можливість виживати, за даними науковців, у річках з проточною водою інфікуватись досить складно.Тому плавати в річці МОЗ теж дозволить.
До 19 червня купатися в водоймах столиці було заборонено, пляжі можна було використовувати лише як зону відпочинку. Але ця заборона виявилася формальною, адже соцмережі рясніли заповненими вщент пляжами Києва.
Цю ситуацію визнавали і в КМДА. Для безпеки киян, попри те, що сезон не розпочався, на пляжах працювали рятувальники, відкрили медпункти і туалети з санітайзерами. А лайфгарди уже навіть врятували кількох людей у воді.
Приклади свідчать, що офіційні заборони на частину людей не діють. Тим більше досвід інших вірусних захворювань говорить, що влітку їх розповсюдження сповільнюється, звичне для українців ГРВІ має сезонний характер із загостренням восени та навесні. Та чи так само відбувається з COVID-19?
Дослідження, яке наприкінці травня було опубліковане в Canadian Medical Association journal, припускає, що висока температура повітря та вологість не зупинять розповсюдження COVID-19.
Для того, щоб зрозуміти, чи вплине зміна сезонів на збудник коронавірусу, науковці проаналізували 144 геополітичні території, враховуючи провінції та штати Австралії, Канади та США.
В результаті вчені дійшли висновку, що широта та температура майже не впливають на темп розповсюдження захворюваності.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) також стверджує, що немає доказів того, що ультрафіолет та температура +25С може запобігати поширенню COVID-19.
"Немає ніякого впливу спеки на вірус. Вірусу абсолютно "пофіг" буде на вулиці 20 градусів чи 35, він розмножується в нашому тілі, де температура 36,6 градусів і прекрасно себе почуває", – пояснює лікар-інфікціоніст Юрій Жигарєв.
Водночас, за словами Жигарєва, сонячне проміння та ультрафіолет згубно діє на вірус:
"Під час такої спеки, як зараз, на предметах довкілля вже ніякий вірус не зберігається. Під сильним сонцем – це дві години максимум", – каже лікар-інфекціоніст.
За умови дотримання дистанції та перебування у невеликому колі людей відпочинок на пляжі дійсно не є великою загрозою для зараження. Він більше характеризує ставлення українців до правил та вимог.
А ось закриті місця скупчення людей, як-то торгові центри, великі мережеві магазини можуть стати серйозним джерелом поширення COVID-19.
За урядовими вимогами при вході у відвідувачів мають вимірювати температуру тіла, контролювати кількість людей на 10 кв.м. площі та дотримання ними дистанції.
В авторки цього матеріалу неподалік від дому розташовані три продуктові супермаркети, які належать до різних торгових мереж, і в кожному з них ситуація майже ідентична. На початку карантину охоронці суворо рахували кількість людей у торговому залі, не пускаючи "зайвих", та перевіряли наявність маски в кожного відвідувача.
В середині червня ситуація виглядає кардинально іншою: людей у залі – необмежена кількість, на каси вишиковуються черги, частина відвідувачів без маски. Захист зневажають не тільки відвідувачі, із маскою "на бороді" можна побачити навіть касира.
Щоб зрозуміти, чи виконує бізнес протиепідемічні норми, в Києві були створені спеціальні групи, котрі перевіряють, як дотримуються правил у супермаркетах на ринках, в ресторанах та кафе.
Перевірки такими мобільними групами виявили порушення карантину в більшості розважальних закладів столиці.
Найзлісніших порушників лякають закриттям закладів.
Що ж стосується вимоги вимірювання температури – вона сама по собі малоефективна. У хвороби є інкубаційний період, не всі хворі серед симптомів мають високу температуру. Крім того лихоманку можна приховати за допомогою жарознижувальних. Та й інфрачервоні термометри мають велику похибку, тож не варто лякатися, якщо він покаже температуру тіла 33 градуси.
