Відпустка не за власним бажанням. Як держава "допомагає" пережити карантин

З 12 березня Україна через загрозу поширення коронавірусу оголосила карантин, закривши школи, садки, мережі розважальних закладів та рекомендувала роботу з дому. 

З 16 березня карантинні заходи розширили до закриття всіх торгових мереж, включаючи заклади громадського харчування, крім продуктових магазинів та аптек. 

Такі кардинальні заходи разом із закликами не виходити з дому було вжито без чітких відповідей, як українським громадянам та бізнесу пережити карантин та не стати банкрутами. 

Якщо конкретна сфера не передбачає дистанційної зайнятості, то чимало українців з невисоким рівнем доходів і з відсутністю заощаджень стоять перед вибором – або ходити на роботу з ризиком заразитись, або опинитися на межі фінансового виживання. 

А після обмеження пасажирського сполучення як у містах, так і між містами, додався новий виклик – добратися на роботу не за "всі гроші світу". 

Дехто вже позбавлений і такого вибору, якщо працедавець вимушено призупинив діяльність через карантинні заходи. 

Також без вибору залишились ті, де дистанційна робота неможлива, а вдома нема на кого залишити дітей через закриті садочки і школи. 

Як в Україні допомагають бізнесу та працівникам

Вже колишній міністр економіки Тимофій Милованов 16 березня написав поради, як українцям пережити карантин. Серед рекомендацій про те, що варто закупитися продуктами, тримати більшість заощаджень у іноземній валюті, просити про відтермінування боргів, порад, як вижити бізнесу і найманим працівникам, не було. 

На запитання УП, чи можна в Україні сподіватись на податкові канікули, замороження кредитів для підприємців або компенсації для виплат зарплат, Милованов відповів:

"Не впевнений, яке рішення буде. Але потрібно це робити. Інакше бізнес ляже взагалі. Бюджет цього не дозволяє, звичайно... Потрібно буде щось обмежувати – наприклад, зростання пенсій чи велике будівництво та державні інвестиції в інфраструктуру, виробництво, тощо".

Натомість президент Володимир Зеленський цього ж вечора вирішив додатково "вдарити" по бюджету, пообіцявши кожному пенсіонеру з пенсією менше п'яти тисяч гривень на період карантину надбавку в тисячу гривень. 

Крім того, він висловив "очікування" від НБУ, Мінфіну, державних та комерційних банків, що ті приймуть програми кредитних канікул для малого та середнього бізнесу. 

"Від держави я нічого не очікую, в тому числі і податкових канікул. Бо я реаліст і розумію, що грошей в бюджеті немає, а треба за рахунок податків платити зарплати бюджетникам і пенсії людям", – каже УП підприємець Роман Кравець, який вимушено закрив свій бар в центрі Львова. 

За його словами, він поки що планує зберегти за найманими працівниками мінімальну зарплату. 

"Нема роботи – значить, заплачу тільки офіційну мінімалку, і це ляже на мої плечі, як і податки з їхніх зарплат. Решта – це був їхній відсоток від каси та премії – тепер цього не буде з очевидних причин", – уточнює Кравець.

Львівська мерія вже скасувала орендну плату для підприємців, які орендували комунальні приміщення і вимушені були зачинитися на час карантину. 

А от звільнити від податків, за словами Садового, міська рада не може, бо це належить до повноважень уряду. 

Читайте також: Вийти з дому і не сісти на 8 років. Рекомендації, заборони та пільги на карантині

Київський міський голова Віталій Кличко у свою чергу запропонував надати 50-відсоткову знижку на оренду комунальних приміщень для малого і середнього бізнесу аж до кінця липня. За його словами, в Києві майже 900 тисяч квадратних метрів нежитлових приміщень, основну частину яких орендує малий і середній бізнес.

"Кожен приймає рішення в межах своєї компетенції. Якщо ми наділені питанням встановлення ставок по оренді землі та майна, то по них ми можемо реагувати. А зарплати, то це питання взаємовідносин працедавця і працівника", – пояснює заступник голови КМДА Микола Поворозник. 

Якщо на державному рівні податки для зупинених підприємств тимчасово скасують, тоді підприємець повинен виплачувати зарплату найманим працівникам, які вимушено залишились без джерела заробітку, вважає він. 

17 березня парламент таки вніс зміни до податкового кодексу. Що зміниться: 

• Скасуються окремі податки на період березня і квітня. Так на цей період не буде нараховуватися податок на комерційну нерухомість та землю, що використовується в господарській діяльності. 
• Від сплати єдиного соціального внеску звільнили фізичних осіб-підприємців (1 039 гривень щомісяця)

Проте, як зауважила нардеп від "Єдиної солідарності" Ніна Южаніна, в законі, який не обговорювали в сесійній залі, забули відмінити ЄСВ для найманих працівників у такого ФОПа. 

