Відрізати ОРДЛО. Чому не варто відмовлятися від окупованого Донбасу
В українському суспільстві немає консенсусу щодо того, як вирішувати проблему Донбасу. Але переважна більшість бачить майбутнє окупованої території у складі України. Прибічники відокремлення ОРДЛО — у глухій меншості.
Проте соціологія вказує на те, що надалі відсоток тих, хто виступає за від’єднання захоплених районів, буде зростати.
І паралельно з головною національної дискусією — про те, як повернути окупований Донбас — ймовірно, все частіше звучатимуть суперечки про те, чи варто взагалі його повертати.
Думка українців щодо ситуації на Донбасі
Як бачимо, з минулого літа поповнилися лави тільки однієї групи — тих, хто хоче відрізати захоплену територію. За пів року їх стало більше на 3-4%. Якщо так піде й далі, то вже через три роки частка українців, готових відмовитися від ОРДЛО, може скласти 25-35%.
За даними групи "Рейтинг", сьогодні такі настрої поділяють переважно жителі Заходу та Центру, громадяни, які вважають Росію агресором, а також виборці "Голосу" і "Європейської солідарності".
Кількість тих, хто виступає за від'єднання окупованого Донбасу, збільшується на тлі зниження числа українців, які ратують за силове вирішення проблеми.
Водночас дослідження Центру Разумкова показують, що скорочується відсоток громадян, які підтримують ту чи іншу форму автономізації ОРДЛО. Серед них превалюють жителі Сходу та Півдня, українці, які не вважають Росію агресором, а також виборці "Опозиційної платформи".
Фундаментальні чинники
Досить висока ймовірність, що найближчим майбутнім ситуація на Донбасі не зміниться.
Вочевидь, Київ і далі наполягатиме на тому, що проведення виборів неможливе без вирішення безпекових питань і відновлення контролю над кордоном. На чому невпинно наголошує президент Володимир Зеленський і представники його команди, заспокоюючи тих, кого не покидає передчуття капітуляції.
Для Путіна це пораженські умови, на які він погодиться хіба що в разі колапсу російської економіки. Чого поки що не очікується.
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, ВВП Росії у 2020 році впаде на 5,5%, а з 2021-го почне відновлюватися. Ціна на нафту найближчими роками закріпиться в діапазоні 35-40 доларів, передбачає МВФ.
Скоріш за все Кремль залишиться вірним своїй нинішній тактиці: тиснути на Київ обстрілами на фронті, підтримуючи війну в напівгарячому стані.
Безпросвітна відсутність зрушень у переговорному процесі та щоденні новини про стрілянину, чергових загиблих і поранених на Донбасі, посилюватимуть в Україні масовий інформаційний стрес.
Це сприятиме популяризації думки, що від захоплених районів потрібно відмовитися. У майбутньому така позиція може об'єднати багатьох українців з різними політичними поглядами та електоральними уподобаннями.
Читайте також: Підкоритись суспільним бажанням. Що Зеленський робитиме з Донбасом
Проукраїнських і проросійських. Від виборців "Європейської солідарності" до шанувальників "Опозиційної платформи".
Сьогоднішніх прихильників заморожування конфлікту і нинішніх прибічників силового шляху.
Тих, хто зараз виступає за повернення окупованого Донбасу на довоєнних умовах, і тих, хто нині підтримує його автономізацію.
До одного і того ж висновку можуть приводити різні емоції та міркування:
"Ця стрілянина ніколи не закінчиться. Треба відгородитися. Нехай самі там живуть як хочуть".
"Напевно, відвоювати не вийде. Треба відрізати той Донбас. Та йти вперед".
"Нехай уже будуть окремими республіками. Напевно, їм дійсно так краще. І нам буде спокійніше".
Або ж від проросійськи налаштованих: "Все ж вони повинні приєднатися до Росії. Може, з часом Путін увесь Південний Схід забере. Було б чудово".
Що більше ставатиме українців, які виступають за відмежування захопленої території, то частіше ця тема буде підніматися в медійному просторі та артикулюватися політиками. І думка, що з ОРДЛО слід попрощатися, перестане бути маргінальною, якою вона є сьогодні.
Чи полегшить життя України відмова від ОРДЛО
Періодично деякі вітчизняні політики виступають із прямими заявами або натяками, що відсікання окупованого Донбасу, мовляв, дозволить Україні вийти з глухого кута.
