Розвиток столиці чи потурання забудовникам? Який вигляд має проєкт нового генплану Києва

У проєкті генплану Києва до 2040 року заплановано більш ніж 28 млн м2 нового житла та прогнозується зростання кількості населення з 2,95 млн до 3,8 млн осіб. 

Якщо змоделювати, то планують звести понад 1 200 25-поверхівок по 2 під'їзди в кожній. До прикладу, новий мікрорайон (на кшталт Варшавського кварталу на Виноградарі чи Осокорків) – це зазвичай близько 20-30 висоток. Виходить, що в місті може з'явитися близько 60 нових мікрорайонів. 

Але для збільшення кількості висоток планувальникам необхідно мати більше зелених зон загального користування, щоб не зменшувався показник площ парків на душу населення. Парки ж мають намір створити, зокрема, за рахунок лісів столиці.

На презентацію проєкту генплану торік у грудні багатьох киян не пустили. Наразі громадське обговорення відкладається через карантин, а Інститут Генерального плану Києва приймає зауваження від громади. 

На сьогодні на сайті Київради зареєстрована петиція про відхилення цього проєкту генерального плану.

Автори петиції вважають, що прийняття нового проєкту призведе до знищення озеленених і рекреаційних територій, збільшить загазованість повітря і в підсумку погіршить здоров'я киян. 

Рух ЧЕСНО у 2018 та 2019 роках проаналізував проблемні "гарячі точки" столиці, а тепер досліджує, як новий проєкт генплану вплине на скандальні об'єкти – будівництво в буферній зоні Софії Київської, Поштової площі, у Протасовому Яру, екопарку "Осокорки" тощо.

"Ми були готові розпочати громадські слухання з 20 березня 2020 року. Одразу після завершення карантину в столиці ми, відповідно до законодавства, проведемо повноцінні громадські слухання", – повідомляє в коментарі Руху ЧЕСНО начальник КО "Київгенплан" Сергій Броневицький.

За його словами, генплан – це загальний програмний документ, який визначає лише функціональне призначення території. 

Як саме буде використовуватися і розвиватися конкретна територія, визначатиме інший документ – "зонінг", що спиратиметься на генплан, але буде розглядатися як окремий документ і затверджуватися Київрадою окремо після генплану.

"Будемо за можливості враховувати пропозиції киян, якщо вони слушні й відповідатимуть Державним будівельним нормам. Ми зобов'язані відповісти на всі 100% зауважень і пропозицій. Ми не зможемо цього не зробити… Після цього ще буде проведено комплексну державну експертизу матеріалів генплану. І держексперти також можуть надати певні зауваження, і ми будемо зобов'язані виправити", – запевняє Броневицький. 

Зауважимо, що графіку до проєкту генплану розробники виклали для громадського ознайомлення в незручному для опрацювання форматі звичайних фото. 

Існує інший формат – векторна графіка, яка дає змогу якісніше працювати з даними, масштабами, порівнювати інформацію, нанесену на схемах проєкту генплану, з картами місцевості. Але Інститут генплану відмовляється надати дані в такому форматі, "бо так не передбачено".

Парки замість лісопарків

Частині лісів та лісопарків загрожує перетворення на буферні парки. Площа лісопарків при цьому має скоротитися на 1,66 тис. га. 

Буферні парки – це зелені зони загального користування, створені за рахунок лісів, прилеглих до житлових масивів. Для цього на території лісів прокладають доріжки, ставлять ліхтарі, лавочки, МАФи та облаштовують іншу паркову інфраструктуру.

Зокрема, йдеться і про Біличанський ліс, який завдяки президентському указу після Революції Гідності набув найвищого природоохоронного статусу – національного парку. 

Відтоді межі нацпарку чітко видно на затвердженій чиновниками схемі, але на місцевості вони спеціальними межовими знаками не позначені, тобто не винесені в натуру. 

Схожа ситуація на Виноградарі. Місцеві мешканці проти перетворення лісів на буферні парки, а депутати Київради, які представляють їхні інтереси, твердять, що про існування в проєкті генплану наміру перетворити частину лісів на буферні парки вони не знають. 

Екологи називають такі дії проєктувальників генплану профанацією й радять викликати поліцію, якщо будуть виконуватися будь-які роботи в лісі.

