Віртуальні наради та олігархи-куратори. Як Зеленський бореться з коронавірусом
Останні 6 років Україна живе, що називається, без права на відпочинок. Революція, зміни влади, агресія, анексія, війна…
За цей час Україна знайшла багатьох друзів і виявила ворогів. І хоч проживала свою трагедію на самоті, проте мала партнерів, які могли принаймні прикрити спину.
Зараз Україна мусить розділити зі світом його життя і його найбільш актуальну проблему – пандемію коронавірусу.
Уся планета завмерла перед обличчям невидимого спільного ворога. Але сподіватись на "єдиний фронт" і всесвітню солідарність – марна річ. Не тільки люди – цілі країни пішли на самоізоляцію.
Замикають на ключ кордони. Закривають небо і землю. Ізолюють міста і регіони. Затуляють вуха, щоб не чути криків про допомогу своїх сусідів, яким треба елементарні маски, халати, антисептики, пеніцилін.
Речі, які вчора нікого не цікавили, а сьогодні стали на вагу золота.
Глобальний світ за якісь кілька тижнів сепарувався, пересварився, замкнувся. Єдине, що лишилось глобального – паніка у режимі онлайн.
Україна поки "пасе задніх" в офіційній кількості діагностованих випадків хвороби.
Але це тільки поки що. Адже уже завтра будь-які Санжари можуть перетворитись на українське Бергамо.
Спіраль лих України заходить на новий виток. І цього разу боротися вже зовсім скоро доведеться в тотальній самотності, адже у наших друзів ситуація теж критична.
Але чи готова Україна? Що робить її влада для уникнення катастрофи? Хто у владі за що відповідає? Чи варто чекати надзвичайного стану? Для чого Зеленському допомога олігархів?
"Українська правда" шукала відповіді на усі ці питання.
Обличчя боротьби: Зеленський
Останній тиждень у президента Володимира Зеленського є дві обов'язкові щоденні зустрічі.
Перша з них – віртуальна. Раз на день Зеленський у своєму кабінеті чи в пресцентрі Офісу записує звернення до громадян.
Він розповідає людям, що цього дня було зроблено для боротьби з коронавірусом, що буде зроблено найближчим часом, для чого закривають школи, чому слід іти на карантин, яких обмежень чекати тощо.
Такий собі вечірній випуск новин про коронавірус із перших вуст країни. Головна мета цієї віртуальної зустрічі президента з виборцями – персоналізація боротьби.
Так склалось, що в масовій свідомості українського електорату за все і завжди відповідальний президент. Тож в ОПУ вирішили і справді закріпити за президентом роль відповідального за протистояння вірусу. Зробити Зеленського обличчям, символом цього протистояння.
Це дозволяє дещо заспокоїти людей. Коли люди бачать, що перша особа країни у щоденному режимі постійно включена у вирішення питання, це дозволяє трохи погасити паніку. Принаймні серед тієї частини громадян, які не переживають гострої ненависті до президента.
Крім того, Зеленський – єдиний рейтинговмісний суб'єкт нової влади.
У новій владі більше немає нікого, чиє слово було б таким вагомим. Верховна Рада поступово, але неухильно втрачає довіру, а новий уряд Дениса Шмигаля поки не має жодного авторитету, бо працює менше трьох тижнів.
Тож безпосередня залученість і лідерство Зеленського у протистоянні з COVID-19 дозволяє легітимізувати в очах більшості населення дуже непопулярні дії влади, як-то карантин, зупинка транспорту, закриття метро тощо.
Мозковий центр боротьби: Координаційна рада
Друга щоденна зустріч Зеленського – реальна. Близько 11 ранку президент збирає засідання Координаційної ради з протидії поширенню COVID-19.
До цієї Ради крім Зеленського входять:
- глава ОПУ Андрій Єрмак та його заступник Кирило Тимошенко, перший помічник президента Сергій Шефір,
- прем'єр Денис Шмигаль, міністри внутрішніх та закордонних справ Арсен Аваков і Дмитро Кулеба,
- глава МОЗ Ілля Ємець та головний санлікар Віктор Ляшко,
- секретар РНБО Олексій Данілов, міністр оборони Андрій Таран та начальник Генштабу Руслан Хомчак,
- міністр інфраструктури Владислав Криклій та голова прикордонної служби Сергій Дейнеко.
- пізніше до Ради включили і міністерку соцполітики Марину Лазебну.
Примітно, що в нарадах з протидії коронавірусу, які проходять на Банковій, ніким не представлений парламент, хоча саме депутатам доведеться затверджувати введення надзвичайного стану, якщо Зеленський на це піде.
На зустрічах Ради часом бере участь і глава СБУ Іван Баканов. Його відомство має окремі оперативні штаби в центріта регіонах.