Читайте також: Температурний скринінг та COVID-19: необхідність чи зайва міра, яка всім заважає
"На жаль, сьогодні кожен шостий суб'єкт господарювання порушує протиепідемічні норми. Ці порушення призводять до того, що відбуваються інфікування. Є порушення й в транспорті", – констатує головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Більше хворих чи більше тестів
Важливо розуміти, що карантин впроваджувався не для того, щоб зупинити вірус, бо без вакцини зробити це неможливо. Обмеження впровадили для того, щоб не стався інфекційний "вибух", який паралізує роботу діагностичних центрів та лікарень.
Це призведе до колапсу медичної системи і хворі не тільки на коронавірус, а й на будь-які інші хвороби не зможуть отримати допомоги, тому що фізично бракуватиме місць у лікарнях та рук медичного персоналу.
Наразі виглядає, що в Україні встигли зробити це вчасно. Країни, які запізнилися із введенням обмежень та знехтували загрозою, як-то США, Британія, Іспанія, Італія, Росія, за короткий час опинилися в світових лідерах за кількістю хворих.
Говорячи про статистику, варто розрізняти поняття кількості хворих і кількості офіційно зареєстрованих випадків. Адже в Україні від самого початку були проблеми з тестуванням, бракувало самих тест-систем, не вистачало потужностей лабораторних центрів, на оброблення зразків утворювалися черги. Ця проблема остаточно не вирішена й досі.
Проте, якщо порівнювати середню кількість зроблених за добу тестів на початку епідемії й зараз – різниця відчутна.
Відповідно до відкритих даних МОЗ, ми підрахували, що в середині квітня на добу робили приблизно 3-4 тисячі ПЛР тестів, у середині травня – 6-7 тисяч, а станом на 15 червня в країні робиться близько 9-10 тисяч ПЛР-досліджень на добу.
"Зростання кількості нових випадків певною мірою пов’язано з послабленням карантину. Але давайте подивимось, скільки тестів було в квітні, скільки зараз. Чим більше ми тестуємо, тим більше отримуємо позитивних результатів і складається враження, що ситуація "караул", а це не так…
На сьогодні критичної ситуації немає", – впевнений Жигарєв.
Попри те, що кількість проведених тестів збільшується, Україна все ще значно відстає від розвинених країн за кількісною діагностикою COVID-19. Хоча саме масштабне тестування може забезпечити ефективне відстеження та ізоляцію випадків.
Згідно з відкритими даними worldometers, Україна опинилася на 103 місці за кількістю проведених тестів на мільйон населення зі 191 країни та території, які представлені в рейтингу.
Складно однозначно стверджувати, що більше вплинуло на ріст статистики – збільшення кількості проведених тестів, чи пом'якшення карантину та активізація соціальних контактів. Але якщо переглянути інфографіку, підготовлену Міністерством охорони здоров’я, яка включає в себе динаміку тестування і зростання кількості хворих, то видно, що новий пік відбувся саме після пом’якшення карантину.
У МОЗ впевнені, що збільшення хворих відбулося саме через те, що українці занадто "розслабилися":
"Це все результат того, що українці повністю "скасували" карантинні обмеження. Я вважаю, що нам треба задуматися і вдуматися в цифри, які ми оголошуємо щодня щодо кількості захворювань і летальних випадків", – вважає Степанов.
За словами Ляшка, Україна показує суттєвий приріст нових хворих, який навіть більше загальносвітового. Він стверджує, що причиною такого зростання є початок послаблення карантину, а не збільшення тестувань.
Зокрема, запрацював метрополітен та інший громадський транспорт, відкрилися дитячі садочки. Після цього, з урахуванням інкубаційного періоду, і почалася збільшуватись кількість хворих.
***
Однією з умов послаблення карантину була наявність достатньої кількості ліжок в інфекційних лікарнях країни. Різке збільшення хворих на Закарпатті вже призвело до того, що реанімації опорних лікарень переповнені, місця для нових хворих можуть закінчитися в будь-який момент.
Тож, можливо, легше дотримуватися протиепідемічних правил зараз, аніж лікувати пневмонію на ліжку в коридорі інфекційної лікарні або на підлозі в польовому шпиталі у майбутньому.
Катерина Рещук
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