В описовій частині проєкту генплану йдеться, що середня забезпеченість зеленими насадженнями загального користування в місті становить 18,2 м2/особу, а після скорочення площі лісів на користь парків (тобто зелених насаджень загального користування) збільшиться до 23,2 м2/особу.

Для порівняння, у великих німецьких містах на одного жителя припадає 46 м2 зелених зон, а в містечках цей показник майже вдвічі вищий. 

У французькому місті Нант, яке завоювало титул європейської зеленої столиці в 2013 році, на одну особу припадає 57 м2 зелених зон, і 100% населення живе на відстані 300 м від зелених насаджень. 

У столиці Словенії Любляні в зоні щільної міської забудови на одного жителя припадає 106 м2 зелених зон або 66 м2 зелених зон загального користування (парків, скверів).

Що стосується Києва, збільшення зелених зон загального користування за рахунок зменшення площі лісів дасть змогу забудовникам сказати, що мешканці забезпечені парковими зеленими зонами й будувати далі можна – норми не порушено.

Як забудовують екопарк "Осокорки"

Верховний Суд не задовольнив позов громадської організації "Екопарк Осокорки" до Державної архітектурно-будівельної інспекції та дозволив ТОВ "Контактбудсервіс" зведення електричної підстанції у прибережній зоні озера Небреж.

Забудовники вже поставили паркан, яким перегородили підхід до озера, завезли на територію будівельну техніку, котру охороняють молодики спортивної зовнішності.

Місцевого мешканця Іллю Станіславського побили охоронці, коли він фотографував будівництво.

Київрада підтримала рішення про розірвання договору оренди із забудовником ще рік тому. Той у суді оскаржує це рішення. Будівництво підстанції – це перша черга спорудження ЖК "Патріотика на озерах". Другою чергою забудовник планує звести на пісках між озерами Небреж і Тягле 43 (!) багатоповерхові житлові будинки.

По суті, це створить на південних Осокорках ще одне бетонне гетто і знищить екосистему, яка там склалася. Як планують забудувати екопарк можна собі уявити, подивившись на вулицю Чавдар, де майже впритул стоять 25-поверхові будинки. 

"Чим особливо цікава дана територія? Вона є відносно дикою, "неушкодженою" містом. Це реальне дике болото і дуже красиві озера, до яких просто рукою подати – від найближчих будинків не більше 400 м. Це ареали гніздування і проживання дуже багатьох диких птахів, серед яких є чимало рідкісних", – наголошують захисники екопарку.

Верховний Суд 26 лютого відправив справу за позовом ГО "Екопарк Осокорки" до ДАБІ на повторний розгляд у першу інстанцію. Таким чином заборону на будівництво скасовано. 

Активісти твердять, що ці землі є зоною охоронюваного ландшафту, а згідно з чинним генпланом міста, вони є зоною загального користування, тож будувати там не можна. 

На історико-архітектурному опорному плані ця територія входить до зони охоронюваного ландшафту (відповідно до рішення виконкому КМР народних депутатів №920 від 1979 року).

У проєкті нового генплану ці території біля озер Небреж і Тягле зазначені як багатоквартирна багатоповерхова забудова протягом 20 років. При цьому проєктувальники залишають зелені зони у вигляді двох ландшафтних заказників місцевого значення "Озеро Тягле" та "Осокорківські луки". 

Захисники екопарку на такий компроміс категорично не погоджуються:

"Ми вкотре рішуче заперечуємо проти планів будь-якого будівництва на берегах озер південніше вулиці Колекторної в Дарницькому районі і будь-якої забудови унікальних заливних лугів. Нам не потрібен "інший проект забудови від іншого забудовника"... нам потрібен Екопарк!". 

Протасів Яр під забудову?

У столичному урочищі Протасів Яр будують ЖК "Турбійон". Забудовник, ТОВ "Дайтона груп", пов'язаний з Геннадієм Корбаном, колишнім заступником очільника Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського. 

Проєкт генплану визначив Протасів Яр як резервну зону житлової забудови. Кадастрова карта свідчить, що урочище вже поділено на ділянки комунальної та приватної власності. Цільове призначення – здебільшого під забудову. 

Якщо подивитися на історико-архітектурний опорний план, то весь Протасів Яр разом з Байковим кладовищем входить до зони охоронюваного ландшафту.

Місцеві мешканці створили ініціативну групу на захист Протасового Яру від вирубки та забудови. Її очолив член громади Роман Ратушний. 