Зокрема, варто згадати пропозиції, які у 2016 році висунули позафракційний нардеп Віктор Балога та депутатка від "Народного фронту" Вікторія Сюмар.
Їхні заяви викликали жваву дискусію в ЗМІ і соцмережах та містили типові доводи, чому питання про майбутнє ОРДЛО необхідно винести на референдум.
"Якщо ми хочемо завершити війну силою, думаю, буде важко. Якщо дипломатією, то ще важче.
Найбільш реалістичний сценарій — це відмова від окупованих територій. Проводимо референдум, запитуємо думку людей. Якщо більшість українців за те, щоб 95% території держави мали шанс на розвиток і процвітання, а не потрапили в залежність від решти 5%, то нехай собі керують. Тоді не буде предмету війни...
Іншого сценарію для України просто не існує", — стверджував Балога.
Читайте також: Путіноміка. Чи готова Москва йти на капітулянтські поступки Києву
Сюмар акцентувала увагу на економічній та соціальній проблематиці:
"Для того, щоби повернути Донбас, потрібно вкласти величезні ресурси на відбудову цієї території. Та місцеве населення, яке всі ці роки оброблялося російською пропагандою, ненавидить українців, це об’єктивно.
Тому, з моєї точки зору, ми маємо винести це питання на референдум: яким українці бачать майбутнє Донбасу. І далі вже будувати на волі народу цю політику".
Розглянемо детальніше наведену аргументацію.
- Чи закінчиться війна, якщо Україна відмовиться від ОРДЛО?
Занадто наївно так вважати. Ймовірно, "ДНР" і "ЛНР" продовжать воювати за підконтрольні Києву території Донецької та Луганської областей. Щоб "об'єднати народ Донбасу".
У будь-якому випадку путінська Росія не залишить у спокої Україну допоки вона рухатиметься до ЄС і НАТО.
- У скільки обійдеться реінтеграція окупованої території?
Безумовно, йдеться про величезну суму на відновлення інфраструктури, реанімацію промисловості, виплату пенсійних боргів. Зеленський каже, що потрібно 10 мільярдів євро. За різними експертними оцінками, цю цифру слід збільшити в кілька разів, як мінімум.
Український бюджет не подужає такі витрати. Чи відшкодує Росія збитки — питання риторичне. Проте цілком передбачувано, що Захід не залишить Україну наодинці з цією проблемою.
До слова, Bank of America допускає, що реінтеграція ОРДЛО могла б додати 1,5% до росту українського ВВП протягом двох-трьох років.
- Чи ненавидить Україну населення окупованого Донбасу?
На сьогодні немає достовірних кількісних даних про настрої в ОРДЛО. І бути їх не може, з огляду на тамтешню "спіраль мовчання", зумовлену суспільним страхом перед окупаційною владою.
Останнє дослідження, на яке можна орієнтуватися, було проведене фондом "Демократичні ініціативи" у 2018 році. У підконтрольних районах Донецької та Луганської областей соціологи опитали фокус-групи місцевих жителів, які контактують з родичами, друзями і знайомими, що живуть на захопленій території.
Респонденти розповіли, що говорять люди, які залишаються по той бік фронту. Підсумки таких опитувань не містять цифр, фіксуються лише якісні показники.
Читайте також: Чверть українців упевнені, що ТБ російською допоможе повернути Донбас
Як свідчить дослідження "Демініціатив", одні жителі окупованих районів хочуть повернутися до України, інші чекають на приєднання до Росії, деяким подобається в "незалежній республіці", а ще частина схвалює будь-який варіант, який принесе мир.
Ось і все, що відомо. Будь-які спроби зважити, скільки конкретно або приблизно тамтешніх жителів підтримують той чи інший сценарій, будуть не більше ніж псевдосоціологією, суб'єктивною оцінкою "на око" і гаданням, заснованим на особистих упередженнях.
- Який шлях вирішення донбаської проблеми є найбільш реалістичним?
По суті, він почав втілюватися з підписання перших Мінських угод: стримування російської агресії й терпляче очікування, коли окупант ослабне і буде змушений "злити" захоплену територію.
Чекати, напевно, доведеться довго. Якщо не станеться дива. А воно іноді трапляється.
Євген Середа, для УП