"СБУ посилила такі напрями роботи, як виявлення та знешкодження ботоферм, які розповсюджують інформаційні фейки, пов'язані з епідемічною ситуацією. Окремо Служба протидіє незаконному вивезенню з території України виробів медичного призначення, масок, захисних респіраторів тощо", – розповів УП Баканов.
Засідання ж президентської Ради відбувається щоранку об 11-й.
"Немає фізичної зустрічі, як завжди на Банковій, все проходить у формі селектора. У президента є спеціальна кімната, у прем'єра, в МВС є така. У декого з міністрів немає селекторних кімнат, то, наприклад, Кулеба приходить до Шмигаля в Кабмін", – розповідає УП один із учасників цих нарад.
Такі зустрічі модерує Зеленський. Він уточнює ситуацію, контролює виконання попередніх домовленостей.
"Це не так, що всі сидять і звітують президенту по черзі. Ні, це реальна розмова, де всі озвучують проблеми, намагаються їх гуртом вирішити. Часом розмови дуже складні бувають, – ділиться член Ради. І додає:
Наприклад, по надзвичайному стану. Зеленський вагається у цьому питанні і просить всіх про додаткові дані, показати досвід інших країн, проаналізувати, що і чому робилось, що дасть нам НС, у чому він нам може заважати.
Сказати, що хтось, там Аваков, один нав'язує Зеленському надзвичайний стан, не можна. Є люди біля президента, які взагалі проти НС. І він зважує, думає".
Проте найбільш активним лобістом запровадження НС є, звичайно, саме Аваков. Він уже навіть публічно виклав своє бачення тотального карантину, на який має перейти країна.
Частина громадянського суспільства бачить у цьому спробу глави МВС узурпувати фактично безконтрольну владу в руках підконтрольних йому силових відомств.
Сам Аваков на запитання на цю тему просто показує дані зі своєї улюбленої Італії, яка через зволікання на початку пандемії перетворилась на світовий епіцентр епідемії. І для президентської команди картини переповнених моргів і крематоріїв у Бергамо та колапс медичної системи у Ломбардії виглядають достатньо переконливими.
"Насправді ж не тільки Аваков за надзвичайний стан. Навіть на наших селекторах є багато прихильників НС. Питання тільки в тому, чи є у нас механізми забезпечення прийнятих рішень? Якщо ми введемо НС, а люди просто на нього наплюють, то втрати для держави будуть ще більшими", – пояснює один із міністрів.
Окрім великого ранкового засідання, упродовж дня може відбуватися по кілька малих селекторів неповним складом Групи, якщо треба оперативно вирішити якусь специфічну задачу.
Ну, і візити в кабінет президента ніхто не скасовував. Особливо частим гостем Зеленського, як розповідають на Банковій, в останні дні став все той же глава МВС.
"Ну, Аваков і на селекторах говорить найбільше. Але це не тільки тому, що це Аваков. У нього ж і МВС, і Нацгвардія, і прикордонники, і міграційка. Йому є за що розповісти", – розповідає один із учасників нарад.
Єдине, що незмінне під час усіх форматів – вирішальне слово завжди залишається за президентом Зеленським. Тобто по суті він є і публічним обличчям боротьби з вірусом, і реальним її двигуном.
Руки боротьби: уряд і олігархи
Оскільки Координаційна Рада не є органом влади, жодних формальних рішень на ній не ухвалюється.
Вона існує для узгодження кроків задіяних сторін. Але саме під час цих селекторів ухвалюються стратегічні рішення і часом формулюються механізми їх реалізації.
"Група шукає рішення. Вона для координації. Всі обмеження чи медичні питання реалізуються через Кабмін", – пояснює один із активних учасників селекторів із Зеленським.
Наприклад, згаданий надзвичайний стан, якщо Зеленський таки наважиться його запроваджувати, буде, швидше за все, реалізований також через уряд.
Локомотивом у питанні введення надзвичайного стану виступає міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, який з самого початку стоїть на позиціях жорсткого сценарію.
"Це треба було робити з самого початку. Якби це вдалося, то такого поширення, яке зараз геометрично розвивається, не було б", – заявив міністр у неділю ввечері.
На Банковій вважають логічним, що НС вимагає профільний міністр. Для них це – ідеальний вихід із ситуації, коли опозиція в особі Порошенка виступає категорично проти таких радикальних дій.
Крім того, він – не Аваков. Ємець позбавлений великого політичного досвіду і може не розуміти всіх політичних наслідків таких заяв. Його тяжко звинуватити у намаганні узурпувати владу.
За словами співрозмовників УП в Офісі президента, рішення про введення НС може бути розглянуто вже у вівторок, 24 березня.