Відтак, навіть якщо підприємець не заробить за ці два місяці нічого, він змушений буде заплатити за цей період по дві тисячі за кожного працівника. 

На думку Южаніної, це підштовхує ФОПів взагалі звільняти найманих працівників. 

• На період до 31 травня на бізнес не накладатимуть штрафи та пеню за порушення податкового законодавства. Але це не стосується сплати ПДВ, акцизів та ренти. 

За словами Данила Гетьманцева, голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, це лише перший пакет змін до законів задля уникнення шкідливих наслідків для підприємств через припинення їхньої діяльності. 

Гетьманцев пояснює, що другий пакет на стадії розробки і він стосуватиметься економічної підтримки підприємств. Поки що проанонсований лише намір зменшити орендну плату з комерційної нерухомості, де зупинена діяльність, до рівня утримання приміщення. 

Тобто законодавчими змінами наразі передбачені лише кілька послаблень для приватного бізнесу. 

Проте в них не йдеться про якісь гарантії для найманих працівників, які не можуть працювати дистанційно або в яких підприємство зупинилось. 

Наразі підприємець сам вирішуватиме, платитиме він людям зарплату чи ні і скільки, і чи допоможуть йому в цьому прийняті законопроєкти. 

І, звісно, за оптимістичного сценарію тут ідеться виключно про офіційну зарплату. Зважаючи на те, що маса українців отримує доплати в конвертах, то вимушений карантин сильно вдарить по їхньому добробуту. 

А ті, хто працював погодинно без офіційної ставки, взагалі ризикує залишитися ні з чим.

Неоплачувана відпустка чи лікарняний

17 березня законом про запобігання поширенню коронавірусу парламент дозволив брати найманим працівникам неоплачувані відпустки "за сімейними обставинами та з інших причин" більше ніж на 15 днів на рік. 

Таким чином пропонується людям без можливості дистанційної роботи взяти неоплачувану відпустку.

Також зможуть отримувати допомогу ті, хто перебуватиме у вимушеній самоізоляції і був до цього офіційно працевлаштований. Але це стосується виключно тих, хто це робить "під медичним наглядом". 

Їм держава виплачуватиме 50% від офіційної зарплати.

Зважаючи на уточнення про "медичний нагляд" (див. скріншот), на таку компенсацію можуть розраховувати особи, які не просто самоізолювалися, а звернулися до лікарні з підозрою на коронавірус чи на контакт з хворим, діагноз якого підтверджений. 

Тобто люди, які проявили відповіальність і самоізолювалися після повернення з-за кордону, як це рекомендує МОЗ, отримати таку компенсацію не зможуть. Як і ті, хто вирішив сидіти вдома, щоб уникнути небезпечних контактів по дорозі на роботу. 

Так само нереально взяти лікарняний на підставі рекомендованої МОЗ самоізоляції. Навіть якщо людина тільки прибула з країни, де вірус активно вирує. 

Читайте також: Від 15 до 68 мільйонів загиблих від коронавірусу. Як виглядають прогнози вчених

У коментарі УП київський сімейний лікар Дарина Дмітрієвська розповіла, що Фонд соціального страхування не передбачає таких випадків. 

"Я б хотіла, але це поки що незаконно, і покарають, в першу чергу, мене. Якщо МОЗ видасть відповідний наказ, то звісно. А так руки у нас зв'язані", – зауважила лікарка.

За словами Дмітрієвської, максимум, що вона може – дати довідку з рекомендаціями самоізолюватися, на підставі якої людина зможе взяти відпустку за власний рахунок. 

Про лікарняні за доглядом за дитиною, якщо дитина здорова, теж не йдеться. 

Як інші держави допомагають своїм громадянам пережити карантин

"Українська правда" розпитала українців у різних країнах світу, де введенні обмежувальні заходи, як на них відбився карантин і яку підтримку від держави для полегшення свого добробуту вони відчувають. 

У Польщі, якщо дитині до 8 років, а школа чи садок зачинені через карантин, батьки мають право на оплачувану відпустку з догляду за дитиною. Звісно, якщо мають медичну страховку. 

Країни, де зачинили школи і університети
Де червоний – всі школи, рожевий – деякі, сірий – неоголошено про закриття шкіл

ілюстрація: reuters

Як розповідає українка зі Швеції Алла Валькова, з наступом коронавірусу умови лікарняних стали ще більш лояльні. 

Якщо раніше можна було оформити тижневий лікарняний зі збереженням зарплати дзвінком роботодавцю про погане самопочуття (навіть без візиту до лікаря), то зараз можна так відсидітись вдома два тижні. 

