Як Коломойський, Медведчук і Портнов руками "слуг" влаштували розправу над Рябошапкою
Ввечері 5 березня Верховна Рада висловила недовіру генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Це автоматично припиняє його повноваження і тягне за собою відставку.
"Відколи ми отримали абсолютну більшість в нашому парламенті, наступний генеральний прокурор буде на 100% моєю людиною", – говорив колись Зеленський своєму американському колезі Дональду Трампу.
А тепер, коли парламент 263 голосами звільнив "людину президента", депутати з президентської фракції це рішення підтримали. Хоч і не абсолютною більшістю, але 179 голосами.
Голосування показало, як олігарх Ігор Коломойський і кум Путіна Віктор Медведчук за підтримки Андрія Портнова й анонімних телеграм-каналів готові об'єднуватися.
І, вміло граючи на старій образі Зеленського на Петра Порошенка, добиватися своєї мети – в даному випадку звільнення неугодного генпрокурора.
Врятувати Рябошапку не допомогли ані прохання послів західних країн, ані телефонні дзвінки з Держдепу до Офісу президента.
"Зеленський цим звільненням перейшов червону межу. Адже саме проросійські сили хотіли позбутися Рябошапки ще восени. Ця ситуація показала: він більше не чує доводи західних партнерів", – констатує співрозмовник УП у посольстві США.
"Українська правда" розповідає, що могло стати причиною, чим запам'ятався Рябошапка-генпрокурор та хто може його замінити.
Хто і за що відправив Рябошапку у відставку
3 березня у парламенті зареєстрували проєкт постанови про висловлення недовіри Руслану Рябошапці.
За законом, звільнити генпрокурора можна лише у трьох випадках:
- за власним бажанням
- за дисциплінарний проступок;
- через заборгованість зі сплати аліментів.
Тоді наказ про звільнення підписує президент за згоди Ради.
Однак є ще один варіант – висловлення недовіри. Після цього повноваження генпрокурора припиняються. Щоб винести "недовіру" на голосування, потрібна пропозиція не менш як третини народних депутатів.
За даними УП, шанси Рябошапки залишитись у кріслі до останнього були високими. Все змінилося після його зустрічі із послами G7 3 березня. Вона обурила Зеленського, і тоді президент остаточно вирішив його долю.
Одночасно посли західних країн через голову Офісу президента Андрія Єрмака та співробітники Держдепу телефоном намагалися переконати Зеленського залишити Рябошапку на посаді.
Ініціаторами відставки генпрокурора виступили 158 депутатів, переважно з двох фракцій.
Серед "слуг народу" локомотивами процесу були ті, кого пов'язують із олігархом Ігорем Коломойським: Максим Бужанський, Олександр Дубінський, Ольга Василевська-Смаглюк. Але монобільшість у цьому випадку їх могла не врятувати. Допомогла колегам "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука.
Пізніше сам Рябошапка кивав на політичну зацікавленість у відставці "певних олігархів і їх підручних":
"Нікому не потрібна така прокуратура. Вони побачили, що нічого "вирішити" в цій прокуратурі вони не можуть, вони бачать, що вони нічого не можуть "вирішити" в НАБУ".
Під час голосування за "недовіру" у парламенті знайшлось 263 голоси. Основні голоси за "недовіру" дали "слуги" (179) та "Опозиційна платформа – За життя" (36). До більшості їх дотягнули групи "За майбутнє" і "Довіра" та позафракційні депутати.
Ініціатори звільнення закидали генпрокурору "низьку ефективність виконання своїх обов'язків" і "нерозслідування, гальмування розслідування найбільш резонансних кримінальних проваджень".
"Наша країна веде війну, наша країна знаходиться у кризі. Ніхто не за ґратами, ніхто не покараний, ніхто не притягнутий до відповідальності, – говорив у парламенті "слуга" Максим Бужанський, переходячи на крик. – Але це не просто бездіяльність, це конкретна праця на заінтересованих осіб".
Готуючи постанову про "недовіру", депутати згадали про 5 справ. Рябошапку звинуватили в тому, що до суду не передані справи колишнього секретаря РНБО Олега Гладковського та мера Львова Андрія Садового, що бізнесмен Вадим Альперін, відомий як "хрещений батько контрабанди", не сидить під арештом, а замовники вбивства Катерини Гандзюк досі на свободі.