Зараз Кабмін разом з депутатами і РНБО напрацьовують екстрені пакети законопроєктів, покликані не допустити економічного та соціального колапсу в Україні.
"Уряд спільно з найкращими спеціалістами, науковцями, експертами, представниками бізнесу сьогодні вже розробляє програму економічного розвитку країни після епідемії коронавірусу", – розповів прем'єр Шмигаль у своєму зверненні в неділю.
Крім звичайних органів влади президент Зеленський задіяв і досить несподівані механізми – співпраці з олігархами та крупними бізнесменами.
Останні завжди були ключовими фігурами в українській політиці, але завжди намагались уникати публічної участі в політичних процесах.
Готовність відкрито зібрати олігархів на Банковій може свідчити або про нахабство нового президента, або про крайню складність ситуації, в якій опинилась країна.
Ідея зібрати великий бізнес і попросити у нього грошей виникла в найближчому оточенні Зеленського. І, видно, не від хорошого життя.
Сам Зеленський у день зустрічі розповів, що зібрав олігархів та бізнес з єдиною метою – зібрати гроші на боротьбу з вірусом.
"Ми домовились створити окремий фонд, який зараз знадобиться на ліки, на різні лікарські засоби. Нам треба близько 12-13 мільярдів гривень", – розповів президент.
Один із учасників зустрічі в розмові з УП розповів, що зустріч справила на нього досить гнітюче враження, адже він не побачив якогось зрозумілого плану, як влада збирається втримувати ситуацію.
Ще один учасник зустрічі додав також, що президент попросив не лише фінансової допомоги, але й щоб кожен із присутніх взяв на себе кураторство за окремою областю, де має активи й, відповідно, ресурси і людей.
За словами учасників зустрічі, області розділили так:
- Рінат Ахметов – Івано-Франківська, Львівська, Донецька, Луганська; плюс міста, де він має вплив як, наприклад, Кривий Ріг;
- Ігор Коломойський – Запорізька область;
- Ігор Палиця (на зустрічі присутній не був, але має давню історію особистих стосунків із Зеленським) – Волинська область разом з Коломойським і Тернопільська область (щоправда, новий губернатор Тернопільщини начебто відмовився працювати з людиною Палиці);
- Віктор Пінчук – Дніпропетровська область;
- Андрій Веревський – Полтавська і Кіровоградська області;
- Юрій Косюк – Вінницька і Черкаська області;
- Андрій Ставніцер – Одеська область;
- Олександр Ярославський – Харківська область.
"Коломойський послухав президента і відповів, що з радістю допоміг би, але у нього заблоковані рахунки", – розповідає один із бізнесменів, який був на зустрічі з Зеленським.
"Президент просив помагати не тільки грошима, але й людьми. Каже, що "у вас в кожній області є великі підприємства, там професійні менеджери, нехай вони на місцях допомагають місцевій владі", – додає інший учасник зустрічі.
Щоправда, деякі з олігархів дуже специфічно сприйняли заклик Зеленського допомогти місцевій владі. І вирішили її замінити.
"Ярославський приїхав з Києва і почав всім розказувати, що в нього доручення від президента, і він тут найголовніший тепер. Разом з Кернесом", – розповідає один із харківських депутатів.
Губернатор Кучер не так собі уявляв свою роль і ув'язався в публічну перепалку з Ярославським-Кернесом, в ході якої процитував байку Крилова "Собача дружба".
Ярославський сприйняв це як особисту образу, мовляв, його назвали "собакою". Найцікавіше, що після образи бізнесмена губернатор-"слуга" отримав наганяй від Банкової за те, що свариться з "поважними людьми".
Варто зауважити, що інші учасники зустрічі у Зеленського поки не проявляли експансивної активності, як Ярославський, і справді допомагають владі, а не підміняють її.
***
Президент Зеленський за останній тиждень відчутно постаршав у політичному плані.
Ставши обличчям і двигуном боротьби з коронавірусом, він мусив почати приймати дуже непрості рішення щодо обмежень. І він їх приймав.
Як показує світовий досвід, попереду президента чекають виклики ще більших масштабів: і епідемічні, і соціальні, і економічні, і комунікаційні.
Саме лише запровадження надзвичайного стану, яке зараз у президентській команді розглядають як неминуче, потребуватиме напруження усіх наявних ресурсів.
З такими задачами Зеленський точно не впорається самотужки. Його спроба знайти партнерів у середовищі олігархів може мати позитивні наслідки у вигляді мільярдів пожертв.
Але може перетворитись і на випускання джина з пляшки. Що як протистояння старої еліти, яка уже "за Зеленського", та людей Зеленського стане загальним трендом у політиці?
Якщо, звичайно, після COVID-19 залишиться хоч якась політика.
Роман Романюк, Роман Кравець, УП