Ініціативна група збирала документи, які доводять незаконність будівництва й вирубування дерев у Протасовому Яру, писала заяви до поліції та прокуратури, представляла інтереси громади в судах, організовувала акції протесту. 

Забудовник у відповідь залучав охоронні фірми, які протистояли місцевим жителям.

Саме охоронці першими почали погрожувати Ратушному, за його словами, навіть у присутності поліції.

Читайте докладніше: Активіст Роман Ратушний: Забудова Протасового Яру – бочка, в якій лежить порох і київської, і дніпровської мафії

Будівництво призупинене за приписом ДАБІ, який забудовник оскаржує в суді, але квартири в ЖК вже продаються. У лютому 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва ухвалив обмежити висотність будівництва та зберегти припис на його заборону.

Крістерова Гірка на генплані зелена, але забудовник судиться

Кияни виступають проти забудови парку "Крістерова Гірка" в Подільському районі Києва, де забудовник, ТОВ "Будінвест КМ", неправомірно вирубав задля зведення висотки вже 300 дерев. 

Місцеві мешканці 5 разів перекривали дорогу поблизу парку, вимагаючи в Київради розірвати договір оренди із забудовником. 

У грудні 2019 року міськрада таки розірвала цей договір. Проєкт відповідного рішення подала голова фракції "Самопоміч", депутатка Київради Наталія Манойленко.

У проєкті генплану конкретно на цю ділянку, яку захистила громада, забудова не поширюється. Проте сусідні ділянки підпадають під забудову, зокрема й частина зеленої зони. Старі будинки планують замінити, але якщо звести висотки, то навантаження на інфраструктуру зросте.

Зелені на сьогодні зони поблизу ЖК "Паркове місто" на проєкті генплану позначені як зони існуючої житлової забудови. Це означає, що в майбутньому зелені пагорби "Паркового міста" також можуть бути забудовані.

На проєкті генплану, де показані зелені зони, район рясніє пам'ятками природи місцевого значення (ПП).

Водночас забудовник, ТОВ "Будінвест КМ", подав до Господарського суду Києва позов про скасування рішення Київради. Як запевняє Рух ЧЕСНО активістка Тетяна Ратушняк, представники громади планують долучитися до судового процесу як третя сторона.

Оболонці проти висоток замість басейну

На Оболоні мешканці виступають проти нового детального плану території, яким передбачено будівництво трьох багатоповерхівок на місці спорткомплексу "Акваріум".

Рішенням Київради від 1980 року земельну ділянку площею 1,2 га, на якій зараз розташований басейн, виділили Республіканському товариству рятування на водах для спорудження на ній школи з плавання.

"Я ходила в цей басейн до 10 років, а моя дитина не може, – зазначає мешканка Оболоні. – Щось сталось, і басейн у дітей забрали. 30 років питанням оренди землі ніхто не цікавився. Чому не робили його для народу? Чому я маю дивитися на дорогі машини, які весь час під'їжджають до "Акваріуму"? Я хочу, аби там був парк, аби моя дитина ходила не в "Акваріум", а на чисте озеро. Нам забудовник пообіцяв його благоустрій. Якщо ви зробите басейн для народу, тоді я погоджуся й піду. Мені просто шкода, що його забрали".

У 1989 році за членські внески товариство збудувало водноспортивний комплекс для навчання населення плавання та підготовки професійних водних рятувальників. 1998 року споруда, що належала громаді Києва, опинилась у колективній власності ТОВ "Інтерспорт". Зараз власники хочуть змінити цільове призначення землі й побудувати на місці басейну висотки.

На проєкті генплану ця ділянка відведена під зону житлово-громадської забудови в перспективі.

Забудова Кловського схилу. Кличко не готовий "отримувати лайно"

Депутати Київради вирішили не продовжувати договір оренди з ТОВ "Будінформ", яке має намір побудувати на Кловському схилі висотку. 

Співзасновником цієї компанії є "гречкосій", кнопкодав, ексрегіонал, а нині нардеп-мажоритарник Віктор Бондар. Мер Києва Віталій Кличко наголосив, що не готовий "отримувати лайно" через те, що центр столиці знову забудовують.

На Кловському схилі планували звести 35-поверхівку з підземним паркінгом на 4 поверхи впритул до Олександрівської лікарні та житлових будинків. 