Також депутати згадали справу щодо групи Burisma колишнього міністра Миколи Злочевського, стан розслідування якої нібито замовчується.
Водночас, за даними УП, однією з причин звільнення генпрокурора може бути непідписана підозра для Порошенка.
Її згадував і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, з усіх керівників правоохоронних органів "до пана Рябошапки найбільша кількість питань":
"Все готово до підписання підозри, але ніхто чомусь цього не робить... Є реально недопрацювання Офісу генерального прокурора – і це не тільки пан Рябошапка, це взагалі топ-менеджмент Офісу генпрокурора. Там і заступники теж багато чого не роблять того, чого від них чекає народ України".
Депутат Максим Бужанський, виступаючи в Раді, звинуватив керівника прокуратури у роботі на попередню владу і назвав його "пустим місцем":
"Наша країна не має генерального прокурора. Немає генерального прокурора України – є генеральний прокурор Порошенка, генеральний прокурор "Європейської солідарності" пан Рябошапка".
Генпрокурор звинуватив своїх опонентів у відсутності знань для оцінки його праці:
"Деякі з них тільки закінчили школу, але зате вже розуміють, як працює Офіс генпрокурора".
Відповів він і на претензії депутатів стосовно гучних розслідувань. Генпрокурор послався на те, що не може впливати на слідство у більшості названих справ, бо їх веде НАБУ і САП.
А справа Гандзюк, за словами Рябошапки, навпаки була розблокована і нині прогресує.
Про це, до речі, написав і батько вбитої активістки. Віктор Гандзюк підтримав очільника прокуратури і висловив побоювання, що розслідування знову загальмує:
"То все почнеться спочатку? Будуть нові прокурори, які заново знайомитимуться зі справою? Знову почнуть скаржитись на "попередників"? Де гарантія того, що нові прокурори просто не зіллють справу Каті і не звинуватять в цьому Рябошапку?"
Його підтримали і, здавалось би, колишні противники з "Європейської солідарності". Депутатка Вікторія Сюмар сказала, що політсила має претензії до генпрокурора через "політично мотивовані підозри". Але і звільнення Рябошапки вона назвала політичним:
"Але чи за це сьогодні звільняють Руслана Рябошапку? Ні, його звільняють за те, що він мало підписав політично мотивованих підозр".
В "Голосі", який теж виступив проти, підтвердили, що до глави прокуратури є питання. Однак депутат від партії Ярослав Юрчишин висловив побоювання, що буде зупинена реформа прокуратури:
"Бачачи, як біснуються проросійські фракції і друзі Портнова, який скоріше писав цю постанову (про висловлення недовіри – УП), в більшості, наступний прокурор буде точно проросійський".
Під час свого останнього генпрокурорського виступу у парламенті Рябошапка прозвітував про успіхи відомства і пішов, не залишившись відповідати на питання депутатів. Він звинуватив ініціаторів свого звільнення у брехні і маніпуляції:
"Я не став нічиїм слугою. Я був і є незалежним. А незалежного прокурора не можна змусити, його можна тільки звільнити. І я йду. Але я йду для того, щоб повернутись".
Читайте також: Чому звільнення Рябошапки і Ситника більш небезпечні для економіки, ніж зміна уряду
Як Рябошапка став генпрокурором
Правник Руслан Рябошапка вперше прийшов у держструктури наприкінці 90-х років. Працював у Мін'юсті, секретаріаті Кабміну, опікувався антикорупційною політикою в Transparency International Україна, був у складі Нацагентства з питань запобігання корупції.
Коли Володимир Зеленський зібрався у владу, Рябошапка приєднався до його команди як експерт з правоохоронної та антикорупційної політики.
Після виборів став заступником голови адміністрації президента Андрія Богдана, а за два місяці – генеральним прокурором. Саме Богдан, який нещодавно залишив посаду, і привів Рябошапку до команди нового президента.
Чим запам'ятався Рябошапка-генпрокурор
Реформа прокуратури
Восени була запущена реформа Гепрокуроратури. Її ініціатором виступив президент. З початку цього року ГПУ стала Офісом генерального прокурора, а всіх, хто хотів залишитись у системі, відправили на атестацію.