І якщо раніше перший день пропуску через здоров'я не оплачувався, то тепер працівникам компенсують усі чотирнадцять днів без виключень. 

Читайте також: Україна оголосила карантин через коронавірус. Все, що варто знати

Причому ніхто не перевіряє, чи дійсно хворіє людина, чи симулює, якщо вона не починає цим правом регулярно зловживати. 

За таким дзвінком можна отримати лікарняний і в Німеччині. Крім того, що там для батьків, які працюють медиками, пожежниками та полісменами, створені групи для догляду при школах і садках. 

Такі ж рішення про альтернативний нагляд за дітьми батьків "невідкладних" професій на рівні місцевої влади приймається і в США. 

Українка з Сан-Франциско Маріанна Терзян розповідає, що у відведені для цього приміщення також можуть приводити дітей з родин з низьким доходом. Крім того, у місті роздають у спеціальних точках сніданки та обіди для школярів. Оскільки для бідних сімей закриття шкіл призвело і до втрати безкоштовного дворазового шкільного харчування для їхніх дітей. 

У Швейцарії уряд обіцяє підприємствам, які організують для співробітників дистанційну роботу чи запропонують людям особливий режим, фінансові пільги. 

Ольга Швидка з Австрії розповідає, що робітники із зовсім малими дітьми, які не можуть вдома повноцінно присвячувати час дистанційній роботі, мають право на оплачувану відпустку. 

"Це спеціальна відпустка, яку дають, наприклад, для переїзду, на випадок весілля чи смерті близької людини. Третину грошей за відпустку заплатить держава, решту – роботодавець", – додає вона.

У Данії пообіцяли підтримку приватному сектору з боку держави. 

"Всі працівники приватного сектору, яких відправили на карантин через підтверджені випадки хвороби чи контакти з хворими зможуть отримати за ці дні лікарняні", – розповідає УП українка Марія Голубєва з Данії, де наразі карантин оголошений на два тижні.

Якщо ж підприємство вимушене призупинити діяльність, то держава гарантує робітникам до червня виплачувати 75% від зарплати. Решту 25% має сплатити роботодавець.

"На моїй роботі сказали працювати з дому, якщо є така можливість. Але якщо робота не дозволяє її виконувати дистанційно, то люди сидять дома із збереженням зарплати. Якщо карантин затягнеться на місяці, то незрозуміло, як буде із зарплатами, бо це великий удар по бізнесу.

Наразі держава обіцяє допомогу малому бізнесу у розмірі 40 млрд крон (приблизно 6 млрд євро). Це буде здійснюватися таким чином: якщо підприємець має до 10 осіб персоналу, то вони отримають 75% зарплати, відшкодованої з бюджету, але не більше 23 000 крон на місяць (3000 євро/місяць)", – додає Голубєва. 

"У Португалії спочатку обіцяли 100% компенсацію від зарплати тим, хто не зможе ходити на роботу через потребу сидіти з дітьми вдома. Але згодом передумали і цю суму зменшили до 66%. З них 33% лягає на державу і 33% – на роботодавця," – уточнила УП Соломія Семків з Португалії.

В Ізраїлі, як розповідає тамтешня українка Уляна Дрючкова, через неможливість дистанційно працювати лікарняний можуть взяти лише ті, хто не вичерпав свій річний ліміт на оплачувані лікарняні. Інакше треба брати відпустку за власний рахунок.

Проте держава гарантує в період до червня таким людям допомогу по безробіттю незалежно від кількості накопичених оплачуваних відпускних днів. Для цього слід стати на облік в державній службі працевлаштування. 

Також на цей період у випадку відпустки не є обов'язковим відрахування в пенсійний фонд. 

Обіцяють і допомогу фізичним підприємцям, доходи яких в рік не перевищували 150 тисяч шекелів (приблизно 40,5 тисяч доларів). Їм планують виплачувати половину з їхнього попереднього середнього місячного доходу (середній дохід такого фізичного підприємця 12 тисяч шекелів, тобто в місяць середньостатистичний підприємець може отримати компенсацію у 6 тисяч шекелів, тобто 1600 доларів).  

Наразі в більшості країн заходи для захисту бізнесу та працівників ще в процесі розробки і будуть змінюватися залежно від тривалості карантину. 

Але очікувано, що українцям марно сподіватися на економічні та соціальні гарантії європейського рівня від держави. Якщо у Франції на час карантину взагалі зупинили нарахування житлово-комунальних послуг для малого приватного бізнесу, то в Україні лише заборонили на час карантину нараховувати пеню за їх несплату та виселяти людину через борги. 

Але хоча б обіцяють не штрафувати за несвоєчасну сплату по споживчих кредитах до 30 квітня. 

Мар'яна П'єцух