Техніка їздила через територію лікарні, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення. Тутешні активісти зупиняли транспорт, викликали поліцію та протистояли молодикам спортивної статури, котрі охороняли будівництво.

Квартал біля Олександрівської лікарні позначений як існуюча зона громадсько-житлової забудови, що не заважає зводити там нові будинки.

Натомість цікаво, що територія заводу "Арсенал" під номером 1.16 показана як ділянка нового житлового будівництва на наступні 20 років і є зоною житлово-громадської забудови. 

Що буде з будинком хореографа Поклітару?

Рух ЧЕСНО писав, що громада селища Шевченка на Подолі намагається захистити від забудови зелену зону між вулицями Косенка та Золочівською, яку забудовує Раду Поклітару.  

Генплан у лісі передбачає садибну забудову з присадибними ділянками. 

А сусідня ділянка забарвлена на схемі під житлово-громадську забудову. Тож будиночок мрії в лісі може перетворитися на звичайну дачу в приватному секторі поблизу з житловим комплексом.

Забудова на Кондратюка

На Мінському масиві киянам пропонують скандальний детальний план території (ДПТ). Забудова передбачає збільшення кількості жителів на понад 11 тисяч осіб і побудову близько двадцяти 26-поверхових будинків на 6307 квартир на землях тепличного господарства агрокомбінату "Пуща-Водиця". 

При цьому один із кварталів лісу пропонується зробити парком. Презентацію ДПТ для мешканців масиву взявся модерувати нардеп-мажоритарник зі "Слуги народу" Дмитро Гурін після того, як провели слухання в департаменті КМДА.

На проєкті генплану ця територія позначена як зона багатоповерхової житлової забудови на етапі будівництва протягом 20 років. 

Найближчі лісові квартали навколо запланованої забудови зазначені як зелена зона масового відпочинку в лісі. Забудова земель агрокомбінату значно збільшить навантаження і на прилеглий Мінський масив, і на ліс.

Олександрівський сквер між будинками позначений на проєкті як зелена зона загального користування, причому впритул до скверу має бути проведена автомобільна дорога до кільцевої з інтенсивним рухом.

Мешканці масиву підготували петицію №9450 щодо недопущення затвердження цього ДПТ.

Вони збирають підписи під вимогами зняти проєкт з розгляду та зберегти для Києва унікальні лісові квартали Святошинського лісопаркового господарства. 

Такі ліси виконують функцію легень міста, є місцем відпочинку та захищають жителів Оболонського й Подільського районів від продуктів горіння торфовищ, акустичного шуму, транспортного забруднення.

Що буде з будівництвом біля Софії Київської?

Кияни 11 років поспіль чинять спротив забудові в буферній зоні Софії Київської. Через це будівництво Софію можуть вилучити зі списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Висотність ЖК на 5 поверхів перевищує дозволену для будинків в історичному ареалі Києва. Сусідні будівлі, що мають статус пам'ятки архітектури, уже руйнуються внаслідок цього будівництва.

Будівля є в реєстрі незаконних забудов Києва та не введена в експлуатацію.

Міська влада зобов'язала забудовника демонтувати зайві поверхи, але він не має наміру це робити.

У проєкті генплану будівля зазначена як така, що існує в межах зони житлово-громадської забудови.

Згідно з історико-архітектурним опорним планом, поруч розташовані не лише Національний історико-культурний заповідник "Софія Київська" та культурний шар міста Ярослава, а ще й пам'ятка архітектури та містобудування "Садиба Товариства швидкої медичної допомоги". Підстав для узаконення будівлі немає.

Вулиці часів Київської Русі руйнуються на Поштовій площі

Громада домоглася в суді скасування містобудівних умов, наданих забудовнику Поштової площі – ТОВ "Хенсфорд-Україна", що пов'язане з ексзавгоспом Януковича Андрієм Кравцем. Два департаменти КМДА захищали в судових процесах інтереси забудовника, а не містян.

Громадськість виступила проти зведення на Поштовій площі ТРЦ замість реконструкції розв'язки. Під час археологічних досліджень там виявили унікальні артефакти часів Київської Русі. 

У травні 2019 року Поштова площа набула статусу пам'ятки археології та історії національного значення. Кияни наполягають на збереженні знахідок на місці шляхом створення там музею.