У грудні 2019 року її пройшли прокурори вищої ланки – співробітники ОГП. Більше половини не потрапили до оновленого відомства: з 1339 осіб лише 610 пройшли випробування.
Нині триває атестація прокурорів з усієї країни. Вона складається з 2 етапів: іспиту з практичним завданням та співбесіди.
Серед тих, кого вже відсіяла перевірка, наприклад, скандальний прокурор Костянтин Кулик. Він неодноразово ставав героєм журналістських розслідувань, обвинувачувався у незаконному збагаченні, але продовжував залишатися у прокурорському статусі. Під час атестації Кулик прогуляв іспити і був звільнений.
Але у деяких прокурорів сама процедура викликала спротив і обурення. Сергій Горбатюк, який очолював розслідування у справах Майдану, наприклад, пішов із системи, бо не погодився з формулюванням заяви на проходження атестації.
Під час іспитів для місцевих прокурорів, які проходили 2 березня, критики реформи скаржилися на погану організацію і викладали фото, як правоохоронці вночі і під дощем очікували своєї черги.
Заступник генпрокурора Віктор Чумак пізніше назвав це "прикрим збоєм" і просив вибачення.
Порошенко без підозри
Після програшу Петра Порошенка на президентських виборах Державне бюро розслідувань взялось відкривати на нього різні кримінальні справи. Все це робилося під інформаційним супроводом Андрія Портнова, колишнього соратника Віктора Януковича.
У листопаді минулого року ДБР повідомило, що вже підготувало підрозру 5-ому президенту і направило її на підпис у прокуратуру. З того часу підозру розширили – в ній уже кілька епізодів.
Слідство вважає, що експрезидент хотів захопити владу і для цього незаконно призначив "своїх" людей у розвідку та Вищу раду правосуддя.
Однак підозра викликає питання. В тому числі, у відомстві Рябошапки, де її не підписують через претензії до якості.
Зрештою генпрокурор опинився під шквалом критики тих, хто мріє помститись експрезиденту. Рябошапку призначили винним у нездійсненій меті Зеленського та його соратників відправити за ґрати Порошенка.
Знати більше: У чому проблеми з підозрою для Порошенка. Публікуємо її текст від ДБР
Гучні розслідування
За часів генпрокурорства Руслана Рябошапки кілька суспільно важливих справ отримали нові повороти у розслідуванні. Деякі з них викликали спротив у суспільстві, деякі – навпаки були довгоочікуваними.
Зокрема, наприкінці минулого року генеральному прокурору закидали звільнення з-під варти "беркутівців", яких в рамках обміну відправили на окуповані території. Він також брав участь у брифінгу, на якому правоохоронці оголосили підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Пізніше Рябошапка говорив, що доказів для передачі цієї справи до суду поки недостатньо.
Водночас, з мертвої точки зрушилось розслідування вбивства Катерини Гандзюк. Одного з підозрюваних у замовленні нападу на активістку Олексія Левіна затримали і заарештували у Болгарії.
Кому пророкують місце Рябошапки
Наразі Офіс генпрокурора залишається без генпрокурора. Його перший заступник Віталій Касько, який мав би тимчасово замінити Рябошапку, ввечері 5 березня подав у відставку. Тимчасово виконуючим обов'язки став інший заступник Віктор Чумак.
У владних колах уже кажуть про кількох кандидатів на вакансію.
Іонушас – юрист "Кварталу" та давній друг
Щойно заяви про можливу відставку Рябошапки почали лунати на повний голос, головним претендентом на його місце назвали депутата-"слугу", юриста "95 Кварталу" Сергія Іонушаса.
На посаду його лобіюють голова фракції "СН" Давид Арахамія та глава партії Олександр Корнієнко.
40-річний Сергій Іонушас народився в російському Ленінграді (зараз Санкт-Петербург).
Навчався в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "Правознавство", закінчив інститут інтелектуальної власності і права за фахом "Інтелектуальна власність" та інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, спеціальність "Європейське право".
Вся професійна діяльність Іонушаса була присвячена юриспруденції. Він – член Асоціації юристів та Асоціації адвокатів України.
Іонушас – директор та власник юридичної фірми "Гелон", яка спеціалізується на захисті інтелектуальної власності, та ТОВ "Консіон", він також співпрацював зі Студією "Квартал 95" і телеканалом 1+1 Ігоря Коломойського у сфері авторського права.
Під час першої демонстрації своєї команди у прямому ефірі 1+1 тоді ще майбутній президент представив Іонушаса як експерта з питань правосуддя.
Це сталося після перемоги Зеленського в першому турі президентських виборів. Тоді кандидат у президенти вперше прийшов на телебачення як політик та показав людей, яких він хоче привести з собою до влади.
Під час президентських перегонів Іонушас був довіреною особою Зеленського разом з чинним главою СБУ Іваном Бакановим. Реєстрував торговельні марки "Квартал-95", "Свати", "Любов у великому місті" та інші. Входив до команди радників та експертів Зеленського.
Ще у статусі експерта з правоохоронної реформи "Слуги народу" критикував генпрокурора Луценка та натякав на необхідність його відставки :
"Наша команда підтримує президента і вважає, що генпрокурором може бути тільки людина з вищою юридичною освітою", – сказав Іонушас.
Він наполягав на необхідності проведення реформи ГПУ:
"Багато підрозділів у ГПУ дублюють функції між собою. Аналіз цих дублюючих функцій дозволить провести скорочення кадрів", – додав він.
На дострокових парламентських виборах 2019 року був 38 номером у списку "Слуги народу". У Раді – заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності.
Співрозмовник УП в "Слузі народу" тоді сказав: "Касько – близький до Рябошапки. Іонушас буде нашим замом".
За даними Лещенка, глава СБУ Іван Баканов хотів працювати із заступником прокурора з числа лояльних людей. Такою людиною якраз і мав бути Іонушас, який давно співпрацював з командою "95 кварталу". Рябошапці вдалося переломити це рішення, тому згодом від цієї ідеї відмовились.
Про те, що Іонушас близький до Баканова, говорять і у фракції "Голос".
"Він і не приховує, що вхожий в усі кабінети ОП. Це близька людина до Баканова. Рябошапка не політично керований. Він не робить все, що йому спускають зверху. А їм зараз в ГПУ потрібна лояльна людина, така, яка робитиме те, що їй скажуть", – коментує можливе призначення депутатка "Голосу" Олександра Устінова.
Співрозмовник "Української правди" в керівництві "СН" характеризує Іонушаса як "дуже жорстку" людину:
"Він розуміє, що в нинішніх умовах генпрокурор не може працювати в білих рукавичках. І він такий, що буде підписувати підозри всім, бо люди вимагають посадок.
Може виглядати, що ми наче як домовились зі "старими". А це не так, і Іонушас це розуміє. Навіть якщо будуть якісь справи, за які його потім будуть "доганяти", Іонушас не побоїться їх підписувати".
Сам кандидат небагатослівний, з медіа майже не спілкується, а коли все-таки доводиться, відповідає сухо, ховаючись за канцеляризмами.
"Я повністю підтримую ідею реформи і оновлення як керівного, так і основного складу прокуратури. Всі меседжі, які були озвучені Русланом Рябошапкою і напрацьовані нашим комітетом – незмінні. Курс на реформи має тривати", – розповідає Іонушас про своє бачення змін в ГПУ.
Ірина Венедіктова
Ім'я т.в.о. директора ДБР Ірини Венедіктової як кандидатки на головне крісло в ОГП з'явилось в інформаційному просторі лише по обіді четверга 5 березня.
41-річна уродженка Харкова, Ірина Венедіктова під час передвиборчої кампанії була радником Зеленського з правових питань.
У минулому – завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету ХНУ імені В.Н Каразіна. Професор, доктор юридичних наук.
Ще у 2016 році Венедіктова подавала свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду України. Але провалила участь у конкурсі, отримавши бал "менше мінімально допустимого".
За її словами, познайомилася із Зеленським через нинішнього представника президента в Раді Руслана Стефанчука в жовтні 2018 року.
Вже в лютому 2019-го року представляла кандидата в президенти Зеленського під час поїздки представників штабів у Брюссель. Тоді команда Зеленського в особі Венедіктової "іспит не здала".
Напередодні другого туру президентських виборів Зеленський представив Венедіктову, як і Іонушаса, серед 20 членів своєї команди. Її кандидатуру навіть розглядали на міністра юстиції та вибір був зроблений на користь "випускника" BRDO Дениса Малюськи.