Сьогодні Музей на Поштовій перебуває в аварійному стані, без ефективного дренажу. Він функціонує тільки завдяки активістам і небайдужим киянам. Про аварійний стан площі свідчать деформації підпірної стінки під землею та тріщини й провалини на поверхні.

В історико-архітектурному опорному плані Поштова площа зазначена як пам'ятка археології національного значення "Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва ХІ-ХІХ ст.ст."

Нещодавно біля річкового вокзалу за адресою Поштова площа, 3-Б відновилося будівництво під виглядом капітального ремонту нежитлової будівлі. 

Відповідно до повідомлення на сайті ДАБІ, ще в лютому було видано декларацію про готовність цього об'єкта до експлуатації. Проте будівництво тривало й наприкінці квітня.

Замість пам'ятки на Подолі – торговельний центр

Історичні будівлі XIX століття на вул. Хорива в центрі Києва планують знести, а на їхньому місці побудувати офіси з паркінгом. Подільська РДА визнала ці споруди аварійними ще 2007 року та шукала інвесторів для реконструкції.

Будинки зголосилося реставрувати ПП "Конвалія-нерухомість" ще 10 років тому. 

Забудовники твердять, що квартири були буцімто в жахливому стані й усі 47 родин, які там мешкали, самі погодилися на відселення. Саме так приватне підприємство стало власником усієї цієї нерухомості. 

Тепер забудовник, якщо отримає згоду від Київради, зможе забудувати 31 сотку в історичному центрі столиці. Це типова схема. Споруда на вул. Хорива, 2 набула статусу пам'ятки архітектури місцевого значення 5 років тому. 

На проєкті генплану квартал з будинком позначений як такий, що підпадає під забудову (середню та малоповерхову – до 9 поверхів включно).

Озеро Глинка

На березі озера Глинка в Печерському районі Києва будується 34-поверховий будинок. 

Його зводять упритул до вже існуючих будівель на бульварі Дружби Народів, на зсувонебезпечному схилі, що не просто небезпечно, а загрожує життю місцевих мешканців.

Зсув ґрунту може пошкодити тепломагістралі, які опалюють три райони Києва: Шевченківський, Голосіївський та Печерський. На будинках старого житлового фонду під час будівництва з'явилися тріщини та були встановлені маяки. 

На укріплення берегів озера Київрада вже виділила майже 30 млн грн і планувала надати ще 111 млн грн. Це еквівалент вартості трьох нових дитсадків. 

Депутати міськради твердять, що укріплення насправді не було. За бюджетні гроші здійснили благоустрій території, аби полегшити продаж квартир.

Проєкт генплану на ділянці між озером і бульваром Дружби Народів узаконює змішану середню та багатоповерхову забудову житловими багатоквартирними будинками.

Куди на проєкті генплану тече Почайна?

Парк "Почайна" має бути облаштований на берегах річки до затоки Вовкувата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків на території площею понад 15 га. 

У листопаді 2019 року тендер на розроблення й виготовлення проєктно-кошторисної документації зі створення парку виграло ТОВ "Ріальто". 

У новому проєкті генплану береги річки залишаються зеленою зоною загального користування, але є нюанси.

У проєкті генплану бачимо русло Почайни як зелену зону загального користування, а по сусідству озеро Вербне позначене як однойменний іхтіологічний заказник. 

Водночас на плані також позначені зони житлово-громадської забудови протягом 20 років. Причому саме в тому місці, де з озера Йорданського витікає Почайна. 

На публічній кадастровій карті позначено, що ділянка під забудову біля озера Йорданське перебуває в комунальній власності та призначена для будівництва гіпермаркету.

Водночас, за словами захисниці Почайни Аннабелли Моріної, на цій ділянці в перспективі має бути відкрите русло річки відповідно до домовленостей з орендарем ділянки.

***

Нагадаємо, Інститут генерального плану Києва анонсує громадські слухання щодо проєкту генплану столиці після закінчення карантину та закликає киян уважно вивчити матеріали проєкту й надіслати свої зауваження та пропозиції на пошту kyivgenplan.prop@gmail.com або на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

На сайті Київради 8 травня зареєстрована петиція про відхилення цього проєкту генерального плану.

Рух ЧЕСНО далі досліджує ризики та загрози нового проєкту генплану для міста й киян. Приймаємо ваші зауваження та пропозиції: info.chesno@gmail.com.