На виборах до Верховної Ради вона посіла третє місце у виборчому списку "Слуги народу". По тому очолила Комітет Верховної Ради з питань правової політики.
Перед Новим роком Зеленський звільнив скандального директора ДБР Романа Трубу та поставив Венедіктову тимчасово виконуючою обов'язки глави відомства.
Невдовзі після призначення Венедіктова потрапила у скандал зі своїми заступниками. Причому по всіх фронтах одразу.
Журналісти стверджували, що конкурс на посади заступників директора ДБР було проведено таким чином, що перемогли визначені наперед особи. ЗМІ з'ясували, що новопризначений заступник харків'янин Олександр Соколов був пов'язаний із Венедіктовою через бізнес дружини.
Чи не більший скандал розгорівся з іншим заступником Венедіктової Олександром Бабіковим. Його адвокатська практика проходила в юридичній фірмі Aver Lex, відомій захистом президента-втікача Віктора Януковича та інших чиновників і силовиків, що були по той бік барикад на Майдані.
Бабіков свій зв'язок з експрезидентом не визнав, однак дані з реєстру судових рішень свідчать, що він особисто представляв інтереси Януковича у справі про перешкоджання протестам.
У ЗМІ також виникали сумніви щодо самостійності та незалежності Венедіктової на посаді очільниці Бюро.
"Українська правда" писала про те, що чоловік Венедіктової Денис Колесник, який є співробітником кіберполіції, має неабиякий вплив на роботу ДБР.
Джерела УП розповіли, що Венедіктова бере свого чоловіка на робочі зустрічі, він впливає на кадрову політику відомства та навіть проводить співбесіди з потенційними співробітниками Бюро.
Невдовзі на сайті ДБР з'явилось повідомлення, що ця інформація є "недостовірною, не відповідає дійсності, негативно впливає на ділову репутацію Бюро та честь, гідність і ділову репутацію його посадових осіб".
Сергій Кізь
39-річний уродженець Дніпропетровська і правник за освітою Сергій Кізь в органи прокуратури прийшов після навчання, ще на початку 2000-х років.
Він не був дуже публічним, але за часів попередньої влади кілька разів потрапляв під скандали і звинувачення у незаконних діях.
У 2015 році його ім'я з'явилось у ЗМІ через "хабарницьку справу" депутата від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука. На брифінгу прокуратури саме Кізь демонстрував відео із зізнаннями Мосійчука.
Пізніше Верховний суд України визнав незаконним зняття недоторканності з депутата, а сам Мосійчук звинуватив правоохоронців у тортурах.
Кізь також очолював підрозділ, який зірвав спецоперацію НАБУ з викриття корупційної схеми у міграційній службі. Саме він стояв на чолі справи проти "Нової пошти", звинувачення з якої потім зняли.
Влітку минулого року Кізь очолив слідство по справі олігарха-втікача Сергія Курченка. Він схвалив підозри оточенню Петра Порошенка, які раніше ГПУ вважала незаконними. Він же, за даними журналістів Bihus.info, 2 місяці втручався у справу колишнього віце-спікера Ігоря Калєтніка, доки не закрив її.
3 липня 2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко призначив Кізя своїм заступником. Рябошапка звільнив його вже у вересні, через місяць після свого призначення на посаду.
За інформацією УП за збереження Кізя на посаді заступника генпрокурора виступав Ігор Коломойський. Однак тоді Рябошапці вдалося переламати ситуацію.
***
За кілька годин до голосування президент Володимир Зеленський, як і день тому з Гончаруком, публічно відрікся від "на 100% свого" генерального прокурора.
Як наслідок, навіть ті "слуги", які не поспішали звільняти Рябошапку, просто віддали залу Верховної Ради на поталу групі Коломойського і ОПЗЖ, котрі влаштували над генпрокурором справжню розправу.
Щоправда, за даними УП, на даний момент жоден з кандидатів не має абсолютної підтримки серед "слуг".
І якщо звільнити Рябошапку можна було і чужими руками, то голосування за нового генпрокурора без підтримки своєї ж фракції буде свідченням того, що олігархічні групи стануть ще на крок ближчими до тотального контролю над владою.
Соня Лукашова, Катерина Рещук, УП
